Лихослів'я – вживання лайливих, соромітних слів// грубі, недоброзичливі слова і вирази, вживані щодо кого-небудь. Інвектива



Дата конвертації04.01.2017
Розмір445 b.





  • Лихослів'я вживання лайливих, соромітних слів// грубі, недоброзичливі слова і вирази, вживані щодо кого-небудь.

  • Інвектива –(лат. лайлива мова ) – різкий викривальний виступ проти кого-небудь, чого-небудь; образлива промова, лайка, випад.





Агресивне лихослів'я це будь-яка форма мовної поведінки, спрямована на образу або заподіяння шкоди іншій людині, яка не бажає цього (“випускання пари ”).

  • Агресивне лихослів'я це будь-яка форма мовної поведінки, спрямована на образу або заподіяння шкоди іншій людині, яка не бажає цього (“випускання пари ”).

  • Виникнення і “життя” лайки пов'язане з етносом.

  • Однією з характерних рис нації є спільність мови .

  • Мова – це начало, яке формує поняття, а через них – і сам процес мислення народів.

  • Прокльони існують в усіх етнічних культурах, але вони різні в різних народів.



  • Найперші табу проголошували:

  • Абсолютну заборону на близькі кровозмісні зв'язки.

  • Абсолютну заборону на вбивство родича.

  • Підтримку життя будь-якого з родичів незалежно від його фізичної пристосованості до життя.

  • Порушення табу – смерть або вигнання.

  • Нецензурна лайка – словесні порушення першого табу.

  • Прокляття – порушення наступних – це і є найдревнішим лихослів'ям.



3 – 5 років – дражнилки, які висміюють реальні або уявні вади дитини, порівняння з негативними героями улюблених казок та мультфільмів.

  • 3 – 5 років – дражнилки, які висміюють реальні або уявні вади дитини, порівняння з негативними героями улюблених казок та мультфільмів.

  • Молодші школярі – найболючіше сприймають ті слова, які знецінюють їх як виконавців вимог вчителя.

  • Підлітки – найчутливіші до вульгаризмів і до тих слів, що зменшують їхню “дорослість”, знецінюють їх як товаришів.

  • Старші школярі – реагують на слова, які підкреслюють їх інтелектуальну і соціальну неспроможність, їх ображають сарказм і зла іронія.

  • Дорослі люди – найдошкульніші прокльони від важливих для них осіб, від осіб із високим соціальним статусом.



  • №1. Лоно сім'ї /помилки сімейного виховання/

  • дефіцит позитивного спілкування батьків із дітьми;

  • відсутність у дорослих власних моральних установок;

  • організація життя в сім'ї не сприяє формуванню в дитини моральних звичок;

  • батьки не знають і не розуміють внутрішнього світу своєї дитини;

  • недоброзичливе, грубе ставлення дорослого до дитини;

  • розходження між словами і діями тих, хто виховує дитину;

  • низький рівень культури батьків, їхня неосвіченість – позитивні і негативні емоції висловлюють однією і тією ж лайливою мовою;

  • паузи в мовленні заповнюються тією ж лайливою мовою –

  • діти копіюють.

  • ! Кожний 6-й підліток із повної сім'ї зазнає

  • емоційного відторгнення обох батьків.



№2. Взаємодія з однолітками,

  • №2. Взаємодія з однолітками,

  • особливо з важковиховуваними

  • бажання закріпитися у значущому гурті, самоствердитись, відчути себе дорослим;

  • бажання “переговорити”, “передражнити”, “відстояти свою точку зору”;

  • навішування словесних ярликів: “брехун”, “двієчник”, “підлабузник”.

  • У мовленні старшокласників нормативна лексика становить від 27% до 40%.

  • 60% - просторіччя, жаргонізми, вульгаризми.

  • Отже, мовлення старшокласників є негативним, оцінювальним.



№3. Соціальна незахищеність

  • №3. Соціальна незахищеність

  • лихословлять сусіди;

  • лихословлять власні друзі і друзі батьків;

  • лихословлять однолітки і літні люди;

  • лихословлять перехожі на вулиці.

  • №4. Засоби масової інформації

  • в найпопулярніших телевізійних програмах на кожну інформаційну годину припадає в середньому 9 актів фізичного і 8 актів вербальної агресії.



Анкета для учнів

  • Анкета для учнів

  • Як ти розумієш слово “лихослів'я”?

  • Ти лихословиш?

  • Чому ти лаєшся?

  • Які прокльони ти можеш вжити?

  • Які емоції виникають, коли тебе лають?

  • Якими лихими словами тебе можуть образити?

  • Як ти вважаєш, чому лихословлять батьки?

  • Як ти вважаєш, чому лаються вчителі?

  • Що тобі легше було пережити: коли батьки тебе лупцювали за провину, чи коли боляче карали словами?

  • Як ти вважаєш, що є причиною закріплення звички лаятися?

  • Якими словами тебе ображають хлопці (дівчата)?



Анкета для батьків

  • Анкета для батьків

  • 1. Чи лихословлять ваші діти?

  • а) часто; б) рідко; в) ніколи.

  • 2. Якщо діти потрапляють вам під “гарячу” руку, якими словами ви можете їх образити?

  • 3. Чим ви можете пояснити використання таких слів?

  • 4. Чи бувало таке, що ви незаслужено образили лихим словом дитину?

  • 5. Коли трапляється сварка між дорослими у вашій сім'ї, ви вживаєте лайливі слова, яких не повинні чути діти?

  • а) так; б) ні.

  • 6. Діти чують вашу лайку або сварку?

  • а) часто; б) рідко; в) ніколи.

  • 7. Як ви караєте дітей за провину?

  • а) сварю; б) лупцюю; в) пункти “а” і “б”; г) використовую інші методи.

  • 8. Що відчуваєте і як поводиться ваша дитина, коли образилась на ваші лихі слова?

  • 9. Чи лихословлять ваші друзі та близькі?

  • а) так; б) ні.

  • 10. Чи лихословлять у вас на роботі так, що вам стає неприємно?

  • 11. Де, на вашу думку, діти найбільше вчаться грубої лайки?

  • а) на вулиці; б) у школі; в) у сім'ї.



Анкета для учнів

  • Анкета для учнів

  • Які твої дії викликають лихослів'я у батьків?

  • Які дії друзів провокують тебе на лайку?

  • Які дії вчителів злять тебе і викликають бажання сказати образливе слово?

  • Якби ти був батьком або матір'ю, то яких би слів не говорив своїй дитині?

  • Які почуття та емоції викликають у тебе образливі слова дорослого? Кількома словами опиши свій стан.

  • Які прокльони зазвичай можуть говорити твої однокласники?

  • У середньому, скільки лайок ти можеш вжити за один шкільний день?



Анкета для батьків

  • Анкета для батьків

  • Які дії дітей викликають у вас лихослів'я?

  • На вашу думку, які ваші дії можуть викликати у дитини бажання сказати образливе слово?

  • Як ви вважаєте, чому вчитель іноді лихословить до учня?

  • Коли ви образили дитину словом, як ви почуваєтесь?

  • Якби ви були дитиною, яких би образливих слів не хотіли б чути про себе?

  • У середньому, скільки образливих слів ви можете сказати за один день, спілкуючись удома?



Вживання прокльонів учнями – 96% .

  • Вживання прокльонів учнями – 96% .

  • Груба лайка – 55% старшокласників.

  • Зазнають словесних образ від батьків – 66% опитаних.

  • Не ображають батьки – 14% дітей.

  • Вживання прокльонів батьками – 48% визнало.

  • Можуть вживати до дітей нецензурні слова зізналося 9% батьків .

  • Сімейне оточення, яке лихословить – 58% батьків.

  • Найпоширенішим “виховним” впливом є сварка і побиття – вдаються 70% батьків.

  • 38% батьків вважають, що їх діти не лихословлять.

  • 16% батьків вважають, що до лихослів'я дітей причетна сім'я.

  • 84%– вулиця.

  • Лише 2% опитаних – байдужі, коли їх лають

  • У 1,5% опитаних школярів від накопичення негативних емоцій з'являються суїцидальні думки!!

  • У 50% учнів лайка породжує бажання чинити наперекір дорослому і навіть помститися йому!



“Екзистенційне” лихослів'я – вислови, що заперечують, передусім, сам факт існування, буття людини як такої (“ти – ніхто”, “ти для мене не існуєш”, “нелюд”, “виродок”, “ти – покійник”, “щоб ти здох, провалився, щез” тощо).

  • “Екзистенційне” лихослів'я – вислови, що заперечують, передусім, сам факт існування, буття людини як такої (“ти – ніхто”, “ти для мене не існуєш”, “нелюд”, “виродок”, “ти – покійник”, “щоб ти здох, провалився, щез” тощо).

  • “Інтенційне” лихослів'я – заперечує здатність людини хотіти, зичити собі й іншим чогось власне людського, людяного (“Чому ти не хочеш стати людиною?”, “Чому тебе так і тягне до поганого?”, “Ти будеш хотіти того, що хочу я”).

  • “Потенційне" лихослів'я – заперечує прихований у людині потенціал до людського існування, до успішного навчання (“нездара”, “задрипанка”, “телепень”, “безголовий”, “безрукий”, “дурень”, “дебіл”, “ідіот”, “псих” “урод”, “недоробок”, “дистрофік”) тощо.

  • “Віртуальне” лихослів'я – підкреслює нерішучість, невпевненість, нездатність людини самостійно визначатися в житті (“ні те ні се”, “ні риба ні м’ясо”, “вайло”, “гальмо”, “Усе за тебе треба вирішувати!”, “Тобі сказано – що і як потрібно робити! Чому ти сидиш, як пень?!”, “Чого лізеш поперед батька в пекло!”



5. “Актуальне” лихослів'я - перекреслює у людини мотивацію і здатність до виконання того, що поставлено за мету

  • 5. “Актуальне” лихослів'я - перекреслює у людини мотивацію і здатність до виконання того, що поставлено за мету

  • (“нероба”, “слабак”, “сачок”, “трутень”, “Скільки вб'єш – стільки в'їдеш”).

  • 6. “Рефлексивне” лихослів'я – дає спотворену образливу особистісну оцінку людині, яку не можна прийняти

  • (“полова”, “засранець”, “шмаркач”, “вонючка”, “З тебе як з козла молока”, “Який ішов – таку і знайшов”, “Горбатого могила виправить”, “брехло”, “і вашим, і нашим”).

  • 7. “Експірієнтальне” лихослів'я – заперечує здатність людини бути носієм позитивного досвіду

  • (“Об нього як об стінку горохом”, “У нього нічого не тримається в голові”, “жмот”, “жлоб”, “Так і дивиться, щоб щось поцупити”).



  • Вправа “Моя дитина…” – батькам пропонується продовжити речення, називаючи якомога більше позитивних рис своєї дитини.

  • Психологічний коментар. Вправа спрямована на розвиток емпатії та позитивного ставлення до дитини, допомагає виділити й усвідомити її позитивні риси.



Вправа “Згоден – незгоден– учитель або психолог зачитує певні твердження. Ті батьки, які з ними погоджуються, піднімають руку. Далі групи відстоюють свої погляди. Ті батьки, які в ході дискусії змінюють свою точку зору, повідомляють про це.

  • Вправа “Згоден – незгоден– учитель або психолог зачитує певні твердження. Ті батьки, які з ними погоджуються, піднімають руку. Далі групи відстоюють свої погляди. Ті батьки, які в ході дискусії змінюють свою точку зору, повідомляють про це.

  • Зразки тверджень:

  • Я вважаю, що повинен знати про все, що думає моя дитина.

  • Лихослів'я у сім'ї підготує дитину до реального життя.

  • Сувора дисципліна в дитинстві розвиває сильний характер.

  • За суворе виховання (побиття і словесні образи) діти потім подякують.

  • Не можна бути другом власній дитині.

  • Психологічний коментар. Вправа дозволяє батькам усвідомити більшу самостійність дитини і рефлексувати свою поведінку, розвінчує ефективність постійного контролю.



Слід показати дитині, що її почуття приймають і розуміють, що її бажання важливі.

  • Слід показати дитині, що її почуття приймають і розуміють, що її бажання важливі.

  • 2. Далі встановлюють обмеження, пояснюють причини і наслідки реалізації небажаної дії: “Але цього робити не можна, бо…”, або “Якщо так зробити, то це призведе до…”.

  • 3. Дитині пропонують альтернативу, яка б її зацікавила.

  • 4. Якщо після цього дитина не відмовляється від своїх дій, батьки дають їй право вибору: або вона припиняє свої дії, або… Тут батьки можуть підібрати умову, яка найкращим чином впливає на дитину (відповідно до сімейних традицій, віку, психологічних особливостей, самої ситуації).



Пам'ятка батькам

  • Пам'ятка батькам

  • “Правила покарання”

  • Покарання – крайній захід, і використовується тоді, коли інші засоби не дали результату.

  • Покарання не повинно принижувати гідності дитини. Караючи, слід поважати особистість.

  • Перед покаранням потрібно для себе з'ясувати, чого ви хочете досягти в такий спосіб.

  • Для профілактики наперед, про всяк випадок – дитину не карають.

  • Карати із запізненням не можна.

  • Не можна цькувати дитину власною провиною і згадувати її довго, втрачаючи емоційний контакт. Покарали – означає вибачили.

  • Покарання не повинно шкодити здоров'ю: ні фізичному, ні психічному.



Запропоновані вправи спрямовані на

  • Запропоновані вправи спрямовані на

  • вироблення вміння неконфліктно реагувати у складних ситуаціях

  • взаємодіяти з дитиною без використання “лихих” слів

  • на розширення діапазону педагогічно доцільних способів виховного впливу.



  • Не говорити нецензурних слів самим батькам.

  • Навчити дитину протистояти середовищу й давати гідну відповідь на образи. Лихослів'я – проблема внутрішньої невпевненості в собі.

  • 3. Тренуйте себе й дитину розмовляти ввічливо і гарно.

  • 4. Лихослів'я – це не спосіб розслабитися.

  • 5. Як наші предки боролися з лихослів'ям? Вони казали: “Не лихослов. Бо коли людина вимовляє погані слова, від неї відлітає янгол-охоронець. Захисту не матимеш, крила над тобою не буде”.



Саме гуманізація стосунків у сім'ї і школі,

  • Саме гуманізація стосунків у сім'ї і школі,

  • цілеспрямована культурно-просвітницька робота з батьками, з досвідченими і майбутніми педагогами,

  • введення певних санкцій за лихослів'я ,

  • спеціально організована психолого-педагогічна корекційна і профілактична робота з дітьми

  • дадуть свої позитивні результати і допоможуть подолати цю шкідливу звичку.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка