Місце І роль держави у розбудові національної моделі соціального діалогу



Дата конвертації04.06.2016
Розмір445 b.


МІСЦЕ І РОЛЬ ДЕРЖАВИ У РОЗБУДОВІ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ

  • Найважливіша і визначальна роль у формуванні цивілізованої системи соціально-трудових відносин належить державі.

  • Вона виступає одночасно у двох ролях:

  • держава як носій публічної влади

  • держава як соціальний партнер.


Держава як носій публічної влади

  • Держава як носій публічної влади має повноваження, що поділяються на: законодавчі, виконавчі і судові.

  • Держава ухвалює закони, якими повинні керуватися суб'єкти соціального діалогу, у тому числі легалізує їх правосуб'єктність, процедури їхньої взаємодії. Вона забезпечує виконання законів за допомогою актів керування, контролю і нагляду у сфері праці. Крім того, вона має судову систему, що включає органи юрисдикції, які беруть участь у розгляді економічних спорів та інших справ, зокрема трудових конфліктів.

  • Як законодавець держава повинна гарантувати дотримання законодавства у сфері соціально-трудових відносин.

  • Як арбітр вона уповноважує свої виконавчі органи організовувати взаємодію з профспілками та організаціями роботодавців, створювати сприятливі умови для ведення колективних переговорів, вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) тощо;

  • надає свої представницькі функції органам виконавчої влади, яку представляють:

  • - на державному рівні - Кабінет Міністрів України;

  • - на галузевому рівні - міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

  • - на територіальному рівні - обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, виконавчі органи міських, сільських, селищних рад.

  • Як власник засобів виробництва, через відповідну систему управління ними, держава має проводити діалог з профспілками та організаціями роботодавців, аби створити певний соціальний клімат, необхідний для проведення докорінної ринкової перебудови.



Держава як соціальний партнер

  • Держава як соціальний партнер може розглядатися у двох аспектах:

  • як роботодавець

  • як роботодавець держава в особі адміністрації державних підприємств поряд з іншими роботодавцями бере участь у ринковій конкуренції.

  • як партнер у правовому механізмі соціального співробітництва, носій загальнодержавних інтересів.

  • як представники інтересів держави в системі соціального діалогу сьогодні, відповідно до чинного законодавства, виступають виконавчі органи державної влади різних рівнів.

  • Сучасне законодавство включає функцію держави у сформованій системі соціального діалогу як учасника переговорного процесу в особі Уряду, місцевих органів виконавчої влади, що виконують функції суб'єкта формування соціальної політики і гаранта дотримання законодавчих норм, інтересів суспільства для:

      • установлення принципів і правил ведення колективних переговорів;
      • виконання функції роботодавця в необхідних випадках.
    • у даний час органи виконавчої влади виступають однією зі сторін Генеральної угоди, угод, що укладаються на галузевому та регіональному рівнях.


  • Принципи соціального діалогу лежать в основі реалізації державної політики у сфері соціально-трудових відносин, зайнятості, оплати, нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, соціального захисту населення, соціального страхування, пенсійного забезпечення.

  • Міністерство праці та соціальної політики, як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади з цих питань, у межах своїх повноважень забезпечує координацію роботи по створенню необхідних умов для ефективного функціонування та розвитку системи соціального діалогу.

  • Ця діяльність міністерства носить багатовекторний характер.

  • Насамперед вона стосується вдосконалення нормативно-правової бази для регулювання соціально-трудових відносин, адаптації вітчизняного законодавства до міжнародних трудових норм і стандартів, ратифікованих Україною конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці.



ПРО ПРАКТИЧНІ КРОКИ НА ШЛЯХУ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ

  • І. Сучасний стан соціального діалогу.

  • Створена та діє відповідна нормативно-правова база, якою забезпечується застосування ратифікованих Україною конвенцій МОП та створені умови для розвитку соціального діалогу, забезпечення діяльності організацій роботодавців та профспілок.

  • Зокрема, діють Закони України:

  • „Про колективні договори і угоди”,

  • „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”,

  • „Про організації роботодавців”,

  • „Про порядок вирішення колективних трудових спорів, конфліктів”.

  • Сьогодні в Україні створені і діють 156 всеукраїнських профспілок і профоб’єднання та 21 всеукраїнське об’єднання організацій роботодавців.

  • Соціальний діалог здійснюється у формі обміну інформацією, консультацій, переговорів, примирних процедур.



  • Залучення професійних спілок та організацій роботодавців до процесу прийняття рішень з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, забезпечується відповідно до:

  • Закону України „Про Кабінет Міністрів України” ;

  • (абзац 2 пункту 2 статті 20 Закону) „Кабінет Міністрів України сприяє розвитку соціального діалогу, відповідно до закону проводить консультації із всеукраїнськими об'єднаннями профспілок і всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців щодо проектів законів, інших нормативно-правових актів з питань розроблення та здійснення державної політики у сфері трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального захисту”

  • Регламенту Кабінету Міністрів України;

  • Відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України:

  • - повноважні представники соціальних партнерів беруть участь у засіданнях урядових комітетів і Кабінету Міністрів України під час розгляду цих питань;

  • - всі законодавчі та нормативно-правові акти, які стосуються соціально-трудових відносин, розробляються за участю об’єднань профспілок та роботодавців.



  • Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2008-2009 роки ;

  • Відповідно до пунктів 1, 2 Заключних положень Генеральної угоди Сторони домовилися:

  • „1. Здійснювати соціальний діалог з питань проведення державної соціально-економічної політики, в тому числі під час розроблення проектів актів законодавства, які стосуються економічних і соціально-трудових відносин, соціального захисту населення, і розглядати їх за участю всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і підприємців, які є суб’єктами Угоди, та Сторони профспілок у порядку згідно з додатками 5 та 6, відповідно до Рекомендації МОП № 113 щодо консультацій та співробітництва між державною владою та організаціями підприємців і працівників у галузевому та національному масштабі.

  • 2. Не допускати внесення на розгляд Кабінету Міністрів України та прийняття ним актів законодавства, які стосуються соціально-економічних, трудових прав та інтересів працівників і роботодавців без проведення попереднього соціального діалогу”.



  • розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 № 285-р „Про затвердження плану заходів щодо організації соціального діалогу в Україні”

  • Відповідно до п.1 плану заходів, затвердженого цим розпорядженням, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади мають забезпечити підготовку і внесення на розгляд Кабінету Міністрів України актів законодавства, які стосуються захисту соціально-економічних, трудових прав та інтересів працівників і роботодавців, а також тих, що спрямовані на подолання наслідків фінансово-економічної кризи, з дотриманням процедури погодження, визначеної Генеральною угодою між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2008-2009 роки.

  • постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 р. № 1068 „Про доповнення Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади”

  • Постановою Уряду передбачено, що у разі коли на державну реєстрацію міністерства та інші центральні органи виконавчої влади подають нормативно-правовий акт з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, вони також повідомляють про позицію уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженого представника від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців щодо цього акта та про проведену роботу з врахування їх зауважень і пропозицій.



  • Одним з ефективних механізмів реалізації соціального діалогу є співпраця соціальних партнерів у рамках тристоронніх органах.

  • - створені та діють:

  • Національна тристороння соціально-економічна рада при Президентові України;

  • територіальні тристоронні соціально-економічні ради;

  • - управління фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування здійснюється на тристоронній основі;

  • - діяльність Українського координаційного комітет сприяння зайнятості населення побудована на принципах соціального діалогу.

  • Укладення колективних договорів та угод різних рівнів є ключовим елементом становлення та функціонування системи соціального партнерства.

  • - на національному рівні діє Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2008-2009 роки;

  • - на регіональному рівні укладено 27 угод;

  • - на галузевому рівні – 90 угод;

  • - на виробничому рівні – понад 94 тис. колективних договорів, колективно-договірним регулюванням соціально-трудових відносин охоплено понад 9,0 млн. чоловік (83,9 %).

  • (за даними Держомстату на 31 грудня 2009 року)



2. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ

  • Широкий та системний діалог на державному, галузевому та регіональному рівнях має бути спрямований на забезпечення прискореного подолання та попередження бідності в державі, зокрема серед працюючих, реформування системи оплати праці, соціального захисту, пенсійного страхування, забезпечення ефективної зайнятості.

  • З цією метою необхідно забезпечити:

  • - залучення всеукраїнських профспілок та профоб’єднань і всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців до вироблення соціальної та економічної політики держави;

  • - конструктивну взаємодію органів виконавчої влади, всеукраїнських профспілок та профоб’єднань і всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців під час підготовки проектів державних програм, законодавчих та нормативно-правових актів, що стосуються соціально-економічних і трудових відносин шляхом проведення консультацій;

  • - зміцнення інститутів соціального діалогу на всіх рівнях;

  • - сприяння укладенню Генеральної угоди, галузевих, регіональних угод та колективних договорів;

  • - вдосконалення законодавства України щодо забезпечення прав та гарантій діяльності соціальних партнерів у відповідності з конвенціями МОП, ратифікованими Україною;

  • - реформування судової системи, зокрема запровадження трудових судів.



3. НАУКОВО-ОСВІТНЄ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

  • Нині в Україні функціонує єдиний вищий навчальний заклад, який готує фахівців з питань соціального діалогу – Академія праці та соціальних відносин Федерації профспілок України.

  • В інших вищих навчальних закладах України немає програм, присвячених вивченню питань соціального діалогу.

  • На замовлення Міністерства праці та соціальної політики здійснюються науково-дослідні роботи Інститутом соціально-трудових відносин Мінпраці (м. Луганськ).

  • Одними з останніх науково-дослідних робіт, над якими працює Інститут, є:

  • - визначення концептуальних підходів щодо підвищення мотивації вітчизняних соціальних партнерів галузевого рівня до їх інституціонального забезпечення (відповідно до практики галузевого діалогу у країнах ЄС);

  • - порівняльно-правове дослідження відповідності законодавства України acguis Європейського Союзу у сфері соціального діалогу;

  • - участь незалежних профспілок у соціальному діалозі на національному та виробничому рівнях, зокрема, під час формування спільних представницьких органів.



  • На звернення співголів Національної тристоронньої соціально-економічної ради в Інституті підвищення кваліфікації кадрів Національної академії державного управління запроваджено цикл короткострокових тематичних семінарів для представників сторін соціального діалогу.

  • За сприяння Міжнародної організації праці, Національної тристоронньої соціально-економічної ради проведено низку навчальних семінарів «Організація роботи територіальної тристоронньої соціально-економічної ради в умовах становлення та розвитку інститутів соціального діалогу в Україні».

  • З метою підвищення науково-освітнього забезпечення розвитку соціального діалогу соціальні партнери планують передбачити відповідні зобов'язання у новій Генеральній угоді, по якій розпочато колективні переговори і вже є певні напрацювання у цьому напрямку.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка