Міжнародні організації Оксана Головко-Гавришева



Дата конвертації04.06.2016
Розмір445 b.


Міжнародні організації

  • Оксана Головко-Гавришева,

  • Кафедра європейського права,

  • факультет міжнародних відносин,

  • Львівський національний університет імені Івана Франка


Історія становлення та розвитку міжнародних організацій

  • VI ст. д.н.е. - Лакедимінська, Делійська симмакії, Дельфійсько- Фермопільська амфіктіонія

  • ХVI ст. – Ганзейський Союз

  • 1648 р. – Вестфальський мирний договір;

  • 1805 р. – Священний Союз;

  • 1815 р. – Віденський конгрес;

  • 1831 р. – Центральна комісія з судноплавства по Рейну;

  • 1864 р. – Міжнародні союзи виміру землі;

  • 1865 р. – Всесвітній телеграфний союз;

  • 1874 р. – Всесвітній поштовий союз;

  • 1875 р. – Міжнародне бюро мір і ваг;

  • 1878 р. – Всесвітня метеорологічна організація;

  • 1919 – 18.04. 1946 р. – Ліга Націй;

  • 1919 р. – Міжнародна Організація Праці



Форми міжнародного співробітництва

  • Міжнародні договори;

  • Міжнародні конференції;

  • Постійні органи міжнародного співробітництва;

  • Міжнародні організації.



Міжнародні договори

  • Міжнародний договір – це укладена суб'єктами міжнародного права письмова угода, яка регулюється нормами міжнародного права незалежно від назви і документального оформлення.

  • --- Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р.

  • --- Віденська конвенція про право міжнародних договорів між державами і міжнародними організаціями і між міжнародними організаціями 1986 р.



Міжнародні конференції

  • Міжнародна конференція – це тимчасовий орган міжнародного співробітництва, покликаний сприяти обговоренню чітко визначених питань та уповноважений приймати узгоджені рішення



Постійні органи міжнародної співпраці

  • Постійні міжнародні органи – органи міжнародного співробітництва, наділені обмеженими повноваженнями і елементами інституційно-правового механізму



Ознаки міжнародної організації

  • Міжнародний договір

  • Членський склад (держави та інші суб'єкти міжнародного публічного права)

  • Постійний характер діяльності

  • Цілі та завдання

  • Інституційно-правовий механізм

  • Міжнародна правосуб'єктність

  • Діяльність у відповідності із нормами та принципами міжнародного публічного права



Види міжнародних організацій

  • За правовою природою установчого акту;

  • За характером прийняття нових членів;

  • За географічним охопленням;

  • За предметною компетенцією;

  • За інтенсивністю співробітництва між її учасниками;



Правова природа установчого акту

  • Міжнародні міжурядові організації

  • -- міжнародний договір

  • -- інституційна структура

  • -- створення відповідно до норм сучасного міжнародного права



Міжнародні неурядові організації

  • Неурядові організації



Порядок прийняття нових членів



Членство у міжнародних організаціях



Географічне охоплення

  • Універсальні (глобальні) міжнародні організації;

  • Регіональні міжнародні організації;



КОМПЕТЕНЦІЯ

  • Міжнародні організації з універсальною компетенцією (ООН, ЄС, Панафриканський Союз тощо);

  • Міжнародні організації з спеціальною компетенцією (НАТО, Європейські Співтовариства, ОЧЕС тощо)



ПРЕДМЕТНА КОМПЕТЕНЦІЯ

  • Політичні організації (ООН, НАТО, ЗЄС, ОБСЄ, Рада Європи);

  • Економічні організації (СОТ, Європейські Співтовариства, ЕАВТ);

  • Соціальні організації (ВООЗ, МОП, МОМ тощо);

  • Вузькофункціональні організації (ІНТЕЛСАТ, ІНМАРСАТ, МАГАТЕ)



Інтенсивність співробіт-ництва між учасниками

  • Традиційні міжурядові організації

  • -- прийняття рішень здійснюється представниками держав;

  • -- право вето;



Міжнародні організації та інші суб'єкти міжнародного права

  • Міжнародні організації

  • -- установчі акти

  • -- відсутність персональної сфери дії

  • -- політична влада

  • -- похідна правосуб'єктність



Міжнародні організації та інші суб'єкти міжнародного права

  • Міжнародні організації

  • -- установчі акти

  • -- інституційно-правовий механізм

  • -- цілі та завдання

  • -- міжнародна правосуб'єктність



Міжнародні організації та інші суб'єкти міжнародного права



Правосуб'єктність міжнародної організації

  • -- міжнародна правоздатність;

  • -- міжнародна дієздатність;

  • -- міжнародна деліктоздатність;



Види компетенції міжнародних організацій

  • За способом закріплення;

  • За механізмом реалізації;

  • За характером повноважень



Способи набуття компетенції міжнародними організаціями

  • За способом закріплення в правовому акті;

  • За юридичним механізмом набуття



Компетенція міжнародної організації

  • Горизонтальний поділ компетенції

  • Вертикальний поділ компетенції



Функції міжнародних організацій

  • Інформаційна;

  • Консультативна;

  • Регулятивна;

  • Охоронна;

  • Контрольна;

  • Операційна;

  • Правотворча.



Право міжнародних організацій

  • Сукупність норм та принципів, як регламентують порядок створення, діяльність та припинення діяльності міжнародних міжурядових організацій

  • Інституційне право, матеріальне право;

  • Внутрішнє право, зовнішнє право;

  • Первинне право, вторинне право, третинне право;

  • Hard-law та soft-law;

  • Писане право, “неписане право” міжнародних організацій



Суб'єкти права міжнародних організацій

  • Держави

  • Органи міжнародної організації

  • фізичні та юридичні особи



Джерела права міжнародних організацій

  • Імперативні норми міжнародного права;

  • Установчі акти міжнародних організацій;

  • Рішення органів міжнародних організацій;

  • Міжнародні договори міжнародних організацій;

  • Принципи права міжнародних організацій (принципи права, властиві правовим системам держав-членів, та спеціальні принципи права міжнародних організацій)

  • Звичаєве право;

  • Opinio iuris



Інституційно-правовий механізм міжнародних організацій

  • Інституційно-правовий механізм міжнародних організацій - система їх органів, повноважень і функцій органів та процедур прийняття рішень

  • Інституційний механізм - Система органів міжнародної організації



Орган міжнародної міжурядової організації -

  • Створення на основі установчих актів;

  • Визначення правового статусу в установчих актах;

  • Участь у процесі управління та прийняття рішень;

  • Самостійність та незалежність



Критерії класифікації органів

  • За правовими підставами створення (в установчих актах, у вторинному праві тощо);

  • За самостійністю (основні, допоміжні, структурні одиниці);

  • За часовим критерієм (постійні, тимчасові);

  • За роллю у процесі прийняття рішень (правотворчі, виконавчі);

  • За порядком формування (пленарні, непленарні, адміністративні);



Прийняття рішень у міжнародних організаціях

  • Прийняття рішень – процес, який має місце в органах організації, де воля її держав-членів трансформується відповідно до визначених правил та процедур у волю міжнародної організації

  • Політичний контекст значно ширший, до уваги беруться і ті випадки формування і трансформації волі міжнародної організації, результати яких не завжди відображені на формальному рівні у системі правових актів міжнародної організації

  • Endre Ustor, Decision-making in the Council for Mutual Economic Assistance, 134 RdC (1971 III), P.174.



Етапи процесу прийняття рішень у міжнародних організаціях

  • Ініціювання

  • Підготовка тексту рішення

  • Голосування

  • Вступ в силу (набуття чинності)

  • Виконання рішення

  • Оцінка ефективності рішення



Ініціювання

  • Ініціювання урядами

  • Ініціювання органами організації

  • Секретаріати (стосовно власного статусу)

  • Органи незалежних експертів (МОП, дорадчі коміттети спеціалізованих агенцій ООН, Комісія ООН з міжнародного права разом з Секретаріатом тощо)

  • Інші міжнародні організації (ООН і її спеціалізовані установи)

  • Приватні групи інтересів (приватні телеграфні компанії у Міжнародному Телекомінкаційному Союзі; неурядові організації)

  • Фізичні особи (лише опосердковано, оскільки участі у створенні міжнародних організацій вони не беруть, діяти можуть черех власні уряди, неурядові і приватні структури та договірні органи співробітництва)



Підгтовка тексту рішення

  • Підготовка пропозиції

  • Обговорення пропозиції

  • Внесення змін та доповнень

  • Закриття обоговорення



Голосування

  • Процес висловлення згоди на прийняття відповідного рішення у рамках міжнародної організації

  • Одноголосність

  • Прийняття рішень більшістю голосів

  • Зважене голосування



Одноголосність

  • Абсолютна одноголосність

  • Відносна одноголосність

  • Консенсус (ОБСЄ, ЄС)

  • Принцип: одна держава-один голос

  • (Ліга Націй, Східноафриканський Союз, Бенелюкс, Організація Економічного Співробітництва та Розвитку тощо)



Мажоритарний метод

  • Majority of membership

  • Majority of votes

  • Abstention

  • Absence



Рішення міжнародної організації

  • Рішення міжнародної організації - правові акти, які міжнародна організація ухвалює на виконання своїх статутних цілей

  • - передбачені у статуті – правові акти органів організації, адресатами яких є держави-члени та самі ж інститути органіазції

  • - непередбачені у статуті односторнні акти, прийняті від імені організації (коммюніке, декларації тощо), які самі по-собі є результатми відповідного процесу ухвалення рішень



“Дипломатичне право” міжнародних організацій

  • Дипломатичні місії держав виконують наступні функції:

  • Предстивницьку

  • Захист інтересів власної держави у державі акредитації

  • Переговори

  • Збір законними методами інформації про події та тенденції розвитку приймаючої держави

  • Сприяння мирним відносинам між екредатованою державою і державою перебування



Дипломатичне право міжнародних організацій

  • Надсилання постійних та тимчасових місії

  • Переговори з урядами

  • Збір інформації законними засобами про події у країнах

  • Сприяння мирним відносинам у системі організації

  • Обмежена компетенція

  • Повноваження, відмінні від держав



Пасивне право посольства

  • Право на предстивництво держав при міжнародних органіазціях виникло ще у часи існування Ліги Націй

  • Віденська конвенція про представництво держав у їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру 1975 р. визнає право держав-членів на надсилання постійних місій до мо, якщо це передбачено правилами організації.



Постійні представництва держав-членів при міжнародних організаціях

  • Вірчі документи видаютьсі главою держави, уряду або міністром закордонних справ

  • Вручаються в ООН Генеральному сектретареві

  • - Правила створення та функціонування визначаються у Віденській конвенції про представництво держав у їх відносинах з міжнародними органзаціями універсального характеру



Постійні представництва держав-нечленів при міжнародних організаціях

  • Право на постійні представництва, окрім держав-членів, наділені:

  • будь-які треті країни (Віденська конвенція 1975 р.);

  • Представництва третіх держав при міжнародних організаціях універсального характеру носять назву постійних місій спостергачів. В ООН таким статусом у свій час були наділені Північна та Південна Корея, Швейцарія, а зберегли його Ватикан та Монако)

  • Країни, залучені до діяльності міжнародної організації як неповні члени (Югославія в Організації Економічного Співробітництва та розвитку)

  • Інші міжнародні організації (ЕС має статус спостерігача в Раді Європи, Організації Африканських Держав та Організації Африканської Єдності)

  • Визвольні рухи (екзильні уряди);



Особливості привілеїв та імунітетів постійних представництв та їх персоналу

  • Тристоронній характер відносин (міжнародна організація- держава, де розташована штаб-квартира, та держава, яка надсилає своїх представників);

  • Органи постійного представництва по факту можуть здійснювати не лише представницькі функції, але й надсилати представників у органи організації, тобто, фактично замінювати органи організації у їх поточній діяльності

  • Особливі функції постійних представництв держав при міжнародних організаціях(координація національного представництва у різних органах організації)

  • Особливості функціонування постійних представництв при міжнародних організаціях (етикет)



Активне право посольства у діяльності міжнародних організаціях

  • Теза: право міжнародних організацій надсилати та приймати місії зумовлене фактом наявності у них міжнародної правосуб’єктності: Ліга Націй, ЄС

  • Умови надсилання місій міжнародними організаціями:

  • Дозвіл приймаючої держави

  • Рішення компетентного органу міжнародної організації про створення місії



Представництво міжнародних організацій



Представництво мо у відносинах з державами-членами

  • Місії задля розвитку

  • (ООН, МОП, ФАО, UNDP: Гаїті, Пакістан; У 1974 р. UNDP залучило 115 постійних пердставників з власним персоналом )

  • Місії для інших цілей

  • Національні комітети



Місії задля розвитку

  • 1) постійні представники з технічного співробітництва в системі ООН

  • 2) постійні представники UNDP:

  • - оперпативний характер діяльності;

  • Не представляє інтереси організації, а допомагає державі акредитації брати участь у роботі організації

  • Не лише представляє організацію, а діє у вузькоспеціалізованому полі



Інші види місій

  • Інформаційні центри

  • Тимчасові місії: ООН у Йорданії

  • Завдання місій ООН:

  • Виконання завдань національних урядів

  • Фукнції захисту цивільного населення

  • Фнкції поліції

  • Національні комітети:

  • -дорадчі повноваження: ЮНЕСКО

  • -координаційні повноваження: ФАО

  • -



Визнання суб’єктів міжнародного права міжнародними організаціями

  • Визнання держав

  • Визнання урядів

  • Визнання територіальної цілісності




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка