Мистецтво стародавнього Єгипту



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


Мистецтво стародавнього Єгипту














Мистецтво стародавнього Єгипту

  • Багато тисячоліть імена давньоєгипетських майстрів залишилися невідомими.

  • З літописних свідчень ми знаємо, що зодчі, скульптори та живописці посідали в суспільстві високе становище.

  • У Стародавньому Єгипті народилося багато класичних архітектурних форм – піраміда, обеліск, колона, нові види й жанри скульптури та живопису.

  • Заховані у гробницях твори мистецтва не призначалися для огляду. Вони, як вірили їхні творці, були наділені магічною силою, що допомогала небіжчикові мандрувати у світі вічності – “жити вічним життям”.



Єгипетський жрець Манефон , який записав грецькою мовою “Історію Єгипту”, визначив головні періоди його існування – Стародавнє, Середнє та Нове царство – і перелічив тридцять одну династію фараонів.

  • Єгипетський жрець Манефон , який записав грецькою мовою “Історію Єгипту”, визначив головні періоди його існування – Стародавнє, Середнє та Нове царство – і перелічив тридцять одну династію фараонів.



Стародавнє царство (правління фараонів 3-ї та 4-ї династій), коли були побудовані піраміди в Саккарі та Гізі

  • “Усе на світі боїться часу, і тільки час не боїться пірамід”

  • Вершиною будівельного мистецтва світу стали споруджені у ХХVІІ ст. до н. е. піраміди фараонів 4-ї династії:

    • Хуфу (грецького Хеопса)
    • Хафра (грецького Хефрена)
    • Менкаура (Мікерна)


  • Некрополь (комплекс поховальних споруд) розміщений на західному березі Нілу, навпроти столиці сучасного Єгипту - Каїра. Найвидатніші пам’ятки Гізи - Великі піраміди Хуфу, Мікерина, Хефрена (див. зображення) та Великий Сфінкс, які були зведені фараонами IV династії близько 2500 р. до н.е.

  • Піраміда являє собою поховальну споруду у вигляді п’ятигранника (з чотирма боковими гранями у вигляді рівносторонніх трикутників та квадратною основою), в якій була розміщена поховальна камера фараона - правителя давнього Єгипту. Навколо пірамід зводились храми, що утворювали з ними єдиний архітектурний ансамбль.











Середнє царство (ХХІ – ХVІ ст. до н. е.)

  • Політичний центр держави перемістився із Мемфіса у Фіви.

  • Цьому періоду притаманна незалежність окремих областей (номів) та їх правителів (номархів). Це сприяло швидкому розквіту місцевих художніх шкіл.

  • Номархи будували усипальниці за місцем свого проживання, а не біля підніжжя піраміди фараона.

  • Висічені в скелях поховання деяких номархів стали скарбницями творів мистецтва.

  • Вражають майстерністю виконання витвори ювелірного мистецтва періоду Середнього царства (коштовності з поховання дочки фараона

  • Сенусерта ІІІ дають змогу уявити неперевершену майстерність митців).



Нове царство (до кінця ХІ ст. до н. е.)

  • Дуже цікавий і храм цариці Хатшепсут (початок XV ст до н. э.), теж споруджений у Фівах, на західному березі Нілу. Колонади храму, розташованого на трьох уступах, що піднімаються один над одним, гармонують з вертикальними виступами скель, що служили йому природним фоном. У храмі було багато скульптурних зображень цариці. Стіни храму були покриті кольоровими рельєфами, що змальовували богів та події, що відбувалися в період царювання Хатшепсут. Чудові рельєфи, на яких показана далека країна Пунт, звідки єгиптяни привозили цінні пахощі.

  • Храм Хатшепсут — прекрасний приклад синтезу (поєднання) різних видів образотворчого мистецтва: архітектури, скульптури, кольорових рельєфів, а також розписів. Такий синтез народився в Єгипті і був однією з важливих особливостей його древніх монументальних пам'ятників.



Сенмут. Храм цариці Хатшепсут у Фівах. Початок XV ст до н.е.



Храмові комплекси у Карнаці та Луксорі

  • Храмові комплекси у Карнаці та Луксорі прикрашені величезною кількістю вишуканих скульптурних зображень, живописних та рельєфних сюжетів на різні теми.

  • Вони вражають своєю майстерністю, виразністю, експресією.









Час правління фараона реформатора Аменхотепа ІV (1419-бл.1400 рр. до н. е.)



Час правління фараона реформатора Аменхотепа ІV (1419-бл.1400 рр. до н. е.)

  • Період правління цього фараона називають “амарнським”.

  • Ахетатон відкритий археологам наприкінці ХІХ ст.

    • збудований із цегли-сирцю за короткий термін, тому виявилось недовговічним.
    • місто було ретельно сплановане:
      • Мало центральну частину з палацом фараона та храмом Атона, вулиці, які відходили від центру досить правильними кварталами.
  • Після смерті фараона (він помер у віці близько 38 років) його супротивники практично стерли місто з лиця землі, а його ім’я – з пам’яті народу



Час правління фараона реформатора Аменхотепа ІV (1419-бл.1400 рр. до н. е.)

  • Через тисячоліття під руїнами Ахетатона було знайдено чудові скульптурні, рельєфні та живописні зображення фараона Ехнатона, його дружини цариці Нефертіті, їхніх шістьох дочок табагато іншого.

  • Вплив мистецтва амарнського періоду на подальший розвиток єгипетського мистецтва неможливо переоцінити.





Тутмес. Портрети цариці Нефертіті. 1-а чверть XIV ст до н.е. Пісковик (зліва); розфарбований вапняк (справа). Музей Берлін.



До найчудовіших витворів староєгипетського мистецтва відносяться два скульптурні портрети цариці Нефертіті. Особливо відомий бюст з розфарбованого вапняку, зроблений у натуральну величину. На цариці високий синій головний убір, велике різноколірне намисто. Обличчя забарвлене в рожевий колір, губи — в червоний, брови — в чорний. У правій орбіті збереглося око з гірського кришталя із зіницею з чорного дерева. Тонка довга шия немов гнеться під тягарем убору. Голова висунута трохи вперед, і це положення голови додає рівновага всій скульптурі.

  • До найчудовіших витворів староєгипетського мистецтва відносяться два скульптурні портрети цариці Нефертіті. Особливо відомий бюст з розфарбованого вапняку, зроблений у натуральну величину. На цариці високий синій головний убір, велике різноколірне намисто. Обличчя забарвлене в рожевий колір, губи — в червоний, брови — в чорний. У правій орбіті збереглося око з гірського кришталя із зіницею з чорного дерева. Тонка довга шия немов гнеться під тягарем убору. Голова висунута трохи вперед, і це положення голови додає рівновага всій скульптурі.

  • Досить поглянути на обличчя цариці, щоб зрозуміти — перед нами робота поза сумнівом геніального скульптора. Вражаюча упевненість, з який скульптор передав форму щік, губ, підборіддя, шиї.

  • Не менш прекрасна і голівка, що призначалася для невеликої статуї цариці. Висота голівки всього 19 см, вона зроблена з пісковика теплого жовтого відтінку, добре передавального колір загорілої шкіри. Скульптор не закінчив роботу: він не доробив вуха, не відполірував поверхню каменя, не прорізав орбіти для очей. Але не дивлячись на незавершеність, голівка справляє величезне враження. Цариця змальована тут ще юною. Трохи посміхаються губи з милими ямками в кутах. Обличчя повне задумливої мрійливості — це мрії молодості про майбутнє щастя, про майбутні радощі, успіхи, мрії, яких вже не видно на пізньому портреті.

  • Завдяки щасливому випадку ми знаємо ім'я майстра цих дивовижних портретів: обидва портрети Нефертіті були знайдені при розкопках майстерні скульптора Тутмеса в Ель-Амарне. На одному з предметів цієї майстерні написано, що Тутмеса хвалив фараон і що він був начальником робіт. Таким чином, ми можемо укласти, що Тутмес був провідним скульптором свого часу. І це безперечно підтверджують його твори.



Час правління Тутанхамона

  • Повернув столицю до Фів,

  • Відтворив культ сонця Амона-Ра замість бога Атона, звівши нанівець усі надбання фараона –реформатора.





Правління фараонів 19-ї династії – Сеті І, Рамсеса ІІ, Рамсеса ІІІ

  • Зміцнення військової могутності Єгипту, нові припливи багатств і рабів за правління фараонів 19-ї династії – Сеті І, Рамсеса ІІ, Рамсеса ІІІ – дали змогу відновити грандіозне будівництво передусім у Фівах

  • Нові володарі Єгипту намагалися перевершити своїх попередників. Мистецтво цього періоду характеризується урочистістю, багатством і пишністю оздоблень, колосальними масштабами, величезною кількістю колон та скульптурних зображень



Фараон Рамсес ІІ (1317 – 1251 рр. до н. е.)

  • Один з найвидатніших та найвпливовіших правителів.

  • За його правління на честь фараона виголошувались найпишніші промови, його нескінченні обожнені зображення були всюди



Рамзес II

  •  

  • Ра-Усерма-Сотеп-ен-ра Рамзес II Міамун I (Рамзес Міамун), він же — Рамессу, Сес, Сестезу, Сетесу, Сестура, Сезострисом його називали греки... Ми його знаємо як Рамзеса II — Рамзеса Великого. Цьому фараону — герою і всесвітньому завойовнику легендарних переказів — переважно надавався почесний титул А-нахту, тобто «переможець».





Мистецтво Давнього Єгипту не було однаковим у всі часи. Протягом тисячоліть багато що мінялося в долині Ніла — людина поступово оволодівала природою, розвивалася техніка. Інколи країну спустошували набіги чужоземців; інколи сам Єгипет захоплював сусідні країни, звідки йшли багатства: раби, цінні матеріали. У країні відбувалися різні події. Інколи слабшала влада фараона, вельмож і жерців, велику роль зачинали грати середні верстви населення. Нерідкі були грізні народні повстання. Все це знаходило відгук в пам'ятниках мистецтва. Одні з них виконані строго по встановлених правилах: ми бачимо одноманітні потужні фігури фараонів і богів, однаково намальовані сцени. У інших пам'ятниках ці правила порушуються, художники і скульптори стають сміливішими, стараються жвавіше і з більшою життєвою правдою змалювати все те, що їх оточує, передати рух, природні різноманітні пози людей, пейзаж.

  • Мистецтво Давнього Єгипту не було однаковим у всі часи. Протягом тисячоліть багато що мінялося в долині Ніла — людина поступово оволодівала природою, розвивалася техніка. Інколи країну спустошували набіги чужоземців; інколи сам Єгипет захоплював сусідні країни, звідки йшли багатства: раби, цінні матеріали. У країні відбувалися різні події. Інколи слабшала влада фараона, вельмож і жерців, велику роль зачинали грати середні верстви населення. Нерідкі були грізні народні повстання. Все це знаходило відгук в пам'ятниках мистецтва. Одні з них виконані строго по встановлених правилах: ми бачимо одноманітні потужні фігури фараонів і богів, однаково намальовані сцени. У інших пам'ятниках ці правила порушуються, художники і скульптори стають сміливішими, стараються жвавіше і з більшою життєвою правдою змалювати все те, що їх оточує, передати рух, природні різноманітні пози людей, пейзаж.

  • Мистецтво Давнього Єгипту, як і мистецтво кожній іншої країни, відображало в своїх творах життя народу, який його створював.



Адреса джерела




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка