Міністерство освіти і науки України



Дата конвертації30.05.2016
Розмір445 b.


Міністерство освіти і науки України

  • Міністерство освіти і науки України

  • Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

  • Управління освіти Хмельницької міської ради

  • Науково – методичний центр

  •  

  • Запровадження нового

  • Державного стандарту

  • базової і повної середньої

  • освіти та нових програм

  • Освітня галузь Нові підходи

  • “Математика”: Тенденції

  • Перспективи

  • м. Хмельницький

  • 2013


ПОСТАНОВА КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

  • ПОСТАНОВА КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

  • від 23 листопада 2011 р. № 1392



«Стандарт освіти – це система основних показників, що є складовими державної норми освіченості. Освітній стандарт відображає суспільний ідеал, враховує можливості реальної особистості та системи освіти щодо досягнення цього ідеалу».

  • «Стандарт освіти – це система основних показників, що є складовими державної норми освіченості. Освітній стандарт відображає суспільний ідеал, враховує можливості реальної особистості та системи освіти щодо досягнення цього ідеалу».

  • «Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти – це зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні»



В соціокультурному плані

  • В соціокультурному плані

  • - Привести нинішню шкільну освіту у відповідність із потребами часу, сучасними завданнями розвитку країни, істотно підвищити її якість і ефективність

  • У педагогічному плані

  • - Зробити освіту доступною для дитини, яка не підриває його здоров'я, відповідає його віковому розвитку, нахилам, здібностям і інтересам

  • У соціальному плані

  • - Гарантувати доступність освіти для кожної дитини

  • У загальнонаціональному плані

  • - Забезпечити утвердження цінностей громадянського демократичного суспільства, єдиного освітнього простору країни, гідного рівня освітнього потенціалу нації



Особистісно зорієнтованого

  • Особистісно зорієнтованого

  • компетентнісного

  • діяльнісного підходів

  • Основною особливістю нового Державного стандарту є орієнтація вимог до рівня підготовки випускників на досягнення компетентностей.

  • компетентнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності

  • діяльнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти

  • особистісно зорієнтований підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні



компетентнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності

  • компетентнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності

  • діяльнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти

  • особистісно зорієнтований підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні



Загальної характеристики складових змісту освіти

  • Загальної характеристики складових змісту освіти

  • Базового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів II—III ступеня

  • Державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів





Числа

  • Числа

  • Вирази

  • Рівняння і нерівності

  • Функції

  • Елементи комбінаторики, теорії ймовірності та статистики

  • Геометричні фігури

  • Геометричні величини



розширення знань про число, формування культури усних, письмових, інструментальних, точних і наближених обчислень;

  • розширення знань про число, формування культури усних, письмових, інструментальних, точних і наближених обчислень;

  • формування системи функціональних понять, умінь використовувати функції та їх графіки для характеристики залежностей між величинами явищ і процесів;

  • забезпечення оволодіння учнями мовою алгебри, уміннями здійснювати перетворення алгебричних виразів, розв’язувати рівняння, нерівності та їх системи, моделювати за допомогою рівнянь реальні ситуації, пояснювати здобуті результати;

  • формування уявлень про математичну статистику і теорію ймовірності як окремі науки, про особливості організації статистичних досліджень, наочне подання статистичних даних, визначення числових характеристик статистичного ряду, понять випадкової події та її ймовірності;

  • забезпечення оволодіння учнями мовою геометрії, розвиток просторового уявлення, умінь виконувати геометричні побудови;

  • формування знань про геометричні фігури на площині, їх властивості, а також умінь застосовувати вивчене у процесі розв’язування геометричних задач;

  • ознайомлення із способами і методами математичних доведень, формування умінь використовувати їх у процесі навчання;

  • формування знань про основні геометричні величини (довжина, площа, об’єм, міра кута), способи їх знаходження серед пласких і просторових фігур, формування умінь застосовувати здобуті знання у навчальних і життєвих ситуаціях.



забезпечує створення єдиного освітнього простору;

  • забезпечує створення єдиного освітнього простору;

  • посилює регламентуючу роль школи в системі неперервної освіти;

  • забезпечує еквівалентність здобуття загальної середньої освіти у різних формах;

  • приводить зміст шкільної освіти у відповідність з потребами часу, завданнями розвитку країни;

  • створює умови для диференційованого навчання тощо.



в ньому передбачено наступність змісту семи освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Математика», «Природознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура»;

  • в ньому передбачено наступність змісту семи освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Математика», «Природознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура»;

  • задекларовано перехід до компетентісного підходу формування змісту освіти та особистісно зорієнтованого навчального процесу;

  • збережено чітке структурування, закладене в чинному Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти, а саме: розділ «Загальні положення» складає цільовий блок, що визначає мету і завдання Державного стандарту в цілому та окремих його освітніх галузей; дається тлумачення головних вживаних у документі понять; удосконалено Базовий навчальний план;

  • Стандарт складається з обов’язкового змісту освіти певної галузі знань та державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.



Модернізація змісту освіти.

  • Модернізація змісту освіти.

  • Переорієнтація освіти зі знаннєвої парадигми на діяльнісну.

  • Розділ «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» орієнтує освіту на формування способів навчальної, пізнавальної, комунікативної, практичної діяльності.

  • Особистісна орієнтація освіти, забезпечення варіативності і свободи вибору в змісті освіти старшої школи. Так, у Стандарті Базовим навчальним планом для старшої школи передбачено обов’язковий для вивчення зміст освітніх галузей та час на інтегровані курси за вибором загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до загальної кількості годин, передбачених для кожної галузі.

  • Орієнтація на компетентісний підхід до змісту освіти, формування готовності школярів застосовувати набуті знання, уміння, навички та способи діяльності у практичному житті.



Реалізація стандарту потребує змін у діяльності вчителя, виконання нових функцій у процесі професійно-педагогічної роботи в сучасній школі:

  • Реалізація стандарту потребує змін у діяльності вчителя, виконання нових функцій у процесі професійно-педагогічної роботи в сучасній школі:

  • функції сприяння навчанню учнів (створення умов для прояву самостійності, творчості, відповідальності учня в освітньому процесі та формування у нього мотивації безперервної освіти);

  • функції проектування (проектування спільно з учнем індивідуального освітнього маршруту);

  • управлінської функції (координації діяльності суб’єктів освітнього процесу)



Науково-методичному центру для підготовки вчителів природничих дисциплін на методичному рівні до викладання за новим Державним стандартом необхідно :

  • Науково-методичному центру для підготовки вчителів природничих дисциплін на методичному рівні до викладання за новим Державним стандартом необхідно :

  • здійснювати інформаційну, організаційно-методичну, експертну підтримку реалізації нового Державного стандарту;

  • скерувати методичну діяльність на модернізацію комплексу

  • педагогічних технологій, яким володіють учителі;

  • формувати методологічну та культурологічну компетентності вчителя, без яких неможливо вийти на високий рівень у викладанні шкільних дисциплін;

  • більше уваги приділяється міжпредметним зв'язкам, навичкам орієнтуватися в великих обсягах інформації;

  • організувати роботу творчих груп учителів природничого циклу з

  • метою посилення інтеграційних процесів навчання з іншими освітніми галузями в початковій, основній та старшій школі.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка