Мова потік звуків. Кожен звук, узятий окремо, нічого не означає. Але зі звуків складаються слова



Дата конвертації30.05.2016
Розмір445 b.













Мова – потік звуків. Кожен звук, узятий окремо, нічого не означає. Але зі звуків складаються слова.

    • Мова – потік звуків. Кожен звук, узятий окремо, нічого не означає. Але зі звуків складаються слова.
    • А слова утворюють речення,
    • за допомогою яких ми висловлюємо свої думки.


ЗВУК →СЛОВО →МОВА →ДУМКИ

  • ЗВУК →СЛОВО →МОВА →ДУМКИ

  • ЗВУКИ: [а],[и],[а],[к],[л],[н]

  • СЛОВО: калина

  • МОВА (РЕЧЕННЯ) :

  • Калина хвалилась, що медом солодка.

  • ДУМКИ:

  • У вінку зеленолистім,

  • У червоному намисті

  • Вдивляється у воду

  • На свою хорошу вроду.



Звук – найменша одиниця мови, яку ми вимовляємо і чуємо. Звуки людської мови, як і будь-які інші звуки, є результатом коливання повітря. Саме ці коливання

  • Звук – найменша одиниця мови, яку ми вимовляємо і чуємо. Звуки людської мови, як і будь-які інші звуки, є результатом коливання повітря. Саме ці коливання

  • сприймає наше вухо.

  • Звуки мови творяться мовними

  • органами людини, до яких

  • належать: зуби, язик, губи,

  • піднебіння, гортань, голосові

  • зв’язки.





Запишіть назви зображених продуктів харчування у дві колонки: 1) ті, що починаються на голосний звук;

  • Запишіть назви зображених продуктів харчування у дві колонки: 1) ті, що починаються на голосний звук;

  • 2) ті, що починаються на приголосний звук.





Утворюються за допомогою голосу,

  • Утворюються за допомогою голосу,

    • їх можна співати




Якого кольору голосні звуки?

  • Якого кольору голосні звуки?

  • Які емоції викликають у вас голосні звуки?



[о] – спів, радість, відвага, сила духу.

  • [о] – спів, радість, відвага, сила духу.

  • [а] – голосний крик, радість, страх, білий колір.

  • [і] - ніжність, кохання, спокій, краса, молитва, синій колір, захоплення, подив, переляк.

  • [у] – сум, страх, біль, жаль, жах.

  • [г] – битва, грім, гамір, натовп.

  • [л] – любов, ласка, ніжність, м’якість, лагідність.

  • [р] – рішучість, суворість, героїзм, рух.

  • [ж],[ч],[ш],[дж],[з],[ц],[с],[дз] – вітер, шелест листя чи очерету, брязкіт зброї, сум.



З і – лежу я на дивані,

  • З і – лежу я на дивані,

  • З и – пливу я в океані.

  • З і – усі мене торкають,

  • З и – в хліві мене тримають.

  • Мене ти здавна звик любити

  • І завжди ситий ти за це.

  • А тільки у на і змінити –

  • Стрибну я вмить на деревце.



Калина – найулюбленіша рослина українців. Вона широко використовується у народній обрядовості, особливо на весіллі. Вона – незамінний рослинний лікар. На нашій планеті росте 200 видів калини, а в Україні найбільш поширені два види: звичайна і ціаниста. Понад 100 населених пунктів у нашій державі названо на честь цієї рослини. Оспівана калина в піснях, хороводах, легендах.

  • Калина – найулюбленіша рослина українців. Вона широко використовується у народній обрядовості, особливо на весіллі. Вона – незамінний рослинний лікар. На нашій планеті росте 200 видів калини, а в Україні найбільш поширені два види: звичайна і ціаниста. Понад 100 населених пунктів у нашій державі названо на честь цієї рослини. Оспівана калина в піснях, хороводах, легендах.





Хизувалася група Твердих Приголосних перед М’якими.

  • Хизувалася група Твердих Приголосних перед М’якими.

  • - Ми завжди зберігаємо свою форму, - гордо заявив [Г].

  • - Ми ніколи не піддаємося ніяким впливам, - прохрипів [Х].

  • - І завжди ми у всьому впевнені, - додав [К].

  • Губні [Б], [П], [В], [М], [Ф] усі разом закопилили губи і запишалися у своїй твердості й непохитності.

  • Навіть Шиплячі [Ж],[Ч],[Ш],[ДЖ] також щось шепотіли про свою цілеспрямованість і твердість.

  • - Я теж з вами, панове, - гаркнув [Р], правда, тільки в кінці складу.

  • А м’які скромно мовчали, адже вони мали надто м’який характер, щоб дорікати хвалькам за їхню твердоголовість. І тільки найм’якший [Й] у якого ніколи не було твердої пари, тихенько промовив, звертаючись до Твердих:

  • - А може, ви хоч іноді пом’якшуєтесь?

  • - Іноді ми можемо трохи поступитися з поваги до сусіда [І] та ще деяких сусідів і пом’якшитись, але щоб стати М’якими (!!!) – ні, цього ніколи не буде ! – дружно ствердили Тверді Приголосні.



Змініть твердий

  • Змініть твердий

  • приголосний на м’який.

  • Чи змінилося значення слова?





Мови деяких народів справді бувають бідні на звуки. Тубільці Австралії, напри-клад, знають тільки 8 приголосних у своїй мові, полінезійці – 10. Не дивно, що для українця, який звик уживати 32 при-голосні звуки, мова тих далеких племен може здаватися чудною.

  • Мови деяких народів справді бувають бідні на звуки. Тубільці Австралії, напри-клад, знають тільки 8 приголосних у своїй мові, полінезійці – 10. Не дивно, що для українця, який звик уживати 32 при-голосні звуки, мова тих далеких племен може здаватися чудною.







Усі слова, що є назвами рослин, закінчуються на голосний [а]. Складіть якомога більше слів.

  • Усі слова, що є назвами рослин, закінчуються на голосний [а]. Складіть якомога більше слів.





Бубоніла діду баба:

      • Бубоніла діду баба:
  • - Ой, не дмухай на кульбабу,

  • Бо з кульбаби полетять

  • Сто малих кульбабенят.

          • Сів шпак на шпаківню,
  • заспівав шпак півню:

  • -Ти не вмієш так, як я.

  • Так, як ти, не вмію я.





Складіть якнайбільше слів,

  • Складіть якнайбільше слів,

  • використовуючи звуки:

  • [л], [в], [к], [с],

  • [й], [р], [н], [т]

  • [е], [а], [і], [о]

  • Простежте,

  • щоб це були назви птахів.





Верстат

  • Верстат

  • Мисник



  • Від поданих слів утворіть нові:

      • змінюючи перший звук слова;
      • додаючи один звук
      • (ззаду або спереду).
  • РІЙ, ПОРТ, МАК, ВІР, СІЧ



Впишіть у клітинки слова.

  • Впишіть у клітинки слова.





1. Фонетика – це розділ мовознавства, що вивчає:

  • 1. Фонетика – це розділ мовознавства, що вивчає:

  • а) знаки письма;

  • б) звуки мовлення;

  • в) правильну вимову слів.



2. Приголосні звуки поділяються на дзвінкі та глухі:

  • 2. Приголосні звуки поділяються на дзвінкі та глухі:

  • а) відповідно до їх можливості поєднуватись між собою;

  • б) відповідно до участі голосу або голосу й шуму у їхньому творенні.

  • в) за активністю вживання в мовленні.



3. У слові дзвін:



4. Виберіть правильну характеристику слова майбутнє:

  • 4. Виберіть правильну характеристику слова майбутнє:

  • а) слово починається дзвінким приголосним;

  • б) у слові два голосних;

  • в) у слові два глухих приголосні;

  • г) у слові немає пом’якшених приголосних.



5. Розташуйте назви міст у алфавітному порядку:

  • 5. Розташуйте назви міст у алфавітному порядку:

  • А. Ужгород 1.

  • Б. Чернігів 2.

  • В. Золотоноша 3.

  • Г. Львів 4.

  • Д. Чернівці 5.

  • Е. Ялта 6.



6. Встановіть відповідність між словом і його звуковою характеристикою.

  • 6. Встановіть відповідність між словом і його звуковою характеристикою.



1. Б (правильна відповідь – 1 б.);

  • 1. Б (правильна відповідь – 1 б.);

  • 2. Б (правильна відповідь – 1 б.);

  • 3. А (правильна відповідь – 1 б.);

  • 4. А, Г (правильна відповідь – 2 б.);

  • 5. 1-В; 2-Г; 3-А; 4-Д; 5-Б; 6-Е (правильна відповідь – 3 б.);

  • 6. 1-Г; 2-А; 3-В; 4-Б (правильна

  • відповідь – 4 б.).



Глазова О.П., Дика Н.М. Рідна мова. 5 клас:

  • Глазова О.П., Дика Н.М. Рідна мова. 5 клас:

  • Плани-конспекти уроків. – Харків: Веста: Видавництво “Ранок”, 2003. – 368 с. / с. 154-158, 171.

  • Єрмоленко С.Я., Сичова В.Г. Рідна мова: Підруч. для 5-го кл. – К.: Грамота, 2005.- 240 с. / с.84-93.

  • Новий тлумачний словник української мови у трьох томах. / Укладачі: В.В.Яременко, О.М.Сліпушко.- К.: “Аконіт”, 2001. / Т. І - с.171, 478, Т. ІІ – с.28, Т. ІІІ – с. 69.

  • Пахаренко В.І. Основи теорії літератури. – К.: Генеза, 2009. – 296 с. / с.114-115.

  • Уроки укр. мови. 5-6 класи. Учитель року. / Упоряд. Є.І.Науменко, О.М.Чхайло. – Х.: Вид. група “Основа: ПП “Тріада+”, 2007. – 160 с. / с.7-19.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка