Лекція як організаційна форма та метод навчання



Дата конвертації24.12.2016
Розмір445 b.


Лекція як організаційна форма та метод навчання


від латинського "lectio"- читання, "lector" – читець

  • специфічний спосіб взаємодії викладача і студентів

  • монологічний виклад навчального матеріалу в систематичній і послідовній формі.



Дидактичні принципи:

  • Спрямованості навчання на реалізацію мети освіти

  • Логічності й систематичності

  • Науковості та інформативності

  • Доступності викладеного матеріалу.

  • Наступності



Традиційні лекції







Міні-лекція

  • Міні-лекція

  • Проблемна лекція

  • Лекція –конференція

  • Лекція- прес-конференція

  • Лекція із запланованими помилками



Переваги інтерактивної лекції

  • Студент перестає бути пасивним об’єктом навчання, а готується не тільки до семінарських і практичних занять, але і до лекції, на якій, до речі, дозволяється виставляти оцінки.

  • Вдається здійснювати диференційований підхід, діагностуючи рівень обізнаності в темі.

  • З’являється час на детальний розгляд найбільш складних моментів лекції, оскільки не потрібно надиктовувати основні положення і визначення - вони вже зафіксовані в конспектах.





Підготовка до лекції

  • Звернення до тематичного плану і програми навчальної дисципліни.

  • Ознайомлення з фондовими матеріалами по даній темі

  • Визначення дидактичних цілей

  • Складання плану лекції

  • Робота з науковою та навчальною літературою, інформаційними та довідковими матеріалами.



  • Систематизація матеріалів і підготовка моделі тексту лекції

  • Вибір остаточного варіанта плану лекції. Робота над формою викладу.

  • Підготовка наочних матеріалів

  • Оформлення тексту лекції за існуючою формою. Затвердження тексту.

  • Підготовка до лекції як до акту публічного виступу.



Методика рекомендує загальні правила композиційної побудови лекції:

  • Послідовність. Думки повинні бути пов’язані логічно і витікати одна з одної.

  • Посилення. Сильний початок, емоційні аргументи в середині, найсильніші – в кінці. Сильні докази, нова інформація завжди притягують увагу.

  • Органічна єдність. Поділ на пункти повинен витікати з самого матеріалу, диктуватись ним, тобто структура повинна бути гармонічно пов’язаною зі змістом.

  • Економія засобів. Мінімум слів, фактів і доказів. Лише те, що веде до розкриття теми, з’ясуванню її суті.



Технічні засоби навчання

  • Ці засоби класифікуються на:

  • звукові

  • екранні засоби

  • екранно-звукові засоби

  • відеозасоби

  • мультимедійні засоби.



Завдання ТЗН

  • забезпечення принципу наочності під час пояснення складних дослідів, явищ та процесів;

  • розширення та поглиблення знань студентів і ознайомлення викладачів з новітніми формами і методами вивчення окремих тем,

  • здійснення систематизації та узагальнення знань;

  • інтенсифікація та раціоналізація процесу навчання студентів.



Усвідомлення студентом особистісного смислу в надбанні знань у даній галузі науки.

  • Усвідомлення студентом особистісного смислу в надбанні знань у даній галузі науки.

  • Усвідомлення аудиторією новизни матеріалу, що викладається.

  • Стимулювання роботи мислення студентів. Задаючи питання, викладач ставить того, хто навчається, в положення людини, яка має бажання знайти відповіді, яка мислить.



"Людині нічого не можна пояснювати, її можна тільки примушувати здогадуватися самостійно. Людина повинна до всього доходити власними розумовими зусиллями, а завдання педагога - тільки стимулювати роздуми, тобто здійснювати інтелектуальний штурм".

  • "Людині нічого не можна пояснювати, її можна тільки примушувати здогадуватися самостійно. Людина повинна до всього доходити власними розумовими зусиллями, а завдання педагога - тільки стимулювати роздуми, тобто здійснювати інтелектуальний штурм".



Психологічна підготовка.

  • Психологічна підготовка.

  • Попереднє вимірювання часу на висвітлення кожного питання (хронометраж).

  • Риторична підготовка. (темп, логічний наголос,інтонація, дикція)



1. Початок сприйняття - 4-5 хв.

  • 1. Початок сприйняття - 4-5 хв.

  • 2. Оптимальна активність сприйняття - 20-30 хв. (пік працездатності, найбільш складний для розуміння матеріал).

  • 3. Фаза зусиль - 10-15 хв. - передвісник стомлення, але слухач ще в змозі керувати своєю діяльністю.

  • 4. Фаза стомлення. Навіть невеличкий відпочинок дозволяє повернути аудиторію до активного сприйняття матеріалу.



повідомлення теми лекції;

  • повідомлення теми лекції;

  • повідомлення плану лекції (основні вузлові питання);

  • ознайомлення зі списком літератури;

  • нагадування змісту попередньої лекції, пов’язання його з новим матеріалом;

  • реалізація тез лекції (змістовна частина лекції) з підведенням підсумків кожного питання;

  • підведення підсумків лекції, відповіді на питання;

  • рекомендації щодо підготовки до семінарських і практичних занять;

  • повідомлення теми наступного заняття.



візуальний імідж (одяг, зачіска, вираз обличчя )

  • візуальний імідж (одяг, зачіска, вираз обличчя )

  • комунікативний імідж (сила голосу, тембр, дикція, інтонація, темпоритміка мовлення, рівень володіння мовою, міміка і жести тощо)

  • певні вади або шкідливі звички (наприклад, заповнення пауз звуками "а-а", "е-е", зловживання окремими словами тощо)

  • на що слід звернути увагу в подальшому, щоб подобатися аудиторії?



створення психологічно-комфортної атмосфери взаємодії зі студентами, атмосфери співробітництва та спільного міркування;

  • створення психологічно-комфортної атмосфери взаємодії зі студентами, атмосфери співробітництва та спільного міркування;

  • дотримання лектором педагогічного такту, вияв уважного, позитивного ставлення до студентів;

  • науковість та інформативність викладання, застосування сучасних наукових підходів;

  • доказовість, аргументованість викладу основних положень;

  • логічність, послідовність, системність висвітлення змісту навчальної інформації;



доступність, ясність, чіткість пояснення, інтерпретації наукових положень;

  • доступність, ясність, чіткість пояснення, інтерпретації наукових положень;

  • включення у зміст актуальних соціальних, моральних проблем, інформації, значущої для професійної діяльності, особистісного розвитку студентів;

  • активізації мислення студентів, опора на їхній життєвий досвід;

  • емоційність викладу навчального матеріалу;

  • застосування аудіовізуальних засобів, дидактичних матеріалів.



Тільки від самого викладача залежить, які форми і методи роботи обрати під час лекції. Це певною мірою залежить і від досвідченості лектора, і від рівня його методичної підготовленості, іноді, навіть, від сміливості, адже не так вже і просто відійти від усталених, випробуваних шляхів і спробувати щось нове.

  • Тільки від самого викладача залежить, які форми і методи роботи обрати під час лекції. Це певною мірою залежить і від досвідченості лектора, і від рівня його методичної підготовленості, іноді, навіть, від сміливості, адже не так вже і просто відійти від усталених, випробуваних шляхів і спробувати щось нове.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка