Методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання); методи емпіричного дослідження



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.



методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання);

  • методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання);

  • методи, які використовуються на емпіричному та теоретичному рівнях (аналіз і синтез, моделювання, індукція і дедукція);

  • методи теоретичного дослідження (формалізація, гіпотеза та припущення, системний підхід).



Моніторингбезперервне стеження за яким-небудь процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату або тенденцій розвитку

  • Моніторингбезперервне стеження за яким-небудь процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату або тенденцій розвитку

  • Функціонування системи моніторингу засноване на таких загальних принципах:

  • узгодженість нормативно-правового, організаційного та науково-методичного забезпечення його складових частин;

  • об’єктивності одержання та оброблення інформації, що передбачає максимальне уникнення суб’єктивних оцінок, врахування всіх результатів, забезпечення однакових умов у процесі перевірки якості підготовки для всіх учасників дослідження;

  • комплексності дослідження різноманітних аспектів навчально-виховного процесу, оброблення та аналізу одержаних результатів;

  • безперервності та тривалості спостережень за станом освіти;

  • своєчасності отримання, обробки та використання об’єктивної інформації про якість загальної середньої освіти;

  • перспективності запланованих моніторингових досліджень, спрямування їх на розв’язання актуальних завдань розвитку школи;

  • рефлексивності, яка проявляється у відображенні якості результатів навчально-виховної діяльності, здійснення самооцінки і самоконтролю;

  • гуманістичної спрямованості моніторингу – створення обстановки доброзичливості, довіри, поваги до особистості, максимально сприятливих умов, позитивного емоційного мікроклімату: неможливість використання результатів досліджень з метою будь-яких репресивних дій;

  • відкритість та оперативність доведення результатів досліджень до відповідних органів управління, громадськості.







- за масштабами мети освіти (оперативний, тактичний, стратегічний);

  • - за масштабами мети освіти (оперативний, тактичний, стратегічний);

  • - за етапами навчання (вхідний) або вибірковий, проміжний або навчальний, вихідний або підсумковий);

  • - за часовою залежністю (попереджувальний, поточний);

  • - за частотою процедур (разовий, періодичний, систематичний);

  • - за охопленням об’єкту спостереження (локальний, вибірковий, суцільний);

  • - за організаційними формами (індивідуальний, груповий, фронтальний);

  • - за рівнями управління навчально-виховним процесом (керівний, адміністративний, педагогічний, учнівський).









1. Базовий (предметний) моніторинг, який полягає у відслідковуванні відповідності освітнього рівня учнів з базових дисциплін вимогам Державних стандартів.

  • 1. Базовий (предметний) моніторинг, який полягає у відслідковуванні відповідності освітнього рівня учнів з базових дисциплін вимогам Державних стандартів.

  • 2. Проблемний моніторинг, пов’язаний з окремими аспектами оновлення та модернізації освітньої системи в контексті комплексу регіональних програм, за напрямками:

  • - підвищення рівня навчальних досягнень учнів на основі самоосвітньої діяльності;

  • - розвиток творчих здібностей;

  • - діагностика навчання учнів з низькою успішністю;

  • - рівень професійної компетентності педагогічних кадрів.



Визначення мети та об’єкту моніторингу.

  • Визначення мети та об’єкту моніторингу.

  • Визначення критеріїв, на підставі яких буде здійснюватися визначення стану об’єкта (на проміжному та підсумковому етапах).

  • Збір інформації про стан та розвиток об’єкту моніторингу.

  • Найважливішим для відповідального за проведення моніторингового дослідження, - є обробка та систематизація інформації.

  • Аналіз інформаційних даних.

  • Висновки щодо зіставлення отриманих результатів з еталонним значенням показників.

  • Розробка та запровадження рекомендацій.



  • діагностичний моніторинг, основною метою якого є визначення рівня навичок учня залежно від їх особистості;

  • статистичний, який дає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямками діяльності освітнього закладу, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення;

  • змістовий (особистісно- орієнтований моніторинг, змістом якого є розвиток якостей особистості дитини, тобто динаміка особистісного розвитку);

  • супровідний моніторинг, який передбачає контроль та поточне коригування взаємодії вчителя та учня в організації навчально-виховного процесу.



Інформаційна

  • Інформаційна

  • Діагностична

  • Прогнозуюча

  • Управлінська

  • Педагогічна



Інформаційна – оцінка дає можливість з’ясувати результативність педагогічного процесу, отримати відомості про стан об’єкту, забезпечити зворотний зв’язок. На цій основі відбувається участь в управлінні педагогічним процесом, аналізується ефективність виховання і навчання. При дослідженні навчального процесу фіксуються не лише показники знань, умінь, навичок, основна увага спрямована передусім на особливості протікання, розвитку власне освітнього процесу.

  • Інформаційна – оцінка дає можливість з’ясувати результативність педагогічного процесу, отримати відомості про стан об’єкту, забезпечити зворотний зв’язок. На цій основі відбувається участь в управлінні педагогічним процесом, аналізується ефективність виховання і навчання. При дослідженні навчального процесу фіксуються не лише показники знань, умінь, навичок, основна увага спрямована передусім на особливості протікання, розвитку власне освітнього процесу.

  • Пошуково-дослідницька (активізуюча) – передбачає участь у моніторингу різних суб’єктів навчального процесу. Вона сприяє підвищенню професійної культури, аналізу педагогічної управлінської діяльності. Дослідницька настанова є основою педагогічної творчості.

  • Формуюча – впровадження моніторингу в практику роботи школи дозволить більш ефективно здійснювати процес формування особистості. Спираючись на результати моніторингової оцінки, можна підібрати методи й прийоми індивідуального впливу, завдяки чому проблемні аспекти у формуванні особистості учня постійно перебуватимуть у зоні уваги педагогів.

  • Корекційна – тісно пов’язана із попередньою функцією. Спрямованість моніторингу на особливості поточних процесів передбачає виявлення і фіксацію непрогнозованих, несподіваних результатів реалізації освітньої роботи. Корекційна функція допоможе усунути негативні моменти у професійному становленні педагога.

  • Системоутворююча – вимоги науковості будь-якого моніторингу передбачають перш за все організацію і його проведення на основі системного підходу. Освітній моніторинг виступає як складова система, завданням якої є стеження за станом розвитку педагогічного процесу з метою найбільш оптимального вибору цілей, а також засобів і методів їх вирішення.

  • Прогностична – моніторинг не лише фіксує поточний стан освітнього процесу на заданому часовому проміжку, але й сприяє прогнозуванню подальших тенденцій його розвитку і внесенню відповідних коректив, що створює передумови удосконалення.



Джерела інформації.

  • Джерела інформації.

  • Зміст інформації.

  • Поширення, розповсюдження інформації.

  • Збереження інформації.



  • Цілепокладання

  • вимір якості засвоєння та якості викладання програмного матеріалу, визначення ступеня відповідальності діючим державним стандартам;

  • стандарт для загальноосвітніх шкіл (нижній ступінь складності, група А);

  • стандарт для профільних класів (середній ступінь складності, група Б);

  • стандарт для обдарованих дітей (вищий ступінь складності, група С).

  • стандарти використовуються для діагностування і коригування знань і умінь учнів, виховання відповідальності до навчальної роботи, а також для атестації вчителів.

  • Прогнозування

  • підвищення рівня успішності учнів і рівня педагогічної діяльності вчителів;

  • підвищення якості управління навчальним процесом на рівні школи.













вивчення дидактичних аспектів особистісно орієнтованого уроку – для вчителів з низьким рівнем профкомпетентності;

  • вивчення дидактичних аспектів особистісно орієнтованого уроку – для вчителів з низьким рівнем профкомпетентності;

  • відвідування системи уроків з метою надання індивідуальної методичної допомоги – для середнього рівня;

  • виступи на предметних методичних об’єднаннях – для достатнього рівня;

  • проведення системи «відкритих» уроків з наступним самоаналізом з метою формування ключових життєвих компетентностей – для високого рівня профкомпетентності.



підготовленість учнів до сприйняття нового матеріалу;

  • підготовленість учнів до сприйняття нового матеріалу;

  • організація навчально-пізнавальної та самостійної роботи учнів;

  • пропедевтика неуспішності (чітке інструктування учнів щодо виконання домашньої роботи та узгодження її обсягу з учителями інших предметів тощо);

  • створення умов для реалізації особистісно орієнтованого навчання;

  • результативність навчання тощо.



Відповідно організовуються наступні освітні маршрути для різнорівневих груп педагогів:

  • Відповідно організовуються наступні освітні маршрути для різнорівневих груп педагогів:

  • - індивідуальна методична роботи з проблем стану викладання предмета та формування банку обдарованих – для педагогів з низьким рівнем профкомпетентності;

  • - підготовка доповідей з проблем діагностики обдарованості, використання творчих завдань для розвитку здібностей учня – для середнього рівня;

  • - організація самоосвітньої роботи учнів – для достатнього рівня;

  • - проектування індивідуальних освітніх програм для обдарованих дітей;

  • - систематизація та узагальнення досвіду.



безперервна освіта;

  • безперервна освіта;

  • моделювання та проведення уроків відповідно до реалізації принципів особистісно зорієнтованого навчання;

  • документальне оформлення діяльності;

  • виконання правил внутрішнього розпорядку;

  • громадська активність.



для вчителів з низьким та середнім рівнем профкомпетентності: допомога у формуванні мотивів саморозвитку;

  • для вчителів з низьким та середнім рівнем профкомпетентності: допомога у формуванні мотивів саморозвитку;

  • із достатнім рівнем: розвиток готовності до самоосвітньої діяльності через участь у реалізації інноваційних проектів;

  • із високим рівнем: моделювання самоосвітніх програм, керівництво одним із підрозділів методичної роботи.



Перший рівень – просвітницький. Саме дирекція навчального закладу та шкільна методична служба створюють позитивну мотивацію для проведення моніторингових досліджень, здійснюючи широку пропагандистську кампанію, переконуючи у тому, що моніторинг є необхідною умовою сучасності і рушієм підвищення рівня якості знань учнів.

  • Перший рівень – просвітницький. Саме дирекція навчального закладу та шкільна методична служба створюють позитивну мотивацію для проведення моніторингових досліджень, здійснюючи широку пропагандистську кампанію, переконуючи у тому, що моніторинг є необхідною умовою сучасності і рушієм підвищення рівня якості знань учнів.

  • Другий рівень містить систему моніторингових методик для педагога з метою визначення рівня сформованості різних компетентностей конкретного учня. До них входять і психологічні, і соціальні, і навчально-розвивальні, і комунікативні та інші питання. Їх завдання полягає у відстеженні рівня розвитку особистості учня протягом навчання у загальноосвітньому закладі.

  • Третій рівень включає підбір інструментарію для визначення рівнів ефективності навчально-виховного процесу через вивчення рівня професійної майстерності педагога, його вміння ефективно використовувати методичний арсенал.



Четвертий рівень надає можливість визначити об’єктивність оцінювання якості знань як конкретного учня, так і групи,класу, паралелі школи.

  • Четвертий рівень надає можливість визначити об’єктивність оцінювання якості знань як конкретного учня, так і групи,класу, паралелі школи.

  • Співставивши їх результати з результатами педагогів, можна робити попередні висновки про наявність чи відсутність системи реалізації освітніх завдань у навчальному закладі.

  • П’ятий рівень – аналітично-комплексний.

  • У ньому розглядається ефективність функціонування системи через узагальнені дані попередніх трьох рівнів.



Якщо перші три встановлюють рівень конкретного учня, педагога, навчального закладу, то четвертий містить системний порівняльно-аналітичний аспект в межах району.

  • Якщо перші три встановлюють рівень конкретного учня, педагога, навчального закладу, то четвертий містить системний порівняльно-аналітичний аспект в межах району.

  • Такі дані з однієї сторони носять кількісний характер, але водночас вони визначають основні тенденції та окреслюють перспективні етапи розвитку системи. Поряд з тим підвищується рівень об’єктивності щодо оцінки конкретних навчальних закладів.

  • Маючи базові компоненти системи, методична служба навчального закладу працює над їх розширенням та удосконаленням.

  • Перспективність такого напрямку у своїй роботі демонструє поступове покращення якості знань учнів у школі.



Дирекція навчального закладу, шкільний методичний кабінет визначають основні механізми впровадження моніторингу як необхідної складової навчально-виховного процесу. Їх завдання полягають у:

  • Дирекція навчального закладу, шкільний методичний кабінет визначають основні механізми впровадження моніторингу як необхідної складової навчально-виховного процесу. Їх завдання полягають у:

  • 1. Визначенні проблем освітнього процесу у навчальному закладі.

  • 2. Розробці інструментарію для проведення моніторингу.

  • 3. Обробці та аналізу даних.

  • 4. Виробленню методичних рекомендацій та управлінських рішень.

  • 5. Проведенні корекційної роботи щодо використання методичних рекомендацій.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка