Метою курсу є



Сторінка3/29
Дата конвертації28.05.2016
Розмір446 b.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29

Наука створює світ знань, що складається тільки з експериментально перевірених та доведених даних про цей світ, і висновків, одержаних на основі законів логіки.

  • У цьому світі самій людині, суб'єктивному елементу цього світу, його ціннісним орієнтаціям відводиться дуже незначна роль (для цього є мистецтво, мораль, релігія).



  • Історія знає приклади переважання одних сфер культури на шкоду іншим. Перш за все це стосується взаємовідносин науки, філософії і релігії у середні віки і в Новий час. Так, середньовічна наука перебувала під владою релігії, що уповільнило її розвиток щонайменше на тисячоліття. Це привело до того, що були забуті багато досягнень античної науки. Звільнившись з-під влади релігії у епоху Відродження, наука починає бурхливо розвиватися, але зберігає за філософією місце головного елемента у світогляді освічених людей (для безграмотної більшості провідну роль, як і раніше відіграє релігія). І лише в XIX ст. у зв'язку з успіхами природознавства наука стала претендувати на панівне положення в культурі та світогляді людини і суспільства. Тоді ж між наукою і філософією розгорівся конфлікт, що продовжувався майже до наших днів. Суть його зводиться до боротьби за право володіння істиною в останній інстанції. Наука, не усвідомлюючи своїх меж, бажала дати відповіді на всі питання і привести людство до кращого майбутнього. Як правило, це майбутнє уявлялося світом достатку і ситості, побудованими на основі досягнень науки і техніки.

    • Історія знає приклади переважання одних сфер культури на шкоду іншим. Перш за все це стосується взаємовідносин науки, філософії і релігії у середні віки і в Новий час. Так, середньовічна наука перебувала під владою релігії, що уповільнило її розвиток щонайменше на тисячоліття. Це привело до того, що були забуті багато досягнень античної науки. Звільнившись з-під влади релігії у епоху Відродження, наука починає бурхливо розвиватися, але зберігає за філософією місце головного елемента у світогляді освічених людей (для безграмотної більшості провідну роль, як і раніше відіграє релігія). І лише в XIX ст. у зв'язку з успіхами природознавства наука стала претендувати на панівне положення в культурі та світогляді людини і суспільства. Тоді ж між наукою і філософією розгорівся конфлікт, що продовжувався майже до наших днів. Суть його зводиться до боротьби за право володіння істиною в останній інстанції. Наука, не усвідомлюючи своїх меж, бажала дати відповіді на всі питання і привести людство до кращого майбутнього. Як правило, це майбутнє уявлялося світом достатку і ситості, побудованими на основі досягнень науки і техніки.

    • В результаті наука перетворилася у релігію XX ст.





    Пережитки ідеології сцієнтизму - віри в науку як у єдину рятівну силу людства зберігаються дотепер. Саме це переконання привело до сучасного екологічного стану планети, небезпеки термоядерної війни, але найголовніше – до різкого зниження етичних і естетичних показників культури, всезростаючого впливу технократичної психології, що стимулює у сучасному суспільстві настрій споживача.

    • Пережитки ідеології сцієнтизму - віри в науку як у єдину рятівну силу людства зберігаються дотепер. Саме це переконання привело до сучасного екологічного стану планети, небезпеки термоядерної війни, але найголовніше – до різкого зниження етичних і естетичних показників культури, всезростаючого впливу технократичної психології, що стимулює у сучасному суспільстві настрій споживача.

    • Така роль сцієнтизму обумовлена тим, що він як світоглядна установка ґрунтується на раціональному розрахунку, а там, де стоїть певна прагматична мета, людина, що сповідує цю ідеологію, буде прагнути до неї, незважаючи на будь-які етичні перешкоди.

    • Окрема людина відчуває себе в такому сцієнтичному світі втраченою і безсилою. Наука навчила її сумніватися у духовних цінностях, оточила її матеріальним комфортом, привчила бачити у всьому мету, що досягається перш за все раціонально. Природно, що така людина неминуче стає холодним, обачливим прагматиком, що розглядає інших людей лише як засіб для досягнення своєї мети. Вона позбавляється тієї цілі, заради якої людині варто жити, руйнується цілісність її світогляду.

    • Об'єктивно наука – це тільки одна із сфер культури людини, що має свою специфіку і свої завдання, і не слід намагатися цей стан змінювати. Наука сама по собі не може вважатися вищою цінністю людської цивілізації, вона – тільки засіб для розв’язання різних проблем людського існування. У нормальному гармонійному суспільстві повинно одночасно знаходитися місце і для науки, і для мистецтва, і для філософії, і для релігії, і для всіх інших частин людської культури.



    Наука це сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення і теоретична систематизація об'єктивних знань про дійсність. Це одна з форм суспільної свідомості, що включає як діяльність з отримання нових знання, так і її результат – суму знань, що лежать в основі наукової картини світу.

    • Наука це сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення і теоретична систематизація об'єктивних знань про дійсність. Це одна з форм суспільної свідомості, що включає як діяльність з отримання нових знання, так і її результат – суму знань, що лежать в основі наукової картини світу.

    • «Scientia» в перекладі означає «знання».

    • Безпосередня мета науки – опис, пояснення і прогнозування процесів і явищ дійсності, що складають предмет її вивчення, на основі законів відкритих наукою.

    1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29


    База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка