Мета: висвітлити життєвий і творчий шлях Р. М. Рільке, розкрити образ України у світі філософських та естетичних пошуків митця; визначити провідні мотиви лірики поета; Мета



Дата конвертації27.05.2016
Розмір445 b.



Мета: висвітлити життєвий і творчий шлях Р. М. Рільке, розкрити образ України у світі філософських та естетичних пошуків митця; визначити провідні мотиви лірики поета;

  • Мета: висвітлити життєвий і творчий шлях Р. М. Рільке, розкрити образ України у світі філософських та естетичних пошуків митця; визначити провідні мотиви лірики поета;

  • виробляти навички дослідницької роботи,використовуючи ІКТ, розвивати монологічне та діалогічне мовлення учнів, виразне читання, творче уявлення одинадцятикласників;

  • виховувати почуття любові до рідної землі, гордість за неї; інтерес до світової літератури.

  • Тип уроку: вивчення та первинне закріплення знань і способів діяльності.



  •  «Вже саме ваше ім'я - вірш. Воно не римується з сучасністю. Рільке із післязавтра…

  • Хто ж ти, Райнер? Не німець – хоча ціла «Німеччина». Не чех, хоча народився в Чехії, не австрієць, тому що Австрія була, а ти – будеш!» - Так писала про нього М.Цвєтаєва.

  •  





  • Поетичний талант проявився досить рано. У 19 років виходить перша збірка поета «Життя й пісні».

  • Заведено поділяти життєвий і творчий шлях поета на кілька періодів, кожен з яких характеризується певними філософськими та естетичними змінами у його свідомості.

  • До раннього періоду належать також збірки «Подорожник» (1895), «Жертви парам» (1896), «Вінчаний снами» (1896). Його цікавлять теми природи, кохання, особистого життя. Поет починає як неоромантик. Він поетизує творчу волю особистості, віддає перевагу мріям, зануренню і світ почуттів.



  • Водночас Рільке засвоїв і досягнення імпресіонізму. Це виявилося, наприклад, у віршах, де змальовано образ Праги. Поет не прагне точно відтворити образ міста, головне для нього – дати миттєвий „знімок” Праги чи то з висоти пташиного польоту, чи то крізь стіну дощу, чи то з погляду перехожого на людних вулицях. „Місто розтікається, наче за склом”, - пише поет у вірші „У старому домі”. З окремих обрисів пам’яток давньої архітектури, змальованих площ і вулиць, звуків, що супроводжують життя великого міста, вимальовується надзвичайно привабливий образ Праги.





  • ІІ період – роки подорожей. Усе життя поет мандрував світом. Серед подорожей того часу особливе значення для поета мало перебування в Росії та в Україні, а також – життя в Парижі. Побував за цей час в Іспанії, Північній та Південній Африці, Центральній Європі.

  • Він зближується зі скульптором Роденом та художником Сезаном , мистецтво яких вплинуло на подальшу творчість поета.

  • В останній період свого життя поет майже безвиїзно живе у «Замку Мюзо» - віддаленому від суєти світу будинку в Швейцарії, котрий купили йому друзі.





Росію (тобто Україну, бо тоді вона була в складі Російської імперії) Рільке називав своєю другою вітчизною, і саме тут, здавалося йому, відпочиває Бог. Рільке ходив вулицями Києва, разом із прочанами стояв у довгих чергах до святинь Києво-Печерської лаври.

  • Росію (тобто Україну, бо тоді вона була в складі Російської імперії) Рільке називав своєю другою вітчизною, і саме тут, здавалося йому, відпочиває Бог. Рільке ходив вулицями Києва, разом із прочанами стояв у довгих чергах до святинь Києво-Печерської лаври.



Поетові здавалося, що землі України мають бути такими незайманими, патріархальними — такими, якими їх створив Господь Бог від самого народження землі. Природа наша на Рільке справляє незабутнє враження — він дивиться на води Дніпра і ніби бачить, як по цих хвилях рушає до людей сам Христос. Ось він простягає руки — і дарує бідним рибу й вино, бездомних зігріває вогнем свого серця, нужденним допомагає позбутися страждань.

  • Поетові здавалося, що землі України мають бути такими незайманими, патріархальними — такими, якими їх створив Господь Бог від самого народження землі. Природа наша на Рільке справляє незабутнє враження — він дивиться на води Дніпра і ніби бачить, як по цих хвилях рушає до людей сам Христос. Ось він простягає руки — і дарує бідним рибу й вино, бездомних зігріває вогнем свого серця, нужденним допомагає позбутися страждань.



А ось Рільке стоїть біля могили Шевченка в Каневі. Заснути вночі він не може. Таких зорепадів він не бачив у себе в країні. На кручі, поряд з Шевченком, здається, він веде бесіду про вічне. Шевченко, як завжди, говорить про свою неньку Україну, про минулі подвиги свого народу, про славних запорожців і про таку безталанну долю Батьківщини. А ще про сліпих кобзарів і їхні думи...

  • А ось Рільке стоїть біля могили Шевченка в Каневі. Заснути вночі він не може. Таких зорепадів він не бачив у себе в країні. На кручі, поряд з Шевченком, здається, він веде бесіду про вічне. Шевченко, як завжди, говорить про свою неньку Україну, про минулі подвиги свого народу, про славних запорожців і про таку безталанну долю Батьківщини. А ще про сліпих кобзарів і їхні думи...





Аж от до рук йому потрапляє газетна вирізка про сліпого бандуриста Олексу Воропая: «Як заспіває він про смішне — реготати будете, як заспіває про сумне — ридати будете». Хто цей Воропай? І кидається поет розпитувати про все, що його цікавить... І з'явилася «Пісня про Правду» і ще одне оповідання про життя українців — «Як старий Тимофій умирав, співаючи»... І про полтавські події Рільке хоче знати більше, і згодом з'являється його вірш «Карл XII, король шведський, мчить по Україні».

  • Аж от до рук йому потрапляє газетна вирізка про сліпого бандуриста Олексу Воропая: «Як заспіває він про смішне — реготати будете, як заспіває про сумне — ридати будете». Хто цей Воропай? І кидається поет розпитувати про все, що його цікавить... І з'явилася «Пісня про Правду» і ще одне оповідання про життя українців — «Як старий Тимофій умирав, співаючи»... І про полтавські події Рільке хоче знати більше, і згодом з'являється його вірш «Карл XII, король шведський, мчить по Україні».



Де б не подорожував австрійський поет — у Парижі, Венеції, Римі, Флоренції — перед його очима часто постає образ «церкви десь на сході», тієї церкви, що поет бачив тут, у нашому Києві — про це поет пише у вірші «Ти монастир Господніх ран». Поетичні збірки «Книга чернечого життя», «Книга годин» — це збірки, написані на українській землі та під впливом вражень від нашої високої духовної культури.

  • Де б не подорожував австрійський поет — у Парижі, Венеції, Римі, Флоренції — перед його очима часто постає образ «церкви десь на сході», тієї церкви, що поет бачив тут, у нашому Києві — про це поет пише у вірші «Ти монастир Господніх ран». Поетичні збірки «Книга чернечого життя», «Книга годин» — це збірки, написані на українській землі та під впливом вражень від нашої високої духовної культури.





Райнер Марія був вражений красою української природи, народними піснями. Україна, змальована ним, – це чудовий край безмежних просторів із героїчним минулим, багатою історією.

  • Райнер Марія був вражений красою української природи, народними піснями. Україна, змальована ним, – це чудовий край безмежних просторів із героїчним минулим, багатою історією.

  • У «місті близькому до Бога» - Києві він хотів навіть оселитися назавжди, а 1 вересня 1900р. записав до свого щоденника: «згадую полтавські степи, надвечірні зорі, і охоплює душу сум, що мене там немає» Відчуваєш його почуття і у віршах:

  • Земля без меж, вітри, рівнини,

  • Лісів там тіні старовинні

  • Й незмірна неба височінь,

  • Пливуть тобі на зустріч села

  • І знов зникають в далині,

  • Немов прожиті щойно дні

  • Чи пісня дзвонів невесела.



Для поета пізнання Бога - це шлях до власного духовного зростання. Найяскравіше ці пошуки відтворені у вірші «Згаси мій зір - я все ж Тебе знайду...»

  • Для поета пізнання Бога - це шлях до власного духовного зростання. Найяскравіше ці пошуки відтворені у вірші «Згаси мій зір - я все ж Тебе знайду...»

  • Вірш відображає кульмінацію духовного життя героя, який важким шляхом ішов до Бога. Бог для ліричного героя - світло й смисл усього, вищий ідеал, і водночас можливість духовного існування, без якого не має сенсу фізичне життя.

  •  



Завдання.

  • Завдання.

  • Переглянути і прокоментувати відеоролик «Згаси мій зір».



Від імені скульптора Родена розповісти про дружбу двох митців

  • Від імені скульптора Родена розповісти про дружбу двох митців

  • (розповідь супроводжується мультимедійною презентацією ).



  • Великого значення набув для поета і живопис Поля Сезана, який прагнув малювати не тільки ту природу, яку ми бачимо, але й ту, яку ми пізнаємо розумом, створюючи синтетичний образ предмета і всієї природи.

  • На полотнах Сезана предмет – це згусток матерії, сповнений життя і внутрішнього руху



На думку Рільке, «річ» живе самоцінним і самостійним життям, має власну сутність, але всі «речі» пов'язані між собою невидимими ланцюгами, і зміна одного предмета призводить до змін у всесвіті. За словами поета, «більшість людей тримає в руках речі, щоб робити з ними якісь дурниці... замість того, щоб гарненько придивитися до кожної речі й дізнатися про їхню красу, що ховається в кожній з них. Більшість людей не знають, який прекрасний світ і скільки надзвичайного містить у собі навіть маленька річ, яка-небудь квітка, камінь, кора дерева або березовий листок».

  • На думку Рільке, «річ» живе самоцінним і самостійним життям, має власну сутність, але всі «речі» пов'язані між собою невидимими ланцюгами, і зміна одного предмета призводить до змін у всесвіті. За словами поета, «більшість людей тримає в руках речі, щоб робити з ними якісь дурниці... замість того, щоб гарненько придивитися до кожної речі й дізнатися про їхню красу, що ховається в кожній з них. Більшість людей не знають, який прекрасний світ і скільки надзвичайного містить у собі навіть маленька річ, яка-небудь квітка, камінь, кора дерева або березовий листок».



… Троянди можуть рухатись. Поглянь: в їх рухах кут одхилення малий, -

  • … Троянди можуть рухатись. Поглянь: в їх рухах кут одхилення малий, -

  • Отож троянд не видно, лиш стримує проміння світла нарізно від них.

  • Поглянь отам на білу, що блаженно свої великі пелюстки розкрила,

  • Неначе з мушлі піднялась Венера;

  • Або на ту почервонілу глянь, -

  • Як вабить засоромлено вона

  • Позбавлену чуття холодну квітку,

  • Що замкнута в собі одна стоїть

  • Поміж розгорнутих опалих квітів;

  • І що вони скидають, - те тяжке,

  • Й легке мов плащ, чи одяг, чи крило,

  • Чи мошкара, - але не так, як маску…

  • ….Троянди здатні стати всім…



Збірка «Нові поезії» (1907, друга частина— 1908), у якій Рільке прагне створити світ «речей», де самі поезії стають самоцінними «речами». Його «поезії-речі» мають на меті розкрити «забуту сутність речей», їхнє «приховане життя».

  • Збірка «Нові поезії» (1907, друга частина— 1908), у якій Рільке прагне створити світ «речей», де самі поезії стають самоцінними «речами». Його «поезії-речі» мають на меті розкрити «забуту сутність речей», їхнє «приховане життя».



У вірші «Іспанська танцівниця поет порівнює танцівницю із сірником, з вогнем, що раптово спалахнув. Уся її постать освітлена жаром вогню. Горять очі, спалахує вогнем волосся, мов змії, звиваються у вогневому вихорі руки. Композиція вірша відображає етапи іспанського танцю: початок, основну частину і заключну, коли танцівниця «перемагає» вогонь.

  • У вірші «Іспанська танцівниця поет порівнює танцівницю із сірником, з вогнем, що раптово спалахнув. Уся її постать освітлена жаром вогню. Горять очі, спалахує вогнем волосся, мов змії, звиваються у вогневому вихорі руки. Композиція вірша відображає етапи іспанського танцю: початок, основну частину і заключну, коли танцівниця «перемагає» вогонь.

  • У цьому вірші Рільке змальовує своєрідний двобій людини й вогню, але вони настільки поєднані, що неможливо уявити собі одне без одного.



Немов сірник, доторкнутий вогнем,

  • Немов сірник, доторкнутий вогнем,

  • ще не спахнувши, язичками грає,-

  • отак і в колі перед глядачем,

  • палка, поривиста, осяйна лицем,

  • вона свій кружний танець починає.

  •  

  • Раптово вгору полум'я звелось.

  •  Волосся нагло запалало, й ось

  • розкішний одяг спалахнув на ній,

  • кружляючи, як вихор вогневий,

  • в якому, наче злякані зміюки,

  • вились і гримотіли голі руки.

  •  

  • Коли ж вогонь її немов опік,

  • його зірвала, і жбурнула вбік

  • величним жестом владності і волі,

  • і глянула: лежав він гнівно долі,

  • не скорений, не знищений до тла.



В останній період його творчості посилюються трагічні мотиви відчуття хаосу світу, порушення гармонії. Однак навіть трагічне становище не здавалося поетові безнадійним. Він пише про рятівну місію мистецтва, про високе призначення митця, здатного повернути людству духовний зміст «загублених речей». Цей своєрідний орфізм яскраво виявився у «Сонетах до Орфея» (1922), а також, у згаданих „Дуїнянських елегіях.”.

  • В останній період його творчості посилюються трагічні мотиви відчуття хаосу світу, порушення гармонії. Однак навіть трагічне становище не здавалося поетові безнадійним. Він пише про рятівну місію мистецтва, про високе призначення митця, здатного повернути людству духовний зміст «загублених речей». Цей своєрідний орфізм яскраво виявився у «Сонетах до Орфея» (1922), а також, у згаданих „Дуїнянських елегіях.”.



Снова весна. И земля, как ребенок,

  • Снова весна. И земля, как ребенок,

  • громко читает стихи допоздна;

  • много, о, много... За тягость продленок

  • нынче получит оценку она.

  •  

  • Строг был учитель. Игольчатый иней

  • стряхивал он с бороды на поля.

  • Что это значит, зеленый и синий, —

  • спросим теперь мы: ответит земля!

  •  

  • Вольная, резвая, сбылись все сроки.

  • Вот и награда за труд твой упорный:

  • дети играют и ладят с тобой.

  •  

  • Всё, что учила она, все уроки,

  • те, что впечатаны в корни и дёрны

  • толстых стволов, — стали песней сплошной!

  •  



  • 1. Домінуючою постаттю на сьогоднішньому уроці був … (поет Райне Марія Рільке)

  • 2. Ще за життя його називали … ( Орфеєм ХХ ст. )

  • 3. ІІІ період його творчості визначається… ( Творчою зрілістю, твердістю у поглядах і сталою життєвою позицією)

  • 4. Не дивлячись на повну … ( самотність )

  • 5. Рядки «Трояндо, о чиста суперечносте, бажання нічиїм сном не бути під стількома пелюстками» створені… ( Р.М.Рільке і використані як епітафія на могилі митця ).

  • 6. Містом «Близьким до Бога» Рільке називав … ( Київ ).

  • 7. І хотів … ( поселитися в ньому назавжди )

  • 8. Які твори Рільке позначені українською тематикою, або створені під впливом перебування в Україні? ( оповідання «Як старий Тимофій умирав співаючи», «Пісня про правду», вірші «Мазепа», «Карл ХІІ мчить по Україні», «Книга життя чернечого», «Книга прощ» - це дві книги із збірки «Книга гадин» )

  • 9. На філософський характер і поетичну форму митця вплинули …

  • ( скульптура Родена Огюста і живопис Поля Сезана )

  • 10 Результатом стало створення … ( жанру поезії – речі)

  •  



VI. Домашнє завдання

  • VI. Домашнє завдання

  • Написати твір-роздум «Чарівна сила мистецтва» (за мотивами творчості Р.М.Рільке).



zl.kiev.ua

  • zl.kiev.ua

  • metodportal.net/‎

  • www.zarlit.com/‎

  • www.refmaniya.org.ua

  • www.refmaniya.org.ua ›

  • earcy.at.ua/news/zhittevij..

  • http://www.br.com.ua

  • https://www.youtube.com

  • https://www.youtube.com/watch




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка