Мотивація у педагогіці завжди була і є одним з найважливіших компонентів навчання, фундаментом для здійснення всебічного розвитку особистості



Дата конвертації28.05.2016
Розмір445 b.









Мотивація у педагогіці завжди була і є одним з найважливіших компонентів навчання, фундаментом для здійснення всебічного розвитку особистості

  • Мотивація у педагогіці завжди була і є одним з найважливіших компонентів навчання, фундаментом для здійснення всебічного розвитку особистості

  • Мотиви спрямовують, організовують пізнання, надають йому особистісного значення.



Мотив- це усвідомлене дитиною внутрішнє спонукання до діії

  • Мотив- це усвідомлене дитиною внутрішнє спонукання до діії



У прагненні до одержання нової інформації, у пошуку рішень задач, в успішності та відвідуваності занять, у прагненні до завдань заниженої чи підвищеної складності

  • У прагненні до одержання нової інформації, у пошуку рішень задач, в успішності та відвідуваності занять, у прагненні до завдань заниженої чи підвищеної складності

  • У вчинках, що свідчать про обов'язок і відповідальність; у прагненні до контактів, співробітництва; в ініціативі та допомозі одноліткам



З психологічного погляду мотиви є внутрішніми рушіями навчальної діяльності

  • З психологічного погляду мотиви є внутрішніми рушіями навчальної діяльності

  • Від рівня сформованості мотивів багато в чому залежить успішність і результативність учіння







Соціальні. Мають широкий спектр свого прояву. Передусім це прагнення особистості шляхом учіння утвердити свій соціальний статус – у суспільстві в цілому, у певному соціальному колективі (сім’ї, класі та інші)

  • Соціальні. Мають широкий спектр свого прояву. Передусім це прагнення особистості шляхом учіння утвердити свій соціальний статус – у суспільстві в цілому, у певному соціальному колективі (сім’ї, класі та інші)



Спонукальні. Пов’язані з впливом на свідомість школяра певних чинників: вимог батьків, авторитету вчителів, колективу однолітків та інші

  • Спонукальні. Пов’язані з впливом на свідомість школяра певних чинників: вимог батьків, авторитету вчителів, колективу однолітків та інші



Пізнавальні. Проявляються у пробудженні пізнавальних інтересів і реалізуються шляхом отримання задоволення від самого процесу пізнання і його результатів. Пізнавальна діяльність людини є провідною сферою в її життєдіяльності. Тому, формування в учнів пізнавальних мотивів – провідний фактор успішності пізнання, оскільки через нього реалізується природна потреба людини

  • Пізнавальні. Проявляються у пробудженні пізнавальних інтересів і реалізуються шляхом отримання задоволення від самого процесу пізнання і його результатів. Пізнавальна діяльність людини є провідною сферою в її життєдіяльності. Тому, формування в учнів пізнавальних мотивів – провідний фактор успішності пізнання, оскільки через нього реалізується природна потреба людини



Професійно-ціннісні. Відображають прагнення школяра отримати професійну підготовку для участі у продуктивній сфері життєдіяльності. Ці мотиви вступають в дію на етапі вибору професії і безпосереднього оволодіння професійною освітою

  • Професійно-ціннісні. Відображають прагнення школяра отримати професійну підготовку для участі у продуктивній сфері життєдіяльності. Ці мотиви вступають в дію на етапі вибору професії і безпосереднього оволодіння професійною освітою



Меркантильні. Пов’язані з безпосередньою матеріальною вигодою особистості. Вони не є вирішальними, діють лише вибірково, залежно від індивідуальних психологічних особливостей конкретної людини

  • Меркантильні. Пов’язані з безпосередньою матеріальною вигодою особистості. Вони не є вирішальними, діють лише вибірково, залежно від індивідуальних психологічних особливостей конкретної людини



Від сили і структури мотивації значною мірою залежать як навчальна активність учнів, так і їх успішність.

  • Від сили і структури мотивації значною мірою залежать як навчальна активність учнів, так і їх успішність.





МОТИВАЦІЯ УСПІХУ

  • МОТИВАЦІЯ УСПІХУ

  • МОТИВАЦІЯ ОСТРАХУ НЕВДАЧІ



Які стратегії використав педагог, щоб сформувати в учня позитивну мотивацію до навчальної діяльності?

  • Які стратегії використав педагог, щоб сформувати в учня позитивну мотивацію до навчальної діяльності?



Учитель:

  • Учитель:

  • використовує диференційований підхід до навчання;

  • враховує здібності та можливості учня;

  • враховує спеціальні потреби учня;

  • пов’язує знання з різних складових навчального процесу;

  • заохочує навіть самий маленький успіх;

  • виявляє цікавість до роботи учнів, розмовляє з ними про це;



Учитель:

  • Учитель:

  • усвідомлює потенційну конфронтацію з боку учнів;

  • є багатобічним і рухливим в підході до навчання учнів;

  • заохочення учнів самим ставити перед собою цілі;

  • привчає відповідальності окремого учня;

  • тримає зв’язок з сім’єю;

  • добивається зворотнього зв’язку з дітьми та батьками.











перед вступом до школи сформувати у дитини адекватне уявлення про школу, про навчальну працю;

  • перед вступом до школи сформувати у дитини адекватне уявлення про школу, про навчальну працю;

  • систематично цікавитися успіхами дитини у навчанні, допомагати у розв’язанні проблеми;

  • брати активну участь у житті класу, школи;

  • допомагати дитині при виникненні труднощів у виконанні домашніх завдань, а також у виконанні творчих проектних робіт;



підтримувати тісний зв’язок з класним керівником та вчителями-предметниками;

  • підтримувати тісний зв’язок з класним керівником та вчителями-предметниками;

  • заохочувати дітей до занять у системі додаткової освіти, у позашкільних заходах;

  • заохочувати дітей до перегляду телепередач пізнавального спрямування, до читання художньої літератури, відвідування музеїв, виставок та інше;

  • займатися самоосвітою, підвищувати свій культурний та інтелектуальний рівень;

  • підтримувати самооцінку дитини;

  • вміло застосовувати систему заохочень та покарань;

  • власний позитивний приклад.





створення позитивної атмосфери в колективі

  • створення позитивної атмосфери в колективі

  • врахування індивідуальних, вікових особливостей працівників та учнів

  • збереження життя та здоров’я учасників НВП

  • створення сприятливих умов для роботи та навчання учасників НВП

  • сприяти освіті та самоосвіті педагогічних працівників

  • сприятливий режим роботи школи

  • врахування інтересів, побажань учасників НВП при складанні навчальних планів

  • забезпечення НВП навчальними, методичними, наочними, електронними носіями інформації

  • систематичний контроль за навчальною діяльністю учнів

  • вирішення інцидентів та конфліктів

  • уміле застосування заохочень та покарань



I. Інформаційні методи навчання: бесіда, лекція, розповідь, консультація, демонстрація, експертиза, доповідь, огляд, звіт, пояснення, розмова, ілюстрація, повідомлення, кінопоказ, інструктаж, аналіз різних носіїв інформації, екскурсії, інтерв'ю, зустрічі з видатним гостем.

  • I. Інформаційні методи навчання: бесіда, лекція, розповідь, консультація, демонстрація, експертиза, доповідь, огляд, звіт, пояснення, розмова, ілюстрація, повідомлення, кінопоказ, інструктаж, аналіз різних носіїв інформації, екскурсії, інтерв'ю, зустрічі з видатним гостем.



Шляхи формування мотивації: історичний ракурс, яскраві інженерні факти, біографії вчених, привернення уваги, практична необхідність матеріалу для фахівця та його цінність для інтелектуального розвитку, здивування, привернення, цікавість, залучення асоціативної пам'яті, емоції, дискусія, уміння спілкування.

  • Шляхи формування мотивації: історичний ракурс, яскраві інженерні факти, біографії вчених, привернення уваги, практична необхідність матеріалу для фахівця та його цінність для інтелектуального розвитку, здивування, привернення, цікавість, залучення асоціативної пам'яті, емоції, дискусія, уміння спілкування.



II. Операційні методи: робота з підручниками, опорними схемами, алгоритмами, орієнтовними картками, поетапне формування знань, практичні методи, вправи, лабораторні роботи, «роби так, як я», тренінг, програмування навчання,

  • II. Операційні методи: робота з підручниками, опорними схемами, алгоритмами, орієнтовними картками, поетапне формування знань, практичні методи, вправи, лабораторні роботи, «роби так, як я», тренінг, програмування навчання,

  • експеримент, самостійна робота.



Шляхи формування мотивації: створення ситуації, що авансує успіх, робота на майбутні цілі, прагнення до мети, увага до змісту, заохочення, пред'явлення навчальних вимог, групова робота, самостійне досягнення результату, критика та самокритика, складання планів, аналіз випадків із практики, людська цінність знання.

  • Шляхи формування мотивації: створення ситуації, що авансує успіх, робота на майбутні цілі, прагнення до мети, увага до змісту, заохочення, пред'явлення навчальних вимог, групова робота, самостійне досягнення результату, критика та самокритика, складання планів, аналіз випадків із практики, людська цінність знання.



III. Творчі методи навчання: аналіз конкретних ситуацій, бесіда за Сократом, ділова гра, «діловий кошик», форум, обговорення напівголосно, «думай і слухай», інноваційна гра, лабіринт дій, «мозкова атака», панельна дискусія, програма саморозвитку, студія активного випадку, евристика, метод контрольних запитань, метод проб і помилок, творчий діалог, проблематизація, метод «круглого столу», імітаційна гра, проектування тощо.

  • III. Творчі методи навчання: аналіз конкретних ситуацій, бесіда за Сократом, ділова гра, «діловий кошик», форум, обговорення напівголосно, «думай і слухай», інноваційна гра, лабіринт дій, «мозкова атака», панельна дискусія, програма саморозвитку, студія активного випадку, евристика, метод контрольних запитань, метод проб і помилок, творчий діалог, проблематизація, метод «круглого столу», імітаційна гра, проектування тощо.



Шляхи формування мотивації: створення пізнавальних протиріч, проблемно-пошукових ситуацій, емоційний настрій, навчання, засноване на діяльності, допитливість, аналіз подій, вирішення інцидентів і конфліктів, дослідження обставин, ігровий азарт, рольова гра, використання ПК, самоаналіз діяльності, рефлексія, реакція викладача й аудиторії, колективний пошук, похвала, знання про можливості,професійна необхідність, очікування.

  • Шляхи формування мотивації: створення пізнавальних протиріч, проблемно-пошукових ситуацій, емоційний настрій, навчання, засноване на діяльності, допитливість, аналіз подій, вирішення інцидентів і конфліктів, дослідження обставин, ігровий азарт, рольова гра, використання ПК, самоаналіз діяльності, рефлексія, реакція викладача й аудиторії, колективний пошук, похвала, знання про можливості,професійна необхідність, очікування.



IV. Методи контролю та зворотного зв'язку: семінар, колоквіум, конференція, симпозіум, залік, іспит, захист курсових робіт, випускна робота, доповідь, реферат, щоденник відпрацьованої практики, рубіжний і підсумковий контроль, анкетування, вікторина.

  • IV. Методи контролю та зворотного зв'язку: семінар, колоквіум, конференція, симпозіум, залік, іспит, захист курсових робіт, випускна робота, доповідь, реферат, щоденник відпрацьованої практики, рубіжний і підсумковий контроль, анкетування, вікторина.



Шляхи формування мотивації: закріплення отриманих знань, доведення їх до рівня навичок і вмінь, ретроспективний аналіз, змагальність, положення у групі, рейтинг, хіт-парад, якість досягнутих результатів, перехід від контролю до самоконтролю, відкритість діагностики, досягнення поставлених цілей, кількісні критерії рівня знання, досягнення в галузі інтелектуального розвитку, оцінка своєї діяльності та діяльності товаришів, винагороди, задоволення.

  • Шляхи формування мотивації: закріплення отриманих знань, доведення їх до рівня навичок і вмінь, ретроспективний аналіз, змагальність, положення у групі, рейтинг, хіт-парад, якість досягнутих результатів, перехід від контролю до самоконтролю, відкритість діагностики, досягнення поставлених цілей, кількісні критерії рівня знання, досягнення в галузі інтелектуального розвитку, оцінка своєї діяльності та діяльності товаришів, винагороди, задоволення.





У вступному слові вчитель окреслює коло питань, що розглядатимуться на уроці. При цьому залучаються знання і суб'єктивний досвід учнів, наводяться цікаві приклади й парадоксальні ситуації, демонструється зв'язок матеріалу що вивчається, з раніше вивченим. Учитель указує на практичне значення теми, яка розглядається.

  • У вступному слові вчитель окреслює коло питань, що розглядатимуться на уроці. При цьому залучаються знання і суб'єктивний досвід учнів, наводяться цікаві приклади й парадоксальні ситуації, демонструється зв'язок матеріалу що вивчається, з раніше вивченим. Учитель указує на практичне значення теми, яка розглядається.



1. Зіткнення учнів із суперечностями між новими фактами та явищами й наявними знаннями за необхідності теоретичного пояснення і пошуку шляхів їх застосування.

  • 1. Зіткнення учнів із суперечностями між новими фактами та явищами й наявними знаннями за необхідності теоретичного пояснення і пошуку шляхів їх застосування.

  • 2. Зіткнення учнів з необхідністю вибору потрібної інформації (ситуація з надлишком інформації).

  • 3.Використання суперечностей між наявними в учнів знаннями та практичними завданнями, що виникають під час виконання цих завдань.



Для активізації роботи й зацікавленості учнів на початку уроку вчитель роздає газети, журнали або сторінки цих видань, де розміщено інформацію, що стосується теми уроку. Учитель просить учнів звер­нути увагу на конкретну інформацію, наголошуючи на її важливості для кожного учня та можливості її повсякденного використання.

  • Для активізації роботи й зацікавленості учнів на початку уроку вчитель роздає газети, журнали або сторінки цих видань, де розміщено інформацію, що стосується теми уроку. Учитель просить учнів звер­нути увагу на конкретну інформацію, наголошуючи на її важливості для кожного учня та можливості її повсякденного використання.



Учням роздають сторінки учнівської роботи «Мої думки» та пояснюють, що кожен має самостійно закін­чити запропоновані речення. Запропоновані речення стосуються теми уроку, і учні мають достатньо знань та особистого досвіду для висловлення власних думок. Після завершення роботи висловлювання зачитуються і деяким учням пропонується прочитати свої відповіді. Учні повинні бути готові обговорити відповідь товариша або попросити його аргументувати свій варіант закінчення речення.

  • Учням роздають сторінки учнівської роботи «Мої думки» та пояснюють, що кожен має самостійно закін­чити запропоновані речення. Запропоновані речення стосуються теми уроку, і учні мають достатньо знань та особистого досвіду для висловлення власних думок. Після завершення роботи висловлювання зачитуються і деяким учням пропонується прочитати свої відповіді. Учні повинні бути готові обговорити відповідь товариша або попросити його аргументувати свій варіант закінчення речення.



Пропонується питання : «Що ста­неться, якщо...?», «Яким я уявляю собі...». Тут можна запропонувати і природне яви­ще, і якого-небудь наукового діяча, і подію.

  • Пропонується питання : «Що ста­неться, якщо...?», «Яким я уявляю собі...». Тут можна запропонувати і природне яви­ще, і якого-небудь наукового діяча, і подію.

  • Складання кросвордів, сканвордів, загадок.

  • Написання фантастичних оповідань, есе, віршів з використанням знань з предмета.



інтрига:

  • інтрига:

  • на уроці природознавства під час вивчення теми «Тварини» пропонує запитання: «Кит - риба чи звір?»;

  • на уроці фізики: «Світло – частинка чи хвиля?»



Використання уривків із творів з різними цілями: для ілюстрації матеріалу постановки питання, закріплення вивченого.

  • Використання уривків із творів з різними цілями: для ілюстрації матеріалу постановки питання, закріплення вивченого.



Учні виконують завдання, використо­вуючи підказку, діючи за алгоритмом тощо. При цьому виникає проблема: як, наприклад, оцінити елементарні дії учня — відтворення не­великої дози матеріалу, розв'язання нескладної задачі, виконання легкої самостійної роботи.

  • Учні виконують завдання, використо­вуючи підказку, діючи за алгоритмом тощо. При цьому виникає проблема: як, наприклад, оцінити елементарні дії учня — відтворення не­великої дози матеріалу, розв'язання нескладної задачі, виконання легкої самостійної роботи.



Враховуючи те, що для деяких учнів таке навчання було макси­мально можливим, досягнення навчальної діяльності слід оцінювати не лише середнім, але іноді й вищим балом. Такий прийом виправдовує себе, оскільки учні починають вірити у власні сили і згодом все краще оволодівають матеріалом предмета.

  • Враховуючи те, що для деяких учнів таке навчання було макси­мально можливим, досягнення навчальної діяльності слід оцінювати не лише середнім, але іноді й вищим балом. Такий прийом виправдовує себе, оскільки учні починають вірити у власні сили і згодом все краще оволодівають матеріалом предмета.



Вміння переносити наявні знання, вміння, способи діяльності в іншу ситуацію. До прийомів екстраполяції належать:

  • Вміння переносити наявні знання, вміння, способи діяльності в іншу ситуацію. До прийомів екстраполяції належать:

  • - перенесення об'єкта в уявне майбутнє, використання прийому парадоксів;

  • - перенесення себе в уявне майбутнє та прогнозу­вання розвитку подій з огляду на це майбутнє;

  • - проведення конкурсу пропонованих теорій;

  • - розгляд об'єкта з різних боків; 



Барон Мюнхгаузен. Мета — спростувати вигадки барона Мюнхгаузена, які заздалегідь підготував учитель, або запропонувати дітям як домашнє за­вдання вигадати явно неправдиві твердження, які зачитуються та спростовуються на уроці на етапі перевірки домашнього завдання.

  • Барон Мюнхгаузен. Мета — спростувати вигадки барона Мюнхгаузена, які заздалегідь підготував учитель, або запропонувати дітям як домашнє за­вдання вигадати явно неправдиві твердження, які зачитуються та спростовуються на уроці на етапі перевірки домашнього завдання.



Крокодил. Доцільно використовувати на уроках повторення й узагальнення навчальної інформації. Клас поділяється на кілька команд. Капітану кож­ної команди вчитель пошепки повідомляє зміст завдання. З допомогою міміки та жестів зміст за­вдання повідомляються всьому класу так, щоб не втратити предметної суті пропонованого для впізнавання об'єкта.

  • Крокодил. Доцільно використовувати на уроках повторення й узагальнення навчальної інформації. Клас поділяється на кілька команд. Капітану кож­ної команди вчитель пошепки повідомляє зміст завдання. З допомогою міміки та жестів зміст за­вдання повідомляються всьому класу так, щоб не втратити предметної суті пропонованого для впізнавання об'єкта.



Пінг-понг. Використовується для перевірки домаш­нього завдання. До дошки викликаються два учні. Вони по черзі ставлять один одному підготовлені вдома запитання з теми домашнього завдання. Клас оцінює якість запитань і відповідей. Врахо­вується оригінальність, винахідливість, гумор, ґрунтовність відповідей.

  • Пінг-понг. Використовується для перевірки домаш­нього завдання. До дошки викликаються два учні. Вони по черзі ставлять один одному підготовлені вдома запитання з теми домашнього завдання. Клас оцінює якість запитань і відповідей. Врахо­вується оригінальність, винахідливість, гумор, ґрунтовність відповідей.



Ланцюжок. Ланцюжки можуть бути різними: лан­цюжок думок, ланцюжок відповідей на запитан­ня, ланцюжок формул, ланцюжок задач, дібраних так, що відповідь попередньої задачі є умовою наступної.

  • Ланцюжок. Ланцюжки можуть бути різними: лан­цюжок думок, ланцюжок відповідей на запитан­ня, ланцюжок формул, ланцюжок задач, дібраних так, що відповідь попередньої задачі є умовою наступної.

  • Прийом можна використати під час фронтального опитування, з'ясування рівня засвоєння нового матеріалу, розв'язування задач, виконання екс­периментальних завдань. Пропонована ігрова си­туація сприяє формуванню уваги



1. Знайди помилку. Учитель читає заздалегідь підготовлене опо­відання, в якому описується певна подія, але припускається помилок в описі понять, явищ тощо. Учням пропонується, слухаючи, фіксува­ти помічені помилки в зошитах.

  • 1. Знайди помилку. Учитель читає заздалегідь підготовлене опо­відання, в якому описується певна подія, але припускається помилок в описі понять, явищ тощо. Учням пропонується, слухаючи, фіксува­ти помічені помилки в зошитах.

  • 2. Учитель, пояснюючи матеріал, свідомо припу­скається помилок. У цьому випадку перевіря­ється увага дітей та їх знання.



Мотиви – головні сили, що рухають дидактичний прогрес. Вони посідають перше місце серед факторів, що визначають його продуктивність. Вивчення і правильне використання вже діючих мотивів, формування необхідних, що спрямовують розвиток особистості та її рух, - серцевина педагогічної праці.

  • Мотиви – головні сили, що рухають дидактичний прогрес. Вони посідають перше місце серед факторів, що визначають його продуктивність. Вивчення і правильне використання вже діючих мотивів, формування необхідних, що спрямовують розвиток особистості та її рух, - серцевина педагогічної праці.



Мотивація є особливо важливим і специфічним компонентом навчальної діяльності, через реалізацію і за допомогою якого можливе формування навчальної діяльності школярів у цілому.

  • Мотивація є особливо важливим і специфічним компонентом навчальної діяльності, через реалізацію і за допомогою якого можливе формування навчальної діяльності школярів у цілому.



Через мотивацію:

  • Через мотивацію:

  • педагогічні цілі швидше перетворюються на психічні цілі учнів;

  • через зміст формується певне ставлення учнів до навчального предмета й усвідомлюється його ціннісна значущість для особистісного, у тому числі інтелектуального, розвитку дитини;

  • за допомогою функцій засобів, що спонукають, у педагогічній комунікації актуалізуються й освоюються навчальні ситуації



Якщо вчитель не зміг дати дитині радощів успіху - учіння перетвориться для незміцнілої, без наявного і морального досвіду людини в тяжкий тягар.

  • Якщо вчитель не зміг дати дитині радощів успіху - учіння перетвориться для незміцнілої, без наявного і морального досвіду людини в тяжкий тягар.

  • В. О. Сухомлинський






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка