Лекція для студентів 5 курсу медичного факультету Актуальність



Дата конвертації26.12.2016
Розмір445 b.


Первинна реанімація новонароджених


Актуальність

  • Пристосування новонародженої дитини до навколишнього середовища після довгого внутрішньоутробного існування під захистом організму матері проходить з великим напруженням, хоча в процесі філогенезу вироблено цілий комплекс складних адаптаційних механізмів, які забезпечують можливість здоровому новонародженому відносно швидко пристосуватись до зовнішніх умов після народження.



Актуальність

  • Відповідно до даних ВООЗ близько 5-10% всіх новонароджених потребують при наймі часткової реанімаційної допомоги в пологовій залі, від 1% до 10% - вимагають проведення невідкладної ШВЛ, а приблизно 1% - повної реанімації, що включає непрямий масаж серця або введення ліків.



Актуальність

  • Широке впровадження реанімаційних заходів та інтенсивної терапії в неонатологію дозволило переглянути й удосконалити методологію проведення первинної реанімації новонароджених.



Юридичні аспекти

  • Найбільше відповідає сучасним вимогам система первинної реанімації новонароджених, розроблена Американською асоціацією кардіологів і Американською Академією педіатрії, яка впроваджена й успішно діє у США, Канаді та інших країнах.

  • В Україні діє наказ №



Структура реанімації

  • Неонатальна реанімація – це не одна процедура, яка використовується для всіх новонароджених, або набір випадкових дій. В цілому, реанімація складається з уніфікованих і координованих кроків. Кожний успішний крок логічно продовжує попередній на підставі оцінки стану дитини та її відповіді на втручання.



“ АВС – кроки реанімації”

  • А- забезпечити прохідність дихальних шляхів ( Airways-дихальні шляхи).

  • В – стимуляція або відновлення дихання ( Breathing –дихання).

  • С – підтримати циркуляцію (кровообіг) ( Circulation – циркуляція, кровообіг).



Оцінка стану

  • Візуальна перевірка наявності меконіального забруднення .

  • Оцінка дихання,

  • Оцінка м’язового тонусу

  • Оцінка кольору шкіри,

  • Класифікація новонародженого як доношеного або недоношеного



Оцінка дихання

  • У нормі повинні виявлятися задовільні екскурсії грудної клітки, а частота і глибина дихальних рухів зростати через декілька секунд після тактильної стимуляції.

  • Судорожні дихальні рухи ( дихання типу гаспінг) є неефективним і їх наявність у новонародженого вимагає також втручання, як і повна відсутність дихання.



Оцінка ЧСС

  • ЧСС має перевищувати 100 уд. за хв. Найлегший і найшвидший метод визначення ЧСС – це пальпація пульсу на основі пуповини, безпосередньо у ділянці її приєднання до передньої черевної стінки. Якщо пульс на пуповині не визначається, потрібно вислухати стетофонендоскопом серцебиття над лівою стороною грудної клітки.

  • Підрахунок ЧСС ведуть протягом 6 сек. результат множать на 10.



оцінка кольору шкіри

  • Губи і тулуб дитини повинні бути рожевими. Після встановлення у новонародженого адекватних частоти серцевих скорочень і вентиляції, центрального ціанозу, який свідчить про наявність гіпоксії, не має бути. Акроціаноз без центрального ціанозу, як правило, не вказує на низький рівень кисню в крові дитини. Тільки центральний ціаноз вимагає втручання.

  • Незалежно від того, яка з життєвих ознак порушена, після зведення до мінімуму втрат тепла, забезпечення прохідності дихальних шляхів та стимуляції самостійного дихання, наступним потрібним кроком буде підтримка вентиляції. Забезпечення адекватної вентиляції легень є ключовим до успішної реанімації новонародженої дитини.



Штучна вентиляція легень. Показання

  • Відсутність дихання або його неефективність є показником для негайного початку ШВЛ під позитивним тиском 90-100% киснем за допомогою реанімаційних мішка і маски.

  • Брадикардія (<100 ударів за хв. та стійкий центральний ціаноз).

  • Ефективність вентиляції оцінюють за рухами грудної клітини, даними аускультації, зростання ЧСС і поліпшенням кольору шкіри. Перші два вдихи виконують створюючи тиск вентиляції > 30 см вод. ст., після чого продовжують вентиляцію з тиском на вдиху 15-20 см вод. ст. та частотою 40-60 за хв.



Виведення щелепи при проведенні ШВЛ



Виведення щелепи при проведенні ШВЛ



Проведення ШВЛ за допомогою маски



Проведення ШВЛ за допомогою маски



ШВЛ

  • Після 30 с вентиляції легень під позитивним тиском знову визначають ЧСС та наявність самостійного дихання .



Непрямий масаж серця

  • ЧСС менше 60 уд за хв. після 30 с ефективної штучної вентиляції легень 100% киснем.



Масаж серця (І варіант)



Показання для подальшого втручання :

  • забруднення міконієм навколоплідних вод або шкіри новонародженого ;

  • відсутньою або зниженою реакцією дитини на стимуляцію зовнішнього середовища;

  • стійкий центральний ціаноз;

  • передчасне народження.



Навколоплідні води чисті

  • помістити дитину під джерело променевого тепла на теплу пелюшку;

  • забезпечити прохідність дихальних шляхів: положення на спині, з помірно розігнутою назад головою; це положення краще фіксується підкладенням під плечі валиком;

  • відсмоктування спочатку з рота, а потім з носових ходів. У випадку значного накопичення секрету доцільно під час відсмоктування повернути голову дитини на бік;

  • швидкими промокальними рухами через пелюшку обсушити шкіру і волосся на голові дитини;

  • забрати вологу пелюшку;

  • знову забезпечити правильне положення немовляти;



Самостійне дихання відсутнє

  • Виконують один із трьох прийомів тактильної стимуляції, який повторюють не більше двох разів,

  • поплескування по підошвах,

  • легкі удари по п’ятках,

  • розтирання шкіри вздовж хребта;



Тактильна стимуляція дихання



Тактильна стимуляція дихання



Показання до кисневої терапії

  • Якщо шкіра тулуба і слизові оболонки новонародженого залишаються ціанотичними за наявності самостійного дихання

  • Збереження рожевого кольору шкіри при віддаленні кінця трубки на 5 см свідчить про відсутність потреби дитини у підвищенні концентрації кисню.



Меконіальні води

  • до народження плечиків ретельно відсмоктати вміст ротоглоткиі носа за допомогою катетера або гумової груші.

  • Якщо у новонародженого виявляється пригнічення дихання, зниження м’язевого тонусу і/або частоти серцевих скорочень менше 100 ударів за хв., під джерелом променевого тепла забезпечують правильне положення дитини і проводять негайне відсмоктування із трахеї через ендотрахеальну трубку.



Меконіальні води

  • Проводити відсмоктування із трахеї; поволі витягуючи трубку, замінити трубку у разі її закупорки меконієм;

  • Тривалість відсмоктування не повинна перевищувати 5с;

  • При необхідності процедуру повторювати до того моменту, коли відсмоктування меконію майже припиняється або ЧСС <60, що вказує на необхідність проведення реанімації;

  • Подавати вільний потік кисню під час проведення усієї процедури відсмоктування;

  • Уникати тактильної стимуляції новонародженого до звільнення дихальних шляхів від меконію;



Постановка шлункового зонду



Масаж серця (ІІ варіант)



Первинна реанімація



Інтубація трахеї




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка