Ми маємо навчити дітей жити в світі, якого самі не знаємо; ми маємо навчити дітей жити в світі, якого самі не знаємо



Дата конвертації30.05.2016
Розмір445 b.



ми маємо навчити дітей жити в світі, якого самі не знаємо;

  • ми маємо навчити дітей жити в світі, якого самі не знаємо;

  • освіта має бути вузькоспеціальною, тому що неможна обійняти все, але вузький спеціаліст погано перенавчається, важко орієнтується у міжпредметних знаннях, йому складно знайти спільну мову із спеціалістами іншого профілю;

  • навчання має бути предметним, тому що воно копіює, повторює організаційну структуру науки. Однак предметне навчання заважає цілісності сприйняття світу;

  • чим більше вимог висувається до освіти, ти більше розрив між сильними та слабкими учнями;

  • освіта повинна бути дорогою, щоб бути якісною, й одночасно має бути дешевою, щоб бути доступною;

  • освіта має бути добровільною, тоді вона буде максимально ефективною; водночас освіта має бути обов'язковою, тому що некомпетентність стає соціально небезпечною;

  • жити добре нам хочеться зараз, сьогодні, але вкладення у майбутнє вимагає обмежень у теперішньому.



Школа має готувати учнів:

  • Школа має готувати учнів:

  • До змін

  • Розвивати в них мобільність, динамізм, конструктивність, гнучкість

  • Вчити самостійно розв'язувати проблеми в різних сферах діяльності

  • Використовувати в процесі навчання соціальний і власний досвід



необхідно створювати умови для формування в учнях досвіду самостійного розв'язання проблем когнітивного, комунікативного, організаційного характеру тощо;

  • необхідно створювати умови для формування в учнях досвіду самостійного розв'язання проблем когнітивного, комунікативного, організаційного характеру тощо;

  • формувати уміння робити вибір

  • ефективно використовувати обмежені ресурси;

  • використовувати різні джерела інформації;

  • формувати уміння вести переговори;

  • проявляти гнучкість.

  • Формувати життєву компетентність як основу подальшого життєвого успіху



Головні акценти розвитку освіти України

  • Головні акценти розвитку освіти України

  • спрямовані на

  • підвищення якості освіти та її інноваційний розвиток

  • Якість освіти – соціальна категорія, яка визначає:

  • стан та результативність процесу освіти в суспільстві,

  • його відповідність потребам та очікуванням суспільства (різних соціальних груп) в розвитку та формуванні громадянських, побутових та професійних компетенцій особистості.



♦ здатність школи виконувати на певному рівні свої функції та завдання

  • ♦ здатність школи виконувати на певному рівні свої функції та завдання

  • ♦ повнота реалізації школою кадрового, науково-методичного, матеріально-технічного та іншого потенціалу і ресурсів

  • ♦ динаміка процесу розвитку школи

  • ♦ позитивне сприйняття її суспільством, учасниками освітнього процесу

  • ♦ значимість школи як соціокультурного інституту духовності

  • ♦ зв'язок школи з закладами культури, іншими закладами освіти

  • ♦ досягнення школи, педагогів, учнів в конкурсах; підготовленість та конкурентоспроможність її випускників

  •  розвиток школи як соціальної системи

  • ♦ досконалість підходів, технологій і процедур забезпечення якості освітнього процесу та його результатів.



  • Розуміння нової якості в освіті

  • сьогодні пов’язують

  • з компетентнісним підходом, який

  • орієнтує освіту на:

  • практичні результати,

  • досвід особистісної діяльності,

  • вироблення ставлень та цінностей,

  • зміни в організації та змісті навчання



це поняття включає

  • це поняття включає

  • не рівень академічних досягнень, а

  • ступінь оволодіння учнями основними життєвими навичками,

  • які й складають основу

  • соціальної компетентності (зрілості)

  • дитини



фізична готовність до школи – рівень фізичного розвитку дитини;

  • фізична готовність до школи – рівень фізичного розвитку дитини;

  • психічна готовність, яка визначається розвитком вищих психічних функцій;

  • соціальна – тобто рівень розвитку пізнавальних інтересів та комунікативних умінь, знань правил поведінки та моральних понять;

  • дидактична, яку необхідно розглядати як передумову формування таких умінь, як читання, письмо та рахунок.



елементарні знання, уміння та навички по предметах освітнього стандарту для початкової школи (діагностика навченості)

  • елементарні знання, уміння та навички по предметах освітнього стандарту для початкової школи (діагностика навченості)

  • узагальнені навчальні уміння, які пов’язані з розвитком загальних здібностей

  • відповідність віковим нормам фізичного та психічного розвитку

  • пізнавальні інтереси та мотивація щодо продовження навчання на другому ступені школи

  • знання елементарних моральних понять (добро, зло, любов та ін.), а також правил поведінки,

  • розвиненість комунікативних умінь



володіння системою предметних знань і умінь, які необхідні для навчання за базовим стандартом основної середньої освіти

  • володіння системою предметних знань і умінь, які необхідні для навчання за базовим стандартом основної середньої освіти

  • сформованість Я-концепції особистості, адекватної самооцінки та здібності до саморегуляції поведінки і діяльності

  • висока мотивація досягнень успіху в обраному профілі навчання

  • психофізіологічні знання старшого підлітка про себе, усвідомлене прагнення дотримуватися здорового способу життя

  • гуманістична позиція в спілкуванні та взаємодії з людьми різного віку, духовно-моральної орієнтації



системність знань про оточуючий світ

  • системність знань про оточуючий світ

  • знання про людину

  • стійкий професійний вибір і висока мотивація досягнення життєвого успіху

  • здатність до саморегуляції поведінки

  • адаптація в соціумі та саморегуляція в діяльності

  • готовність до збереження свого здоров’я в інтенсивних умовах навчання та праці

  • готовність до створення здорової сім’і

  • відповідальність за прийняття рішень у статевому житті

  • стійка соціально-моральна орієнтація

  • громадянська позиція

  • високий духовно-моральний потенціал розвитку особистості



  • нова роль педагога – це роль

  • фасилітатора

  • (від англ. facilitate – полегшувати, сприяти ), консультанта, наставника,

  • який, перш за все, підтримує дитину в її навчальній діяльності через

  • педагогічну взаємодію.



В світі є три підходи, на основі яких можна розбудовувати освітній процес у сучасній школі:

  • В світі є три підходи, на основі яких можна розбудовувати освітній процес у сучасній школі:

  • підхід з погляду змісту, де головним стає те, що викладається учням в школі

  • підхід з погляду процесу навчання, коли аналізуються всі

  • реальні ” явища та процеси, що відбувається в класі, тобто: що відбувається під час навчання? Як учні вчаться? Що насправді вони засвоюють з викладеного?

  • підхід з погляду результатів, який спрямовує процес навчання на цілий набір компетентностей (знань, умінь, навичок, ставлень тощо), котрими мають оволодіти учні, що закінчують школу.



Компетентнісний підхід

  • Компетентнісний підхід

  • розглядає результат навчання

  • як здатність вирішувати проблеми різної складності на основі тих знань, що має учень;

  • як уміння діяти в ситуаціях, коли може виникнути необхідність у самостійному визначенні рішення завдання, уточнення його умов, самостійній оцінки отриманих результатів;

  • як розвиток певних особистісних якостей і формування системи цінностей, перш за все моральних.

  • Ця модель формує в учнів компетентність, як здатність діяти в ситуації невизначеності при рішенні актуальних для них завдань.



  • Компетентнісний підхід

  • суттєво змінює:

  • принципи визначення цілей освіти,

  • відбору її змісту,

  • методи навчання

  • організаційні форми навчання

  • результат навчання



здатність приймати свідомі етичні рішення;

  • здатність приймати свідомі етичні рішення;

  • розуміти та використовувати в житті демократичні принципи;

  • креатину здатність і комунікативні здібності.

  • здатність бачити зв’язок та знаходити власний шлях у навколишньому світі;



Фінські вчені розробили структуру оцінювання освітніх результатів, в основі яких лежать три ключові компетентності:

  • Фінські вчені розробили структуру оцінювання освітніх результатів, в основі яких лежать три ключові компетентності:

  • вміння вчитися: здатність оцінювати та розв’язувати нові завдання; здатність переносити вміння та здібності в контекст нової ситуації, автономність і самоконтроль; бажання та готовність бути залученим до діяльності, яка зорієнтована на досягнення певних цілей;

  • комунікативна компетентність: соціальні та інтерактивні вміння; співпраця та вміння знаходити компроміс; вербальне та невербальне сприйняття; когнітивні, комунікативні вміння; Інтернет і медіа компетентність;

  • навчання протягом усього життя: засвоєння стійкої мотивації до навчання; оцінка і аналіз власних умінь та результатів навчального процесу; освоєння Інтернет-технологій, бачення в культурі внутрішню цінність; відкритість до інших культур, до діалогу.



1) готовність до розв'язання проблем,

  • 1) готовність до розв'язання проблем,

  • 2) технологічна компетентність,

  • 3) готовність до самоосвіти,

  • 4) готовність до використання інформаційних ресурсів,

  • 5) готовність до соціальної взаємодії,

  • 6) комунікативна компетентність.



  • Вміння вчитися

  • Здоров'язберігаюча компетентність

  • Загальнокультурна (комунікативна)

  • Соціально – трудова

  • Інформаційна



Компетентність

  • Компетентність

  • інтегрований, комплексний результат освіти,

  • на відміну від елемента функціональної грамотності (засвоєні

  • алгоритми, які дозволяють людині бути адекватною соціальній ситуації)

  • дозволяє вирішувати цілу групу завдань,

  • на відміну від навичка (дії, яка виконується автоматично) усвідомлюється

  • в той момент, коли використовується людиною,

  • на відміну від уміння (підготовленість до практичних і теоретичних дій, які

  • виконуються точно, швидко і усвідомлено на підставі засвоєних

  • знань і життєвого досвіду, які через удосконалення і автоматизацію

  • перетворюються в навики) удосконалюється не шляхом автоматизації та

  • перетворення в навик, а шляхом інтеграції з іншими

  • компетентностями, на відміну від знання (інформація, яка засвоєна

  • людиною) існує в формі діяльності (реальної або розумової), а не

  • інформації про неї.



Чому саме слід говорити не про формування рівня компетентності учнів, а про формування

  • Чому саме слід говорити не про формування рівня компетентності учнів, а про формування

  • ключових компетенцій?

  • На думку російського вченого, д.п.н.,професора

  • О. Лебедєва,

  • загальноосвітня школа, не в змозі сформувати рівень компетентності учнів достатній для рішення проблем в усіх сферах діяльності і в усіх конкретних ситуаціях. Мета школи – формувати

  • ключові компетенції (key skills),

  • які є підставою (ключем) для інших, більш конкретних і предметно-орієнтованих компетенцій



навчити вчитися, тобто навчити вирішувати проблеми в сфері навчальної діяльності;

  • навчити вчитися, тобто навчити вирішувати проблеми в сфері навчальної діяльності;

  • навчити пояснювати явища, які спостерігаються у світі, використовуючи науковий апарат: їх сутність, причини, взаємозв’язки, тобто вирішувати пізнавальні проблеми;

  • навчити орієнтуватися в ключових проблемах сучасного життя, тобто вирішувати аналітичні проблеми;

  • навчити орієнтуватися в світі духовних цінностей, тобто вирішувати аксіологічні проблеми;

  • навчити вирішувати проблеми, які пов’язані з реалізацією певних соціальних ролей: громадянина, споживача, пацієнта, члена родини тощо;

  • навчити вирішувати проблеми, які є спільними для різних видів професійної діяльності: комунікативні, пошуку та аналізу інформації, організації сумісної діяльності тощо;

  • навчити вирішувати проблеми професійного вибору: підготовка до подальшого навчання.



Шестирівнева таксономія Б.Блума

  • Шестирівнева таксономія Б.Блума



Постановка цілей, спрямованих на конкретний результат шкільної освіти, орієнтує весь процес навчання на

  • Постановка цілей, спрямованих на конкретний результат шкільної освіти, орієнтує весь процес навчання на

  • підвищення рівня освіченості випускника школи.

  • О. Лебедєв виділяє чотири основні види освіченості, яких можна досягти в процесі здобуття середньої освіти:

  • Грамотність, як здатність використовувати основні способи пізнавальної діяльності, якими є читання, письмо і рахунок;

  • Функціональна грамотність, тобто здатність розв’язувати елементарні життєві завдання в різних сферах на основі прикладних знань;

  • Інформованість як можливість засвоєння певного обсягу знань і здатність репродукувати їх;

  • Компетентність, як рівень освіченості, який характеризується здатністю розв’язувати завдання в різних сферах життєдіяльності на базі теоретичних знань.



  • Шкільну освіту можна порівняти з процесом будівництва, коли потрібні будівельні матеріали та уміння будувати.

  • Знаннєвий підхід орієнтований на накопичення матеріалів. В результаті ми отримуємо склад таких матеріалів та комірників, здатних відпускати ці матеріали за вимогою. Компетентнісний підхід орієнтований на будівництво будинку, на розвиток уміння ефективно використовувати будівельні матеріали. В результаті ми отримуємо будівельників, які здатні ефективно будувати дім.

  • О. Лебедєв



Саме в методі проектів закладена ідея компетентнісно-орієнтованої освіти

  • Саме в методі проектів закладена ідея компетентнісно-орієнтованої освіти

  • Якщо під компетенцією ми розуміємо готовність суб'єкта ефективно співорганізовувати внутрішні та зовнішні ресурси для досягнення поставленої мети,

  • то результатом освіти стають ключові компетентності які проявляються в оволодінні учнями певним набором способів діяльності



Через оволодіння певним способом діяльності учень отримує:

  • Через оволодіння певним способом діяльності учень отримує:

  • досвід інтеграції різних результатів освіти

  • (знань, умінь, навичок, цінностей тощо),

  • а також постановки мети і, таким чином, усвідомлено підходить до управління своєю діяльністю

  • Виконуючи проект, учень самостійно:

  • визначає мету своєї діяльності

  • обирає способи і методи досягнення мети

  • планує терміни виконання проекту

  • знаходить і використовує ресурси

  • визначає показники досягнення результату



  • Метод проектів дозволяє найменш ресурсовитратним способом створити «природне середовище» (natural environment ), тобто умови діяльності, які максимально наближені до реальних, для формування компетентностей учнів.

  • Під час роботи над проектом появляється виключна можливість формування в школярів компетентності вирішення проблем (оскільки обов'язковою умовою реалізації метода проектів у школі є розв'язання учнями власних проблем засобами проекту), а також засвоєння способів діяльності, які складають комунікативну та інформативну компетентність.



Традиційний підхід

  • Традиційний підхід

  • зорієнтований на безпосередній результат освіти (засвоєння інформації);

  • цілі навчання не мають особливої цінності для учнів і концентруються на досягненні формальних результатів (здачі екзаменів, атестації, отриманні оцінки,медалі тощо)



 

  •  





  • за характеристикою Г.В. Бєлєнької, це

  • інтегроване поняття, яке включає: світоглядні позиції особистості, глибоку обізнаність і практичні уміння в обраній галузі діяльності, розвинені професійно-значущі якості, побудований на цьому фундаменті авторитет

  • (Бєлєнька Г.В.Вихователь дітей дошкільного віку: становлення фахівців в умовах навчання. Монографія. – К.: Світич, 2006. – 304 с.).



ц і н н і с н о – с м и с л о в а компетенція -

  • ц і н н і с н о – с м и с л о в а компетенція -

  • це компетенція в сфері світогляду, яка пов’язана з ціннісними уявленнями педагога, його здатністю бачити і розуміти оточуючий світ, орієнтуватися в ньому, усвідомлювати свою роль та призначення, вмінням обирати цільові та смислові установки для своїх дій та вчинків, приймати рішення. Ця компетенція забезпечує механізм самовизначення педагога в ситуаціях навчальної, виховної та іншої діяльності;

  • з а г а л ь н о к у л ь т у р н а компетенція

  • коло питань, у яких педагог повинен бути добре освіченим, мати знання та досвід діяльності. Це особливості національної та загальнолюдської культури, духовно-моральні основи життя людини та людства, окремих народів, культурологічні основи сімейних, соціальних, громадських явищ і традицій, роль науки та релігії в житті людини, їх вплив на світ, компетенції у побутовій і культурно-дозвільній сфері;

  • н а в ч а л ь н о – п і з н а в а л ь н а компетенція

  • це сукупність компетенцій педагога в сфері самостійної пізнавальної діяльності, яка включає елементи логічної, методологічної і загально навчальної діяльності. До них входять знання і уміння цілепокладання, планування, аналізу, рефлексії, самооцінки навчально-пізнавальної діяльності;



і н ф о р м а ц і й н а компетенція

  • і н ф о р м а ц і й н а компетенція

  • Ця компетенція забезпечує навички діяльності педагога з інформацією, яка міститься у навчальних предметах, освітніх галузях та оточуючому світі;

  • к о м у н і к а т и в н а компетенція

  • Включає знання способів взаємодії з оточуючими людьми, навички роботи в групі, володіння різними соціальними ролями в колективі;

  • с о ц і а л ь н о - т р у д о в а компетенція

  • означає володіння знаннями та досвідом у громадянсько-суспільній діяльності, в соціально-трудовій сфері, в області сімейних стосунків і зобов’язань, в питаннях економіки та права, у професійному самовизначенні;

  • компетенція о с о б и с т і с н о г о с а м о в д о с к о н а л е н н я

  • спрямована на те, щоб засвоювати способи фізичного, духовного та інтелектуального саморозвитку, емоційну саморегуляцію та самопідтримку





Ціннісно-особистісний компонент

  • Ціннісно-особистісний компонент

  • Показники: 1.Ціннісне ставлення до професії; 2. Ціннісне ставлення до подій, людей, до себе; 3. Готовність до проявлення особистої ініціативи та подальшого професійного зростання.



Когнитивний компонент

  • Когнитивний компонент

  • Показники:1. Знання теоретичних та методологічних основ предметної галузі освіти;

  • 2. Знання психолого-педагогічних основ сучасної освіти (в тому числі нормативних документів); 3. Знання вимог, які висуваються до сучасного педагога; 4. Ступінь володіння додатковими знаннями.



Діяльнісний компонент (уміння)

  • Діяльнісний компонент (уміння)

  • Показники: гностичні; аналітичні; проектувальні; комунікативні; конструктивні; креативні; оцінні; інформаційні.



умение «переводить» содержание объективной педагогической действительности, объективного процесса воспитания в конкретные педагогические задачи, т. е. изучение (диагностика) личности и коллектива для определения уровня их готовности к овладению новыми знаниями и проектирование их развития на основе диагностики, выделение приоритетных образовательных, воспитательных и развивающих задач;

  • умение «переводить» содержание объективной педагогической действительности, объективного процесса воспитания в конкретные педагогические задачи, т. е. изучение (диагностика) личности и коллектива для определения уровня их готовности к овладению новыми знаниями и проектирование их развития на основе диагностики, выделение приоритетных образовательных, воспитательных и развивающих задач;

  • умение выстроить и реализовать логически завершенную педагогическую систему (от планирования образовательно-воспитательных задач, отбора содержания образовательного процесса до выбора форм, методов и средств его организации);



умение выделять и устанавливать взаимосвязи между различными компонентами и факторами воспитания, приводить их в действие; создавать необходимые материальные, материально-психологические, организационные и прочие условия, обеспечивать связи школы со средой; активизировать личность школьника, развивать его деятельность таким образом, чтобы переводить его из объекта в субъект воспитания; организовывать совместную деятельность и т. д.;

  • умение выделять и устанавливать взаимосвязи между различными компонентами и факторами воспитания, приводить их в действие; создавать необходимые материальные, материально-психологические, организационные и прочие условия, обеспечивать связи школы со средой; активизировать личность школьника, развивать его деятельность таким образом, чтобы переводить его из объекта в субъект воспитания; организовывать совместную деятельность и т. д.;

  • умение учитывать и оценивать результаты педагогической деятельности, т. е. осуществлять самоанализ и анализ образовательного процесса, и результаты деятельности учителя, а также определять следующий комплекс приоритетных педагогических задач.



Любов до дітей, яка проявляється в захисті їх прав та інтересів, турботі про їхнє здоров’я та самопочуття, доброті та повазі до кожної дитини, відповідальне ставлення до своїх виховних функцій, авторитетність серед дітей та батьків.

  • Любов до дітей, яка проявляється в захисті їх прав та інтересів, турботі про їхнє здоров’я та самопочуття, доброті та повазі до кожної дитини, відповідальне ставлення до своїх виховних функцій, авторитетність серед дітей та батьків.

  • Розуміння психології учнів – аналізує освітню ситуацію, причини неадекватної поведінки дітей, спроможність приймати обґрунтовані рішення, передбачати їхні соціальні наслідки.

  • Творчий підхід до навчання і виховання – має індивідуальний педагогічний почерк, удосконалює систему власної (дидактичної, виховної, методичної) діяльності, має авторські методичні розробки, бере участь в інноваційній або науково-дослідній роботі, створює нові зразки педагогічної практики, надає методичну допомогу колегам.

  • Висока культура поведінки – спроможний до морально-вольової саморегуляції, займається професійною самоосвітою і самовихованням.



ПЗпрофесійна зрілість

  • ПЗпрофесійна зрілість

  • ОЗ - особистісна зрілість

  • ДЗ - духовна зрілість

  • АПП – акмеоло-

  • гічна позиція

  • педагога



  • 1. Постійно піднімати власний рівень рефлексії, тобто постійно питати себе, маючі на увазі педагогічну діяльність:

  • навіщо?

  • що саме?

  • чому так?

  • що необхідно робити?

  • як це роблять інші?

  • які є рекомендації з цього приводу?

  • як можна оцінити мою педагогічну діяльність?

  • що мені особисто необхідно зробити для підвищення рівня педагогічної майстерності?



  • 2. Удосконалювати педагогічну майстерність або

  • підвищувати рівень професійної компетентності

  • через систему методичної роботи навчального закладу,

  • в основу якої має бути покладений індивідуальний підхід, тобто гнучке використання різних форм і методів роботи з педагогами, спрямованими на результат.



  • Її основні мотиви:

  • - щоденна робота з інформацією

  • - бажання творчості

  • - стрімкий ріст сучасної науки, особливо психології та педагогіки

  • - зміни, які відбуваються в житті суспільства

  • - конкуренція

  • - суспільна думка

  • - матеріальне стимулювання

  • - інтерес – вчитися просто дуже цікаво.

  • Умови здійснення самоосвіти:

  • - здійснюється добровільно

  • - свідомо

  • - планується, керується та контролюється самою людиною



  • 4. Постійно

  • відстежувати результати своєї роботи,

  • користуючись напрацьованою системою

  • самомоніторингу



  • Дякую за увагу!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка