Метою курсу є



Сторінка19/29
Дата конвертації28.05.2016
Розмір446 b.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   29

На перший погляд, вчення атомізму є гранично простим. Початок усього сущого - це неподільні частинки-атоми і порожнеча. Ніщо не виникає з неіснуючого і не зникає у небуття. Виникнення речей - це поєднання атомів, а знищення - розпад їх на частини, у кінцевій стадії - на атоми. Причиною виникнення речей є вихор, що збирає атоми разом. Атомізм є фізичною програмою, оскільки наука, за Демокритом, повинна пояснити явища фізичного світу. Пояснення розуміється як вказівка на механічні причини всіх можливих змін у природі - рух атомів.

  • Це була перша в історії людської думки програма, заснована на методологічній вимозі пояснення цілого як суми окремих складових його частин (редукціонізм). Саме так були побудовані не тільки фізичні, але багато психологічних і соціологічних теорій Нового часу.



  • Програма Аристотеля стала третьою науковою програмою античності. Вона виникла на зламі епох. З одного боку, вона ще є близькою до античної класики з її прагненням до цілісного філософського осмислення дійсності (при цьому вона намагається знайти компроміс між двома попередніми програмами). З іншого - у ній виразно виявляються тенденції елінізму до виділення окремих напрямів дослідження у відносно самостійні науки із своїми предметом і методом.

    • Програма Аристотеля стала третьою науковою програмою античності. Вона виникла на зламі епох. З одного боку, вона ще є близькою до античної класики з її прагненням до цілісного філософського осмислення дійсності (при цьому вона намагається знайти компроміс між двома попередніми програмами). З іншого - у ній виразно виявляються тенденції елінізму до виділення окремих напрямів дослідження у відносно самостійні науки із своїми предметом і методом.

    • Намагаючись знайти третій шлях, заперечуючи і Демокриту, і Платону з Піфагором, Аристотель відмовляється визнати існування ідей чи математичних об'єктів, що існують незалежно від речей. Але не влаштовує його і демокритівське утворення речей з атомів. Намагаючись зняти цю суперечність, Аристотель пропонує чотири причини буття: формальну, матеріальну, діяльнісну і цільову. У його «Метафізиці» світ відображається як цілісне утворення, що виникло природно та має причини в собі самому. Це утворення постає перед нами у вигляді подвійного світу, що має незмінну основу, але проявляється через рухому емпіричну видимість. Предметом науки повинні стати речі, доступні розуму, не підвладні повсякчасним змінам. Заслугою Аристотеля є і написання його знаменитого «Органона» - трактата з логіки, що поставив науку на міцний фундамент логічно обґрунтованого мислення з використанням понятійно-категоріального апарату. Крім того, Аристотель систематизував накопичені на той час наукові знання.





    Ось ті три основні наукові програми античного світу, що заклали основи науки. Весь подальший її розвиток, по суті, був розвитком і перетворенням цих наукових програм. Це ще не наука у сучасному сенсі слова: ще немає поняття універсального природного закону; ще неможливе застосування математики у рамках фізики - це різні науки, між якими немає точок перетину; ще немає експерименту як штучного відтворення природних явищ, при якому усуваються побічні і неістотні ефекти і який має на своїй меті підтвердити або спростувати те або інше теоретичне припущення. Природознавство греків було абстрактно-пояснювальним, позбавленим діяльнісного, творчого компонента.

    • Ось ті три основні наукові програми античного світу, що заклали основи науки. Весь подальший її розвиток, по суті, був розвитком і перетворенням цих наукових програм. Це ще не наука у сучасному сенсі слова: ще немає поняття універсального природного закону; ще неможливе застосування математики у рамках фізики - це різні науки, між якими немає точок перетину; ще немає експерименту як штучного відтворення природних явищ, при якому усуваються побічні і неістотні ефекти і який має на своїй меті підтвердити або спростувати те або інше теоретичне припущення. Природознавство греків було абстрактно-пояснювальним, позбавленим діяльнісного, творчого компонента.

    • Проте тільки той збіг соціокультурних обставин, який реалізувався в античній Греції, зміг забезпечити умови для виникнення науки. Тут оформилися такі властивості науки, як інтерсуб'єктивність, ідеальне моделювання дійсності, надособистість, субстанціональність, що дозволяє говорити про виникнення саме там науки як особливого типу відношення до реальності.

    •  

    •  



    Ядро “прабатьківщини слов’ян” знаходиться у прикордонні сучасних Білорусії та України. Активну участь у процесах фінального етапу формування народу брало також населення південно-східної частини сучасної Польщі та західних областей сучасної Росії (Брянська, Курська, Бєлгородська). Таким чином, до ареалу умовної “прабатьківщини слов’ян” входить лише невеличка частина території сучасної Росії. Розселення слов’ян за межі “прабатьківщини” було доволі динамічним процесом. Найбільш активно воно відбувалося протягом VI–VII ст., коли головні міграційні потоки рухалися на південний захід (Подунав’я, Балкани) та захід – північний захід (Польща, Словаччина, Чехія, східні землі Німеччини). В цей самий час слов’яни розпочали просування на північ – північний схід, опановуючи басейн Верхнього Дніпра, Великої, Ловаті, Оки, верхнього Дону.

    • Ядро “прабатьківщини слов’ян” знаходиться у прикордонні сучасних Білорусії та України. Активну участь у процесах фінального етапу формування народу брало також населення південно-східної частини сучасної Польщі та західних областей сучасної Росії (Брянська, Курська, Бєлгородська). Таким чином, до ареалу умовної “прабатьківщини слов’ян” входить лише невеличка частина території сучасної Росії. Розселення слов’ян за межі “прабатьківщини” було доволі динамічним процесом. Найбільш активно воно відбувалося протягом VI–VII ст., коли головні міграційні потоки рухалися на південний захід (Подунав’я, Балкани) та захід – північний захід (Польща, Словаччина, Чехія, східні землі Німеччини). В цей самий час слов’яни розпочали просування на північ – північний схід, опановуючи басейн Верхнього Дніпра, Великої, Ловаті, Оки, верхнього Дону.

    1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   29


    База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка