Літературне читання



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.


Літературне читання


  • Читанка – своєрідна модель навчання читати



Основна ідея читанки

  • навчання учнів читати і повноцінно сприймати художній твір як мистецтво слова; формування тих умінь, які визначають рівень літературного розвитку для спілкування з мистецтвом слова. Це, насамперед, спостережливість, творча уява, чуття поетичного слова, здатність сприймати звукові, словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово, співпереживати, творити, мислити словесно-художніми образами.



Коло читання

  • Кожен твір розглядається в «Літературній читанці» як витвір мистецтва, особлива естетична форма пізнання світу, найважливіший засіб прилучення дітей до загальнолюдських цінностей, джерело формування особистості (ставлення до життя, морально-естетичні ідеали, рівень культури, вихованості, освіченості ), як світ прекрасного, світ зразкової мови;



Структура змісту підручника

  • З народного джерела

  • З літературної скарбниці



Завдання читання УНТ

  • ознайомлення учнів з перлинами усної народної творчості як скарбницею народної мудрості, джерелом знань про традиції, думки і прагнення українців



  • усвідомлення жанрової специфіки загадки, прислів’я, приказки, лічилки, скоромовки розглядається як початковий етап у системі навчання учнів сприймати художню образність, звукову образність, ритм і смисл художнього твору і насамперед поезію



  • Скоромовки, прислів’я, загадки, лічилки подаються дітям як твори, що зіткані із метафор, мають витончене звукове оформлення.

  • Відчуття ритму і рим, одержані уявлення про звукове оформлення твору, мовну образність – початок на шляху до розуміння художньої мови твору.



  • Загадки, прислів’я, приказки, лічилки, скоромовки подаються окремими блоками, що дає можливість дітям усвідомити жанрові особливості кожного твору, сприйняти їх як самостійні художні твори.



Монографічний підхід до читання

  • . Він дає можливість:

  • налаштувати дітей на сприймання творів автора, оскільки перед читанням віршів діти ознайомлюються з узагальненою думкою про творчість поета;

  • наблизити їх до розуміння авторської позиції, адже читач спілкується з декількома творами поета. Ознайомлюючись з творами одного автора, діти одержують певні враження, “із дитячих вражень природним шляхом випливають уявлення про письменника”



  • збагачувати емоційний досвід шляхом тривалого впливу автора на душу дитини;

  • розвивати відчуття авторського стилю виявом уваги до авторської індивідуальності, шляхом порівняння творів різних авторів (за настроєм, що його викликає одна і та сама картина життя, почуттями, художніми засобами).



  • одного впливу душа не усвідомлює, не перетворює його у певне відчуття. Усвідомлення в душі починається тільки тоді, коли два враження викликають в ній акт порівняння ( К.Д.Ушинський)



Особливості відбору творів для читання

  • Під час відбору та розташування творів для монографічного читання враховувався принцип різноманітності зображених картин, точок зору на одну й ту саму картину життя, природи; настроїв; багатства художніх засобів, емоційної виразності, глибини змісту. Це твори, які сповнені оптимізму, теплоти, щирості, відзначаються багатством художніх засобів, емоційною виразністю, глибиною думки, чіткістю авторської позиції.



читання і аналіз творів у порівнянні

  • твори усної народної творчості з літературними творами;

  • українські народні казки – з зарубіжними;

  • казки про тварин – з чарівними (побутовими) казками;

  • казка-повість з казкою, з повістю, казка – з байкою;

  • твори одного жанру (різних жанрів), у яких змальовано одну й ту саму картину природи різними авторами, розкрито одну й ту саму тему в різних творах одним письменником;

  • оповідання, повісті, повісті-казки українських письменників із цими жанрами зарубіжних авторів;

  • міфи із легендами, міфи різних народів.



Розділ «З літературної скарбниці»

  • « З поетичної майстерні». Зміст, художні особливості творів, послідовність їх опрацювання, система завдань спрямовані на поглиблення в учнів уявлення про звукову і мовну образність: про звукопис (асонанс, алітерацію, звуконаслідування); риму, ритм, настрій твору. Після такої підготовки учні включаються в читання поезії.



Інформаційний зміст «Літературної читанки»

  • умовно позначений «жар-птицею»- ознайомся з інформацією самостійно. Разом з тим, зроблені посилання на джерела інформації: словники – тлумачний, синонімів, епітетів, на енциклопедії, антології творів автора; зміст деяких творів, поданих у підручнику, доповнюється додатковими текстами під рубрикою «Чи знаєш ти», якими спрямовується увага учнів на формування умінь самостійно знаходити в тексті потрібну інформацію.



  • Під знаком «лілія» (символ краси, красномовства) подаються образні мікротексти (віршовані, прозові рядки і запитання до них), які збагачують дитину «переживанням» краси художнього слова, умінням розпізнавати художні засоби. Постійна робота з словесними образними замальовками спрямовує розум дитини на розшифрування поетичного коду, збагачує її внутрішній світ образами.



  • Завдання під умовним знаком золотий ключик (відкрий таємниці твору; виконай завдання зі скриньки) реалізовують мотиваційний і розвивальний аспект «Літературної читанки».



Рубрики

  • Коли твір відкриває свої таємниці (читаючи, розмірковую, уявляю, придивляюся, прислухаюся) –рубрика об’єднує твори різних жанрів на одну тему,



рубрика «Завдання зі скриньки усної народної творчості»

  • завдання випереджувального характеру на змісті творів, які будуть читатися На основі набутого читацького досвіду, творчого прогнозування учні розв’язують завдання



  • Як елемент новизни, варто назвати наявність у «Літературній читанці» моделей змісту твору, узагальнюючих схем як у класичному вигляді, так і образних (усна народна творчість подається як клубок, який розмотується, у петлях записані деякі з вивчених жанрів. Учням пропонується їх доповнити).



Формування літературознавчих понять

  • Ознайомлення учнів з літературними поняттями розглядається як додатковий засіб сприймання художнього твору. На перший план виноситься навчальна, читацька діяльність учнів. Система роботи з ознайомлення учнів з такими поняттями, які необхідні для аналізу твору, чітко простежується за виносками на гілочці перед текстом твору



Наступність

  • розвиток і збагачення моральноестетичного і пізнавального досвіду дитини, комунікативної культури, логічного і образного мислення, уяви, творчої фантазії, емоційної і моральної сфери



Перспективи

  • Електронний супровід читанки

  • Синтез мистецтв, який забезпечує емоційність сприйняття, розуміння художнього твору

  • ( музика, живопис, художнє слово)




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка