Метою курсу є



Сторінка6/29
Дата конвертації28.05.2016
Розмір446 b.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29

Поняття - це віддзеркалення предметів і явищ з боку їх істотних властивостей і відносин, форма мислення, яка узагальнює і виділяє предмети за їх загальними ознаками.

  • Їх можна розділити на дві групи: емпіричні і теоретичні поняття. Абсолютної межі між ними немає.

  • Як правило, до емпіричних понять відносяться ті, що пов'язані з явищами і предметами реальної дійсності, з даними чуттєвого досвіду. Як істотні риси цих понять виділяють ті, які можуть бути виявлені за допомогою органів чуття.

  • Теоретичні поняття також відносять до предметів і явищ об'єктивного світу, але як істотні риси ці поняття беруть якісь властивості, що не спостерігаються, є гіпотетичними.

  • Наукові поняття формуються як результат двох процедур: абстрагування і ідеалізації.

  • Абстрагування є уявною відмовою від усіх властивостей, зв'язків і відносин об'єкта, що вивчається, які є неістотними для даної теорії. У результаті ми одержуємо абстрактний об'єкт, який хоч і має аналог у реальному світі, але є в порівнянні з ним дуже збідненим. Результат процесу абстрагування називається абстракцією. Саме так отримують такі абстракції, як точка, пряма, множина і т. ін.

  • Ідеалізація є операцією уявного виділення якоїсь однієї, важливої для даної теорії властивості або відношення. У результаті виникає якийсь об'єкт, що має тільки цю властивість або відношення. Необхідність ідеалізації обумовлена прагненням виключити з розгляду різного роду побічні чинники, представити процеси, що досліджуються у чистому вигляді.



  • Завдання науки - виявлення загальних законів, які відображають у різних предметах і явищах істотні властивості і відносини, що повторюються. Але щоб виділити істотні властивості і відносини, потрібно вміти відволікатися від неістотних, тобто створювати наукові абстракції. Без їх введення неможлива наукова діяльність. Коли ж ми починаємо застосовувати створену теорію на практиці, ми повинні повернутися знов до предметів і явищ реальності у всій сукупності їх властивостей і відносин. Це є проблема виключення наукових абстракцій.

    • Завдання науки - виявлення загальних законів, які відображають у різних предметах і явищах істотні властивості і відносини, що повторюються. Але щоб виділити істотні властивості і відносини, потрібно вміти відволікатися від неістотних, тобто створювати наукові абстракції. Без їх введення неможлива наукова діяльність. Коли ж ми починаємо застосовувати створену теорію на практиці, ми повинні повернутися знов до предметів і явищ реальності у всій сукупності їх властивостей і відносин. Це є проблема виключення наукових абстракцій.

    • Як визначається необхідність введення наукової абстракції? Науковий сенс мають ті абстракції, які відображають суть справи і які можна виключати. Не потрібно, щоб виключення абстракцій було повсюдним. Воно повинне бути принципово можливим у рамках даної теорії.

    • Введення наукової абстракції повинно бути доцільним. Вона має бути необхідною з погляду виконання істотних завдань науки і, рівень науки повинен бути достатнім, щоб її ввести. Тут важливо використовувати «бритву Оккама» (на ім'я середньовічного філософа-схоласта, що запропонував цей важливий методологічний принцип) - вимогу не ускладнювати суть без необхідності, не вводити нових понять, якщо можна обійтися такими, що вже є.

    • Введена абстракція повинна відповідати науці, не суперечити її завданням. Ця проблема, як правило, розв'язується вибором правильного визначення. Чим простіше буде визначення, тим краще.



    Загальні методи, що стосуються будь-якого предмету, будь-якої науки. Це різні форми методу, що дає можливість зв'язувати воєдино всі сторони процесу пізнання, всі його ступені, наприклад, метод сходження від абстрактного до конкретного, єдності логічної і історичної складових. Це, скоріше, загальнофілософські методи пізнання.

    • Загальні методи, що стосуються будь-якого предмету, будь-якої науки. Це різні форми методу, що дає можливість зв'язувати воєдино всі сторони процесу пізнання, всі його ступені, наприклад, метод сходження від абстрактного до конкретного, єдності логічної і історичної складових. Це, скоріше, загальнофілософські методи пізнання.

    • Особливі методи стосуються лише однієї сторони предмету, що вивчається, або певного прийому дослідження: аналіз, синтез, індукція, дедукція. До особливих методів також належать спостереження, вимірювання, порівняння і експеримент.

    • Частинні методи - це спеціальні методи, що діють або тільки в межах окремої галузі науки, або за межами тієї галузі, де вони виникли.



    У природознавстві особливим методам науки надається надзвичайно важливе значення, тому детальніше розглянемо їх суть.

    • У природознавстві особливим методам науки надається надзвичайно важливе значення, тому детальніше розглянемо їх суть.

    • Спостереження - це цілеспрямований процес сприйняття предметів дійсності, які не повинні бути змінені.

    • Спостереження як метод пізнання дійсності застосовується або там, де неможливий або дуже утруднений експеримент або там, де стоїть завдання вивчити саме природне функціонування або поведінку об'єкту. Спостереження як метод припускає наявність програми дослідження. Окремими випадками методу спостереження є вимірювання і порівняння.

    • Експеримент – метод пізнання, за допомогою якого явища дійсності досліджуються в контрольованих і керованих умовах.

    1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29


    База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка