Мистецтво сестринської справи полягає в гармонійному поєднанні творчого підходу та наукової обгрунтованості процедур, посібників, словесних впливів і бесід в процесі догляду за хворим



Дата конвертації17.12.2016
Розмір445 b.



Мистецтво сестринської справи полягає в гармонійному поєднанні творчого підходу та наукової обгрунтованості процедур, посібників, словесних впливів і бесід в процесі догляду за хворим; в умінні часом захистити пацієнта від хвилюють його негативних думок і почуттів, як відомо, суттєво затягують одужання. Такий захист важливий для людей будь-якого віку, але особливо для дітей та осіб літнього віку.

  • Мистецтво сестринської справи полягає в гармонійному поєднанні творчого підходу та наукової обгрунтованості процедур, посібників, словесних впливів і бесід в процесі догляду за хворим; в умінні часом захистити пацієнта від хвилюють його негативних думок і почуттів, як відомо, суттєво затягують одужання. Такий захист важливий для людей будь-якого віку, але особливо для дітей та осіб літнього віку.



Обмін інформацією у процесі спілкування здійснюється як за допомогою слів, тобто вербально, так і без слів, невербально - за допомогою жестів, міміки, ходи, пози, інтонації і т.д. Для практичної діяльності медсестри властива своя специфіка вербального спілкування.

  • Обмін інформацією у процесі спілкування здійснюється як за допомогою слів, тобто вербально, так і без слів, невербально - за допомогою жестів, міміки, ходи, пози, інтонації і т.д. Для практичної діяльності медсестри властива своя специфіка вербального спілкування.



Під простотою спілкування розуміють стислість, закінченість фраз, які містять зрозумілі слова. Медсестрі необхідно пам'ятати, що хворій людині буває складно оцінити суть багатослівного повідомлення і побудувати на його основі тактику своїх подальших дій. З іншого боку, стисла інформація може вимагати її неодноразового повторення або уточнення, оскільки при цьому розуміння може бути неповним.

  • Під простотою спілкування розуміють стислість, закінченість фраз, які містять зрозумілі слова. Медсестрі необхідно пам'ятати, що хворій людині буває складно оцінити суть багатослівного повідомлення і побудувати на його основі тактику своїх подальших дій. З іншого боку, стисла інформація може вимагати її неодноразового повторення або уточнення, оскільки при цьому розуміння може бути неповним.



З особливою обережністю потрібно підходити до використання в спілкуванні з пацієнтом абревіатур, у тому числі ввійшли в побут даного лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ). При першій зустрічі з пацієнтом спеціальні терміни краще вимовляти повністю, і тільки в подальшому, коли у медсестри вже з'явиться впевненість у тому, що прийняті скорочення однозначно розуміються хворим, можна почати їх використовувати.

  • З особливою обережністю потрібно підходити до використання в спілкуванні з пацієнтом абревіатур, у тому числі ввійшли в побут даного лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ). При першій зустрічі з пацієнтом спеціальні терміни краще вимовляти повністю, і тільки в подальшому, коли у медсестри вже з'явиться впевненість у тому, що прийняті скорочення однозначно розуміються хворим, можна почати їх використовувати.



  • Критерій ясності інформації передбачає, що після отримання повідомлення пацієнт може однозначно ввідповісти на питання «що, як, скільки, де, коли, чому», що стосуються його подальших дій (чи буде він діяти у відповідності зі своїми відповідями - інше питання).



  • Використання слів типу «більше», «менше», «частіше», «рідше», «іноді», «мало», «багато», «вранці», «завтра», «чекайте» і т.д. може сприяти неоднозначної інтерпретації повідомлення. Буває, що повідомлення залишається неясним і у разі якісного розбіжності вербального і невербального способів спілкування



B. Kozier і G. Erb називають критерій «заслуговує на довіру» найважливішим для ефективного спілкування і вважають, що на довіру пацієнта до медсестри впливають:

  • B. Kozier і G. Erb називають критерій «заслуговує на довіру» найважливішим для ефективного спілкування і вважають, що на довіру пацієнта до медсестри впливають:

  • ставлення до неї інших медичних працівників;

  • знання медсестрою теми розмови

  • водночас розуміння нею обмеженості своїх знань та вміння зізнатися в цьому;

  • дотримання конфіденційності відносин.



Автори відзначають, що повідомлення, зроблене впевненим і рішучим тоном, швидше викличе довіру у пацієнта, ніж передане з нотками невпевненість у голосі. У той же час вони застерігають від самовпевнених, авторитарних суджень, вважаючи більш прийнятним конструктивний діалог.

  • Автори відзначають, що повідомлення, зроблене впевненим і рішучим тоном, швидше викличе довіру у пацієнта, ніж передане з нотками невпевненість у голосі. У той же час вони застерігають від самовпевнених, авторитарних суджень, вважаючи більш прийнятним конструктивний діалог.



До вербальним навичкам спілкування, якими має володіти медсестра, можна віднести мистецтво слухати. Уміння слухати на відміну від здатності просто чути передбачає наявність певної дисципліни, вимагає певних зусиль. При бажанні цього вміння можна навчитися.

  • До вербальним навичкам спілкування, якими має володіти медсестра, можна віднести мистецтво слухати. Уміння слухати на відміну від здатності просто чути передбачає наявність певної дисципліни, вимагає певних зусиль. При бажанні цього вміння можна навчитися.



С.В. Кривцова і Е, А. Мухаматуліна виділяють

  • С.В. Кривцова і Е, А. Мухаматуліна виділяють

  • активне,

  • пасивне

  • і емпатичне слухання.



Під активним вони розуміють слухання, при якому на перший план виступає відображення інформації, а під емпатичних - відображення почуттів. Ми вважаємо таке «препарування» дуже доречним для сестринської практики і надалі будемо дотримуватися цього тлумачення понять.

  • Під активним вони розуміють слухання, при якому на перший план виступає відображення інформації, а під емпатичних - відображення почуттів. Ми вважаємо таке «препарування» дуже доречним для сестринської практики і надалі будемо дотримуватися цього тлумачення понять.



Рекомендації про те, як слухати активно:

  • Рекомендації про те, як слухати активно:

  • 1. Будьте уважні. Створіть своїм невербальним поводженням атмосферу співпереживання. Якщо ви будете уважні, чуйні, зосереджені, якщо будете дивитися як говорить пацієнт, він відчує, що є важливим і почне ставитися до вас більш позитивно

  • 2. Проявляйте інтерес до потреб співрозмовника. Пам'ятайте, що ви повинні слухати з намаганням зрозуміти.



3. Слухайте на основі установки «Я - о'кей, ти - о'кей»:

  • 3. Слухайте на основі установки «Я - о'кей, ти - о'кей»:

  • а) реагувати на слова співрозмовника слід доброзичливо, не критикуючи його особи

  • б) не ставте дуже багато запитань. Пам'ятайте, що надто прискіпливе опитування може викликати відчуття, що пацієнт «потрапив на допит»;



в) станьте наче «дзеркало» співрозмовника: намагайтеся відтворити іншими словами те, що, на вашу думку, відчуває і / або говорить ваш співрозмовник;

  • в) станьте наче «дзеркало» співрозмовника: намагайтеся відтворити іншими словами те, що, на вашу думку, відчуває і / або говорить ваш співрозмовник;

  • г) не варто використовувати «заспокійливі» фрази, такі як «ну, все це не так погано», «завтра тобі буде краще», «не варто так переживати», «не можна все приймати так близько до серця, це всі дрібниці »,« не треба робити з мухи слона ».



4. Не допускайте, щоб співрозмовник «підчепив вас на гачок». Таке може статися, якщо ви розсердитеся, образитеся або дозволите собі робити поспішні висновки або завідомо засуджуватимете співрозмовника.

  • 4. Не допускайте, щоб співрозмовник «підчепив вас на гачок». Таке може статися, якщо ви розсердитеся, образитеся або дозволите собі робити поспішні висновки або завідомо засуджуватимете співрозмовника.



Сестрам часто доводиться спілкуватися з людьми у стані сильного емоційного збудження. У цьому випадку прийоми активного слухання не спрацьовують. Співрозмовник не здатен контролювати власні емоції, вловлювати зміст розмови.

  • Сестрам часто доводиться спілкуватися з людьми у стані сильного емоційного збудження. У цьому випадку прийоми активного слухання не спрацьовують. Співрозмовник не здатен контролювати власні емоції, вловлювати зміст розмови.



Він потребує тільки одного - заспокоїтися, налагодити самоконтроль; лише тоді він буде ЧУТИ те, що ви йому говорите. У таких випадках ефективне пасивне слухання. Медсестрі в першу чергу потрібно оволодіти навичками пасивного слухання.

  • Він потребує тільки одного - заспокоїтися, налагодити самоконтроль; лише тоді він буде ЧУТИ те, що ви йому говорите. У таких випадках ефективне пасивне слухання. Медсестрі в першу чергу потрібно оволодіти навичками пасивного слухання.



В іншому випадку вона до кінця чергування навряд чи зможе контролювати свої власні емоції, а посади психолога-консультанта по роботі з середнім медичним персоналом в наших ЛПУ немає.

  • В іншому випадку вона до кінця чергування навряд чи зможе контролювати свої власні емоції, а посади психолога-консультанта по роботі з середнім медичним персоналом в наших ЛПУ немає.



Якщо ви маєте справу з людиною у стані афекту, сильного емоційного збудження, вам необхідно її просто заспокоїти. Зазвичай людина в такому стані не дуже добре контролює свої емоції і не дуже добре розуміє, що саме вона говорить.

  • Якщо ви маєте справу з людиною у стані афекту, сильного емоційного збудження, вам необхідно її просто заспокоїти. Зазвичай людина в такому стані не дуже добре контролює свої емоції і не дуже добре розуміє, що саме вона говорить.



Тому не потрібно «відображати» його слова або почуття. Це швидше за все викличе у співрозмовника додатковий вибух роздратування. Не допомагають і загальноприйняті в таких випадках слова-штампи: «Заспокойся». «Не плач», «Не треба нервуватися».

  • Тому не потрібно «відображати» його слова або почуття. Це швидше за все викличе у співрозмовника додатковий вибух роздратування. Не допомагають і загальноприйняті в таких випадках слова-штампи: «Заспокойся». «Не плач», «Не треба нервуватися».



Тому важливо просто СЛУХАТИ людини, просто давати їй зрозуміти, що вона не одна, що ви її чуєте, розумієте і готові підтримати. Краще за все при цьому діють так звані «угу-реакції»:

  • Тому важливо просто СЛУХАТИ людини, просто давати їй зрозуміти, що вона не одна, що ви її чуєте, розумієте і готові підтримати. Краще за все при цьому діють так звані «угу-реакції»:



«Так-так, угу-угу, ну, звичайно» і т.п. Справа в тому, що емоційний стан людини подібний до маятника: дійшовши до найвищої точки напруження, людина починає заспокоюватися і приходити до тями. Якщо не намагатися зупинити маятник, то, виговорившись, людина заспокоїться і, відчувши це, ви зможете вже спілкуватися з нею нормально.

  • «Так-так, угу-угу, ну, звичайно» і т.п. Справа в тому, що емоційний стан людини подібний до маятника: дійшовши до найвищої точки напруження, людина починає заспокоюватися і приходити до тями. Якщо не намагатися зупинити маятник, то, виговорившись, людина заспокоїться і, відчувши це, ви зможете вже спілкуватися з нею нормально.



Не мовчіть, бо глухе мовчання викликає роздратування у будь-якої людини, а в ослабленої його посилює.

  • Не мовчіть, бо глухе мовчання викликає роздратування у будь-якої людини, а в ослабленої його посилює.

  • Техніка ця, таким чином, вимагає від вас одного: щоб розмова не переривався, поки співрозмовник не «охолоне».



Тому у ті моменти, коли вона замовкає, природним тоном задавайте уточнюючі питання:

  • Тому у ті моменти, коли вона замовкає, природним тоном задавайте уточнюючі питання:

  • «І що він тобі сказав?»

  • Або «А ви що відповіли?»

  • Або «А де була вона у цей час?».



Головна ваше завдання - не заразитися від співрозмовника його емоціями, що не так-то легко, особливо якщо ці емоції спрямовані на вас, і не впасти в той же емоційний стан, який може спричинити бурхливий конфлікт, «з'ясування стосунків».

  • Головна ваше завдання - не заразитися від співрозмовника його емоціями, що не так-то легко, особливо якщо ці емоції спрямовані на вас, і не впасти в той же емоційний стан, який може спричинити бурхливий конфлікт, «з'ясування стосунків».



Пасивне слухання, таким чином, тільки за назвою пасивне. Насправді, воно вимагає певної душевної роботи. Чи здатні ви без всяких фільтрів відпочути» ті емоції, які зараз домінують в іншій людині, почути об'єктивно, не переносячи на себе?

  • Пасивне слухання, таким чином, тільки за назвою пасивне. Насправді, воно вимагає певної душевної роботи. Чи здатні ви без всяких фільтрів відпочути» ті емоції, які зараз домінують в іншій людині, почути об'єктивно, не переносячи на себе?



Якщо так, то ваше слухання буде успішним, якщо ні, то ви лише піддастеся тому емоційному тиску, який виходить від співрозмовника і фактично будете для нього об'єктом маніпулювання.

  • Якщо так, то ваше слухання буде успішним, якщо ні, то ви лише піддастеся тому емоційному тиску, який виходить від співрозмовника і фактично будете для нього об'єктом маніпулювання.



Традиційне спілкування передбачає взаємозв'язок трьох його сторін: комунікативної, інтерактивної і перцептивної, які в реальній дійсності, звичайно, не реалізуються ізольовано.

  • Традиційне спілкування передбачає взаємозв'язок трьох його сторін: комунікативної, інтерактивної і перцептивної, які в реальній дійсності, звичайно, не реалізуються ізольовано.



Комунікативна функція спілкування полягає в обміні інформацією, у даному випадку між медсестрою і пацієнтом.

  • Комунікативна функція спілкування полягає в обміні інформацією, у даному випадку між медсестрою і пацієнтом.

  • Інтерактивна полягає в організації взаємодії між комунікаторами.

  • Перцептивна (лат, perceptio - сприйняття) - у спілкуванні - як процесі сприйняття партнерами одне одного та встановлення певного рівня взаєморозуміння



Комунікативна сторона професійного спілкування медсестри з пацієнтом.

  • Комунікативна сторона професійного спілкування медсестри з пацієнтом.

  • Мета медсестри - виробити певну точку зору на тимчасові й потенційні проблеми пацієнта. Комунікативної сторону спілкування властиві наявність:

  • Зворотного зв'язку;

  • Комунікативних бар'єрів;

  • Комунікативного впливу;

  • Вербального і невербального рівнів передачі інформації.



У контексті спілкування медсестри і пацієнта зворотний зв'язок - це реакція пацієнта на поведінку медсестри. Зворотній зв'язок покликана допомогти медсестрі зрозуміти, як її саму, поведінку та подану нею інформацію сприймає і оцінює пацієнт.

  • У контексті спілкування медсестри і пацієнта зворотний зв'язок - це реакція пацієнта на поведінку медсестри. Зворотній зв'язок покликана допомогти медсестрі зрозуміти, як її саму, поведінку та подану нею інформацію сприймає і оцінює пацієнт.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка