Метою курсу є



Сторінка14/29
Дата конвертації28.05.2016
Розмір446 b.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   29

Професійно-іменний тип трансляції знань є характерним для староєгипетської цивілізації, що проіснувала чотири тисячі років майже без змін. Якщо там і відбувалося повільне накопичення об'єму знань, то здійснювалося це стихійним чином.

  • Універсально-понятійний тип трансляції знань не регламентує суб'єкта пізнання родовими, професійними і іншими рамками, робить знання доступним будь-якій людині. Цьому типу трансляції відповідають знання-предмети, що є продуктом пізнавального освоєння суб'єктом певного фрагмента реальності. Саме такий спосіб передачі знань свідчить про виникнення науки.

  • Динамічнішої в цьому відношенні була вавилонська цивілізація, так, вавилонські жерці наполегливо вивчали зоряне небо і досягли у цьому великих успіхів, але це був не науковий, а цілком практичний інтерес. Саме вони створили астрологію, яку вважали цілком практичним заняттям.

  • Те ж саме можна стверджувати про розвиток знань в Індії і Китаї. Ці цивілізації дали світу безліч конкретних знань, але це були знання, необхідні для практичного життя, для релігійних ритуалів, що завжди були там найважливішою частиною повсякденного життя.



  • Аналіз відповідності знань давньосхідних цивілізацій другому критерію науковості дозволяє стверджувати, що їм не були властиві ні фундаментальність, ні теоретична. Всі знання носили суто прикладний характер. Вони були потрібні для чисто практичних цілей, серед яких найважливішими вважалися правильно виконані релігійні ритуали, де ці знання перш за все і використовувалися.

    • Аналіз відповідності знань давньосхідних цивілізацій другому критерію науковості дозволяє стверджувати, що їм не були властиві ні фундаментальність, ні теоретична. Всі знання носили суто прикладний характер. Вони були потрібні для чисто практичних цілей, серед яких найважливішими вважалися правильно виконані релігійні ритуали, де ці знання перш за все і використовувалися.

    • Третім критерієм науки є раціональність. Сьогодні нам це здається тривіальним, але ж віра в можливості розуму з'явилася далеко не відразу і не скрізь. Східна цивілізація так і не прийняла цього положення, віддаючи перевагу інтуїції і надчуттєвому сприйняттю. Там знання було езотеричним, предметом поклоніння, таїнством. Раціональність у Греції з'явилася не раніше VI ст. до н.е. Науці там передували магія, міфологія, віра в надприродне. І перехід від міфу до логосу був кроком величезної важливості в розвитку людського мислення і людської цивілізації взагалі.

    • Не відповідали наукові знання Стародавнього Сходу і критерію системності. Вони були простим набором алгоритмів і правил для вирішення окремих завдань. Розв'язання частинних задач не виводило стародавніх учених на загальні закони, була відсутня система доведення, що робило способи їх розв'язання професійною таємницею, яка зводила, врешті-решт, знання до магії і фокусів. Таким чином, ми можемо зробити висновок про відсутність справжньої науки на Стародавньому Сході. Наука є феноменом тільки старогрецької і сучасної європейської цивілізацій, які склалися на основі східної.



    Виникнення власне науки відбулося у Стародавній Греції у VII -VI ст. до н.е. Саме між VI і IV ст. до н.е. в накопичених греками знаннях виявляються ті характеристики і властивості, які дозволяють говорити про грецький комплекс знань про природу як про науку. Серед цих характеристик - діяльність із цілеспрямованого отримання нових знань, наявність спеціальних людей і організацій для цього, наявність відповідних матеріалів і технологій з отримання знання. Мета грецької науки - збагнення істини з чистого інтересу до самої істини. Ця наука - системна і раціональна. Саме в Греції з'являються і перші наукові програми, істотно пов'язані із специфікою старогрецької цивілізації і культури.

    • Виникнення власне науки відбулося у Стародавній Греції у VII -VI ст. до н.е. Саме між VI і IV ст. до н.е. в накопичених греками знаннях виявляються ті характеристики і властивості, які дозволяють говорити про грецький комплекс знань про природу як про науку. Серед цих характеристик - діяльність із цілеспрямованого отримання нових знань, наявність спеціальних людей і організацій для цього, наявність відповідних матеріалів і технологій з отримання знання. Мета грецької науки - збагнення істини з чистого інтересу до самої істини. Ця наука - системна і раціональна. Саме в Греції з'являються і перші наукові програми, істотно пов'язані із специфікою старогрецької цивілізації і культури.

    • Причиною того, що наука з'явилася саме у Стародавній Греції, стала унікальна революція, яка відбулася там в епоху архаїки і полягала у виникненні приватної власності. Решта всього світу, якнайдавніші цивілізації Сходу демонстрували так званий «азіатський спосіб» виробництва і відповідний йому тип держави – східну деспотію. Командно-адміністративна система (східна деспотія) абсолютно пригнічувала і приватну власність, що народжувалася, і східний ринок, що не мав ніяких гарантій, оскільки вони цілком залежали від держави і обслуговували її. Владні відносини в такому суспільстві є первинними, а відносини власності - вторинними. Власністю в такому суспільстві розпоряджається той, у чиїх руках знаходиться влада. Перш за все - це чиновники різних рангів і, звичайно, верховний правитель цієї держави.



    У такому суспільстві просто не виникає питання про права людини і необхідність їх захисту. Людина тут знаходиться в повній волі правителя і чиновників, спілкування з якими неможливо будувати на чисто логічних і раціональних відносинах. Звідси - фаталізм, характерний для східних цивілізацій, а також їх решта специфічних рис - відсутність пріоритету особи, відмова від раціонального способу пізнання світу, схильність до містицизму і езотеризму.

    1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   29


    База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка