Метою курсу є



Сторінка24/29
Дата конвертації28.05.2016
Розмір446 b.
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   29

Відправною точкою наукової революції, у результаті якої виникла класична наука і сучасне природознавство, став вихід книги Миколи Коперника «Про обертання небесних сфер» у 1543 р. Але геліоцентричні ідеї, висловлені там, були лише гіпотезою, що потребувала доведення. Пошук аргументів на користь цієї гіпотези і став основним завданням наукової революції XVI - XVII ст., яка починається із праць Г.Галілея.

  • Відправною точкою наукової революції, у результаті якої виникла класична наука і сучасне природознавство, став вихід книги Миколи Коперника «Про обертання небесних сфер» у 1543 р. Але геліоцентричні ідеї, висловлені там, були лише гіпотезою, що потребувала доведення. Пошук аргументів на користь цієї гіпотези і став основним завданням наукової революції XVI - XVII ст., яка починається із праць Г.Галілея.



Основи нового типу світогляду, нової науки були закладені Галілеєм. Він почав створювати її як математичне і дослідне природознавство. Відправною точкою було висунення Галілеєм аргументу, що для формулювання чітких думок стосовно законів природи вченим необхідно враховувати тільки об'єктивні, такі, що піддаються точному вимірюванню, властивості (розмір, форма, кількість, вага, рух), тоді як властивості, просто доступні сприйняттю (колір, звук, смак, дотик), слід залишити без уваги як суб'єктивні і ефемерні. Лише за допомогою кількісного аналізу наука може одержати правильні знання про світ. А щоб глибше проникнути у математичні закони і осягнути дійсний характер природи, Галілей удосконалив і винайшов велику кількість технічних приладів - лінзу, телескоп, мікроскоп, магніт, повітряний термометр, барометр та ін.

  • Основи нового типу світогляду, нової науки були закладені Галілеєм. Він почав створювати її як математичне і дослідне природознавство. Відправною точкою було висунення Галілеєм аргументу, що для формулювання чітких думок стосовно законів природи вченим необхідно враховувати тільки об'єктивні, такі, що піддаються точному вимірюванню, властивості (розмір, форма, кількість, вага, рух), тоді як властивості, просто доступні сприйняттю (колір, звук, смак, дотик), слід залишити без уваги як суб'єктивні і ефемерні. Лише за допомогою кількісного аналізу наука може одержати правильні знання про світ. А щоб глибше проникнути у математичні закони і осягнути дійсний характер природи, Галілей удосконалив і винайшов велику кількість технічних приладів - лінзу, телескоп, мікроскоп, магніт, повітряний термометр, барометр та ін.

  • Дуже важливо, що свою систематичну орієнтацію на дослід Галілей поєднував з прагненням до його математичного осмислення. Експеримент для нього – дослід, за допомогою якого дослідник ставить природі питання, що його цікавлять. Відповіді, які він хоче одержати, повинні бути підсумком дедуктивно-математичного осмислення результатів дослідження. Галілей ставив таке осмислення так високо, що вважав за можливе повністю замінити традиційну логіку математикою, яка тільки і здатна навчити людину мистецтву доведення.



Ця найважливіша сторона методології Галілея вилилася у нього в ідею систематичного застосування двох взаємозв'язаних методів - аналітичного і синтетичного. За допомогою аналітичного методу явище, що досліджується, розчленовується на його простіші складові елементи. Потім використовується інша методологічна дія у вигляді того або іншого припущення, гіпотези, за допомогою яких досягається пояснення фактів або явищ природи, що цікавлять ученого, в їх більшій або меншій складності. Це завдання розв'язується перевіркою правильності прийнятої гіпотези, яка не повинна суперечити фактам, виявленим при аналізі досліду. Такого роду перевірка здійснюється за допомогою синтетичного методу. Інакше кажучи, Галілей знайшов достовірно-наукову точку поєднання дослідно-індуктивного і абстрактно-дедуктивного способів дослідження природи, що дає можливість пов'язати наукове мислення, неможливе без абстрагувань і ідеалізації, з конкретним сприйняттям явищ і процесів природи.

  • Ця найважливіша сторона методології Галілея вилилася у нього в ідею систематичного застосування двох взаємозв'язаних методів - аналітичного і синтетичного. За допомогою аналітичного методу явище, що досліджується, розчленовується на його простіші складові елементи. Потім використовується інша методологічна дія у вигляді того або іншого припущення, гіпотези, за допомогою яких досягається пояснення фактів або явищ природи, що цікавлять ученого, в їх більшій або меншій складності. Це завдання розв'язується перевіркою правильності прийнятої гіпотези, яка не повинна суперечити фактам, виявленим при аналізі досліду. Такого роду перевірка здійснюється за допомогою синтетичного методу. Інакше кажучи, Галілей знайшов достовірно-наукову точку поєднання дослідно-індуктивного і абстрактно-дедуктивного способів дослідження природи, що дає можливість пов'язати наукове мислення, неможливе без абстрагувань і ідеалізації, з конкретним сприйняттям явищ і процесів природи.

  • Математичний аналітичний метод Галілея приводив до механістичного тлумачення буття. Можна вважати, що великий вчений повністю порвав з суто якісним поясненням природи, властивим як схоластиці, так і натурфілософії. Натурфілософське пізнання, що базується на аналогії між організмом і природою (мікро- і макрокосмосом), поступилося місцем дослідно-аналітичному виявленню конкретних причин буття. Органістичне пояснення буття замінювалося причинно-детерміністичним, таким, що ґрунтувалося на успіхах математики і механіки.



Особливе значення для нас мають відкриття Галілея в області механіки, оскільки за допомогою абсолютно нових категорій і нової методології він зруйнував догматичні побудови панівної аристотелівської схоластичної фізики. Саме на основі критики аристотелівської фізики Галілей створив свою програму побудови природознавства.

1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   29


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка