Мінеральні води, їх характеристика, застосування



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


Мінеральні води, їх характеристика, застосування.


  • Хвороби органів травлення дуже широко розповсюджені. Вони характеризуються хронічним рецидивуючим протіканням, здатністю до прогресування і виникнення ускладнень. В комплексному лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту широко застосовуються не тільки традиційні лікарські засоби, а й мінеральні води.

  • Питтєві мінеральні води – це природні води, які вміщують у підвищених концентраціях мінеральні, органічні речовини, гази або мають деякі специфічні властивості (радіоактивність, температура, реакція середовища – рН тощо), завдяки чому проявляють лікувальну дію.



  • Питтєві мінеральні води – це природні води, які вміщують у підвищених концентраціях мінеральні, органічні речовини, гази або мають деякі специфічні властивості (радіоактивність, температура, реакція середовища – рН тощо), завдяки чому проявляють лікувальну дію.

  • Мінеральні води маають певний хімічний склад за рахунок вилужнювання різних гірських пород, розчинення солевих і карбонатних утворень, біохімічних процесів, що проходять в надрах земної кори.



  • В мінеральних водах є практично всі водорозчинні сполуки, але найчастіше це три аніони( хлор, сульфати, гідрокарбонати) і три катіони ( натрій, кальцій і магній). Домінуючий вміст іонів визначає назву води. Мінеральні води можуть бути простого іонного складу, тобто вміщувати один аніон або один катіон ( наприклад, хлоридно натрійні води), однак більшість природних вод вміщує декілька аніонів і катіонів, що відображається у їх назвах ( наприклад, сульфатна кальцієво-магнієва вода). Для виразу хімічного складу води користуються формулою: в чисельнику наводиться вміст аніонів, а в знаменнику – катіонів (у мг-еквівалент процентах).



  • Основними показниками бальнеологічної значимості мінеральних вод є:

  • загальна мінералізація, вміст газу, іонний склад,вміст органічних сполук і мікроелементів, які проявляють біологічну активність, радіоактивність, рН води, температура.



  • Для питтєвого лікування захворювань травної системи застосовують маломінералізовані ( 2-5 г/л ) і середньомінералізовані ( 5-15 г/л ) води. Високомінералізовані води ( 15-35 г/л ) застосовують при наявності супутніх запорів в якості послаблюючого засобу, для дренажу жовчних шляхів, при ожирінні. Мінеральну воду “Лугела” з мінералізацією 52 г/л призначають внутрішньо як десенсибілізуючий засіб. Високомінералізовані води і розсоли ( мінералізація 35-150 г/л і більше ) використовують тільки для зовнішніх процедур; для внутрішнього застосування їх розводять до відповідної концентрації прісною або маломінералізованою водою.



  • Характеристика лікувальних мінеральних вод

  • В залежності від хімічного складу розрізняють води: столові ( мінералізація від 1 до 2 г/л ), лікувально-столові (мінералізація від 2 до 8 г/л ) і лікувальні (мінералізація від 8 до 12 г/л). В залежності від наявності аніонів і катіонів води бувають:гідрокарбонатні, гідрокарбонатні хлоридні натрієві, сульфатні, йодвміщуючі,кремністі, сульфідні, води, що вміщують кальцій, магній, бром, миш”як, родан тощо.



  • Гідрокарбонатні води ( Боржомі, Лужанська, Поляна купель, Поляна квасова і інш.) позитивно впливають на жовчоутворюючу та жовчовивідну функції печінки та жовчних шляхів, поліпшують вуглеводний і білковий обмін, мають протизапальну дію.Гідрокарбонати гальмують рівень кислотоутворення у шлунку, тому їх рекомендують при гіперацидних станах, явищах ацидозу, Вони поліпшують засвоєння мікро- і макроелементів, посилюють діурез. Слід відмітити, що стимулюючий або гальмуючий вплив на секреторну і рухому функцію шлунка залежить від методики застосування води (час застосування, температура води).



  • Хлоридні води (джерело № 2 курорту Трускавець, Миргородська, Куяльник, Слав”янська, Друскінінкай; розсоли – джерело № 6 курорту Моршин, Трускавець та інш.) показані при захворюваннях печінки і жовчних шляхів з супутніми хронічними гастритами, секреторною недостатністю і ентероколітами.

  • Гідрокарбонатні хлоридні натрієві води мають виражений холеретичний і холекінетичний ефект.



  • Сульфатні мінеральні води (Слав”янський, Смірновський джерела, Кисловодський сульфатний нарзан тощо) гальмують процеси всмоктування в кишечнику, посилюють перистальтику і секрецію, що обумовлює їх послаблюючу дію. Після нормалізації роботи кишечника поліпшується функціональний стан печінки, тому що сульфати гальмують кислотоутворення у шлунку і це дає можливість застосовувати їх у пацієнтів з патологіями печінки і супутніми захворюваннями шлунка, що протікають з підвищеною кислотністю.

  • Є дані про вплив сульфат - і магнійвміщуючих вод на функціональний стан печінки, в першу чергу, за рахунок відновлення функції гепатоцитів.



  • Магній в мінеральних водах зустрічається рідко. Іони магнію всмоктуються у шлунку і початкових відділах тонкої кишки, попадають у печінку, де частково депонуються. Магній діє жовчогінно, здатний зменшувати рівень холестерину в крові та жовчі. Солі магнію діють спазмолітично, сприяють нормалізації тонусу гастродуоденальної зони, жовчного міхура, сфінктера Одді.

  • Магній приймає участь у ферментативних процесах, відкладаючись у м”язах, активізує обмін вуглеводів, каталізує діяльність трипсину, ерипсину та інших ферментів травного каналу, понижує збудливість центральної нервової системи, проявляє виражений послаблюючий ефект.



  • До мінеральних вод, що вміщують магній в кількості більше 20 г/л, відносяться Баталінська, Кримський нарзан, Московська, Моршинська, Нафтуся, води – аналоги кисловодських.

  • При супутніх гастрітах з секреторною недостатністю показані води, які вміщують,крім сульфатів, іони хлору і натрію. Натрій сприяє регуляції обміну і осмотичного тиску в тканинах, стимулює жовчоутворюючу і особливо жовчовивідну функції гепато-біліарної системи і секреторну функцію залоз органів травлення, посилює перистальтику кишечника.



  • Хлоридно-кальцієві води діють протизапально, зменшують набряки тканин, підвищують рівень обмінних процесів.Кальцій зменшує збудливість і тонус гладкої мускулатури (антиспастична дія).

  • Хлоридно-натрієві води, що вміщують кальцій, поліпшують ліпідний обмін, тому вони показані хворим на хронічний гастріт з секреторною недостатністю.

  • До вод, що вміщують кальцій, відносяться: Краінка, Амурська, Буковинська, Березовська, Нафтуся тощо.

  • До вод, що вміщують калій, відноситься Моршинська з джерела № 2, Мелітопольська). Зменшення вмісту калію в організмі супроводжується порушенням діяльності органів травлення, що проявляється пониженням апетиту, нудотою, блюванням, проносом, зменшенням перистальтики кишечника.



  • Кремністі мінеральні води ( Березовська, Харківська №2, Шаянська) проявляють адсорбційні, в”яжучі властивості, седативну, болезаспокійливу, протизапальну дію завдяки наявності в них кремнієвої кислоти. Такі води показані при патології травного каналу, печінки і жовчних шляхів.

  • Під впливом сульфідних вод (Немирів, Черче тощо) збільшується кількість сульфгідрільних сполук у печінці, поліпшується білковий обмін. Сульфідні води показані при захворюваннях серцево-судинної і нервової системи, при ревматизмі і захворюваннях суглобів, при гінекологічних захворюваннях. Їх дія визначається концентрацією сірководню і мінералізацією, наявністю органічних речовин і мікроелементів.Є дані про активацію запальних процесів на фоні застосування сульфідних вод,тому застосовувати ці води при загостренні процесів (наприклад, активному гепатиті) слід обережно.



  • Застосування мінеральних вод



  • При лікування захворювань шлунково-кишечного тракту велике значення має час пр ийому мінеральної води і температура. При більшості захворювань органів тьравлення мінеральну воду слід пити повільно, що забезпечує більш тривалий контакт води з рецепторами слизової оболонки порожнини рота. Для посилення послаблюючої дії ї при запорах воду слід пити залпом зранку натще серце. Згідно з даними літератури, для досягнення лікувального ефекту при захворюваннях печінки і жовчних шляхів мінеральну воду рекомендується пити до прийому їжі.

  • Мінеральні води при прийманні за 1-1,5 години до прийому їжі швидко покидають шлунок, переходять до 12-палої кишки і гальмують секрецію шлункового соку. Тому при підвищеній секреції та кислотності шлункового соку мінеральну воду п”ють за 1-1,5 години до їжі, підігрітою до температури тіла (35-40 град.), щоб вона звільнилася від налдишку вуглекислоти. П”ють швидко, великими ковтками. При наявності у хворих виразки 12-палої кишки з супутніми явищами гастриту ½ або 1/3 дози мінеральної води призначають за 1,5 год. до їжі, а решту – на висоті травлення.



  • Якщо мінеральна вода приймається за 10-15 хв. до їжі або під час їжі, то вона затримується у шлунку і стимулює секрецію шлункового соку. Тому пацієнтам з хронічним гастритом і секреторною недостатністю мінеральну воду рекомендують приймати за 10-15 хв. до їжі або під час приймання їжі. П”ють повільно, маленькими ковтка ми, вода кімнатної температури. При нормальній кислотності - за30-40 хв. до прийому їжі. П”ють повільно, вода тепла або кімнатної температури.

  • Слід відмітити, що вуглекислі, хлоридні, гідрокарбонатні хлоридні води, води з більш високою мінералізацією незалежно від часу їх прийому, переважно стимулюють шлункову секрецію. Мінеральні гідрокарбонатно-сульфатні та гідрокарбонатні води гальмують процес кислотоутворення.

  • При захворюваннях, що супроводжуються спазмом привратника, що затруднює евакуацію їжі із шлунка і викликають сильну печію, відригання кислотою, додатково слід пити воду після їжі – 2-3 рази невеликими порціями (не більше ¼ склянки).



  • При схильності до проносів мінеральну воду п”ють підігрітою до 45-50 град.; при запорах – прохолодну. Як правило, воду п”ють 3 рази на день, починаючи з 100-150 мл (1/2-3/4 склянки) на прийом, потім збільшують до 200-300 мл (1-1,5 склянки).

  • При захворюваннях жовчного міхура для посилення жовчовиділення воду п”ють у великих кількостях (до 400-500 мл), але у 2 прийоми протягом 30-40 хв. Вода повинна бути теплою.

  • При захворюваннях сечовивільних шляхів воду п”ють 5-6 разів на день по 200-300 мл на прийом. Крім 3-х звичайних прийомів перед їдою, воду п”ють 2-3 рази через 2,5-3 години після їжі, якщо немає порушень серцево-судинної системи і водно-солевого обміну.

  • Тривалість курсу лікування водами 3-4 або 5-6 тижнів.



БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ ДОБАВКИ



Поняття “біологічно активна добавка” (БАД) Згідно із Законом України “Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини”, біологічно активна добавка – це речовини або їх суміші, що використовуються для надання раціону харчування спеціальних лікувальних або лікувально-профілактичних властивостей.

  • Поняття “біологічно активна добавка” (БАД) Згідно із Законом України “Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини”, біологічно активна добавка – це речовини або їх суміші, що використовуються для надання раціону харчування спеціальних лікувальних або лікувально-профілактичних властивостей.

  • БАДи – це концентрати натуральних природних речовин, виділених із харчової сировини рослинного, тваринного, мінерального походження, або хімічні синтетичні аналоги природних речовин.

  • В 1994 році Конгресом США був прийнятий закон про дієтичні добавки (DS – diеtary Supplement Health and Education). В цьому законі дані визначення поняття “дієтична добавка”(ДД).



Дієтична добавка – це продукт (крім тютюну), який призначений для доповнення харчування шляхом збільшення споживання харчових продуктів, що містять один або кілька з перерахованих нижче інгредієнтів:

  • Дієтична добавка – це продукт (крім тютюну), який призначений для доповнення харчування шляхом збільшення споживання харчових продуктів, що містять один або кілька з перерахованих нижче інгредієнтів:

  • Вітамін

  • Мінерал

  • Лікарську рослину

  • Амінокислоту

  • Іншу субстанцію, яка призначена для доповнення до їжі шляхом збільшення споживання харчових речовин

  • Концентрат, метаболіт, екстракт або їх комбінацію.



В Европейському союзі прийнята Директива 2002/46 ЄС Європейського Парламенту і Європейської Ради від 10.06.2002 р. з гармонізації правових норм держав-членів у відношенні біологічних добавок до їжі.( FS. Food supplements).

  • В Европейському союзі прийнята Директива 2002/46 ЄС Європейського Парламенту і Європейської Ради від 10.06.2002 р. з гармонізації правових норм держав-членів у відношенні біологічних добавок до їжі.( FS. Food supplements).

  • В Російському законодавстві БАД, згідно з Федеральним Законом і постановою від 02.01.2000 р. № 29 “Про якість та безпеку харчових добавок”, визначаються як “природні (ідентичні натуральним) біологічно активні речовини, призначені для споживання одночасно з їжею або введення до складу харчових продуктів”

  • Перелік компонентів, які потенційно можуть входити у склад БАДів, DS I FS в цілому практично ідентичний.



Між нормами DS I FS є різниця. Згідно з нормами DS, відповідальність за кількість добавок у складі DS та їх дозування лежить тільки на виробнику і схвалення FDA не вимагається. Директивами 2002/46 вимагається встановлення максимально безпечних доз вітамінів і мінералів.

  • Між нормами DS I FS є різниця. Згідно з нормами DS, відповідальність за кількість добавок у складі DS та їх дозування лежить тільки на виробнику і схвалення FDA не вимагається. Директивами 2002/46 вимагається встановлення максимально безпечних доз вітамінів і мінералів.

  • Якщо виробник збирається використати новий інгредієнт при виробництві БАДів, то він повинен дати в Європейський орган з безпечності продуктів харчування відповідні матеріали для їх оцінки.



Основна мета створення БАДів – це можливість за допомогою концентратів мікро – і макронутрієнтів коректувати хімічний склад раціонів харчування і тим самим надавати їм певну біологічну спрямованість.

  • Основна мета створення БАДів – це можливість за допомогою концентратів мікро – і макронутрієнтів коректувати хімічний склад раціонів харчування і тим самим надавати їм певну біологічну спрямованість.

  • Біологічно активні добавки до їжі – це компоненти натуральних або ідентичних до них біологічно активних речовин, які приймаються або безпосередньо, або вводяться до складу харчових продуктів з метою збагачення раціону харчування людини біологічно активними речовинами або їх комплексами.



БАДи можуть збагачувати харчові продукти та напої незамінними та високоцінними у біологічному відношенні білками або окремими амінокислотами та їх комплексами, ненасиченими або поліненасиченими жирними кислотами, вітамінами, харчовими волокнами, мікроелементами. У склад БАДів можуть входити деякі регулятори фізіологічних функцій окремих органів і систем організму людини (кофеїн, органічні кислоти, глікозиди, сапоніни, алкалоїди тощо).

  • БАДи можуть збагачувати харчові продукти та напої незамінними та високоцінними у біологічному відношенні білками або окремими амінокислотами та їх комплексами, ненасиченими або поліненасиченими жирними кислотами, вітамінами, харчовими волокнами, мікроелементами. У склад БАДів можуть входити деякі регулятори фізіологічних функцій окремих органів і систем організму людини (кофеїн, органічні кислоти, глікозиди, сапоніни, алкалоїди тощо).

  • БАДи на відміну від лікарських засобів не можуть бути симптоматичними, тобто усувати симптоми. Вони націлені на причини хвороби. БАДи – це добавки до їжі, які допомагають оздоровленню організму та полегшують його природні фізіологічні процеси.



Біологічно активні добавки до їжі поділяють на 3 основні групи: нутріцевтики, парафармацевтики та еубіотики.

  • Біологічно активні добавки до їжі поділяють на 3 основні групи: нутріцевтики, парафармацевтики та еубіотики.

  • Нутріцевтики – це БАДи до їжі, які являють собою есенціальні біологічно активні речовини і є основними компонентами організму: вітаміни, макро – і мікроелементи (залізо, кальцій, селен, цинк, фтор тощо), поліненасичені жирні кислоти, незамінні амінокислоти, деякі моно - і дисахариди, харчові волокна.

  • Метою застосування нутріцевтиків є корекція хімічного складу їжі людини.





Це проміжний продукт між їжею та ліком – він насичує організм харчовими речовинами, але зовсім заміняти ним їжу не можна. Нутріцевтиками можна відкоректувати раціон і оздоровити організм, але не можна вилікувати людину.

  • Це проміжний продукт між їжею та ліком – він насичує організм харчовими речовинами, але зовсім заміняти ним їжу не можна. Нутріцевтиками можна відкоректувати раціон і оздоровити організм, але не можна вилікувати людину.

  • Парафармацевтики – це БАДи до їжі, які проявляють певну фармакологічну активність і застосовуються для профілактики, допоміжної терапії та підтримки в фізіологічних межах функціональної активності органів і систем. До них відносяться: біофлавоноїди, алкалоїди, глікозиди, сапоніни, органічні кислоти, ефірні олії, полісахариди, тобто це препарати рослинного та тваринного походження або їх синтетичні аналоги – так звані “натурпродукти”.





Еубіотики (пробіотики) – це БАДи до їжі, у склад яких входять живі мікроорганізми та/або їх метаболіти (біфідобактерії, лактобактерії), які проявляють нормалізуючий вплив на склад і біологічну активність мікрофлори травного каналу.

  • Еубіотики (пробіотики) – це БАДи до їжі, у склад яких входять живі мікроорганізми та/або їх метаболіти (біфідобактерії, лактобактерії), які проявляють нормалізуючий вплив на склад і біологічну активність мікрофлори травного каналу.

  • Біологічно активні добавки до їжі не можна прирівнювати до харчових добавок. Згідно з визначенням ВООЗ, харчові добавки – це хімічні речовини та природні сполуки, які самі по собі не вживаються як їжа, а додаються до неї для покращення смакових якостей, органолептичних властивостей в процесі виробництва, обробки, упаковки, транспортування або зберігання харчових продуктів.

  • До харчових добавок відносяться: барвники, антиоксиданти, емульгатори, коригуючі речовини, що змінюють органолептичні властивості продуктів, але не проявляють біологічної активності



Функціональна роль БАД- нутріцевтиків.

  • Функціональна роль БАД- нутріцевтиків.

  • Роль нутріцевтиків заключається в основному у підтримці здоров'я, профілактиці багатьох захворювань. Їх використання дозволяє:

  • Достатньо легко та швидко ліквідувати дефіцит есенціальних харчових речовин, які відсутні у більшості дорослого та дитячого харчування.

  • Індивідуалізувати харчування конкретної здорової людини в залежності від потреби із врахуванням статі, віку, фізичного навантаження.

  • Задовільнити змінені фізіологічні потреби хворої людини у харчових речовинах.

  • Підвищити неспецифічну резистентність організму до можливих шкідливих факторів довкілля.

  • Посилити та прискорити зв'язування та виведення з організму чужорідних і токсичних речовин.

  • Спрямовано змінити обмін окремих речовин шляхом впливу на ферментні системи, що впливають на метаболізм.



Функціональна роль БАД - парафармацевтиків. Активізацію та стимулювання функцій окремих органів і систем в межах фізіологічних границь (наприклад: стимуляція секреторної, моторної функції шлунково-кишкового тракту, розумової та фізичної працездатності).

  • Функціональна роль БАД - парафармацевтиків. Активізацію та стимулювання функцій окремих органів і систем в межах фізіологічних границь (наприклад: стимуляція секреторної, моторної функції шлунково-кишкового тракту, розумової та фізичної працездатності).

  • Парафармацевтики є дуже багаточисленною групою БАДів. У своєму складі вони містять ті ж компоненти, що й нутріцевтики, а також додатково цілий ряд біологічно активних речовин. Так, парафармацевтики, виготовлені з рослинної сировини, містять: алкалоїди, глікозиди, фенольні сполуки, фітонциди, кумарини, флавоноїди, дубильні речовини, хромони та ін.



Клінічна ефективність нутріцевтиків і парафармацевтиків різна. Це зумовлено тим, що нутріцевтики поповнюють дефіцит певних макро - і мікронутрієнтів в організмі людини – білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів – і скоріше є засобами профілактики. Парафармацевтики за рахунок вмісту біофлавоноїдів, глікозидів, терпеноїдів та ін. володіють вираженою фармакологічною дією.

  • Клінічна ефективність нутріцевтиків і парафармацевтиків різна. Це зумовлено тим, що нутріцевтики поповнюють дефіцит певних макро - і мікронутрієнтів в організмі людини – білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів – і скоріше є засобами профілактики. Парафармацевтики за рахунок вмісту біофлавоноїдів, глікозидів, терпеноїдів та ін. володіють вираженою фармакологічною дією.



Маркування БАД. В США надається велике значення оформленню етикеток для DS. Контролем за цим займається спеціальна комісія. Основне її завдання – розробка рекомендацій з оформлення етикеток і перевірка нанесених на них відомостей. Комісія може вимагати інформацію, яку вважає потрібною. В США на етикетках, якими оформляються DS, може бути дуже обмежена інформація про мету їх застосування. Допускається згадування лише трьох показників до їх застосування:

  • Маркування БАД. В США надається велике значення оформленню етикеток для DS. Контролем за цим займається спеціальна комісія. Основне її завдання – розробка рекомендацій з оформлення етикеток і перевірка нанесених на них відомостей. Комісія може вимагати інформацію, яку вважає потрібною. В США на етикетках, якими оформляються DS, може бути дуже обмежена інформація про мету їх застосування. Допускається згадування лише трьох показників до їх застосування:

  • Доцільність застосування DS для поповнення будь-якого компоненту при його хронічній недостатності.

  • Можливість відновлення за допомогою DS будь-яких структурно-функціональних порушень в організмі людини.

  • Використання з метою оздоровлення



Однією з вимог для листка -вкладиша для конкретної DS є обов'язкова вказівка повного складу інгредієнтів і можливості небажаних реакцій. На ярлику повинен бути напис “продукт не пройшов оцінку в FDA”.

  • Однією з вимог для листка -вкладиша для конкретної DS є обов'язкова вказівка повного складу інгредієнтів і можливості небажаних реакцій. На ярлику повинен бути напис “продукт не пройшов оцінку в FDA”.





Процедура легалізації в Україні БАД/ДД прописана в Постанові Кабінету Міністрів України від 26.07.06 р. № 1023 “Про реалізацію статті 28 Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів”.

  • Процедура легалізації в Україні БАД/ДД прописана в Постанові Кабінету Міністрів України від 26.07.06 р. № 1023 “Про реалізацію статті 28 Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів”.

  • Для українського виробника, який бажає виготовити і вивести на ринок новий певний вид БАД/ДД, необхідно перш за все підготувати проект технічних умов (ТУ) на технологію виготовлення продукту. Цей проект разом із заявою слід направити до одного з профільних науково - дослідницьких інститутів чи експертних профільних баз компетентних міністерств та відомств з метою отримання висновку санітарно -епідеміологічної експертизи на нормативний документ. На сьогодні провідними експертними закладами з цих питань є Інститут екологічної гігієни та токсикології ім. Л.І.Медведя МОЗ України та Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України та інші. З даними установами мають бути попередньо узгоджені ТУ, кількісно-якісний склад продукту та текст етикетки. Після цього МОЗ виносить та затверджує висновок санітарно-епідеміологічної експертизи на нормативний документ і додаток до нього (текст етикетки).



Дані ТУ передаються на узгодження та реєстрацію до Держспоживстандарту України. Позитивне рішення даної установи та реєстрація ТУ Держспоживстандартом дає право на виготовлення пробної продукції, яка не підлягає реалізації і має бути направлена до одного з вищевказаних інститутів на експертизу. Далі виробник знову звертається до МОЗ із проханням провести санітарно - епідеміологічну експертизу продукції та надає її зразки для проведення досліджень. МОЗ направляє заявника в уповноважений заклад, який проводить комплекс досліджень з метою встановлення відповідності заявлених в нормативному документі фізико-хімічних, мікробіологічних, токсикологічних та радіологічних показників реальному продукту.

  • Дані ТУ передаються на узгодження та реєстрацію до Держспоживстандарту України. Позитивне рішення даної установи та реєстрація ТУ Держспоживстандартом дає право на виготовлення пробної продукції, яка не підлягає реалізації і має бути направлена до одного з вищевказаних інститутів на експертизу. Далі виробник знову звертається до МОЗ із проханням провести санітарно - епідеміологічну експертизу продукції та надає її зразки для проведення досліджень. МОЗ направляє заявника в уповноважений заклад, який проводить комплекс досліджень з метою встановлення відповідності заявлених в нормативному документі фізико-хімічних, мікробіологічних, токсикологічних та радіологічних показників реальному продукту.

  • Експерти повинні також впевнитись, що продукту та його складовим притаманні властивості, на які «претендує» заявник, а за необхідності – вивчити їх у клінічних умовах.

  • Після узгодження відповідних питань інститутом приймається рішення щодо можливості отримання санітарно -епідеміологічного висновку на даний БАД/ДД, який видає та затверджує МОЗ.



Вищезазначений документ є єдиною підставою для занесення найменування певного виду продукції до Державного реєстру продуктів спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок. Це зараз відбувається “автоматично” після отримання висновку санітарно-епідеміологічної експертизи на продукцію. Після цього виготовлення даної БАД/ДД можна ставити “на потік” та розпочинати їх реалізацію.

  • Вищезазначений документ є єдиною підставою для занесення найменування певного виду продукції до Державного реєстру продуктів спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок. Це зараз відбувається “автоматично” після отримання висновку санітарно-епідеміологічної експертизи на продукцію. Після цього виготовлення даної БАД/ДД можна ставити “на потік” та розпочинати їх реалізацію.

  • Таким чином, у виробника для розповсюдження своєї продукції в аптечній або торгівельній мережі повинні бути наступні документи:

  • ТУ, зареєстровані Держспоживстандартом;

  • висновок санітарно-епідеміологічної експертизи та додаток до нього (затверджений текст етикетки);

  • Паспорт якості на кожну партію БАД/ДД.

  • Для імпортних БАД/ДД процедура легалізації спрощується за рахунок того, що іноземним виробникам не потрібно узгоджувати ТУ з українськими регуляторними органами. Вони надають необхідні документи від країни-виробника. Все інше – як і для вітчизняної продукції.



Питання до лекції:

  • 1. Класифікація мінеральних вод.

  • 2. Застосування мінеральних вод.

  • 3. Що таке парафармацевтики?



Дякую за увагу




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка