Метою курсу є



Сторінка2/29
Дата конвертації28.05.2016
Розмір446 b.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29

3. Духовна культура – складова частини культури людини, яка являє собою різноманітну систему знань, станів емоційно-вольової сфери психіки і мислення людини, а також безпосередніх форм їх відбиття, знаків



Універсальним знаком культури є мова (природна або штучна).

  • Універсальним знаком культури є мова (природна або штучна).

  • Без відповідної мови даний тип культури існувати не може.

  • Основні види духовної культури: мораль, право, світогляд, ідеологія, мистецтво, наука.

  • Таким чином наука це складова духовної культури людства.

  • Як вказувалося, будь який предмет культури можна розкласти на дві складові – природну основу і його соціальний зміст.

  • Саме ця двоїстість світу культури і є основою виникнення двох її типів, які прийнято називати науково-природничим типом і типом гуманітарним.

  • Предметна область першого - чисто природні властивості, зв'язки і стосунки речей, що "працюють" у світі людської культури у вигляді природних наук, технічних винаходів і пристосувань, виробничих технологій тощо.

  • Другий тип культури - гуманітарний - охоплює область явищ, в яких представлені властивості, зв'язки і відношення самих людей як істот, по-перше, соціальних (громадських), а по-друге, духовних, наділених розумом. У нього входять науки, що вивча-ють людину (філософія, соціологія, історія та ін.), а також релігія, мораль, право тощо.

  • Наявність в єдиній людській культурі двох різнорідних типів (науково-природничого і гуманітарного) стала предметом філософського аналізу ще в XIX ст. У XX ст. ця проблема перейшла вже в практичну площину: виникло чітке відчуття зростаючого розриву науково-природничої і гуманітарної культур. Простіше кажучи, гуманітарії і "природники" (технарі) елементарно перестали один одного розуміти.



Культура - це передусім система громадських цінностей. Загальне визнання якого-небудь набору таких цінностей консолідує, об'єднує суспільство. Поклоніння ж різним цінностям, ціннісний розкол в культурі - явище досить небезпечне. Взаємонепорозуміння і неприйняття людьми різних систем цінностей завжди дає негативні наслідки.

  • Культура - це передусім система громадських цінностей. Загальне визнання якого-небудь набору таких цінностей консолідує, об'єднує суспільство. Поклоніння ж різним цінностям, ціннісний розкол в культурі - явище досить небезпечне. Взаємонепорозуміння і неприйняття людьми різних систем цінностей завжди дає негативні наслідки.

  • Природничі науки називають точними. Інтуїтивно ясно, що гуманітарні науки досягти точності, суворості і довідності наук природних не можуть. Створюється враження, що в гуманітарних науках іноді взагалі неможливо що-небудь довести раціональними аргументами. І визнання будь-яких досягнень в цих областях - лише питання смаку і віри. Тому у представників природознавства і виникає злегка зневажливе відношення до результатів отриманих гуманітарними науками. Отримане тут знання малюється якимось неповноцінним, що не дотягують до статусу науковості.

  • Гуманітарії пояснюють такі особливості своєї науки неймовірною складністю об'єкту досліджень. Адже немає в природі складнішого об'єкту для вивчення, ніж людина. Крім того, поведінка природних об'єктів однозначно детермінована законами природи і тому чітко передбачувана. Інша справа - людина, що має свободу волі. Немає таких законів в природі, які б однозначно вказували людині, по яких траєкторіях їй рухатися, якому роду занять віддати перевагу або як свою країну облаштувати. Про яку ж однозначну передбачуваність подій можна тут говорити?

  • У усьому, що робить людина, йому потрібно виразно бачити передусім сенс! Безглуздя діяльності (Сізіфова праця) - найстрашніше покарання. Прояснюють же сенс буття людини, суспільства, Всесвіту, а іноді і його створюють (просто придумують) саме гуманітарні області знання.

  • Отже гуманітарні науки "олюднюють", наповнюють сенсом і цінністю холодно-байдужий до потреб людини природний світ.



Танцовщик! Ты богат. Профессор! Ты убог.

  • Танцовщик! Ты богат. Профессор! Ты убог.

  • Конечно, голова в почтеньи меньше ног.

  • А.П.Сумароков, 1759

  • Что-то физики в почёте.

  • Что-то лирики в загоне.

  • Дело не в сухом расчёте,

  • Дело в мировом законе.

  • Б.А.Слуцкий, 1959





Впродовж усієї історії людство виробило декілька способів пізнання і освоєння навколишнього світу, серед них наука, філософія, мистецтво і релігія.

  • Впродовж усієї історії людство виробило декілька способів пізнання і освоєння навколишнього світу, серед них наука, філософія, мистецтво і релігія.

  • Філософія формує знання людини про буття, про місце людини у світі і про її власний внутрішній світ.

  • Мистецтво за допомогою художніх образів відображає реальність, створює естетичні цінності, відображає відношення художника до реального світу.

  • Релігія створює світ трансцендентного знання, в якому людина спілкується з Богом.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка