Метою курсу є



Сторінка27/29
Дата конвертації28.05.2016
Розмір446 b.
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   29

Ще одним результатом наукової революції стало затвердження гіпотетико - дедуктивної методики пізнання. Основу цього методу, що становить ядро сучасного природознавства, утворює логічне виведення тверджень з прийнятих гіпотез і подальша їх емпірична перевірка. Впровадження цього методу в науку пов'язане з ім'ям Г.Галілея. Він виробив особливу дослідницьку тактику, що пропонувала проводити вивчення не емпіричного, а ідеального, теоретичного руху, що описується за допомогою математичного апарату. Це дозволяло за допомогою логічного висновку одержати закони руху в «чистому вигляді». Після цього потрібно було здійснити дослідне підтвердження одержаних абстрактних законів руху. Замість руху реальних тіл Галілей мав справу з абстрактними і ідеальними об'єктами - поняттями сучасної науки. Відволікаючись від реальних процесів і явищ, проникаючи в їх суть, приховану за численними перешкодами реальних умов експерименту, Галілей створив методологію сучасного наукового пізнання, заклав основи природознавства.



Сучасна наука, відлік якої ми ведемо з 10-20-х рр. XX століття, - феномен досить складний і неоднозначний. Сучасна наука - це широка асоціація математичних, науково-природничих, гуманітар-них і технічних галузей, дисциплінарних і міждисциплінарних досліджень, фундаменталь-них, прикладних та інших знань.

  • Сучасна наука, відлік якої ми ведемо з 10-20-х рр. XX століття, - феномен досить складний і неоднозначний. Сучасна наука - це широка асоціація математичних, науково-природничих, гуманітар-них і технічних галузей, дисциплінарних і міждисциплінарних досліджень, фундаменталь-них, прикладних та інших знань.

  • Проте, не зважаючи на існування різних галузей у сучасній науці, ми можемо говорити про неї як про єдиний феномен. Єдність сучасної науки ми знаходимо в своєрідності стратегії досліджень, у формі постановлення і вивчення проблем, способі отримання знань. Найповніше засвоїти специфіку сучасної науки можна тільки при порівнянні її з попередньою класичною наукою, критичне переосмислення ідеалів і норм якої в основному і визначило сучасну наукову парадигму.



Поняття «класична наука» охоплює період розвитку науки з ХVII ст. до 20-х років XX ст., тобто до часу виникнення квантово-релятивістської картини світу. Зрозуміло, наука XIX ст. досить сильно відрізняється від науки ХVIII ст., яку тільки і можна вважати по-справжньому класичною наукою. Проте оскільки у науці XIX ст., як і раніше, діють гносеологічні уявлення науки XVIII ст., їх можна об'єднати в єдиному понятті – класична наука. Цей етап науки характеризується цілим рядом специфічних особливостей:

  • Поняття «класична наука» охоплює період розвитку науки з ХVII ст. до 20-х років XX ст., тобто до часу виникнення квантово-релятивістської картини світу. Зрозуміло, наука XIX ст. досить сильно відрізняється від науки ХVIII ст., яку тільки і можна вважати по-справжньому класичною наукою. Проте оскільки у науці XIX ст., як і раніше, діють гносеологічні уявлення науки XVIII ст., їх можна об'єднати в єдиному понятті – класична наука. Цей етап науки характеризується цілим рядом специфічних особливостей:

  • 1. Прагнення до завершеної системи знань, що фіксує істину в остаточному вигляді. Це пов'язано з орієнтацією на класичну механіку, яка представляє світ у вигляді гігантського механізму, що чітко функціонує на основі вічних і незмінних законів механіки. Тому механіка розглядалася і як універсальний метод пізнання навколишніх явищ, що в результаті давав систематизоване, абсолютне знання, і як еталон будь-якої науки взагалі.

  • Ця орієнтація на механіку приводила до механістичності і метафізичності не тільки класичної науки, але і класичного світогляду, а також виявлялася в цілому ряді установок:

  • - однозначність в тлумаченні подій, виключення з результатів пізнання випадковості і ймовірності, які розцінювалися як показники неповноти знання;

  • - виключення з контексту науки характеристик дослідника, відмова від урахування особливостей (способів, засобів, умов) проведення спостереження і експерименту;

  • - субстанціональність - пошук праоснови світу;

  • - оцінка наявного наукового знання як абсолютно достовірного і істинного;

  • - осмислення природи пізнавальної діяльності як дзеркального відображення дійсності.



Залишаючись у цілому метафізичною і механічною, класична наука і особливо природознавство готують поступовий крах метафізичного погляду на природу. У XVII-XVIII ст. у математиці розробляється теорія нескінченно малих величин (І. Ньютон, Г. Лейбніц), Декарт створює кінетичне вчення, широку популярність завойовує космологічна гіпотеза Канта-Лапласа, що сприяє впровадженню ідеї розвитку в природні, а потім і в суспільні науки.

  • Залишаючись у цілому метафізичною і механічною, класична наука і особливо природознавство готують поступовий крах метафізичного погляду на природу. У XVII-XVIII ст. у математиці розробляється теорія нескінченно малих величин (І. Ньютон, Г. Лейбніц), Декарт створює кінетичне вчення, широку популярність завойовує космологічна гіпотеза Канта-Лапласа, що сприяє впровадженню ідеї розвитку в природні, а потім і в суспільні науки.

  • Так, у природознавстві поступово складалися передумови для нових великих наукових революцій, що почалися у кінці XVIII - першій половині XIX століття і охопили одночасно декілька областей знання. Це були так звані комплексні наукові революції, що відбувалися у рамках класичної науки і світогляду. Загальним для цих революцій стало затвердження ідеї загального зв'язку і еволюційного розвитку в природознавстві, стихійне проникнення діалектики в науку взагалі і в природознавство зокрема. На перший план висуваються фізика і хімія, що вивчають взаємоперетворення енергії і видів речовини. У геології виникає теорія розвитку Землі (Ч. Лайєль), в біології зароджується еволюційна теорія Ж. Ламарка, розвиваються такі науки, як палеонтологія (Ж. Кюв'є), ембріологія (К. Бер).

1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   29


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка