Лекція Пухлинні захворювання яєчників Лектор: проф. Франчук А. Ю



Дата конвертації04.06.2016
Розмір446 b.


Кафедра акушерства та гінекології ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського

  • Клінічна лекція

  • Пухлинні захворювання яєчників Лектор: проф. Франчук А.Ю.


Доброякісні пухлини яєчників

  • В 1973 р ВОЗ було запропоновано гістологічну класифікацію пухлин і пухлиноподібних станів яєчників. За цією класифікацією їх поділяють на 9 груп, 32 підгрупи і 66 форм:



ПУХЛИНИ ЯЄЧНИКІВ

  • І. Епітеліальні пухлини

  • ІІ Пухлини статевого тяжа

  • ІІІ Ліпідно-клітинні пухлини

  • IV Зародковоклітинні (герміногенні пухлини)

  • V Гонадобластома

  • VI Пухлини м′яких тканин, неспецифічних для яєчника.

  • VII Некласифіковані пухлини.

  • VIII Вторинні (метатстатичні) пухлини.

  • ІХ Пухлиноподібні зміни яєчників.



Доброякісні пухлини яєчників.

  • Фізіологічні кісти:

  • Фолікулярна кіста

  • Кіста жовтого тіла

  • Доброякісні герміногенні пухлини:

  • Дермоїдна кіста

  • Зріла тератома



Доброякісні епітеліальні пухлини:

  • Серозна цистаденома

  • Муцинозна цистаденома

  • Ендометріоїдна цистаденома

  • Пухлина Бреннера

  • Світлоклітина пухлина



Доброякісні пухлини статевого тяжа:

  • Гранульозоклітинна пухлина

  • Текаклітинна пухлина

  • Фіброма

  • Пухлини з клітин Сертолі і Лейдіга



ПУХЛИНИ ЯЄЧНИКІВ

  • Клінка, діагностика, диференціальна діагностика і лікування в залежності від виду пухлини і віку хаорої.



Передракові захворювання жіночих статевих органів

  • Захворювання вульви

  • Фонові (передракові ураження зовнішніх статевих органів мають також назву дистрофії вульви. Цей термін об′єднує три основні групи захворювань:

  • Крауроз (склерозний лишай)

  • Лейкоплакія (плоскоклітинна гіперплазія без ознакатипії клітин)

  • Інші дерматози.

  • Гострокінцеві кондиломи.



Передраковим станом зовнішніх статевих органів вважають епітеліальну дисплазію різного ступеня вираженості, що немає патогномонічних ознак.

  • Передраковим станом зовнішніх статевих органів вважають епітеліальну дисплазію різного ступеня вираженості, що немає патогномонічних ознак.



ГІПЕРПЛАЗІЯ ЕНДОМЕТРІЯ

  • Гіперплазія ендометрія – доброякісна патологія слизової оболонки матки, яка характеризується прогресуванням клініко-морфологічних проявів від простої та комплексної гіперплазії до атипових передракових станів ендометрія і розвивається на тлі абсолютної чи відносної гіперестрогенії.



Класифікація за МКХ-10:

  • Поліп жіночого статевого органа

  • Поліп тіла матки

  • Поліп ендометрія

  • Інші незапальні ураження матки, за винятком шийки матки

  • Залозиста гіперплазія ендометрія:

  • кістозна, залозисто-кістозна, поліпоїдна

  • Аденоматозна гіперплазія ендометрія

  • Гіперплазія ендометрія атипова (аденоматозна)



Класифікація гіперпроліферативних процесів ендометрія (розроблена субкомітетом по тілу матки Міжнародного товариства гінекологів-патологів і затверджена ВООЗ, 1994):

  • проста неатипова гіперплазія ендометрія;

  • комплексна неатипова гіперплазія ендометрія;

  • проста атипова гіперплазія ендометрія;

  • комплексна атипова гіперплазія ендометрія;

  • аденокарцинома.



Гіперплазія ендометрія Неатипова (без клітинної атипії) Проста

    • Ендометрій збільшений у об’ємі
    • Структурно відрізняється від нормального ендометрія (залози і строма активні, залози розташовані нерівномірно, деякі кістозно розширені).
    • Має місце баланс між проліферацією залоз і строми
    • Кровеносні судини у стромі рівномірно розподілені
    • Атипія ядер відсутня


Гіперплазія ендометрія Неатипова (без клітинної атипії) Комплексна (аденоматозна)

    • Більш виражена проліферація залоз
    • Залози структурно неправильної форми
    • Порушений баланс між проліферацією залоз і строми
    • Атипія ядер відсутня


Гіперплазія ендометрія Атипова (з клітинною атипією)

  • Проста

  • (ознаки простої неатипової)

  • + атипія клітин



Ознаки атипії клітин

  • Клітинна дисполярність

    • Неправильна стратифікація
    • Анізоцитоз
    • Гіперхроматизм ядер
    • Збільшення ядер
    • Розширення вакуолів
    • Еозинофілія цитоплазми


Клініко-морфологічна класифікація гіперпроліферативних процесів ендометрія [Я.В. Бохман, 1985]:

  • Фонові процеси:

  • залозиста гіперплазія, ендометріальні поліпи.

  • Передракові захворювання:

  • атипова гіперплазія.

  • Рак ендометрія.



Гіперплазія ендометрія

  • У термінології ВООЗ (1994), на відміну від класифікації Бохмана (1985) та МКХ-10 не виділено термін “поліпоз ендометрія” так, як його рекомендують трактувати як результат продуктивного хронічного ендометриту, що потребує дообстеження та адекватної етіопатогенетичної протизапальної терапії, а гормональна терапія у цих випадках визначається особливостями морфофункціональної структури фонового ендометрія.



Обстеження жінок з гіперпроліферативними процесами ендометрія за наявності клінічних показань включає:

  • Бактеріологічне та бактеріоскопічне дослідження.

  • Гормональне обстеження стану гипофізарно-гонадної системи.

  • Дослідження функції щитоподібної залози.

  • Проведення тесту толерантності до глюкози.



Обстеження жінок

  • При інтерпретації гістологічних заключень надзвичайно важливим є застосування уніфікованих методів оцінки ендометрія клініцистами і гістологами з використанням єдиної класифікації його патологічних станів та оцінки їх функціональної категорії.



Функціональні категорії різних видів гіперпроліферативних процесів ендометрія



Клініка

  • Клінічними проявами гіперпроліферативних процесів ендометрія є маткові кровотечі по типу метро- або менорагії,

  • однак у 10-30% випадків відмічається асимптомний перебіг захворювання.



Діагностика Основні задачі діагностики:

  • 1. Виявлення гіперпластичного процесу та клінічна інтерпретація результатів гістологічного дослідження ендометрія.

  • 2. Встановлення гормонозалежності гіперпластичного процесу та оцінка особливостей гормонального дисбалансу у конкретної пацієнтки.

  • Основним методом скринінгу та моніторингу стану ендометрія є ультразвукове дослідження з використанням трансвагінального датчика.



Ультразвукове дослідження:

  • товщина ендометрія;

  • його структура;

  • рельєф порожнини матки;

  • наявність супутньої патології біометрія;

  • анатомічні особливості додатків матки.



Ультразвукове дослідження:

  • У пацієнток в пери- та постменопаузі доцільно обчислювати ендометріально-маткове співвідношення (ЕМС) - відношення товщини ендометрія до передньо-заднього розміру матки, яке дозволяє враховувати більш швидкий темп інволюції ендометрія у порівнянні з міометрієм.



Ультразвукові ознаки різних видів патології ендометрія



Ультразвукові ознаки різних видів патології ендометрія



Діагноз гіперплазії ендометрія може бути встановлений лише у результаті гістологічного дослідження.

  • Діагноз гіперплазії ендометрія може бути встановлений лише у результаті гістологічного дослідження.



Ультразвукові показання до взяття матеріалу для морфологічного дослідження ендометрія

  • У перименопаузі та репродуктивному періоді:

    • збільшення товщини ендометрія більш 16 мм або УЗД-ознаки порушення структури ендометрія;
    • ЕМС більше 0,33.
  • У постменопаузі:

  • збільшення товщини ендометрія більше 5 мм;

  • ЕМС більше 0,15.



Діагностика

  • Основним методом отримання зразків ендометрія для гістологічного дослідження є діагностичне вишкрібання порожнини матки, яке за умови відсутності протипоказань проводиться за 7 днів до місячних, діагностична можливість його значно розширюється при використанні гістероскопії.



Застосування гістероскопії дозволяє:

  • - візуалізувати патологічні зміни ендометрія і визначати їх особливості і локалізацію;

  • - контролювати якість діагностичного вишкрібання з прицільним видаленням можливих залишків гіперпроліферативного ендометрія або поліпів при мінімальному травматизмі здорової тканини.

  • - виконувати внутрішньоматкові операції з застосуванням електро і лазерної хірургії.



Аспіраційна біопсія ендометрія

  • проводиться за допомогою Pipelle та рекомендується для моніторингу стану ендометрія у разі проведення гормонотерапії.

  • Застосування її на етапі скринінгового обстеження не рекомендується у зв’язку з неспівпаданням результатів гістологічного дослідження зразків ендометрія, отриманих при біопсії і кюретажі, у 18-42% випадків.



Етапи лікування паціенток з гіперплазією ендометрія

  • І етап - видалення зміненого ендометрія з наступним морфологічним дослідженням та визначенням подальшої тактики залежно від виду патології ендометрія.



Етапи лікування паціенток з гіперплазією ендометрія

  • ІІ етап - гормональна терапія, спрямована на супресію ендометрія.

  • Тривалість даного етапу гормональної терапії - 6 місяців з повторним гістологічним дослідженням через 3 та 6 місяців.



Етапи лікування паціенток з гіперплазією ендометрія

  • ІІ етап

  • За умови гістологічного підтвердження гіперплазії ендометрія через 3 місяці на тлі гормонотерапії проводиться корекція лікування, а у жінок із атиповими формами гіперплазії – метод лікування погоджується з онкогінекологом.

  • Гормонотерапія проводиться у репродуктивному періоді, а у пери- та постменопаузі – лише при неатипових формах гіперплазії ендометрія.



Групи препаратів, які застосовуються для гормонотерапії гіперпластичних процесів ендометрія

  • Гестагени:

  • - дідрогестерон (лише при неатиповій гіперплазії ендометрія у репродуктивному віці з 5 по 25 день в дозі 20-30мг на добу);

  • - медроксипрогестерона ацетат;

  • - гестонорону капроат;

  • - 12,5% 17 оксипрогестерону капронат.



Групи препаратів, які застосовуються для гормонотерапії гіперпластичних процесів ендометрія

  • Агоністи ГнРГ :

  • - гозерелін 3,6 мг підшкірно 1 раз у 28 днів;

  • - бусерелін 3,75 в/м 1 раз у 28 днів;

  • - бусерелін спрей назальний 900мг на добу щоденно.



Показання до застосування агоністів ГнРГ у жінок з гіперплазією ендометрія:

  • - проста неатипова гіперплазія ендометріяу пери- та постменопаузі;

  • - рецидивуючий перебіг простої неатипової гіперплазія ендометріяу репродуктивному віці після монотерапії гестагенами;

  • - неатипова комплексна гіперплазія ендометріяу репродуктивному віці та перименопаузі;



Показання до застосування агоністів ГнРГ у жінок з гіперплазією ендометрія:

  • - рецидивуюча комплексна неатипова гіперплазія ендометріяв репродуктивному віці;

  • - проста і комплексна атипова гіперплазія ендометріяв репродуктивному віці;

  • - гіперплазія ендометріяу сполученні із лейоміомою матки або аденоміозом.



Показання до застосування агоністів ГнРГ у жінок з гіперплазією ендометрія:

  • Застосування агоністів ГнРГ у поєднанні із гестагенами доцільно протягом 3 місяців, а у разі необхідності (за умови відсутності атрофії ендометрія при контрольному гістологічному дослідженні ендометрія після 3-х місяців терапії) - до 6 місяців.

  • У разі підтвердженної атрофії ендометрія через 3 місяці у подальшому проводиться призначення монотерапії гестагенами ще 3 місяці.



Показання до застосування агоністів ГнРГ у жінок з гіперплазією ендометрія:

  • Агоністи у цих випадках використовуються з метою підвищення ефективності консервативної терапії та профілактики метаболічних і психопатологічних порушень у результаті тривалого застосування високих доз пролонгованих гестагенів (гестонорона капроат, медроксипрогестерон, депо-провера, 17-оксипрогестерону капроната).

  • У разі комплексного застосуванні гестагенів з агоністами ГнРГ можливе застосування непролонгованих форм гестагенів.



Етапи лікування паціенток з гіперплазією ендометрія

  • ІІІ етап-оптимізація гормонального статусу з метою попередження розвитку гіперестрогенемії.

  • У репродуктивному віці:

  • - відновлення двохфазного менструального циклу за умови необхідності збереження репродуктивної функції;



Етапи лікування паціенток з гіперплазією ендометрія

  • ІІІ етап

  • використання гормональних контрацептивів із гестагеном, що має виражений антипроліферативний ефект на ендометрій (монофазні естроген-гестагенні препарати:

  • етінілестрадіол (0,03 мг) – левоноргестрел (0,15 мг),

  • етініестрадіол (0,03 мг) – дезогестрел (0,15 мг),

  • етініестрадіол (0,03 мг) – дієногест (2,0 мг);



Етапи лікування паціенток з гіперплазією ендометрія

  • ІІІ етап

  • - локальне використання гестагенів (внутрішньоматкова система з левоноргестрелом).

  • У перименопаузі – меностаз із застосуванням агоністів ГнРГ (бусерелін- 3 місяці ) на тлі прийому гестагенів протягом 6 місяців.



Етапи лікування паціенток з гіперплазією ендометрія

  • ІV етап - диспансерне спостереження протягом 5 років після ефективної гормональної терапії та 6 місяців після оперативного лікування (УЗД органів малого тазу 2 рази на рік).



лікування паціенток з гіперплазією ендометрія

  • Паралельно з гормонотерапією за клінічними показаннями проводиться корекція обмінно-ендокринних порушень, нормалізація стану центральної і вегетативної нервових систем, корекція імунного статусу.



Лікування паціенток з гіперплазією ендометрія

  • За умови неефективності консервативної терапії гіперплазії ендометрію показано хірургічне лікування.

  • У разі неатипових формах гіперплазії ендометрію, особливо у жінок репродуктивного віку, доцільно використання гістероскопічної резекції або абляції ендометрія,



Лікування паціенток з гіперплазією ендометрія

  • У разі атипових форм гіперплазії ендометрію – перевага віддається гістеректомії.

  • Однак у репродуктивному віці та у будь-якому віці за умови наявності соматичної патології можливо застосування абляції ендометрія і при атипових формах.



Показання до оперативного лікування хворих із гіперпластичними процесами ендометрія:

  • У репродуктивному віці:

  • - комплексна атипова гіперплазія ендометріяза умови відсутності ефекту від консервативної терапії через 3 місяці,

  • - проста атипова та комплексна неатипова гіперплазія за умови неефективності терапії через 6 місяців.



Показання до оперативного лікування хворих із гіперпластичними процесами ендометрія:

  • У клімактеричному періоді:

  • - комплексна атипова гіперплазія – при встановленні діагнозу,

  • - проста атипова та комплексна неатипова гіперплазія – за умови відсутності ефекту від консервативної терапії через 3 місяці.



Схеми застосування гестагенів



Схеми застосування гестагенів



Показання до оперативного лікування хворих із гіперпластичними процесами ендометрія:

  • Недоцільно розширювати показання до гістеректомії у разі гіперплазія ендометрія без попередньої консервативної терапії, особливо у пацієнток у віці до 49 років.



Показання до оперативного лікування хворих із гіперпластичними процесами ендометрія:

  • У той же час, важливо підкреслити необхідність розширення вищезгаданих показів до хірургічного лікування, у разі наявного ризику можливої малігнізації індивідуально у кожної конкретної пацієнтки з урахуванням факторів ризику розвитку раку ендометрія.



Фактори ризику розвитку раку ендометрія :

  • - неплідність в анамнезі;

  • - ожиріння;

  • - полікістоз яєчників;

  • - цукровий діабет, переважно ІІ типу;

  • - інсулінорезистентність;

  • - сімейний варіант неоплазій молочної залози, яєчників, товстого кишківника та тіла матки (Lynch Syndrome Type ІІ).



ДОБРОЯКІСНІ ТА ПЕРЕДРАКОВІ ПРОЦЕСИ ШИЙКИ МАТКИ

  • До доброякісних патологічних процесів шийки матки

  • відносяться такі стани,

  • при яких зберігається нормоплазія епітелія,

  • тобто проходить правильне мітотичне ділення епітеліальних клітин,

  • їх диференціювання,

  • дозрівання,

  • ексфоліація.



ДОБРОЯКІСНІ ТА ПЕРЕДРАКОВІ ПРОЦЕСИ ШИЙКИ МАТКИ

  • До передракових станів

  • відносять дисплазії епітелія –

  • патологічні процеси, при яких спостерігають

  • гіперплазію,

  • проліферацію,

  • порушення диференціювання,

  • дозрівання та відторгнення епітеліальних клітин.



ДОБРОЯКІСНІ ТА ПЕРЕДРАКОВІ ПРОЦЕСИ ШИЙКИ МАТКИ

  • Вроджена (фізіологічна) ектопія шийки матки може спостерігатись у жінок до 23 років.

  • В таких випадках жінка підлягає динамічному спостереженню з контролем цитологічного обстеження і не підлягає лікуванню.



Міжнародна класифікація кольпоскопічних термінів

  • Прийнята на VII Всесвітньому конгресі по патології шийки матки і кольпоскопії (Рим, 1990).

  • І. Нормальні кольпоскопічні ознаки.

  • Сквамозний багатошаровий епітелій.

  • Циліндричний епітелій.

  • Нормальна зона трансформації.



Міжнародна класифікація кольпоскопічних термінів

  • ІІ. Аномальні кольпоскопічні ознаки

  • А. У межах зони трансформації.

  • Оцтово-білий епітелій:

  • а) плоский;

  • б) мікропапілярний або мікрозвивистий.

  • 2. Пунктуація.

  • 3. Мозаїка.

  • 4. Кератоз (лейкоплакія).

  • 5. Йод-негативний епітелій.

  • 6. Атипові судини.



Міжнародна класифікація кольпоскопічних термінів

  • Б. Поза зоною трансформації (ектоцервікс, піхва).

  • 1. Оцтово-білий епітелій:

  • а) плоский;

  • б) мікропапіляний або мікрозвивистий.

  • 2. Пунктуація.

  • 3. Мозаїка.

  • 4. Лейкоплакія.

  • 5. Йод-негативний епітелій.

  • 6. Атипові судини.



Міжнародна класифікація кольпоскопічних термінів

  • III. Підозра на інвазивний рак при кольпоскопії.

  • IV. Незадовільна кольпоскопія.

  • Межа багатошарового плоского епітелія не візуалізується.

  • Виражене запалення або атрофія.

  • Цервікс не візуалізується.



Міжнародна класифікація кольпоскопічних термінів

  • V. Змішані ознаки.

  • 1. Оцтово-небіла мікропапілярна поверхня.

  • 2. Екзофітна кондилома.

  • 3. Запалення.

  • 4. Атрофія.

  • 5. Виразка.

  • 6. Інші.



Кольпоскопічна класифікація патологічних процесів шийки матки. (Коханевич Є.В., 1997)

  • І. Доброякісні (фонові) патологічні процеси.

  • 1. Ектопія циліндричного епітелія:

  • а) дисгормональна;

  • б) посттравматична.

  • 2. Доброякісна зона трансформації (зона доброякісної метаплазії):

  • а) незакінчена зона трансформації;

  • б) закінчена зона трансформації.



Кольпоскопічна класифікація патологічних процесів шийки матки. (Коханевич Є.В., 1997)

  • Запальні процеси шийки матки:

  • а) екзоцервіцит;

  • б) ендоцервіцит.

  • 4. Справжня ерозія.

  • 5. Доброякісні поліпоподібні утворення.

  • 6. Ендометріоз шийки матки.



Кольпоскопічна класифікація патологічних процесів шийки матки. (Коханевич Є.В., 1997)

  • ІІ. Передракові стани шийки матки.

  • Проста лейкоплакія.

  • Поля дисплазії:

  • а) багатошарового сквамозного епітелія;

  • б) метаплазованого призматичного епітелія.

  • Папілярна зона дисплазії:

  • а) багатошарового сквамозного епітелія;

  • б) метаплазованого призматичного епітелія.

  • Передпухлинна зона трансформації.

  • Кондиломи.

  • Передракові поліпи.



Кольпоскопічна класифікація патологічних процесів шийки матки. (Коханевич Є.В., 1997)

  • ІІІ. Преклінічний рак шийки матки.

  • Проліферуюча лейкоплакія.

  • Поля атипічного епітелія.

  • Папілярна зона атипічного епітелія.

  • Зона атипічної трансформації.

  • Зона атипічної васкулярізації.



Кольпоскопічна класифікація патологічних процесів шийки матки. (Коханевич Є.В., 1997)

  • IV. Клінічно виражений рак.

  • Екзофітна форма.

  • Ендофітна форма.

  • Змішана форма.



Цитологічна класифікація дисплазій за Richart (1968)

  • «Цервікальна інтраепітеліальна неоплазія» (CIN) розподіляється:

  • CIN І - слабка дисплазія

  • CIN II - помірна дисплазія

  • CIN III - тяжка дисплазія та преінвазівний рак



Гістологічна класифікація фонових захворювань, передракових станів і раку шийки матки (Яковлева И.А., Кукутэ Б.Г., 1979)

  • Гістологічна класифікація фонових захворювань, передракових станів і раку шийки матки (Яковлева И.А., Кукутэ Б.Г., 1979)











Комплексне обстеження хворих при діагностиці патології шийки матки

  • Діагностичні методи

  • Основні методи обстеження

  • Збір анамнестичних даних

  • Огляд шийки матки у дзеркалах

  • Цитологічне

  • Дослідження

  • Кольпоскопія

  • Бімануальне піхвове дослідження

  • Морфологічне дослідження цілеспрямованого біопсійного матеріалу



Додаткові методи обстеження (за наявності показань)

  • Бактеріоскопічне та бактеріологічне

  • Вірусологічне

  • Гормональне

  • Кольпоцитологічне

  • Сонографія органів

  • малої миски



Методика забору матеріалу для цитологічного дослідження.

  • Матеріал забирається із поверхні вагінальної частини шийки матки лише щіточкою цервікобраш зігнутою під кутом 90 градусів; із цервікального каналу – прямою щіточкою цервікобраш.

  • Щіточка повертається боковою поверхнею до скельця і штриховим рухом наноситься мазок.

  • Мазок фіксується суміш’ю Нікіфорова (спірт з ефіром порівну) протягом 30 хвилин.

  • Термін відправки мазка у лабораторію не більше 15 діб.



Кольпоскопія

  • проводиться із оптичним збільшенням ×10, ×15,

  • спочатку проста: визначається характер епітелію,

  • потім – розширена: з 3% розчином оцтової кислоти,

  • розчином Люголя.



Методика забору матеріалу для гістологічного дослідження.

  • Матеріал забирається цілеспрямовано під контролем кольпоскопічного дослідження у зоні вираженої патології гострим конхотомом або скальпелем.

  • Біоптат кладуть у баночку з 10% розчином формаліну та відправляють для гістологічного дослідження.



Лікування

  • Мета лікування — ліквідація патологічного процесу на шийці матки і тих змін в ор­ганізмі, які сприяли його виникненню.

  • Принципи лікування:

  • 1) забезпечення безрецидивного виліковування;

  • 2)використання органозберігаючих методів лікування у жінок репродуктивного віку.



Рівень радикальності лікування визначається ступенем тяжкості дисплазії.

  • Методи лікування захворювань шийки матки

  • 1. Консервативні

  • 2. Хірургічні:

  • — локальна деструкція (діатермокоагуляція, кріодеструкція, лазерна деструкція);

  • — радикальне оперативне втручання (ексцизія шийки матки, ампутація шийки матки, гістеректомія)

  • 3. Комбіновані



Етапність лікування

  • Перший етап (підготовчий)

  • Терапія захворювань, які сприяли виникненню патології шийки матки: запальні захворювання репродуктивної системи, дисгормональні розлади



Етапність лікування

  • Другий етап (безпосередньо лікування захворювання)

  • Вплив на патологічне вогнище у шийці матки з урахуванням нозології, преморбідного стану, генеративної функції та віку жінки

  • (хімічна коагуляція, кріодеструкція, лазерна вапоризація, електоркоагуляція, електроексцизія, електроконізація )



Етапність лікування

  • Третій етап

  • Проведення післяопераційоної реабілітації після хірургічного і комбінованого лікування



Протизапальна терапія.

  • Цілеспрямована

  • антибактеріальна,

  • антимікотична,

  • противірусна,

  • антисептична терапія

  • призначається до нормалізації біоценозу піхви.



Протизапальна терапія.

  • Корекція мікрофлори піхви проводиться біологічними препаратами з живих біфідо- (біфі-форм, біоспорін) та лактобактерій (йогурт, лінекс, вагілак).

  • Корекція призначається трьома курсами по 7—8 днів з інтервалами між ними 10—12 днів з урахуванням ступеня дисбіотичних порушень.



Гормональна терапія.

  • У разі виявлення ектопії дисгормонального характеру показано використання оральних контрацептивів. Гормональна контрацепція проводиться протягом 3—6 міс.

  • При супутніх гормонозалежних гінекологічних захворюваннях (ендометріоз, лейоміома матки) лікування проводиться відповідно нозологічним формам.

  • При папіломавірусній інфекції використовують препарати інтерферону.



Хімічна коагуляція.

  • Основні умови лікування:

  • - наявність посттравматичної ектопії без деформації шийки матки,

  • - відсутність цитологічних, кольпоскопічних ознак дисплазії,

  • - невелика розповсюдженість процесу (від однієї до двох третин шийки матки),

  • - відсутність вагітності.



Хімічна коагуляція.

  • Зону ураження обробляють ватним тампоном з розчином Солковагіна двічі з інтервалом в 1-2 хвилини. Результати терапії оцінюють через 4 тижня після аплікації препарату.

  • При недостатньому ефекті аплікації повторюють 2-3 рази з інтервалами 4 тижні.



Електрокоагуляція.

  • Процедура виконується амбулаторно. Знеболення місцеве.

  • Елктрокоагуляція проводиться до утворення білого струпу у першу фазу менструального циклу, після чого протягом місяця рекомендується утримуватись від статевих відношень.

  • Для поліпшення процесів репарації у цей період призначають метилурацилові свічки.



Електрокоагуляція.

  • Показання:

  • доброякісні фонові процеси без вираженої деформації та гіпертро­фії шийки матки.

  • Протипоказання:

  • гострі та підгострі запальні процеси жіночих статевих органів;

  • загострення хронічного запалення;

  • активний генітальний туберкульоз;

  • ациклічні кров’янисті виділення із статевих шляхів;

  • доброякісні фонові процеси в поєднанні з вираженою деформацією та гіпертрофією шийки матки, особливо у віці старше 40 років.



Диспансеризація

  • Перший контрольний огляд (кольпоскопія, цитологічне дослідження, бактеріоскопія) проводять після наступної менструації.

  • Другий контрольний огляд здійснюють через 3 місяця від моменту коагуляції.

  • Одужання констатують по даним кольпоскопії, цитології і нормалізації піхвової флори.

  • Тривалість диспансерізації складає 3 місяця після повного клінічного одужання



Електроексцизія.

  • Показання:

  • поєднання доброякісного і (або) передракового процесів на шийці матки з її гі­пертрофією та деформацією;

  • наявність дисплазії у хворих, яким раніше проводилася деструкція шийки матки що викликала зміщення зони трансформації у цервікальний канал, або це зміщення обумовлено віком хворої (після 40 років);



Електроексцизія.

  • Показання:

  • при рецидивах дисплазій після електрокоагуляції, кріодеструкції лазерної вапорізації;

  • при інтрацервікальній локалізації дисплазії;

  • при тяжкій формі дисплазії.

  • Анестезія парацервікально 1-2% розчином лідокаїну.



Електроексцизія. Протипоказання:

  • запальні процеси жіночих статевих органів;

  • наявність уражень шийки матки, що переходять на піхвові склепіння та стінки піхви;

  • велика посттравматична деформація шийки матки, яка переходить на склепіння піхви;

  • важкі соматичні захворювання.



Кріодеструкція.

  • Показання:

  • доброякісні та передракові патологічні процеси.

  • Протипоказання:

  • запальні захворювання жіночих статевих органів;

  • пухлини жіночих статевих органів з підозрою на малігнізацію.

  • тяжкі соматичні захворювання в стадії декомпенсації.



Лазерна вапорізація.

  • Показання:

  • доброякісні та передракові патологічні процеси з локалізацією на піхвовій частині шийки матки.

  • Протипоказання:

  • запальні захворювання жіночих статевих органів,

  • пухлини жіночих статевих органів з підозрою на малігнізацію,

  • тяжкі соматичні захворювання в стадії декомпенсації.



Гістеректомія.

  • Показання:

  • - CIN III з локалізацією у церві кальномуканалі;

  • - технічна неможливість проведення електроексцизії у зв’язку з анатомічними особливостями;

  • - поєднання з міомою матки або пухлинами яєчників;

  • - рецидиви після кріотерапії або лазерної терапії.

  • При розповсюдженні процесу на склепіння піхви показана екстирпація матки з верхньою третиною піхви.



Диспансерне спостереження.

  • після лікування доброякісних процесів проводиться протягом 2 місяців, при цьому рекомендується статевий режим та використання місцево метилурацилових свічок.

  • Після лікування дисплазій диспансерне спостереження продовжується до 2х років.

  • Питання про видалення яєчників вирішують під час операції у разі виявлення їх патологічних змін та за згодою хворої.















CIN III підлягає нагляду в онкологічних диспансерах та лікарнях.

  • CIN III підлягає нагляду в онкологічних диспансерах та лікарнях.







Тактика діагности та лікування патологічних процесів шийки матки при вагітності

  • Вагітність і патологія шийки матки мають взаємний негативний вплив.

  • При вагітності посилюється стимулююча дія на перебіг гіперпластичних процесів у шийці матки.



Тактика діагности та лікування патологічних процесів шийки матки при вагітності

  • Методи діагностики:

  • проста та розширена кольпоскопія;

  • цитологічне дослідження;

  • бактеріоскопічне, бактеріологічне дослідження;

  • гормональна кольпоцитологія;

  • сонографія.



Тактика діагности та лікування патологічних процесів шийки матки при вагітності

  • Використання цих методів дозволяє визначити патогенетичний варіант патологічного процесу та тактику його лікування.

  • За умови доброякісних патологічних процесів шийки матки необхідно спостереження з проведенням кольпоскопічного та цитологічного контролю 1 раз у 3 місяця.



Тактика діагности та лікування патологічних процесів шийки матки при вагітності

  • Показано місцеве лікування запальних процесів та проведення гормонотерапії у випадках загрози переривання вагітності.

  • При дисплазіях епітелію шийки матки, обумовлених інфікуванням, необхідно місцеве протизапальне лікування з урахуванням характеру виявленого інфекційного агенту.



Тактика діагности та лікування патологічних процесів шийки матки при вагітності

  • При дисплазіях епітелію шийки матки у вагітних з порушенням гормонального статусу загроза переривання вагітності стає основним ускладненням. Необхідно під контролем клініки, УЗД та гормональної кольпоцитограми у І триместрі проводити гормонотерапію, у ІІ та ІІІ триместрі – токолітичну терапію, направлену на зберігання вагітності.



Тактика діагности та лікування патологічних процесів шийки матки при вагітності

  • При легкому та середньому ступеню тяжкості дисплазії епітелію шийки матки вагітні знаходяться під наглядом з використанням цитології та кольпоскопії протягом вагітності з періодичністю 1 раз у 3 місяця.



Тактика діагности та лікування патологічних процесів шийки матки при вагітності

  • При тяжкому ступеню (ЦІН ІІІ) дисплазії епітелію шийки матки у вагітніх необхідна цілеспрямована біопсія в умовах стаціонару на фоні токолітичної терапії та морфологічне дослідження.

  • Використання таких методів, як електрокоагуляція, кріо- та лазерна деструкція при дисплазіях у вагітних небажано, тому що можливе переривання вагітності.



ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка