Мета лекції розкрити специфіку публіцистичної творчості журналіста, загострити увагу на духовно-творчій природі журналістської творчості, його індивідуальності, назвати види творчості журналіста, дати соціологічну класифікацію діяльності



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.



Мета лекції - розкрити специфіку публіцистичної творчості журналіста, загострити увагу на духовно-творчій природі журналістської творчості, його індивідуальності, назвати види творчості журналіста, дати соціологічну класифікацію діяльності, розповісти про особливості творчої журналіста.

  • Мета лекції - розкрити специфіку публіцистичної творчості журналіста, загострити увагу на духовно-творчій природі журналістської творчості, його індивідуальності, назвати види творчості журналіста, дати соціологічну класифікацію діяльності, розповісти про особливості творчої журналіста.



Необхідність вивчення творчості журналіста обумовлена трьома обставинами :

  • Необхідність вивчення творчості журналіста обумовлена трьома обставинами :



Творчість — діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо). Необхідними компонентами, або – складовими творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості).

  • Творчість — діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо). Необхідними компонентами, або – складовими творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості).



системна якість інтелекту;

  • системна якість інтелекту;

  • сукупність особливостей психіки, які забезпечують продуктивні перетворення в діяльності особистості;

  • не певний набір особистісних рис, а реалізація людиною власної індивідуальності. Це презентація своєї індивідуальності іншому;

  • природна властивість особистості, яка існує від початку життя людини; це найвища форма активності особистості.

  • aктивність, що втілюється в продуктах творчості. Завдяки їй людина виражає себе, свій внутрішній світ, змінюючи його;



схильність до нестандартного мислення, та, як наслідок цього, - до створення нового, оригінального; обдаровані особистості, таланти - генератори нових ідей, нового бачення явищ життя; талант передбачення: володарям таланту притаманне гостре відчуття сучасності; часто вони випереджають свій час, і тому їх не завжди розуміють сучасники; у той же час, в них сильно розвинуте відчуття часу, здатність до уваги щодо усього, що відбувається; обдаровані особистості здатні робити відкриття не лише у маловивчених областях, але й там, де, здавалося б, вичерпаний увесь запас ідей, де “все розроблене і все вивчене”;

  • схильність до нестандартного мислення, та, як наслідок цього, - до створення нового, оригінального; обдаровані особистості, таланти - генератори нових ідей, нового бачення явищ життя; талант передбачення: володарям таланту притаманне гостре відчуття сучасності; часто вони випереджають свій час, і тому їх не завжди розуміють сучасники; у той же час, в них сильно розвинуте відчуття часу, здатність до уваги щодо усього, що відбувається; обдаровані особистості здатні робити відкриття не лише у маловивчених областях, але й там, де, здавалося б, вичерпаний увесь запас ідей, де “все розроблене і все вивчене”;

  • багатство фантазії та інтуїції, здатність виходити за рамки звичних уявлень і бачити предмети під незвичним кутом зору; незадоволеність існуючими традиціями та методами і, як наслідок, - прагнення змінити існуючий стан речей; здатність вирішувати оригінальним шляхом складні ситуації, коли вони не мають логічного рішення; незалежність і самостійність суджень, прагнення йти своїм шляхом, так званий нонконформізм, пов’язаний з незалежністю мислення; активність, допитливість, невтомність у пошуках; схильність до ризику; дар спілкування; прагнення завжди бути на передових позиціях у своїй області;

  • самоповага, упевненість у собі, бунтівний дух, працьовитість, наполегливість;

  • домінування інтересів та мотивів, емоційне занурення у діяльність, воля до вирішення, до успіху, загальну та естетичну задоволеність від процесу і продуктів діяльності, розуміння сутності проблеми, задачі, ситуації, несвідоме, інтуїтивне рішення проблеми, стратегіальність інтелектуальної поведінки (особистісні можливості продукувати проекти), швидкість оцінок, рішень, прогнозів, мистецтво знаходити, обирати. Обдаровані творчі особистості можуть бути “незручними” через свою тонкість, оригінальність, несхожість на інших.



Творчу особистість характеризують активний інтерес до проблеми, що вивчається, незалежна готовність боротися з усякими перешкодами. Звідси - готовність йти на ризик, який гарантує творчий успіх. Високо творчі особистості, як правило, виявляють підвищений інтерес до складних нових журналістських проблем(наприклад - журналістське незалежне розслідування). Їх більше приваблюють такі ситуації, які вимагають оригінальних рішень, ніж ті, які дозволяють діяти звичним способом

  • Творчу особистість характеризують активний інтерес до проблеми, що вивчається, незалежна готовність боротися з усякими перешкодами. Звідси - готовність йти на ризик, який гарантує творчий успіх. Високо творчі особистості, як правило, виявляють підвищений інтерес до складних нових журналістських проблем(наприклад - журналістське незалежне розслідування). Їх більше приваблюють такі ситуації, які вимагають оригінальних рішень, ніж ті, які дозволяють діяти звичним способом



типом виконуваної роботи (редактор, секретар, завідуючий відділом, літпрацівник, спеціальний кореспондент, фотокореспондент);

  • типом виконуваної роботи (редактор, секретар, завідуючий відділом, літпрацівник, спеціальний кореспондент, фотокореспондент);

  • за посадовим рівнем (керівний працівник, працівник середньої ланки, рядовий працівник);

  • за тематичною спеціалізацією (журналіст, що спеціалізується в області промислового або сільськогосподарського виробництва, культури і т.д.);

  • за жанровою спеціалізацією (нарисовець, фейлетоніст, репортер, оглядач).



творчий характер, інтенсивність інтелектуальної праці, її нерегульована тривалість за умов жорсткої регламентації редакційного і технологічного циклу підготовки та випуску видань (програм);

  • творчий характер, інтенсивність інтелектуальної праці, її нерегульована тривалість за умов жорсткої регламентації редакційного і технологічного циклу підготовки та випуску видань (програм);

  • суспільно впливове за наслідками значення роботи, висока соціальна відповідальність за свою працю та її результати;

  • постійне значне морально-психологічне навантаження і напруженість виконання службових обов`язків і реалізація творчих планів у стресових ситуаціях;

  • систематичне перебування у відрядженнях та роз`їздах, включаючи відрядження до місць надзвичайних подій, професійна творча діяльність в екстремальних умовах, виконання спеціальних завдань з ризиком для здоров`я і життя;

  • необхідність здійснювати власний творчий пошук нової, потрібної інформації та її джерел, наявність об`єктивних і суб`єктивних перешкод в отриманні інформації;

  • прояви морально-психологічного тиску, погрози та безпосередні загрозливі дії проти журналіста у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків”.



У більшості випадків винні не були покарані. Київська незалежна медіа-профспілка та сайт «Майдан» узагальнили відомі насьогодні факти загибелі працівників мас-медіа в Україні. У наведеному нижче переліку – імена журналістів, які загинули через свою професійну діяльність, під час виконання професійних обов’язків або обставини загибелі яких не були розслідувані чи результати цього розслідування викликають сумніви.

  • У більшості випадків винні не були покарані. Київська незалежна медіа-профспілка та сайт «Майдан» узагальнили відомі насьогодні факти загибелі працівників мас-медіа в Україні. У наведеному нижче переліку – імена журналістів, які загинули через свою професійну діяльність, під час виконання професійних обов’язків або обставини загибелі яких не були розслідувані чи результати цього розслідування викликають сумніви.



1. Валерій ГЛЕЗДЕНЬОВ, військовий журналіст газети «Красная звезда» (Львів), 1992, загинув в Афганістані під час виконання професійних обов`язків;

  • 1. Валерій ГЛЕЗДЕНЬОВ, військовий журналіст газети «Красная звезда» (Львів), 1992, загинув в Афганістані під час виконання професійних обов`язків;

  • 2. Мирон ЛЯХОВИЧ, редактор газети «Життя і праця» (м. Львів), 1992;

  • 3. Вадим БОЙКО, тележурналіст телекомпанії «Гарт» (м. Київ), 1992, загинув від вибуху у власному помешканні;

  • 4. Микола БАКЛАНОВ, власний кореспондент газети «Известия» (м. Київ), 1993, помер від черепно-мозкової травми, отриманої під час нападу;

  • 5. Юрій ОСМАНОВ, редактор Кримської газети «Арекет» (м. Сімферополь), 1993, був знайдений мертвим на вулиці Сімферополя з черепно-мозково травмою;

  • 6. Андрій ЛАЗЕБНІКОВ, начальник прес-центру ЧФ (м. Севастополь), 1993, застрелений біля власного будинку;

  • 7. Сергій ШЕПЕЛЄВ, редактор газети «Вечірня Вінниця» (м. Вінниця), 1993, загинув у вогні у власній квартирі, за словами незалежних експертів, журналіст був прив`язаний до ліжка;

  • 8. Андрій ЛАЗЕБНИКОВ, начальник прес-центру Чорноморського флоту, 1993, застрелений біля під’їзду власного будинку;

  • 9. Віктор ФРЕЛІХ, позаштатний кореспондент газети «Молодий Буковинець» (м. Чернівці), розслідував ситуацію з витоком ракетного палива, який спричинив масові заворушення серед людей, 1995, помер від отруєння невідомою речовиною, незадовго до смерті отримував погрози фізичної розправи;

  • 10. Юрій ДЖЕДЖУЛА, журналіст газети «Київський вісник» (м. Київ), 1995;

  • 11. Володимир ЖИТАРЕНКО, спеціальний кореспондент газети «Красная звезда» (м. Львів), 1995, загинув у Грозному під час виконання професійних обов`язків;

  • 12. Анатолій ТАРАН, редактор газети «Оболонь» (м. Київ), 1995, знайдений мертвим на пустирі у Києві;

  • 13. Володимир ІВАНОВ, редактор газети «Слава Севастополя» (м. Севастополь), 1995, загинув від вибуху на порозі власного будинку, вибухівка була закладена у смітник;

  • 14. Георгій ОВЧАРЕНКО, журналіст телеканалу УТ-3, ведучий програми «Чорний квадрат», 1996, знайдений мертвим у квартирі свого сусіда;

  • 15. Анатолій ЯГОДІН, військовий журналіст газети «Красная звезда» (м. Київ), 1996, загинув у Чечні під час виконання професійних обов”язків;

  • 16. Ігор ГРУШЕЦЬКИЙ, кореспондент газети «Україна-центр» (м. Черкаси), 1996, знайдений мертвим на одній з вулиць Черкас з пораненням голови;

  • 17. Ігор КУЗИК, відповідальний секретар газети «Армія України» (м. Львів), 1996, зник і за кілька місяців був знайдений мертвим у парку в центрі Львова;

  • 18. Анатолій ТАНАДАЙЧУК, кореспондент газети «Панорама» (м. Вінниця), 1996, після смерті на тілі журналіста виявили сліди від уколів;

  • 19. Олександр МОТРЕНКО, ведучий передачі «Суботній експрес» радіостанції «Транс-М-Радіо» (м. Сімферополь), 1996, по дорозі на роботу зазнав нападу трьох чоловіків, один з яких був у міліцейській формі, помер від удару в голову, міліція заявила, що Мотренко був п`яний і сам напав на правоохоронця;



20. Віталій КОЦЮК, кореспондент газети «День» (м. Київ), 1997, повертаючись додому електричкою, отримав опіки невідомого походження, перед смертю казав, що невідомі витягли його з електрички, облили бензином і підпалили;

  • 20. Віталій КОЦЮК, кореспондент газети «День» (м. Київ), 1997, повертаючись додому електричкою, отримав опіки невідомого походження, перед смертю казав, що невідомі витягли його з електрички, облили бензином і підпалили;

  • 21. Петро ШЕВЧЕНКО, власний кореспондент газети «Київські відомості» у Луганську, 1997, за місяць до смерті опублікував серію репортажів про протистояння місцевої влади і СБУ, вийшов з офісу на зустріч, з якої у визначений час не повернувся; був знайдений повішеним біля аеропорту Жуляни;

  • 22. Володимир БЕХТЕР, старший редактор Держтелерадіокомпанії (м. Одеса), 1997, помер від удару у голову під час побиття працівниками міліції;

  • 23. Борис ДЕРЕВ’ЯНКО, головний редактор газети «Вечірня Одеса» (м. Одеса), 1997, розстріляний біля своєї редакції, слідство заарештувало виконавця, замовники не названі;

  • 24. Святослав СОСНОВЬСКИЙ, редактор видавництва “Таврія”, 1997, помер від ножових поранень, які йому завдали нападники неподалік від його дому;

  • 25. Олексій Єфименко, редактор газети “Відродження” (м.Саки), 1998, помер внаслідок падіння з вікна п`ятого поверху;

  • 26. Василь ЗАГІРНИЙ, редактор газети «Знамя победы» (м. Шахтарськ Донецької обл.), 1998, загинув у ДТП;

  • 27. Микола РАКШАНОВ, журналіст черкаської газети “Факти”, 1998, помер від черепно-мозкової травми, за версією правоохоронців травма не була результатом нападу, однак, за свідченнями лікарів, пошкодження мали насильницьких характер;

  • 28. Альберт БОРИСОВ, головний редактор газети “Шахтерские вести” (м.Краснодон), 1998;

  • 29. Мар’яна ЧОРНА, тележурналістка телеканалу «СТБ» (м. Київ), 1999, знайдена повішеною у власній квартирі, версія слідства – самогубство;

  • 30. Ігор БОНДАР, директор одеської приватної телекомпанії “АМТ”, 1999, розстріляний з автомату невідомими;

  • 31. Олександр ГОЛУБЧИК, генеральний директор телекомпанії «Приват-TV», 1999, загинув у ДТП;

  • 32. Василь ЧУДИК, головний редактор радіо “Незалежність”, 1999, був знайдений мертвим у під`їзді власного будинку;

  • 33. Георгій ГОНГАДЗЕ, керівник інтернет - проекту «Українська правда», 2000, був викрадений по дорозі додому, виконавці засуджені, замовники невідомі;

  • 34. Михайло КАПУЛЯК, заступник редактора газети “Світ молоді” (м. Івано-Франківськ), 2000;

  • 35. Володимир ПАЛЬЧИКОВ, журналіст Дніпропетровського радіоцентру, 2000;

  • 36. Владислав РЯБЧИКОВ, журналіст газети «Кримська Правда» (м. Сімферополь), 2000, був збитий автівкою і помер від поранень;

  • 37. Юлій МАЗУР, головний редактор газети «ЮГ» (м. Одеса), 2000, був знайдений мертвим неподалік від свого будинку;

  • 38. Віктор ШАРИКОВ, журналіст українського телебачення;

  • 39. Віктор РОМАНЕНКО, телеоператор програми «12 хвилин новин» ГТРК «Крим» (м.Сімферополь), 2000, був знайдений мертвим у морі поблизу Судака, помер внаслідок падіння зі скелі під час нічної зйомки;

  • 40. Володимир СМИРНОВ, кореспондент газети «Время» (м. Миколаїв), 2000, помер від поранень, отриманих під час нападу на вулиці;

  • 41. Олег БРЕУС, видавець газети «XXI вік» (м. Луганськ), 2001, застрелений кілером;



актуальність;

  • актуальність;

  • оперативність;

  • політична гострота;

  • практична спрямованість;

  • постійна циклічна повторюваність тем;

  • строгий документалізм.



систему творів, підготовлених у певних жанрах і формах для розміщення у засобах масової інформації;

  • систему творів, підготовлених у певних жанрах і формах для розміщення у засобах масової інформації;

  • комунікаційний інститут суспільства, який організаційно складається із мережі профільних установ;

  • сукупність творчих професій, необхідних для збирання, відбору, опрацювання, творення, розповсюдження соціальної інформації масовій аудиторії.

  • спеціальні носії соціально-масової інформації (преса, телебачення, радіо, Інтернет).



пресова (газетно-журнальна) (газети, журнали, бюлетені, альманахи);

  • пресова (газетно-журнальна) (газети, журнали, бюлетені, альманахи);

  • телевізійна (канали, програми, передачі, фільми, інше);

  • радійна (канали, програми, передачі, інше);

  • інтернетна (інтернет-видання, інтернет-версія видання, сайт-видання, інше);

  • агентська (для інформаційних агентств);

  • фотографічна (таблоїди і т.п.);

  • кінематографічна (кіноканал, кінохроніка, кіножурнал, кінопрограма тощо).



Для виконання такої благородної місії журналісти самі повинні бути людьми високого штибу, яскравими творчими індивідами, знаними фахівцями своєї справи, духовними та моральними авторитетами у суспільстві.

  • Для виконання такої благородної місії журналісти самі повинні бути людьми високого штибу, яскравими творчими індивідами, знаними фахівцями своєї справи, духовними та моральними авторитетами у суспільстві.

  • Професія журналіста - це, так би мовити, професія професій. Журналіст - не синоптик, але часто він передбачає і навіть "робить" погоду, піднявши чи на щит слави, чи на вила невідоме ім'я, розкривши тисячам людей його чесноти чи його ганьбу. Журналіст - не геолог, але в чомусь ці професії схожі: завжди в дорозі, завжди в шуканнях. І обидва проникають у глибини: один - землі, інший - справ і думок людей. Інакше кажучи, журналіст повинен уміти побачити у навколишній дійсності значення процесів, явищ, подій, фактів раніше, ніж їх помітить та усвідомить решта членів суспільства.

  • Вся діяльність журналіста має бути просякнута найголовнішим і найпростішим - умінням говорити правду, навіть якщо вона є надто гіркою. Очевидно, це твердження можна вважати стрижневим чинником у виробленні особистісно-професійної моделі сучасного журналіста. Тільки так вони будуть здатні і просвітити аудиторію, і повести її на конкретні діла, які сприяли б якомога швидше спрямувати все суспільство до нових завдань.



можливість самореалізуватися;

  • можливість самореалізуватися;

  • мати творчу за характером роботу;

  • доносити до людей правду,

  • примножувати в світі добро,

  • боротися за справедливість;

  • впливати на формування суспільної свідомості, громадської думки;

  • спілкуватися з видатними людьми, прожити цікаве життя;

  • першим опинятися в гущині подій, осягати глибинний зміст явищ, причини і наслідки, витлумачувати їх для загалу;

  • стати знаменитим,

  • мати гарні заробітки,

  • посідати престижне місце в структурі суспільства.

  • необхідність безкінечного самовдосконалення,

  • моральна відповідальність за кожен журналістський твір,

  • мистецтво постійного спілкування,

  • налаштованість на універсальність.



Компетентність, знання предмета, про який пишеш, поінформованість 30

  • Компетентність, знання предмета, про який пишеш, поінформованість 30

  • Правдивість, об'єктивність 27

  • Принциповість, сміливість 26

  • Чесність, непідкупність, уміння не піддаватися особистим уподобанням 20

  • Талант, майстерність, уміння писати 18

  • Моральна чистота 17

  • Грамотність, освіченість 15

  • Ідеологічна зрілість 12

  • Комунікабельність, уміння говорити з людьми 11

  • Витримка, такт, ввічливість 11

  • Скромність, відсутність зазнайства 9

  • Уміння мислити глибоко 8

  • Любов до своєї справи 8

  • Уміння орієнтуватися в ситуації 6

  • Професіоналізм, знання свої справи 5

  • Тверезість 5

  • Оперативність 4

  • Наближеність до читача, уміння писати просто, доступно 4 .



Сучасний стан української журналістики свідчить про наявність потреби постійного коригування компонентів особистісно-професійної моделі журналіста на основі наукових надбань українського та зарубіжного журналістикознавства, адже вчені та журналісти-практики, як ніхто інший, бачать усі особливості та нюанси моделі журналіста, оскільки вони заглиблені у цей процес, вони перебувають усередині нього та краще знають реальні потреби свого фаху.

  • Сучасний стан української журналістики свідчить про наявність потреби постійного коригування компонентів особистісно-професійної моделі журналіста на основі наукових надбань українського та зарубіжного журналістикознавства, адже вчені та журналісти-практики, як ніхто інший, бачать усі особливості та нюанси моделі журналіста, оскільки вони заглиблені у цей процес, вони перебувають усередині нього та краще знають реальні потреби свого фаху.

  • З огляду на прогресивний світовий досвід в галузі журналістики існує нагальна потреба наближення українських стандартів професії до світових вимог, а журналістської освіти в Україні до вимог Болонського процесу

  • .Зважаючи на окремі загрозливі тенденції журналістського сьогодення, як-от суттєве зниження якості матеріалів та програм, профанація професійної діяльності журналіста,слід посилити вимоги до практичної підготовки студентів журналістських факультетів.

  • Оскільки журналістика є формою соціально актуалізованої суспільної свідомості, а суспільство має здатність повсякчас змінюватися, то існує нагальна потреба глибокого та ретельного дослідження всіх змінних характеристик, що виступають на перший план в особистісно-професійній моделі журналіста, виходячи із конкретної суспільної ситуації в Україні.

  • Необхідність зміни спрямування вектора журналістської діяльності, його реверсифікації, оскільки до певних суспільно-політичних подій, а саме Помаранчевої революції цей вектор був спрямований від влади до народу, а нині конче потребує і зворотного напряму - від народу до влади. Саме в цьому, себто у зворотному напрямі, журналістові відводиться провідна роль посередника-медіума, яким він, власне, і є в усьому світі. Забезпечення суспільства, громадськості об'єктивною, оперативною, точною інформацією є найважливішим завданням працівника засобів масової комунікації. Саме ці характеристики моделі журналіста і визначатимуть обличчя вітчизняної журналістики у подальшому. Саме така журналістика дозволить створити високоякісне суспільне мовлення для українських громадян, бо забезпечити їх об'єктивною, повною, точною та високоякісною інформацією зможуть лише моральні авторитети та професіонали своєї справи. Саме такими мають бути й найважливіші індивідуальні характеристики особистісно-професійної моделі журналіста. Зверніть увагу - спочатку моральність, потім професіоналізм. Надзвичайно важливим є те, щоб ці характеристики з часом набули сталого характеру у формуванні журналіста XXI сторіччя.



Не збреши: правдивість — наше ремесло.

  • Не збреши: правдивість — наше ремесло.

  • В статтях не вимагай вироку — ти не прокурор.

  • Думай про читача: без нього немає тебе як журналіста.

  • Найбільша помилка журналіста — боятися помилитися.

  • Іди в люди: гора не ходить до Магомета.

  • Пам'ятай: твоя газета — енциклопедія міста, району, області, держави: впиши у неї свій рядок.

  • Не хлібом єдиним живе людина: сприймай життя крізь призму духовності.

  • Не повчай читача: він не дурніший від тебе; враховуй думку протилежну твоїй; усвідомте дві аксіоми:а) немає істини в останній інстанції; б)зіпертися можна лише на те, що чинить опір.

  • Відбивай розмаїття думок, не боячись звинувачень у відсутності позиції: твоя позиція — плюралізм.

  • Зроби все для того, щоб кожна зустріч із тобою на сторінках газети стала для читача пам'ятною.



Здібності і талант журналіста, шляхи їх формування та розвитку.

  • Здібності і талант журналіста, шляхи їх формування та розвитку.

  • Від чого залежить індивідуальність журналіста?

  • Як розумієте талант і як він реалізується в творчості журналіста?

  • Аналіз тенденцій творчої практики сучасної журналістики: досягнення і проблеми.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка