Моральне виховання —



Дата конвертації11.06.2016
Розмір445 b.



Моральне виховання

  • Моральне виховання

  • виховна діяльність, що має на меті сформувати стійкі моральні якості, потреби, почуття, навички і звички поведінки на основі ідеалів, норм і принципів моралі, участі у практичній діяльності.



Рівні моральної вихованості особистості



Складові морального виховання

  • Мораль — система ідей, принципів, законів, норм і оцінок, що регулюють стосунки між людьми.

  • Моральність є етичне поняття, синонім поняття «мораль». Однак якщо мораль — це форма свідомості, моральність — практичне втілення етичних норм і принципів.

  • Моральна свідомість — одна зі сфер суспільної свідомості; вона відображає реальні стосунки і регулює моральний аспект діяльності людини.

  • Моральні переконання — пережиті та узагальнені моральні принципи, норми.



  • Моральні почуття — запити, оцінки, спрямованість духовного розвитку особистості.

  • Моральні звички — корисні для суспільства стійкі форми поведінки, які є внутрішньою потребою особистості і виявляються в будь-якій ситуації й умовах.

  • Моральна спрямованість — стійка суспільна позиція особистості, що складається на світоглядній основі мотивів поведінки і виявляється в різних умовах як властивість особистості.



Методологічною основою морального виховання є етика.

  • Етика

  • наука про мораль, природу, структуру та особливості по­ходження й розвитку моральних норм і взаємовідносин між людьми в умовах суспільства.



Система моральних цінностей.

  • Абсолютно вічні цінності.

  • Національні цінності.

  • Громадянські цінності.

  • Сімейні цінності.

  • Цінності особистого життя.



Етапи розвитку моральності особистості

  • 1. Елементарний рівень моральності - засвоєння дитиною найпростіших норм моралі, абетки культури поведінки, розвиток у неї елементарної дисциплінованості, елементарної солідарності з людьми, які оточують, доброзичливості, співчуття

  • 2. Рівень орієнтації - орієнтується на зовнішній світ, але розвиваються й набувають все більшого значення внутрішні мотиви: почуття сорому, почуття честі самолюбство, почуття змагання



  • 3. Рівень морального саморегулювання - моральна поведінка стала для людини потребою, нормою життя

    • передбачає безкорисливість, чесність, доброзичливість, розвинене почуття власної гідності, високе почуття обов'язку, відповідальність і совість.


Умови ефективності морального виховання.

  • створення у закладі освіти психологічного клімату поваги до моральних норм, правил людського співіснування;

  • відповідність змісту морального виховання його меті й рівню морального розвитку вихованців;

  • розумне співвідношення між словесними і практичними методами виховного впливу, що забезпечує єдність моральної свідомості і поведінки;

  • своєчасне вжиття виховних заходів, акцентування уваги на попередженні аморальних явищ в учнівському (студентському) колективі;

  • подолання авторитарного стилю у ставленні педагогів до вихованців, побудова його на принципах гуманізму.



2. Категорії педагогічної етики. Етичні основи спілкування медичної сестри з пацієнтом.

  • Основні положення фахової медичної етики Гіппократа :

  • 1) повага до життя

  • 2) заборона на заподіяння шкоди хворому

  • 3) повага до особистості хворого

  • 4) лікарська таємниця

  • 5) повага до професії



Частиною сестринської етики є деонтологія:

  • від грецького слова "deontos" - борг, належне та "logos” - навчання

  • визначає принципи поводження медичного персоналу, спрямовані винятково на максимальне підвищення ефективності лікування і усунення шкідливих наслідків неповноцінної медичної роботи.



Проблеми біоетики:

  • штучне запліднення

  • аборт

  • стерилізація

  • визначення смерті людини (смерть мозку)

  • евтаназія

  • трансплантація органів

  • медико-генетичне консультування

  • надання психіатричної допомоги і т.д



Основними принципами медичної етики є:

  • - принцип гуманності, поваги людської гідності особистості;

  • - принцип поваги моральної автономії особистості;

  • - принцип благодійності;

  • - принцип справедливості.



3. Трудове виховання, його сутність і завдання.

  • Трудове виховання

  • виховання свідомого ставлення до праці через формування звички та навиків активної трудової діяльності.



Завдання трудового виховання

  • забезпечити психологічну готовність особистості до праці (бажання сумлінно та відповідально працювати, усвідомлення соціальної значущості праці як обов'язку і духовної потреби, бережливість щодо результатів праці та повага до людей праці, творче ставлення до трудової діяльності);

  • — підготовка до праці (наявність загальноосвітніх і політехнічних знань, загальних основ виробничої діяльності, вироблення умінь і навичок, необхідних для трудової діяльності, підготовка до свідомого вибору професії).



Трудове виховання ґрунтується на принципах:

  • — єдності трудового виховання і загального розвитку особистості;

  • — виявлення і розвитку індивідуальності в праці;

  • — високої моральності праці, її суспільно корисної спрямованості;

  • — залучення дитини до різноманітних видів продуктивної праці;

  • — постійності, безперервності, посильності праці;

  • — наявності елементів продуктивної діяльності дорослих у дитячій праці;

  • творчого характеру праці;

  • — єдності праці та багатогранності життя.



Ступені трудового становлення особистості

  • Дошкільний період - залучення дітей до побутової праці, догляду за тваринами і рослинами, виготовлення іграшок, ознайомлення з працею дорослих

  • Початкова школа - вироблення елементарних прийомів, умінь і навичок ручної обробки різних матеріалів, вирощування сільськогосподарських культур, ремонту навчально-наочного приладдя



  • Основна школа - оволодінні знаннями і практичними вміннями обробки металу та дерева, основами електроніки, металознавства, графічної грамоти

  • Старша школа - оволодіння уміннями і навичками з наймасовіших професій, які здобувають безпосередньо на виробництві, з урахуванням потреб регіону, наявної навчально-технічної та виробничої бази



4. Фізичне виховання і спорт у системі виховання. Роль медичного працівника у фізичному оздоровленні людей.

  • Фізична культура –

  • це сформований спосіб життя людини, що спрямований на зміцнення здоров'я, загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь.



Зміст роботи медичного працівника по вихованню фізичної культури школярів включає

  • 1. Морфологічне і функціональне удосконалення організму

  • 2. Формування та вдосконалення основних рухових якостей.

  • 3. Формування життєво важливих рухових умінь та навичок: бігу, стрибків, плавання, ходіння на лижах.

  • 4. Виховання стійкого інтересу і потреби у систематичних заняттях фізичною культурою.

  • 5. Набуття необхідного мінімуму знань в галузі гігієни і медицини, фізичної культури і спорту




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка