Лекція: фармакотерапія в педіатрії і геронтології



Дата конвертації01.01.2017
Розмір445 b.


Лекція: фармакотерапія в педіатрії і геронтології


Ріст є основним біологічним процесом дитячого організму. Основними етапами розвитку організму людини є пренатальний (від запліднення яйцеклітини і до народження: ембріональний до трьох місяців і період плода з третього до дев’ятого місяця вагітності ) постнатальний період умовно ділиться на періоди: новонароджені діти (від народження до 4 тиж.); грудний період (від 4 тиж. до 1 року), період дитинства від 1 року до 10, підлітковий вік від (10 до 16 років).

  • Ріст є основним біологічним процесом дитячого організму. Основними етапами розвитку організму людини є пренатальний (від запліднення яйцеклітини і до народження: ембріональний до трьох місяців і період плода з третього до дев’ятого місяця вагітності ) постнатальний період умовно ділиться на періоди: новонароджені діти (від народження до 4 тиж.); грудний період (від 4 тиж. до 1 року), період дитинства від 1 року до 10, підлітковий вік від (10 до 16 років).



Небажані ефекти від прийому ліків у дітей

  • Небажані ефекти від прийому ліків у дітей

  • Небажані ефекти від прийому ліків у дітей поділяють на побічні, токсичні і алергічні.

  • Побічні – виникають як прояв основного механізму дії ліків.

  • Токсичні реакції лікарських засобів можуть виникати при поступленні в організм надзвичайно високих доз препаратів і при прийомі терапевтичних доз. Основними причинами розвитку небезпечних ефектів є фармакогенетичні ензимопатії або генетично обмовленні особливості реакції тканинних рецепторів на ліки.



Лікарські засоби можуть призводити до виникнення алергічних реакцій. Алергічні реакції негайного типу є результатом взаємодії антигена з антитілом, в процесі чого вивільняється гістамін та інші медіатори. Вони призводять до виникнення дерматозу, ангіоневротичного набряку (набряку Квінке), анафілактичного шоку. Реакції сповільненого типу є причиною виникнення важких автоалергічних захворювань печінки, нирок, серця, уражень системи крові та ін.

  • Лікарські засоби можуть призводити до виникнення алергічних реакцій. Алергічні реакції негайного типу є результатом взаємодії антигена з антитілом, в процесі чого вивільняється гістамін та інші медіатори. Вони призводять до виникнення дерматозу, ангіоневротичного набряку (набряку Квінке), анафілактичного шоку. Реакції сповільненого типу є причиною виникнення важких автоалергічних захворювань печінки, нирок, серця, уражень системи крові та ін.







Для зменшення кількості і важкості небажаних ефектів рекомендується не призначати препарат більше 10 діб. При довготривалому лікуванні необхідно вибирати менш сильнодіючі ліки, контролювати стан дитини і підбирати дозу препарату. Обережно треба призначати ліки дітям з патологією нирок і печінки, алергічними реакціями, а також у новонароджених.

  • Для зменшення кількості і важкості небажаних ефектів рекомендується не призначати препарат більше 10 діб. При довготривалому лікуванні необхідно вибирати менш сильнодіючі ліки, контролювати стан дитини і підбирати дозу препарату. Обережно треба призначати ліки дітям з патологією нирок і печінки, алергічними реакціями, а також у новонароджених.



Особливості ФТ захворювань в дитячому віці.

  • При призначенні лікарських засобів педіатр повинен підібрати лікарську форму препарату, розрахувати його дозу з врахуванням фармакодинаміки, фармакокінетики речовини і особливостей онтогенетичного розвитку дитини, а також характеру і ступеню важкості патологічного процесу.



Дозування лікарських засобів в педіатрії.

  • Сильнодіючі і ядовиті лікарські засоби необхідно призначати дітям з великою обережністю і в таких дозах, які не більші вище разових і добових, які зафіксовані в відповідних таблицях Державної Фармакопеї.

  • Інші препарати дозують, виходячи із дози для дорослого з поправками на вік дитини. Особливо специфічним є дозування для новонароджених дітей. Для цього необхідно керуватися спеціальними таблицями.



Існують емпіричні формули, які дозволяють із відомої дози ліків для дорослого вирахувати необхідну дозу для дитини, враховуючи його масу або вік:

  • Існують емпіричні формули, які дозволяють із відомої дози ліків для дорослого вирахувати необхідну дозу для дитини, враховуючи його масу або вік:

  • A=a∙b/20;

  • A=a∙m/70,

  • Де А – доза для дитини, а – доза для дорослого, b – вік дитини (в роках), m – вага дитини в кг.

  • Дитячу дозу можна розрахувати і так: вік дитини  5 (стале число) = % від дози дорослого. Наприклад, дитині в 6 років необхідно призначити 30 % від дози дорослого (6  5 = 30 %).



Особливості геронтології.

  • Розрізняють наступні вікові періоди: похилий вік від 55 у жінок і від 60 у чоловіків до 75 років, старечий вік від 75 до 90 і довгожителі – люди у віці 90 років і старше.

  • Крім цього розрізняють вік календарний (по паспортних даних) і вік біологічний.

  • Біологічний вік це вік наскільки функціонально відповідають органи і системи у конкретної людини.



Особливості патології у людей похилого віку.

  • Більшість хворих страждає на хронічні захворювання (від 4 до 10), що ускладнює їх протікання і затрудняє проведення раціональної і безпечної ФТ.

  • Домінують хронічні захворювання та їх моносимптоматика.

  • Характерна атиповість перебігу захворювання.

  • Характерна хронізація гострих захворювань (з початку захворювання мають затяжний перебіг).

  • Характерна ареактивність організму з імунною недостатністю (знижений імунітет).

  • На першому місці спостерігається серцево-судинна патологія.



Особливості психіки людей похилого і старечого віку:

  • Одинокість, соціальна ізоляція;

  • Депресивний стан;

  • Егоцентризм;

  • Найбідніша частина людства;

  • Своя система поглядів на лікування;

  • Погана пам’ять.



Особливості ФК у людей похилого і старечого віку.

    • у хворих антацидний стан шлунка.
    • порушується процес всмоктування з ШКТ.
    • зменшується кількість рідини в організмі і збільшується кількість жирових клітин.
    • порушується процес виділення (зменшена кількість функціонуючих нефронів).


Особливості геріатричної фармакотерапії

  • ФТ провідного захворювання, синдрому.

  • Простий режим прийому ліків з письмовим поясненням часу вживання і дози.

  • Враховувати поліпатію, хронічні дегенеративні невиліковні хвороби

  • Враховувати психічний і соціальний стан хворого: самотність, депресія, деменція, зубожіння, енцефалопатія тощо.

  • Індивідуальність. Індивідуальний підбір дози і препарату шляхом титрування з переходом на підтримувальну дозу.

  • Дозування препарату з врахуванням вікових змін, чутливості та реактивності органів, систем і цілісного організму, особливостей всмоктування, руйнування та виведення препарату у даного хворого;

  • Терапевтична доза не вище 50 % дози хворих молодого і середнього віку.

  • До комплексної терапії включати геропротектори, адаптогени анаболічні гормони.

  • Хворі схильні до самолікування і поліпрагмазії.

  • Сповільнення всмоктування, метаболізму і елімінації ліків з організму.

  • Високий ризик кумуляції ліків і їх метаболітів. При розпаді ліки дуже довго циркулюють, отже більше побічних дій;

  • Порушений електролітний обмін і гіповітаміноз.



Основні принципи раціональної ФТ в геріатрії.

  • Медикаментозна терапія повинна бути строго обґрунтованою і спрямованою на лікування захворювання, яке визначає тяжкість стану хворого. Це дасть змогу виключити неприпустиму, в цих вікових групах, поліпрагмазію.

  • Необхідно використовувати мінімум ліків, які використовуються при лікуванні основного захворювання. Слід враховувати їхню взаємодію.

  • Спосіб прийому ліків повинен бути простим.

  • У похилому і старечому віці лікарські засоби можуть мати неблагоприємну (побічну) дію на органи в значно більшій мірі ніж у людей зрілого віку.

  • Опірність інтоксикації в похилому і старечому віці значно знижена, інтоксикація небезпечна навіть при невеликій дії токсичних метаболітів і лікарських засобів.

  • Необхідно враховувати психічний стан людини (забезпечити хворого письмовими рекомендаціями), соціальні умови.

  • На початку лікування рекомендують зменшенні дози лікарських засобів. В подальшому поступово підвищують до досягнення лікувального ефекту (серцеві глікозиди, седативні, гіпотензивні, нейролептики; початкові дози цих препаратів необхідно зменшити в два рази в порівнянні з дозами для людей середнього віку). При досягненні лікувального ефекту дози необхідно зменшити і дати підтримуючу, яка нижча ніж у людей зрілого віку.



Лікування антибіотиками і антибактеріальними хіміопрепаратами необхідно проводити в звичайних або дещо знижених дозах згідно загальних правил. Одночасно рекомендується застосування вітамінів, особливо групи В.

  • Лікування антибіотиками і антибактеріальними хіміопрепаратами необхідно проводити в звичайних або дещо знижених дозах згідно загальних правил. Одночасно рекомендується застосування вітамінів, особливо групи В.

  • Необхідно враховувати водний і сольовий раціон хворих, кількість виділеної сечі. Недостатнє вживання рідини людьми похилого і старечого віку сприяє розвитку медикаментозної інтоксикації.

  • Довготривале вживання заспокійливих, анальгетиків, снодійних викликає привикання, і для отримання терапевтичного ефекту хворі збільшують дозу, що сприяє розвитку медикаментозної інтоксикації. В зв’язку з цим препарати цих фармакологічних груп необхідно призначати на короткий термін і проводити часту заміну одних препаратів іншими з аналогічною дією і по можливості робити перерви в прийомі ліків.

  • Для зниження токсичності і підсилення ефективності рекомендується призначати в малих дозах ряд фармакологічних препаратів, які дають подібний фармакотерапевтичний ефект, доповнюючи один іншим, але діючим на різні ланки саморегуляції організму.



Вроджена або набута підвищена чутливість до деяких ліків може спостерігатись у всіх вікових періодах. Частим ускладненням фармакотерапії у людей старших вікових груп є медикаментозна алергія.

  • Вроджена або набута підвищена чутливість до деяких ліків може спостерігатись у всіх вікових періодах. Частим ускладненням фармакотерапії у людей старших вікових груп є медикаментозна алергія.

  • Для профілактики і лікування передчасного старіння необхідно проводити комплексну вітамінотерапію, направлену на стимуляцію і підтримання метаболічних процесів і функцій організму хворих. Вітамінотерапію необхідно розцінювати як фактор, якій зменшує ризик розвитку медикаментозної інтоксикації і інших побічних реакцій у похилому і старечому віці

  • ФТ у хворих похилого і старечого віку необхідно проводити в комплексі з фізіотерапевтичнимі методами. Нераціонально одночасно призначати багато лікарських препаратів. Особливо обережно необхідно призначати наступні лікарські препарати: серцеві глікозиди, снодійні, анальгетики, антидепресанти.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка