Лекція-презентація для Київського міського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.


  • ЛЕКЦІЯ-ПРЕЗЕНТАЦІЯ для Київського міського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації

  • Впровадження ґендерних підходів у діяльність органів державної виконавчої влади

  • Автор:

  • ГРИЦЯК Наталя Вітіславна,

  • доктор наук з державного управління,

  • професор


Впровадження ґендерних підходів у діяльність органів державної виконавчої влади

  • Мета: оволодіння знаннями та навичками гендерного аналізу державної політики.

  • Цілі: ознайомити слухачів з понятійно-категоріальним апаратом, соціально-психологічною природою гендеру, суспільно-політичною роллю та основними технологіями впровадження гендерного аналізу.

  • Загальні відомості: короткий курс практичного аналізу політики

  • Аудиторія: державні службовці





Державна ґендерна політика

  • – це такі дії органів державної влади з вирішення суспільних проблем, які найоптимальніше сприяють реалізації інтересів жінок і чоловіків.



Державна ґендерна політика

  • – це дії органів державної влади з вирішення проблем забезпечення ґендерної рівності в суспільстві, а саме: забезпечення однакових для жінок і чоловіків

  • суспільного статусу,

  • умов реалізації прав людини,

  • можливостей використовувати соціальні та економічні ресурси,

  • можливостей робити свій внесок у національний, політичний, соціальний, економічний і культурний розвиток, а також

  • рівного права для жінок і чоловіків мати однакову користь від результатів їх діяльності.



Ґендерний підхід

  • За визначенням ООН, це процес оцінювання того, які наслідки матиме для жінок і чоловіків здійснення будь-якого планованого заходу, включаючи впровадження законодавства, стратегічної політики та програм в усіх сферах і на всіх рівнях.

  • Цілеспрямоване впровадження ґендерних підходів означає обов’язкове врахування інтересів та досвіду як жінок, так і чоловіків під час розроблення, моніторингу та оцінювання стратегічних заходів і програм у всіх політичних, економічних та соціальних сферах, щоб забезпечити одержання жінками та чоловіками однакової вигоди від реалізації цих заходів і програм та ліквідувати будь-яку нерівність



1.На управлінському рівні

  • Наявність ґендерно чутливого вищого адміністративного персоналу

  • Наявність мети досягнення ґендерної рівності в державних планах та програмах

  • Наявність достатньої кількості ресурсів та досвідченого персоналу для підтримки ґендерної рівності

  • Наявність постійно діючого штату кваліфікованих спеціалістів з питань ґендерної рівності



2. У процесі планування

  • Ґендерна рівність визнається ролевантною (доречною) у кожному аспекті політики – від макроекономічних реформ до інфраструктурних перебудов

  • Ґендерний аналіз проводиться на початкових стадіях проектного чи програмного етапу формування політики

  • Інституційні недоліки та суспільні стереотипи, які можуть бути перешкодою на шляху досягнення ґендерної рівності, враховуються при розробці політики, а також розробляються відповідні стратегії для усунення цих перешкод

  • Забезпечення рівноправної участі жінок і чоловіків на рівні прийняття управлінських рішень і у процесі планування

  • Розробляється специфічна стратегія та бюджет на підтримку досягнення ґендерної рівності



3. Під час реалізації державної політики

  • Спеціалісти з питань ґендерної рівності є частиною команди

  • Підтримка громадських організацій, залучення провідних фахівців обох статей до прийняття рішень

  • Мета досягнення ґендерної рівності не втрачається у риториці чи рутинних справах інституції, яка реалізує політику

  • Існує гнучкість та відкритість, які здатні реагувати на нові методи підтримки ґендерної рівності, що виникають у процесі виконання

  • Наявність рівної кількості жінок і чоловіків у процесі виконання



4. В процесі оцінки результатів політики

  • Результати досягнення ґендерної рівності оцінюються та включаються у звіти з використанням кількісних та якісних показників

  • Проводиться збір інформації залежно від статі, віку, соціо-економічних та етнічних показників

  • Кваліфіковані спеціалісти з питань ґендерної рівності залучені до процесу оцінки

  • Інформація про позитивні результати зменшення ґендерної нерівності аналізується як інтегральна частина оцінки виконання



Механізми реалізації ґендерного підходу

  • Гендерна інформація

  • Ґендерний аналіз

  • Гендерний паритет в державному управлінні

  • Ґендерна освіта державних службовців



Гендерна інформація

  • До джерел отримання даних про стан ґендерної рівності на міжнародному рівні відносять три системи збору інформації - це

  • перепис населення,

  • система національного обліку (SNA) та

  • просте опитування населення









Ґендерний аналіз

  • - це процес, що сприяє глибшому розумінню відмінностей впливів жінок та чоловіків на суспільний розвиток. Він передбачає збирання, аналіз та використання деталізованих за статтю статистичних даних, які засвідчують відмінності у статусах, умовах, ролях, відповідальності жінок та чоловіків.

  • Така інформація

  • підвищує ефективність державного втручання в суспільний розвиток шляхом коригування суспільних відносин у конкретних сферах, де статистично підтверджені прояви дискримінації за ознакою статі;

  • дає можливість виявити результати впливу державних програм та наявної політики на ґендерну нерівність;

  • побачити конкретні результати реалізації цілей державної політики щодо забезпечення ґендерної рівності.



Ґендерний аналіз

  • Аналіз, що базується на врахуванні ґендерних питань, полягає в оцінці різних впливів запропонованих чи наявних напрямків політики, програм і законодавчих актів на жінок і чоловіків. Це дає можливість обрати напрям політики з урахуванням ґендерних відмінностей, природи стосунків між жінками й чоловіками та різниці їхніх соціальних реалій, життєвих планів і економічних обставин. Це є знаряддям для розуміння соціальних процесів і реагування на них шляхом прийняття справедливих варіантів рішень



Ґендерний аналіз

  • Аналіз, що базується на врахуванні ґендерних питань – це процес, який дає оцінку різних впливів напрямків політики, програм та законодавства на жінок і чоловіків



Науковий метод державного управління

  • Етапи дій 1. Визначення проблеми 2. Встановлення цілей 3. Формулювання гіпотез 4. Збір даних 5. Експериментальна перевірка гіпотез 6. Класифікація, аналіз, інтерпретація 7. Висновки, узагальнення, коригування гіпотез 8. Перевірка. Оцінка результатів



Типова модель процесу вирішення управлінського завдання

  • Завдання

  • Інформація

  • Аналіз інформації

  • Варіанти рішень

  • Аналіз варіантів

  • Прийняття рішення

  • Виконання

  • Оцінка якості виконання



Методика ґендерного аналізу

  • Визначення, окреслення, уточнення питання

  • Визначення очікуваних результатів

  • Визначення інформації та консультаційної бази даних

  • Проведення дослідження

  • Розвиток та аналіз варіантів

  • Пошук рішень та вироблення рекомендацій

  • Поширення інформації

  • Оцінка якості аналізу



Крок 1: Визначення, окреслення, уточнення питання

  • Ґендерний аналіз починається із визначення природи, масштабу і важливості проблеми для всього суспільства чи окремої громади.

  • Для цього необхідно визначити:

  • суть та джерело проблеми, хто наголошує на необхідності її вирішення;

  • ставлення суспільства до цієї проблеми та думку громадських організацій та науковців;

  • рівень участі жінок і чоловіків у процесі визначення проблеми;

  • причини виникнення проблеми;

  • рівень професійної кваліфікації щодо вирішення ґендерних проблем державних службовців, які будуть задіяні у вирішенні цієї проблеми;

  • фактори (культурні, економічні, правові, соціально-економічні і т.д.), які можуть впливати на ґендерну справедливість у вирішенні цієї проблеми;

  • вплив політичних факторів та подій на проблему.



Крок 2: Визначення очікуваних результатів

  • На цьому етапі необхідно визначити:

  • результати, які хоче досягти орган державної влади;

  • для кого;

  • на чому базується цей пріоритет;

  • чи удосконалення законодавства чи нормативно-правових актів є найкращим засобом для досягнення очікуваного результату;

  • відповідність очікуваних результатів іншим цілям чи напрямкам політики даного органу;

  • індикатори (показники) результату вирішення проблеми;

  • органи державної влади, які будуть вирішувати цю проблему та нести відповідальність за результати.



Крок 3: Визначення інформації та консультаційної бази даних

  • Для ефективного здійснення ґендерного аналізу на даному етапі треба визначити:

  • обсяг знань про проблему;

  • моральні цінності та суспільні стереотипи, які впливають на її вирішення;

  • обсяг інформації, яка потрібна для забезпечення розгляду всіх варіантів вирішення проблеми, та осіб, які будуть її збирати;

  • інформаційні джерела та консультативну базу даних.



Крок 4: Проведення дослідження

  • Ця стадія удосконалює схему пошуку та вид аналізу, який необхідно провести (наприклад, соціальний вплив, зв’язок з іншими органами державної влади, неурядовими організаціями і т.п.).

  • Для визначення схеми пошуку потрібно визначити:

  • предмет дослідження ґендерного аналізу (наприклад, соціальний вплив, вплив на урядові пріоритети);

  • суб’єктів його здійснення;

  • проблеми пошуку;

  • фактори, що стосуватимуться схеми досліджень;

  • кого буде залучено окреслення схеми досліджень;

  • чи сутність схеми пошуку відповідає проблемі;

  • методологію, яку буде застосовано;

  • вид аналізу, який буде застосовано.



Крок 4: Проведення дослідження

  • Схема досліджень визначається так, щоб усі зібрані дані були розподілені за ґендерними характеристиками;

  • деякі підходи дослідження нечутливі до жіночих чи чоловічих специфічних потреб (наприклад, конфіденційність потреби жінок у спеціальних притулках для проживання може виключати деякі методи збирання даних);

  • пошукова методологія повинна відповідати інтересам тих, із ким консультуються, і тих, хто реалізує напрямки політики, програми і законодавство. Це вимагатиме консультування і з жінками, і з чоловіками та реального врахування їх досвіду.



Крок 5: Розвиток та аналіз варіантів

  • На цьому етапі необхідно визначити:

  • яким чином визначаються варіанти на основі даних дослідження;

  • чи варіанти відповідають очікуваним результатам, що були попередньо визначені (див. крок 2);

  • чи моральні цінності суспільства (суспільні ґендерні стереотипи) обмежують кількість варіантів;

  • чи варіантність та зміна факторів впливають на проблему, що була попередньо визначена (див. крок 2);

  • яким чином кожен із варіантів сприяє або ні існуючим напрямкам політики, програмам чи законодавству;

  • що є безпосереднім наслідком кожного варіанту;

  • чи існують непередбачувані результати;

  • фактори, які позитивно чи негативно впливатимуть на виконання кожного варіанту;

  • ресурси, які необхідно залучити до виконання кожного варіанту, включно з людськими;

  • яким чином буде забезпечуватися відповідальність виконавців.



Крок 6: Пошук рішень та вироблення рекомендацій

  • Для прийняття рішення і вироблення рекомендацій на даному етапі треба визначити:

  • кого буде залучено до вибору рекомендованого варіанту;

  • на якій основі буде прийнято рішення;

  • які основні припущення і цінності містяться у рекомендованому варіанті;

  • вид документу, де буде зафіксовано рішення;

  • чи рекомендований варіант і прийняте рішення не містять ризиків та обмежень (правових, економічних, соціальних, культурних і т.п.);

  • чи є необхідність подальших консультацій щодо рекомендованого варіанту чи прийнятого рішення;

  • чи існують фактори (фінансові, урядові, політичні пріоритети, інші напрямки політики, сучасна громадська думка, урядові зобов'язання і т.п.), які перешкоджають використанню рекомендації.



Крок 7: Поширення інформації

  • Для поширення такої інформації необхідно чітко визначити:

  • зміст повідомлення, яке потрібно оприлюднити;

  • кому насамперед ми хочемо донести цю інформацію;

  • яке найважливіше повідомлення має бути донесене до кожної аудиторії;

  • яким чином буде донесена інформація про рішення;

  • заходи, яких буде вжито для донесення інформації.

  • Для забезпечення ґендерної перспективи у донесенні інформації про рішення щодо вирішення проблеми треба враховувати, що:

  • повідомлення повинне стосуватися і жінок, і чоловіків;

  • розроблення інформаційних стратегій буде доступним і для жінок, і для чоловіків;

  • рішення має висвітлити ґендерний аспект державної політики;

  • участь і внесок жінок і чоловіків у процес аналізу має визнаватися і оприлюднюватися;

  • організації, які мають однакові цілі у пошуках рівноправності, повинні брати участь у розповсюдженні інформації;

  • приклади, мова і символи, вжиті в інформації, мають бути ґендерно толерантні і відповідати ідеям рівноправності.



Крок 8: Оцінка якості аналізу

  • Для забезпечення ґендерної перспективи в оцінці якості аналізу, враховують:

  • інтеграцію ґендерних проблем у всьому аналізі;

  • з’ясування ґендерного змісту в контексті політики і в політичних пріоритетах діяльності органу державної влади;

  • чи рекомендований варіант підтримуватиме ґендерну рівноправність і сприятиме жіночій незалежності, реалізації їх можливостей та участі жінок у реалізації програм;

  • доведення цих вимог та достовірної інформації до громадськості;

  • подання рекомендацій щодо державної політики, що підтримує ґендерну рівноправність, в гідний і практичний спосіб із наголосом на тому, як проблему ґендерної рівноправності збалансовано відповідно до інших урядових пріоритетів.



Гендерний паритет в державному управлінні

  • “...Доки не буде забезпечено ґендерного паритету у сфері управління, жінки не зможуть досягти повної рівності з чоловіками у якій-небудь сфері. Відсутність у жінок можливості впливати на формування найфундаментальніших політичних інструментів... сприяє збереженню ґендерної нерівності навіть у таких аспектах, як здоров’я жінок та їхня безпека у своєму власному домі” [Trafficking in Persons Report. Washington D.C.: United States, Department of State, 2003, с. 2].



Гендерний паритет в державному управлінні

  • - це ґендерно збалансована участь у процесах управління суспільним розвитком, що передбачає не лише присутність однакової кількості жінок і чоловіків, а й їх свідому діяльність, яка ґрунтується на взаємній повазі до різних поглядів і позицій та розумінні відмінностей досвіду й потреб кожної статі.



Мета досягнення ґендерного паритету в державному управлінні є подвійною:

  • забезпечити збалансовану участь чоловіків та жінок в управлінні державою, що передбачає усунення структурних та системних бар’єрів для участі в ньому жінок, та

  • гарантувати інтеграцію ґендерних питань до процесів ухвалення рішень, їхнього виконання, моніторингу та оцінювання на державному рівні.



Досягнення ґендерного паритету в державному управлінні вимагає вирішення трьох основних завдань:

  • 1) забезпечення критичної маси представників кожної статі в процесі управління;

  • 2) розвиток потенціалу людських ресурсів

  • 3) удосконалення державного механізму забезпечення ґендерної рівності



Очікувані результати досягнення гендерного паритету в державному управлінні

  • забезпечення справедливості в доступі до державної служби,

  • підвищення довіри населення до влади та її прозорості,

  • підвищення ефективності державного управління та

  • формування позитивного іміджу жінки-керівника як моделі для наслідування



Заходи щодо забезпечення ґендерного паритету в державному управлінні

  • 1. Здійснення досліджень для визначення проблеми.

  • 2. Включення цілей досягнення ґендерного паритету в державному управлінні до урядових програм.

  • 3. Тимчасові офіційні заходи позитивної дискримінації (або квоти).

  • 4. Державна підтримка природної функції жінки.

  • 5. Створення сприятливого для жінок психологічного клімату в структурах управління.

  • 6. Формування позитивного іміджу жінки-керівника у суспільстві.

  • 7. Освітні програми щодо підвищення політичної активності жінок та заохочення їх до кар’єрного просування.



Кількість жінок на вищих урядових посадах у світі



Частка жінок в урядах Європи



Представництво жінок у законодавчих органах



Жінки та чоловіки на державній службі



КІЛЬКІСТЬ ЖІНОК-КЕРІВНИКІВ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ



Ґендерна освіта державних службовців

  • - це оволодіння державними службовцями певним обсягом знань з ґендерної проблематики, набуття ними вмінь та навичок врахування ґендерних факторів у процесі формування та реалізації державної політики з метою забезпечення справедливих результатів цієї політики для жінок і чоловіків.



Рекомендована література:

  • Ґендерні аспекти державної служби: Монографія /М.Пірен, Н.Грицяк, Т.Василевська, О.Іваницька; За заг. ред. Б.Кравченка. - К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2002. - 335 с.

  • Грицяк Н.В. Ґендерні підходи у теорії та практиці державного управління //Вісн. держ. служби України. - 2003. - № 4. – С. 71 – 76.

  • Грицяк Н.В. Проект нової моделі реалізації ґендерної політики //Вісн. держ. служби України. – 2004. - № 1. – С. 32 – 35.

  • Грицяк Н.В. Міжнародна методологія вимірювання ґендерної рівності //Статистика України. - 2004. - № 3. – С. 41 – 45.

  • Впровадження ґендерних підходів у діяльність органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування: Практикум /Н.В.Грицяк, О.І.Кулачек, Т.Е.Василевська, В.В.Близнюк; За заг. ред. І.В.Розпутенка – К.: Вид-во “К.І.С.”, 2003. – 100 с.

  • Грицяк Н.В. Ґендерна освіта державних службовців: зміст, форми та методи навчання //Навчальний процес у закладах системи перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів: досвід та проблеми: Зб. наук. та наук.-метод. пр. /Кол. авт.; За заг. ред. В.І.Лугового, І.В.Розпутенка, В.Г.Понеділко. - К.: Вид-во НАДУ, 2004. – Вип. 1. - С. 128 – 140.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка