Методика роботи з історичними джерелами на уроках історії Класифікація історичних джерел



Дата конвертації27.05.2016
Розмір445 b.


Методика роботи з історичними джерелами на уроках історії


Класифікація історичних джерел



Речові історичні джерела або археологічні пам'ятки

  • Матеріальні рештки діяльності людини

  • чи змінене людською працею

  • (із слідами діяльності людини) природне середовище

  • Вони складають:

  • місця проживання давніх людей – стоянки, поселення, городища (населені пункти, оточені ровами, валами, мурами), житла;

  • поховальні пам’ятки – поля поховань, кургани, могили;

  • місця культового характеру – храми, святилища;

  • споруди та місця для роботи (майстерні, рудники, шахти);

  • предмети (знаряддя праці, прикраси, предмети побуту, зброя та ін.)

  • Методами дослідження речових історичних джерел, в основному, займається археологія



Робота з речовими історичними джерелами

  • Розгляньте зображені на малюнках знаряддя праці первісної людини.

  • Визначте, з якого матеріалу вони зроблені.

  • Зіставте і порівняйте ці знаряддя за складністю виготовлення.

  • Яке із знарядь є складнішим за технікою виготовлення?

  • Поміркуйте, що могла робити первісна людина, використовуючи знаряддя №1?

  • Поміркуйте, що могла зробити первісна людина, використовуючи знаряддя №2?

  • Чи можна на основі зображених знарядь праці зробити висновок про поступ первісного суспільства?



Робота з речовими історичними джерелами

  • Розгляньте малюнок. Опишіть те, що ви бачите.

  • Які знаряддя праці використовують зображені на малюнку люди?

  • Виконайте запропоноване тестове завдання.



Робота з речовими історичними джерелами

  • Розгляньте зображені на малюнку предмети.

  • Як називається вид ремесла, що з ними пов’язаний?

  • В котрий історичний період виникає гончарство.

  • Чим зумовлене його виникнення?

  • Відомо, що декотрі археологічні культури отримують свої назви від способу оздоблення кераміки. Запропонуйте свої назви археологічних культур відповідно до зображень на малюнках.

  • Визначте малюнок, що зображує кераміку трипільської археологічної культури.

  • Виконуючи домашнє завдання, намалюйте предмети трипільської кераміки. Розфарбуйте їх відповідно до традицій трипільців.



Писемні історичні джерела або історичні документи

  • Писемні історичні джерела або історичні документи прийнято поділяти на первинні і вторинні.

  • Під первинними джерелами розуміються неопрацьовані свідчення учасників подій та їх очевидців.

  • Під вторинними – описи і міркування істориків, журналістів, коментаторів, оглядачів тощо.

  • Вирізняють:

  • документи державного характеру: грамоти, укази, закони;

  • документи історичного характеру: літописи, хроніки, аннали, історичні твори;

  • документи особистісного характеру: спогади (мемуари), щоденники, листи, свідчення очевидців;

  • статистичні матеріали;

  • пам’ятки художньої літератури: твори усної народної творчості (міфи, казки, легенди, пісні, анекдоти та ін.), літературні твори (поезія, проза).

  • Існують й інші варіанти структурування історичних документів за змістом:

  • літописи;

  • законодавчі акти;

  • діловодна документація;

  • приватні акти;

  • статистичні джерела;

  • періодична преса;

  • особисті документи: документи, щоденники, листи;

  • літературні пам’ятки;

  • публіцистика і політичні твори;

  • наукові праці



Робота з писемними історичними джерелами

  • Види читання текстів:

  • читання мовчки;

  • читання вголос;

  • читання ланцюжком;

  • коментоване читання;

  • читання в особах.



Робота з писемними історичними джерелами

  • «Ясновельможна володарка, її величність, так прийме того государя Ягайла, великого князя, в сини, а прекрасну государиню Ядвігу, вашу дочку, королеву Польщі, так з’єднає з ним законним шлюбом. І віримо, що з цього буде Господові слава, душам порятунок, людям гордість і збільшення Королівства. А поки все згадане належним чином буде здійснене, государ Ягайло, великий князь, з усіма своїми ще не хрещеними братами, ближніми, знатними вельможами й дрібними землевласниками, що проживають на його землях, жагуче бажає й просить прийняти їх у католицьку віру святої римської церкви... Ягайло, великий князь, обіцяє всі свої багатства вжити й витратити на усунення недоліків обох королівств, як Польщі, так і Литви, якщо володарка Угорщини вищезгадану дочку, королеву Польщі, з’єднає з ним шлюбними узами... Нарешті, згаданий князь Ягайло обіцяє свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського»

  • 1. Прочитайте текст історичного документа.

  • 2. Назвіть імена історичних осіб, згаданих у тексті.

  • 3. Впізнайте подію, про котру мовиться в документі.

  • 4. Визначте причини цієї події, вкажіть її дату.

  • 5. Визначте наслідки цієї події для подальшого перебігу українського історичного процесу.



Пам'ятка для роботи з писемними історичними джерелами

  • Умови створення

  • Якою була причина створення документа?

  • Який привід для його створення?

  • Авторство

  • Хто автор документа?

  • Хто ще брав участь у підготовці документа?

  • Що ви знаєте про цих людей?

  • Що додаткового ви змогли довідатися про авторів з досліджуваного документа?

  • Датування

  • Коли був написаний чи створений документ?

  • Як це можна зрозуміти з його змісту?

  • Яке значення має час написання документа?

  • Зміст

  • Де відбулися описані події?

  • Як це можна зрозуміти з його змісту?

  • Яке значення має місце, де відбулися описувані у документі події?

  • Які факти наведені в документі?

  • Які висновки можна зробити на їх основі?

  • Висновки

  • Як досліджуваний документ допоміг вам довідатися більше про історичну подію, котру він розкриває?



У рік 6562. Преставився великий князь руський... А коли ще він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця, одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде у вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що вони надбали трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, – замість себе, – стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались мене, нехай він буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду – Переяслав, а Ігорю – Володимир, а В’ячеславу – Смоленськ».

  • У рік 6562. Преставився великий князь руський... А коли ще він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця, одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде у вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що вони надбали трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, – замість себе, – стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались мене, нехай він буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду – Переяслав, а Ігорю – Володимир, а В’ячеславу – Смоленськ».

  • І так розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу…

  • Сам же був слабий… Отож приспів [йому] кінець життя, і оддав він душу свою Богові місяця лютого у двадцятий (день), в суботу першої неділі посту…





Візуальні історичні джерела

  • Градація візуальних історичних джерел також є умовною.

  • Сюди входять:

  • фотографії;

  • графічна статистика: діаграми (кругові, стовпчикові), графіки тощо;

  • карикатури;

  • плакати;

  • реклама;

  • діафільми;

  • кінофільми;

  • відеофільми;

  • твори образотворчого мистецтва та ін.



Робота з візуальними історичними джерелами

  • Зіставте зображення на ілюстраціях. Представників яких верств суспільства намалював художник?

  • Чому ви так вважаєте? Поясніть свої міркування, опираючись на знання історії України попереднього періоду.

  • Назвіть заняття, які (яке) є основними (основним) для зображених на малюнках людей? Поясніть свої міркування.

  • Що ви можете сказати про майновий статус зображених постатей? Хто із них заможний, а хто бідний? Яким чином це видно із малюнка?

  • Чому стає можливим поділ людей за суспільним та майновим статусом? Що засвідчує такий поділ?

  • Як ви гадаєте, наскільки було розшарованим українське суспільство у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.?

  • Що зумовлювало таке розшарування?

  • Чи було тогочасне українське суспільство строкатішим у порівнянні з іншими періодами української історії, скажімо, Київської Русі чи Галицько–Волинської держави? Чому?



Робота з візуальними історичними джерелами

  • Доберіть слова–асоціації, що об’єднують логічний ряд ілюстрацій.

  • Чому після занепаду Київської Русі та Галицько–Волинської держави українські освіта і наука перебували у стані занепаду?

  • Як ви гадаєте, як розвиватимуться вітчизняне шкільництво та наука після укладення Люблінської унії? Обговоріть свої міркування у парах. Оголосіть їх перед однокласниками.



Робота з візуальними історичними джерелами

  • Розгляньте ілюстрації №1 і 2.

  • Як ви гадаєте, яка подія на них зображена?

  • Що вам відомо про традиції скликання козацьких рад?

  • Які питання на них вирішувалися?

  • Зіставте і порівняйте обидва зображення. Знайдіть спільні і відмінні ознаки.

  • Як ви гадаєте, делегація котрої із країн зображена на ілюстрації №1.

  • Що привело чужинців до Гетьманщини? Поясніть свої міркування.



Робота з візуальними історичними джерелами

  • Розгляньте карикатуру.

  • Які дійові сторони на ній зображені? Які дії вони виконують?

  • Що засвідчує підпис до карикатури?

  • Із перелічених гасел, визначте те, котре відповідає меті повстанської боротьби, що розгорнулася з часу звільнення теренів України від німецьких загарбників: «За українську автономію у складі нової Великонімецької держави»; «За Українську самостійну соборну державу… проти СРСР і проти німецької «нової Європи»; «За українську автономію у складі нової Великоросійської держави»; «За українську федерацію у складі нової демократичної європейської спільноти»; «За відновлену 30 червня 1941 року Українську державу».

  • Що спільного між карикатурою і першою сторінкою газети “Повстанець”? Зробіть відповідні висновки.



Робота з візуальними історичними джерелами

  • Визначте жанр візуального джерела.

  • Які художні засоби використані автором карикатури?

  • Поясніть, чому в карикатуриста виникли такі бачення Європи напередодні подій Першої світової війни?

  • На кого були розраховані такі зображення?

  • Яку роль, на вашу думку, вони мали відігравати?



ПАМ’ЯТКА для роботи з карикатурою

  • Опис

  • Опишіть зображені персонаж та фон.

  • Як зображені персонажі чи об’єкти. За допомогою яких художніх засобів?

  • Інтерпретація та аналіз

  • Чи упізнаєте ви персонажів? Завдяки чому? Якщо це реальні люди – назвіть їх та те становище, яке вони займали у час створення карикатури або під час подій, яким присвячено малюнок.

  • Перевірте дату створення карикатури. Якій події чи якому явищу вона присвячена?

  • Визначте символи, використані автором. Чому художник помістив їх у малюнок?

  • Яке ставлення до персонажів, позитивне чи негативне, відображає карикатура?

  • Яку оцінку, інтерпретацію персонажів, подій, явищ подає малюнок? Чи згодні ви з нею?

  • Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?

  • Що вам уже відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури? Як співвідносяться ваші попередні знання з посланням карикатури?



Робота з візуальними історичними джерелами

  • Розгляньте діаграми, що ілюструють розподіл кількості господарств поміж різними категоріями сільських жителів Наддніпрянщини (1) та західноукраїнських земель (2) у другій половині ХІХ століття.

  • Які господарства переважали на території Наддніпрянщини, Західної України?

  • Які господарства становили меншість у земельному фонді Наддніпрянщини, Західної України?

  • Зіставте і порівняйте обидві діаграми. Визначте спільні риси.

  • В котрому регіоні тогочасної України налічувалася найбільша (найменша) кількість бідняцьких господарств, господарств середнього достатку, господарств заможних селян?

  • Зробіть висновок про господарську стратифікацію українського села другої половини ХІХ століття.



Робота з візуальними історичними джерелами

  • Позначте назву галузі економіки підросійської України другої половини ХІХ ст., що її стосується логічна добірка:

  • А видобуток залізної руди і виплавка сталі;

  • Б видобуток кам’яного вугілля;

  • В вирощування і продаж зернових, зокрема пшениці;

  • Г вирощування і переробка цукрового буряка;

  • Д видобуток нафти.



Робота з візуальними історичними джерелами

  • Розгляньте ілюстрації. Кого і що ви на них бачите?

  • Зіставте і порівняйте обидва зображення. Знайдіть спільні риси.

  • Як ви думаєте, чому і в Німеччині, і в СРСР з’являються подібні фото?

  • Як ви думаєте, чому саме середина 1930 х рр. стала часом «обернення до людини»?

  • Як джерела розкривають поняття «олюднення»?



ПАМ’ЯТКА для роботи з фотоджерелами

  • Опишіть, що ви бачите на фотографії (не шкодуйте часу на опис – найменша помічена вами деталь може мати важливе значення).

  • Які предмети, рече зображені на фото? Які з них автор, на вашу думку, хотів показати найбільш виразно? Чому?

  • Що роблять, чим займаються люди, зображені на фото?

  • Особливу увагу зверніть на те, чи люди позували для цієї фотографії спеціально. Чому саме в цей момент і на цьому місці опинилася людина з фотоапаратом?

  • Чи є на фото якась текстова інформація (плакати, реклама, підписи)? У якому зв’язку вона знаходиться з рештою зображень?

  • Якщо вам не відома дата фотографії, спробуйте за всіма можливими ознаками якомога точніше визначити час її появи.

  • Завжди слід брати до уваги, як співвідноситься інформація з фотографії із інформацією з інших джерел (текст, статистика, карикатура тощо), та намагатися створити цілісне уявлення.

  • Якщо ж джерела суперечать одне одному, то спробуйте з’ясувати – чому. Яку нову інформацію дає протиставлення різних джерел? Яке з них викликає у вас більшу довіру? Чому?

  • Отже, яку максимальну інформацію ви можете отримати, розглядаючи фото?

  • На які запитання фотодокумент не може дати відповіді? Якої інформації бракує?



Робота з візуальними історичними джерелами

  • Розгляньте ілюстрації, що розкривають перебіг повсякденного життя радянської людини упродовж 1930х років.

  • Котрі із них зображують життя мешканців села, а котрі – міста? Поясніть свої міркування.

  • Зіставте і порівняйте рівень життя мешканців села і міста. Знайдіть подібності і відмінності.

  • Пригадайте, які процеси відбувалися упродовж 1930-х років у радянському місті і селі.

  • Чи відповідають вони змісту добірки ілюстрацій?



ПАМ’ЯТКА для роботи з рекламою

  • Який товар чи послуги пропонуються?

  • Яким періодом можна датувати рекламу? Чому ви так вважаєте?

  • До якої категорії населення належать потенційні споживачі? Поясніть свої міркування.

  • Які уявлення формує, на які стереотипи спирається реклама?

  • Яку інформацію про суспільство можна отримати з реклами? В чому „історичність” цієї реклами? Які елементи реклами (художні, інформаційні) допомагають зробити висновки? Наскільки ці висновки відповідають іншим джерелам?

  • Чи звертаєте ви увагу на рекламу? Чому? Що вас у ній приваблює чи, навпаки, відштовхує?



ЛІТЕРАТУРА

    • Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900–1939 роках: Навч. посібник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський та ін. – Київ: Генеза, 2004.
    • Комаров Ю. Реклама як двигун... історичної освіти (використання рекламних матеріалів як історико-дидактичного джерела) // Історія в школах України. – 2005. – №7.
    • Курилів В. Методика викладання історії: Навч. посібник. – Львів; Торонто: Світ, 2003.
    • Макарчук С. Писемні джерела з історії України: Курс лекцій. Львів: Світ, 1993.
    • Пометун О. Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г.О. Фрейман. – К.: Генеза, 2005.
    • Страдлінг Р. Викладання історії Європи ХХ століття.
    • Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України: Курс лекцій. – К.: Либідь, 1992.


Дякую за увагу! Успіху в тестуванні!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка