Макуха Тетяна Петрівна



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


Бароко

  • Відомості про автора:

  • Макуха Тетяна Петрівна,

  • учитель української мови і літератури Лебедівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.

  • Кам′янської районної ради

  • Черкаської області


(італ. barocco – вибагливий, химерний; від португ. perrola barroca – перлина дивовижної форми) – один із художніх напрямів кінця ХVІ – другої половини ХVІІІ ст., що відзначався пишною декоративністю й особливою урочистістю, примхливою мальовничістю і багатою метафоричністю, високою емоційністю й посиленням інтересу до зображення контрастних явищ.

  • (італ. barocco – вибагливий, химерний; від португ. perrola barroca – перлина дивовижної форми) – один із художніх напрямів кінця ХVІ – другої половини ХVІІІ ст., що відзначався пишною декоративністю й особливою урочистістю, примхливою мальовничістю і багатою метафоричністю, високою емоційністю й посиленням інтересу до зображення контрастних явищ.



світ – нескінченний у часі й просторі, складний і багатогранний; світ теоцентричний (Бог – вершина досконалості),

  • світ – нескінченний у часі й просторі, складний і багатогранний; світ теоцентричний (Бог – вершина досконалості),

  • увага до світу природи, яка трактується не як противага Богові, а як шлях пізнання досконалості й благостині Творця;

  • поєднання античного ідеалу краси з християнським ідеалом (поєднання краси духовної і фізичної, внутрішньої та зовнішньої).



Барокова людина сповнена суперечностей та тривог, її мінливе й марнотне існування є трагічним і від початку позначене смертю. Барокова людина, як і ренесансна, сильна, але вона долає тернистий шлях до Бога в собі. Людина трактується не як противага Богові, а як найдосконаліше його творіння;

  • Барокова людина сповнена суперечностей та тривог, її мінливе й марнотне існування є трагічним і від початку позначене смертю. Барокова людина, як і ренесансна, сильна, але вона долає тернистий шлях до Бога в собі. Людина трактується не як противага Богові, а як найдосконаліше його творіння;



Бароковий твір мав справляти сильне естетичне враження на читача, обов′язково мав зворушити, розбурхати емоції, піднести духовність, спонукати людську душу до пошуку вічних істин, себе. Бога. Окремо слід сказати про барокову поезію. Вона була позначена елітарністю: творилася ерудитами й цілком сприймалася лише ерудитами, здатними прочитати шифри й коди (міфологеми, алюзії, символи, розгорнуті метафори).

  • Бароковий твір мав справляти сильне естетичне враження на читача, обов′язково мав зворушити, розбурхати емоції, піднести духовність, спонукати людську душу до пошуку вічних істин, себе. Бога. Окремо слід сказати про барокову поезію. Вона була позначена елітарністю: творилася ерудитами й цілком сприймалася лише ерудитами, здатними прочитати шифри й коди (міфологеми, алюзії, символи, розгорнуті метафори).



складна, вигадлива форма творів;

  • складна, вигадлива форма творів;

  • релігійне забарвлення усіх жанрів;

  • динамізм (виявлявся в мотивах мандрівок, сміливих авантюр, боротьби, катастрофи);

  • мистецька гра (гіперболи, парадокси, чудернацтва, гротеск, антитеза, метафоричність, алегоризм були не тільки декором та риторичною оздобою твору, а й суттю гри);

  • краса друкарських літер та віршованих рядків і строф (фігурні вірші);

  • гра естетичних примх як вияв єдиної Божої краси;

  • церковнослов′янська мова.



Києво-Могилянська академія тривалі роки була форпостом у боротьбі за самовизначення української нації, захисту православ′я, опору агресивній політиці Російської імперії. З її стін вийшло багато випускників, які згодом стали видатними науковцями та зробили значний внесок у розвиток освіти й культури не тільки в Україні, а й у Росії, Білорусі, Румунії, Сербії, Болгарії та інших країнах.

  • Києво-Могилянська академія тривалі роки була форпостом у боротьбі за самовизначення української нації, захисту православ′я, опору агресивній політиці Російської імперії. З її стін вийшло багато випускників, які згодом стали видатними науковцями та зробили значний внесок у розвиток освіти й культури не тільки в Україні, а й у Росії, Білорусі, Румунії, Сербії, Болгарії та інших країнах.







мав демократичну орієнтацію, що виявилася у властивих йому любові до прикрас, декоративності, потягу до святковості. Це відобразилося насамперед на оформленні української книжки XVII—XVIII ст., декоративна пишність якої не має аналогів ні в Європі, ні в Росії. Кожна сторінка стародруку є ніби вишуканим мереживом з друкарського шрифту, орнаменту і гравюр. Осередком граверства став Київ.

  • мав демократичну орієнтацію, що виявилася у властивих йому любові до прикрас, декоративності, потягу до святковості. Це відобразилося насамперед на оформленні української книжки XVII—XVIII ст., декоративна пишність якої не має аналогів ні в Європі, ні в Росії. Кожна сторінка стародруку є ніби вишуканим мереживом з друкарського шрифту, орнаменту і гравюр. Осередком граверства став Київ.













Григорій Сковорода – найславетніша постать в Україні доби бароко. Він перший український культурний діяч, що здобув міжнародне визнання і в такий спосіб відкрив Європі й світові українську культуру, засвідчив її довершеність і самобутність.

  • Григорій Сковорода – найславетніша постать в Україні доби бароко. Він перший український культурний діяч, що здобув міжнародне визнання і в такий спосіб відкрив Європі й світові українську культуру, засвідчив її довершеність і самобутність.



Іван Величковський — автор двох збірок із цікавими назвами «Зеґар з полузеґарком» («Годинник і півгодинник») та «Млеко» (повна назва “Млеко, од вівці пастиру належноє”). Віртуозно володіючи словом і віршем, митець полюбляв експериментувати, шукати та розробляти нові й незвичайні літературні форми. Сам же й називав такі курйозні вірші: “ехо”, “раки літеральні”, “азбучні”, “анаграми”, “акровірші”, “лабіринти”, “фігурні”, при цьому супроводжуючи визначення нових форм віршів власними прикладами.

  • Іван Величковський — автор двох збірок із цікавими назвами «Зеґар з полузеґарком» («Годинник і півгодинник») та «Млеко» (повна назва “Млеко, од вівці пастиру належноє”). Віртуозно володіючи словом і віршем, митець полюбляв експериментувати, шукати та розробляти нові й незвичайні літературні форми. Сам же й називав такі курйозні вірші: “ехо”, “раки літеральні”, “азбучні”, “анаграми”, “акровірші”, “лабіринти”, “фігурні”, при цьому супроводжуючи визначення нових форм віршів власними прикладами.



Курйозні вірші – це вишукані, втілені у винахідливій графічній формі твори.

  • Курйозні вірші – це вишукані, втілені у винахідливій графічній формі твори.

  • Фігурні вірші – це неординарні за побудовою та формою поетичні твори, рядки яких розташовані так, що їх тексти нагадують ті фігури, про які в них ідеться.





Мелетій Смотрицький – автор “Граматики словенської”, яка складалася з чотирьох частин: орфографії, етимології, синтаксису і просодії, котрі розглядалися в максимально розгорнутому для того часу вигляді. Це праця, яка поклала початок впорядкуванню української мови, встановила деякі її закони, і, таким чином, ознаменувала собою зародження східнослов’янського мовознавства.

  • Мелетій Смотрицький – автор “Граматики словенської”, яка складалася з чотирьох частин: орфографії, етимології, синтаксису і просодії, котрі розглядалися в максимально розгорнутому для того часу вигляді. Це праця, яка поклала початок впорядкуванню української мови, встановила деякі її закони, і, таким чином, ознаменувала собою зародження східнослов’янського мовознавства.



Світ у культурі бароко постає в усій своїй складності, багатогранності виявів, безмежності і мінливості. Особистість - складна і багатогранна, духовне життя -емоційне, пристрасне, позначене суперечливістю і боротьбою. Під впливом наукових відкриттів, які розширили горизонти пізнання і довели безконечність буття, представники бароко намагалися осягнути природні стихії, навколишнє середовище, оточення людини – все, що складає великий і досить складний для розуміння Всесвіт. При цьому вони усвідомлювали обмеженість пізнання і тому значну роль відводили інтуїції, безпосередньому відчуттю, певному прозрінню серця. 

  • Світ у культурі бароко постає в усій своїй складності, багатогранності виявів, безмежності і мінливості. Особистість - складна і багатогранна, духовне життя -емоційне, пристрасне, позначене суперечливістю і боротьбою. Під впливом наукових відкриттів, які розширили горизонти пізнання і довели безконечність буття, представники бароко намагалися осягнути природні стихії, навколишнє середовище, оточення людини – все, що складає великий і досить складний для розуміння Всесвіт. При цьому вони усвідомлювали обмеженість пізнання і тому значну роль відводили інтуїції, безпосередньому відчуттю, певному прозрінню серця. 



Літературознавчий словник-довідник / Гром′як Р.Т.,Ковалів Ю.І.,

  • Літературознавчий словник-довідник / Гром′як Р.Т.,Ковалів Ю.І.,

  • Теремко В.І. –К.: Академія, 2007. – 752 с.

  • Наєнко М. Художня література України. – К.: Просвіта, 2005.- 660 с.

  • Пахаренко В. Українська література: Підручник для 9 класу. –

  • К.: Генеза, 2004. – 392 с.

  • Токмань Г. Цей багатобарвний мистецький світ / Дивослово.- 2001.-

  • №4 .- С.56 – 59.

  • www.ukrlib.com.ua

  • www. google.com.ua




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка