Лімфоретикулярна тканина



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.



Фолікул.

  • Фолікул.

  • Лімфоретикулярна тканина.

  • Сегмент епітелію кріпти, що бере участь у лімфоепітеліальному симбіозі.

  • Просвіт кріпти з її вмістом.



Строма - пухка аденоїдна (ретикулярна) тканина - зіркоподібні клітини, аргірофільні волокна.

  • Строма - пухка аденоїдна (ретикулярна) тканина - зіркоподібні клітини, аргірофільні волокна.

  • Паренхіма - дифузне скупчення лімфоїдних елементів, Т-лімфоцитів.

  • «Лімфоцити подібні черв'якам у мішку» (Ф.Бернет).

  • Фолікули (світлий центр - зародковий або реактивний), В-лімфоцити.



Лакуни-16-18.

  • Лакуни-16-18.

  • Площа поверхні лакун мигдалика - 300 см2 (Eigler, 1965)

  • Площа слизової оболонки глотки – 45 см2.



Це є механізм постійного оновлення вмісту лакун

  • Це є механізм постійного оновлення вмісту лакун

  • Скорочення m.m. palataglossus et palatopharyngeus, констрикторів глотки при ковтанні та позіханні

  • Випорожнення лакун

  • Розслаблення м`язів

  • Створюється від`ємний тиск у лакунах



Первинні - тiмус, кістковий мозок (фабриціїва бурса) - вперше з'являються лімфоцити.

  • Первинні - тiмус, кістковий мозок (фабриціїва бурса) - вперше з'являються лімфоцити.

  • Вторинні - лімфовузли, селезінка, лімфоепітеліальні утворення (мигдалики) - лімфоїдні клітини розвиваються з лімфоцитів, які повністю або частково пройшли диференціювання в первинних органах.



  • 1.Імунна (захисна).

  • 2.Кровотворна.

  • 3.Рецепторна або нервово-рефлекторна.



Місцевого

  • Місцевого

  • 1.Фагоцитоз (міграція макрофагів).

  • 2.Неспецифічні фактори захисту (інтерферон, комплімент, пропердин).



І. Гострі

  • І. Гострі

  • 1.Первинні:

  • катаральна, фолікулярна, лакунарна, виразково-плівчаста ангіни

  • 2.Вторинні:

  • а) при гострих інфекційних захворюваннях – дифтерії, скарлатині, туляремії, черевному тифі;

  • б) при захворюваннях системи крові – інфекційному мононуклеозі, агранулоцитозі, аліментарно-токсичній алейкії, лейкозах.

  • ІІ. Хронічні

  • 1.Неспецифічні:

  • а) компенсована форма;

  • б) декомпенсована форма.

  • 2. Специфічні:

  • При інфекційних гранульомах – туберкульозі, сифілісі, склеромі.



МКБ 10

  • МКБ 10

  • • J03 – гострий тонзиліт • J03.0 – стрептококковый тонзиліт; • J03.8 – гострий тонзиліт, викликаний іншими уточненими збудниками; • J03.9 – гострий тонзиліт, викликаний іншими неуточненими збудниками; (тонзиліт агранулоцитарний).



β-гемолітичний стрептокок групи А (80%)

  • β-гемолітичний стрептокок групи А (80%)

  • Str. Pneumoniae (10%)

  • S.Aureus

  • Heumophilus influenzae

  • Moraxella cataralis



1.Зміни загальної та місцевої реактивності організма.

  • 1.Зміни загальної та місцевої реактивності організма.

  • 2.Інтоксикація.

  • 3.Загальне та місцеве охолодження.

  • 4.Надмірне білкове харчування бідне на вітаміни.



 підвищення температури тіла до 38-39 ° C.

  •  підвищення температури тіла до 38-39 ° C.

  • сильний біль в горлі при ковтанні , часто іррадіює у вухо

  •  Залежно від вираженості інтоксикації виникає головний біль , біль у попереку , лихоманка , озноб , загальна слабкість.

  •  У загальному аналізі крові - нейтрофільний лейкоцитоз , еозинофілія , підвищена ШОЕ

  • регіонарні лімфатичні вузли збільшені , пальпація їх болюча

  •  У дітей можуть бути блювота , явища менингизма ,

  • гіперемія мигдалин , на поверхні яких видно численні круглі , трохи підносяться жовтуваті або жовтувато -білі точки .











Гипертрофия небных миндалин –увеличение небных миндалин в размерах, выступающих за пределы небных дужек, при этом в них отсутствует воспалительная реакия.

  • Гипертрофия небных миндалин –увеличение небных миндалин в размерах, выступающих за пределы небных дужек, при этом в них отсутствует воспалительная реакия.

  • Данная патология часто сочетается с гипертрофией носоглоточной миндалины (аденоидами).

  • Гипертрофия небных миндалин преимущественно возникает у детей.



Антибіотики: Препарати для стартової терапії ангін – амінопиніцеліни з клавулановою кислотою

  • Антибіотики: Препарати для стартової терапії ангін – амінопиніцеліни з клавулановою кислотою

  • НПЗЗ: Імет 400 1 х2 р / день (нурофен, німесіл)

  • Антигістамінні: Егізін 5 мг.по 1 х1р/день (супрастин)

  • Розчини для полоскання: Тантум Верде 3-4 р / день (гевалекс, Стоматідін)

  • Дієта + рясне пиття



Цефалоспорини I покоління

  • Цефалоспорини I покоління

  • Цефалексін 0,25-0,5 г всередину з інтервалом 6 годин

  • Цефалоспорини II покоління

  • Цефаклор 0,5 г всередину з інтервалом 8 годин

  • Цефамандол 1-2 г в/м з інтервалом 6 годин

  • Цефуроксим 0,75-1,5 г в/м з інтервалом 8-12

  • Цефалоспорини IIІ покоління

  • Цефтриаксон (Ceftriaxonum) 1-2 г в/м з інтервалом 6 годин



Макроліди

  • Макроліди

  • спіраміцин (роваміцин)1,5-3 млн МО всередину з інтервалом 8-12 годин

  • мідекаміцин (макропен) 0,4 г всередину з інтервалом 8 годин

  • азітроміцин (сумамед) 0,5 г всередину з інтервалом 24 години

  • кларітроміцин (клацид) 0,5 г з інтервалом 12 годин



Сульфаніламідів

  • Сульфаніламідів

  • Тетрациклінів

  • Аміноглікозидів

  • Фузідіну

  • Ко-трімоксазолу





І.Щадлива дієта.

  • І.Щадлива дієта.

  • 2.Полоскання дезинфікуючими розчинами.

  • З.Таблетки для розсмоктування: декатилен,

  • фарингосепт, фалімінт, стрепсілз

  • 4. Зрошення глотки аерозолями: Тантум Верде, Гевалекс, йокс.

  • NB! Антибіотики не потрібні!



Дифтерія є токсикоінфекцією

  • Дифтерія є токсикоінфекцією

  • Збудником дифтерії є коринебактерія дифтерії (паличка Лефлера)

  • Вхідними воротами найчастіше є піднебінні мигдалики

  • Основним патогенетичним фактором є екзотоксин, який уражує серце та нервову систему



І.Субтоксична:

  • І.Субтоксична:

  • локалізована (катаральна, плівчаста, острівцева)

  • поширена

  • 2. Токсична

  • 3. Гіпертоксична

  • 4. Геморагічна (крововиливи у слизову оболонку та шкіру, нашарування коричневого кольору)



Гострий початок.

  • Гострий початок.

  • Загальноінтоксикаційний синдром (окрім катаральної форми).

  • Рівень температури та інтоксикації переважає над вираженістю місцевих змін.

  • Біль у горлі помірний, не відповідає вираженності місцевих змін.

  • Голос гугнявий.

  • Набряк у глотці переважає над гіперемією.

  • Лімфовузли збільшені не завжди, помірно болісні.



У щеплених хворих перебіг дифтеріі має стерту форму, діагноз встановлюється лише на підставі позитивних результатів бак. дослідження.

  • У щеплених хворих перебіг дифтеріі має стерту форму, діагноз встановлюється лише на підставі позитивних результатів бак. дослідження.

  • У осіб із видаленими мигдаликами наявна розлита гіперемія зіву. При задній риноскопії можна визначити фібринозні нашарування на носоглотковому мигдалику.



Поєднання дифтерії глотки із паратонзилітом, паратонзилярним абсцесом, ангіною Симановського-Венсана-Плаута, ГРВІ та ін.

  • Поєднання дифтерії глотки із паратонзилітом, паратонзилярним абсцесом, ангіною Симановського-Венсана-Плаута, ГРВІ та ін.

  • Самолікування (обробка глотки яблучним оцтом, перекисом водню, бензином, приймання різних ліків) може змінити фарингоскопічну картину.

  • Хворий переносить субтоксичну локалізовану форму, а через 2-3 тижні в нього розвивається параліч м'якого піднебіння



Госпіталізація у інфекційне відділення

  • Госпіталізація у інфекційне відділення

  • Протидифтерійна антитоксична сироватка

  • Антибіотики( при загрозі приєднанні вторинної бактеріальної флори)

  • Дезінтоксикація

  • Антигістамінні препарати






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка