Метою курсу є



Сторінка7/29
Дата конвертації28.05.2016
Розмір446 b.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   29

Він відрізняється від спостереження втручанням в досліджуваний об'єкт, тобто активністю по відношенню до нього. В експерименті визначають істотні чинники від неістотних і тим самим значно спрощують ситуацію. В результаті таке спрощення сприяє глибшому розумінню явищ і створює можливість контролю за істотними для даного процесу чинниками і величинами.

  • Переваги перед спостереженням:

  • 1. Явище що вивчається можна відтворювати за бажанням дослідника;

  • 2. В умовах експерименту можливе виявлення таких характеристик явища, які у природних умовах спостерігати неможливо;

  • 3. Можливо вивчення явища у “чистому вигляді”;

  • Аналогія - метод пізнання, при якому відбувається перенесення знання одержаного в ході розгляду якогось одного об'єкту на іншій, менш вивчений на даний момент.

  • Метод аналогії ґрунтується на схожості предметів за рядом якихось ознак, що дозволяє одержати цілком достовірні знання про предмет, який вивчається.



  • Моделювання – метод наукового пізнання, заснований на вивченні будь-яких об'єктів за допомогою вивчення їх моделей.

    • Моделювання – метод наукового пізнання, заснований на вивченні будь-яких об'єктів за допомогою вивчення їх моделей.

    • Моделювання припускає перенесення дослідницької діяльності на інший об'єкт, що виступає в ролі замінника об'єкта або явища, що вивчається.

    • Об'єкт-замінник називають моделлю, а об'єкт дослідження – оригіналом або прототипом.

    • Можливість моделювання заснована на тому, що модель в певному відношенні відображає якісь сторони прототипу.

    • Сучасна наука використовує декілька типів моделювання:

    • 1. Наочне моделювання, при якому дослідження ведеться на моделі, що відтворює певні геометричні, фізичні, динамічні або функціональні характеристики об'єкту-оригіналу;

    • 2. Знакове моделювання, в цьому випадку як моделі виступають схеми, креслення, формули. Найважливішим видом такого моделювання є математичне моделювання, що здійснюється засобами математики і логіки;

    • 3. Моделювання подумки, при якому замість знакових моделей використовуються наочні представлення цих знаків і операцій з ними.

    • 4. Модельний експеримент з використанням комп'ютерів. У цьому випадку як модель виступає алгоритм (програма) функціонування об'єкту.



    Аналіз – це метод наукового пізнання, в основу якого покладена процедура уявного або реального розчленовування предмету на складові частини.

    • Аналіз – це метод наукового пізнання, в основу якого покладена процедура уявного або реального розчленовування предмету на складові частини.

    • Розчленовування має на меті перехід від вивчення цілого до вивчення його частин, воно здійснюється шляхом абстрагування від зв'язку частин між собою. Аналіз – органічна складова частина будь-якого наукового дослідження, як правило, його перша стадія, коли дослідник переходить від опису нерозчленованого об'єкту, що вивчається, до виявлення його будови, складу, властивостей і ознак.

    • Синтез - це метод наукового пізнання, в основу якого покладена процедура об'єднання різних елементів предметів в єдине ціле, систему.

    • При синтезі відбувається не просто об'єднання, а узагальнення аналітично виділених і вивчених особливостей об'єкту.

    • Індукція - метод наукового пізнання, що є формулюванням логічного висновку шляхом узагальнення даних спостереження і експерименту.

    • Безпосередньою основою індуктивного висновку є повторюваність ознак у ряді предметів певного класу. Висновок за індукцією є висновком про загальні властивості всіх предметів, що відносяться до даного класу, на основі спостереження досить широкого кола одиничних фактів.

    • Розрізняють повну і неповну індукцію.

    • Дедукція - метод наукового пізнання, який полягає в переході від деяких загальних посилань до частинних результатів - наслідків.

    • Висновок по дедукції будується за наступною схемою: всі предмети класу «А» мають властивість «В»; предмет «а» відноситься до класу «А»; а значить «а» також має цю властивість.



    Рішення будь-якої наукової проблеми потребує висунення різних припущень, більш-менше обґрунтованих гіпотез, за допомогою яких дослідник намагається пояснити факти, що не укладаються в старі теорії. Гіпотези виникають в невизначених ситуаціях, пояснення яких є актуальним для науки.

    • Рішення будь-якої наукової проблеми потребує висунення різних припущень, більш-менше обґрунтованих гіпотез, за допомогою яких дослідник намагається пояснити факти, що не укладаються в старі теорії. Гіпотези виникають в невизначених ситуаціях, пояснення яких є актуальним для науки.

    • Гіпотезою називається будь-яке припущення, здогадка або прогноз, що висувається для припинення ситуації невизначеності в науковому дослідженні.

    • Гіпотеза не є достовірним знанням, це знання вірогідне, істинність або помилковість якого потрібно довести. Будь-яка гіпотеза повинна бути обов'язково обґрунтована або досягнутим знанням даної науки, або новими фактами. Вона повинна пояснювати усі факти, які відносяться до даної області знання та фактів за її межами, а також передбачати виникнення нових фактів. При цьому гіпотеза не повинна суперечити існуючим фактам. У подальшому гіпотеза повинна бути або підтверджена, або спростована. Для цього вона підкорятися принципам фальсифікації і верифікації. Про які вже говорилося.

    • Фальсифікація – це процедура, яка встановлює помилковість гіпотези в результаті її експериментальної або теоретичної перевірки.

    1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   29


    База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка