«мовленнєві порушення у дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку»



Дата конвертації17.06.2016
Розмір445 b.


  • Теоретико-практичний семінар

  • для педагогів дошкільного навчального закладу для дітей із

  • затримкою психічного розвитку

  • на тему:

  • «МОВЛЕННЄВІ ПОРУШЕННЯ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ»

  • МЕТА:

  • - надання вихователям, дефектологам, муз.керівнику дошкільного навчального закладу для дітей із затримкою психічного розвитку консультативної допомоги з проблем профілактики мовленнєвих порушень у дітей дошкільного віку;

  • - поширення інформаційного простору з проблемних питань мовленнєвого розвитку серед педагогів дошкільного навчального закладу;

  • - розробка рекомендацій щодо корекції мовленнєвих порушень у дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку .


Групи найбільш поширених мовленнєвих порушень в розвитку дошкільників:

  • І група - вікові недоліки мовлення – це ті недоліки, які мають практично всі діти на певному етапі мовленнєвого розвитку;

  • ІІ група -мовленнєві порушення, обумовлені соціальними факторами (неправильне виховання (сюсюкання), неправильне мовлення оточуючих, наслідування, обмеженість контактів дитини, педагогічна занедбаність, двомовність, тощо);

  • ІІІ група -специфічні затримки та порушення мовлення, які традиційно прийнято розглядати з позиції логопедичної теорії та практики.



Виникає питання: «Яким чином рівень розвитку мовленнєвої діяльності впливає на подальший розвиток особистості, а саме на фізичний, психічний та соціальний ».

  • Фізичний розвиток :

  • виникнення шкідливих звичок (гризти нігті, смоктати палець…);

  • виникнення зайвих супутніх рухів (почісування, крутіння волосся, гримаси тощо);

  • поява підвищеної спітнілості;

  • почервоніння ділянок тіла;

  • енурез;

  • прискорене серцебиття; підвищення тиску;

  • порушення дихання.

  • Психічний розвиток :

  • низька пізнавальна активність;

  • недостатня орієнтація у явищах оточуючої дійсності;

  • порушення психічних процесів (уваги, пам'яті, мислення, слухового сприйняття, самоконтролю);

  • затримка психічного розвитку;

  • логофобії - джерело постійної травматизації;

  • виникнення заїкання;

  • нервові порушення;

  • негативне ставлення до навчання;

  • страх перед навчанням;

  • дислексія;

  • дизграфія;

  • неуспішність у математиці;

  • порушення поведінки;

  • виникнення комплексів;

  • замкнутість, невпевненість.

  • Соціальний розвиток :

  • примітивний зміст комунікативної, ігрової, художньо-творчої діяльності;

  • інфантилізм;

  • передражнювання, висміювання іншими;

  • зайва увага оточуючих;

  • знижена самооцінка;

  • усвідомлена (неусвідомлена) негативна реакція співбесідників;

  • труднощі у спілкування;

  • труднощі ділового спілкування;

  • страх публічного мовлення;

  • соціальна дезадаптація;

  • неможливість оволодіння певними видами професійної діяльності, для яких правильна вимова є обов'язковою.



НОРМАТИВНІ ПОКАЗНИКИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ Для того, щоб організувати роботу з профілактики мовленнєвих порушень, щоб відрізнити вікові недоліки мовлення від специфічних, необхідно мати чітке уявлення про нормативні показники мовленнєвого розвитку дитини.

  • Перший рік життя.

  • 1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає “комплекс пожвавлення”.

  • З 3-4 міс. повертається на голос дорослого. З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка.

  • В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні.

  • В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віці з’являються перші слова.

  • Другий рік життя.

  • Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування.

  • Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися.

  • Фрази з двох-трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.



Третій рік життя.

  • Третій рік життя.

  • Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії.

  • Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

  • Четвертий рік життя.

  • Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення “Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, “Я люблю грати великою машиною”.

  • Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.



П’ятий рік життя.

  • П’ятий рік життя.

  • Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – “сапка”, жовтий – “зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – “йак”, риба – “либа”, пиріг – “пиліг”).

  • Шостий рік життя.

  • До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.



Засвоєння дітьми звуків мови ВІК ДИТИНИ ЗВУКИ МОВИ Від 1 до 2 років А, О, Е, М, П, Б Від 2 до 3 років У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й Від 3 до 4 років С, З, Ц Від 4 до 5 років Ш, Ж, Ч, Щ Від 5 до 6 років Л, Р

  • АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ОБСТЕЖЕННЯ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОЇ ТА СТАРШОЇ ГРУПИ



МОВЛЕННЄВІ ПОРУШЕННЯ ТА ЇХ ПРИЧИНИ

  • МОВЛЕННЄВІ ПОРУШЕННЯ ТА ЇХ ПРИЧИНИ

  • Загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ) – складне мовленнєве порушення, при якому у дитини з нормальним слухом та інтелектом порушуються усі компоненти мови: лексика, фонетика, граматика. Мовленнєвий недорозвиток може бути виражений в різному ступені: від повної відсутності мовленнєвих засобів спілкування до розгорнутого мовлення з окремими елементами лексико-граматичного та фонетичного недорозвитку.

  • ЗНМ буває І,ІІ,ІІ рівня та нерізко виражене загальне недорозвинення мовлення.



Фонетико-фонематичне недорозвинення мовленнння (ФФНМ)

  • Фонетико-фонематичне недорозвинення мовленнння (ФФНМ)

  • це порушення процесів формування вимовної системи рідної мови у

  • дітей з різними мовними розладами унаслідок дефектів сприймання і

  • вимови фонем. Це так званий «косметичний» дефект, який спричиняє

  • вторинні порушення писемного мовлення.

  • Затримкою мовленнєвого розвитку називають відсутність мовлення

  • або незначне його відставання від нормативних показників у дітей до 3

  • років.

  • Останнім часом цей діагноз часто трапляється у логопедичній практиці.

  • Річ у тому, що до 3 років більшість мовленнєвих порушень ще не можна

  • визначити точно, адже мовлення дитини лише формується. Проте значні

  • відставання можуть бути сигналом серйозних порушень.

  • Дизартрія –розлади звуковимови, які викликані порушеннями іннервації м 'язів

  • мовного апарату внаслідок органічного ураження центрального відділу мовно-

  • рухового аналізатора. Провідними порушеннями при дизартрії є важкий розлад

  • різних сторін вимови, тобто, крім порушень звуковимови, спостерігаються

  • розлади мовного дихання, голосової функції, темпу й ритму мовлення, що

  • зумовлює нерозбірливість мовлення дитини, проте інші структурні компоненти

  • мовлення (розуміння мовлення, словник та ін.) можуть відставати в розвиткові

  • або бути збереженими.







Формування правильної звуковимови

  • Формування правильної звуковимови

  • 1.Самомасаж

  • Мета: учити дітей навичкам самомасажу; розвивати навички колективної роботи; закріплювати знання частин тіла; вправляти в умінні розігрівати своє тіло.

  • Гра “Індіанець”

  • «Малюємо» лінії від середини лоба до вух сильними рухами – повторюємо 3 рази.

  • «Малюємо» лінії від носа до вух, при цьому широко розставляємо пальці – повторюємо 3 рази.

  • «Малюємо» лінії від середини підборіддя по напрямку до вух – повторюємо 3 рази.

  • «Малюємо» лінії на шиї у напрямку від підборіддя до грудей – повторюємо 3 рази.

  • «Пішов дощик» – легенько постукуємо пальцями по обличчю, наче граючи на піаніно.

  • «Витираємо з обличчя фарбу, яка потекла», легенько проводячи по обличчю долонями, попередньо розігрівши їх, потерши їх між собою.

  • «Струшуємо з рук залишки крапельок води», опустивши руки вниз.



2. Розвиток рухливості артикуляційного апарату

  • 2. Розвиток рухливості артикуляційного апарату

  • Мета артикуляційної гімнастики – розвиток рухливості органів мовленнєвого апарату, відпрацювання правильних, повноцінних рухів артикуляційних органів необхідних для правильної вимови звуків. Артикуляційну гімнастику бажано проводити щоденно, відводячи на неї від 5 до 15 хвилин, в залежності від віку дитини.

  • 1. „Лопаточка”. Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 с.

  • 2. „Неслухняний язичок”. Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти “пя-пя-пя”, неначе похлопувати свій “неслухняний язичок” верхньою губою.

  • 3. „Чашечка”. Рот широко відкрити. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 с.

  • 4. „Голочка”. Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його та зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 15 с.

  • 5. „Гірка”. Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с.

  • 6. „Трубочка”. Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів.

  • 7. „Годинник”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч – ліворуч. Рухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу. Виконати 10-15 разів.

  • 8. „Конячка”. Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10-15 разів.



3. Робота над диханням та силою голосу

  • 3. Робота над диханням та силою голосу

  • Основна мета дихальної гімнастики для дітей – насичення всього організму киснем. Крім

  • того, дихальні вправи стимулюють роботу серцево-судинної та нервової систем,

  • покращують травлення, а також допомагають розслабитися, заспокоїтися і відпочити.

  • Не всі діти правильно вимовляють ті чи інші звуки у віці 3-4 років. Допомогти дітям

  • навчитисявимовляти складні звуки можна, розробляючи його артикуляційний апарат за

  • допомогою вправ дихальної гімнастики.

  • «Сніжинка». Дайте дитині маленький шматочок ватки, яка будуть літаючої сніжинкою.

  • Попросіть дитину ніжно подути на сніжинку округленими губами (як можна довше), а

  • вдихати через ніс. Те ж саме можна зробити і з паперовим літачком або метеликом,

  • прив'язаними за ниточку.

  • «Собачка». Нехай дитина уявить, як дихає собачка, якій спекотно: з висунутим язичком,

  • швидко вдихаючи і видихаючи.

  • «Свічка». Запаліть свічку і попросіть дитину подути на неї плавно і повільно, не загасивши

  • її полум'я.

  • Голосові вправи

  • Вправа "Відгук" Мета: укріплювати голосові зв´язки. Зуби, губи зімкнені. Виконання:

  • відгукнутися на звернення логопеда коротким звуком [м-м-м].

  • Вправа "Голосні звуки" Мета: укріплювати голосові зв´язки.

  • Виконання: повторити протяжно на видиху за логопедом [а-а-а, е-е-е, о-о-о].

  • Проспівування на одному подисі голосних звуків тихо,голосно,пошепки,повільно, коротко

  • та поривчасто : А. О. У. Е. И. І., при цьому слідкувати,щоб плечі дитини не піднімалися, а

  • надувався, як м’ячик живіт.

  • 4. ВИПРАВЛЕННЯ НЕДОЛІКІВ ВИМОВИ ЗВУКІВ



5. Автоматизація поставлених звуків у складах, словах, словосполученнях, реченнях, зв’язному мовленні.

  • 5. Автоматизація поставлених звуків у складах, словах, словосполученнях, реченнях, зв’язному мовленні.

  • Закріплення поставлених звуків в ігрових вправах під час занять та поза ними.

  • 6. Диференціація з близькими за акустичними та артикуляторними ознаками звуками.

  • Контроль за правильною вимовою поставлених звуків у повсякденному житті.

  • 7. Формування фонематичного сприйняття та звукового аналізу слів.

  • Усю роботу організовуємо у формі гри, що дає змогу:

  • * забезпечити психологічний комфорт і розвиток емоційно-вольової сфери;

  • * підвищити мовленнєву мотивацію;

  • * компенсувати недостатній розвиток фонематичного слуху;

  • * автоматизувати необхідні звуки;

  • * підвищити швидкість запам’ятовування, поліпшити мовленнєве відтворення.

  • Дидактичні ігри для формування, розвитку та корекції фонематичних процесів

  • ► Гра «Що в кого?»

  • Мета: розвивати фонематичне сприймання.

  • Логопед роздає картинки дітям. Далі запитує: «У кого кит, а в кого кіт? У кого голка, а в кого галка?» Діти піднімають відповідні картки´(дим — дім, сук — сік, лис — ліс, шубка — шибка, горох — горіх, бант — бинт, голка — галка — гілка, булка — білка, раки — руки, шашки — шишки, суничка — синичка, салат — салют).

  • ► Гра «Закінчи слово»

  • Мета: розвивати фонематичний аналіз.

  • 1. Логопед читає вірш, недочитуючи в окремих словах останній звук. Його хором називають діти.

  • Біг у лісі сірий зайчи..,

  • Сірий зайчи..-побігайчи...

  • Взяв собі горобе... писану торбину,

  • Та й подався навпросте... полем у долину.

  • ► Гра «Лото»

  • Мета: визначити перший звук у слові.

  • Логопед роздає дітям картки, на яких 4 (або 6) предметних малюнки. У ведучого картки з буквами. Він запитує: «У кого назва предмета

  • починається зі звука [о] ([м], [ч], [д], [к], [п])?»

  • Тому, хто правильно називає предмет і виділяє перший звук, дає картку з буквою, яку дитина кладе на зображення предмета.

  • Виграє той, у кого всі предметні малюнки будуть закриті буквами.

  • ► Гра «Мишка»

  • Мета: визначити перший звук у слові й записати відповідну букву.

  • Слова спокійно жили в книжці,

  • В яку вдалось пролізти мишці.

  • Вона початок відкусила,

  • У себе в нірці схоронила.

  • Виграє той, хто першим назве слова

  • ..орона, ..орогпа, ..улик, ..ухо, ..ата.



8. Робота над складовою структурою слів

  • 8. Робота над складовою структурою слів

  • 1. Відтворення немовленнєвого ритму з опорою на рухи.

  • Вправи:

  • 1.1. Відстукування ритму з певним інтервалом (швидко - помірно - повільно). Логопед дає дитині завдання: «Плескай так, як я». Дитина за зразком, у такт, плескає в долоні. Логопед змінює ритм: то швидше, то повільніше.

  • 1.2. Відтворення ритму за кількістю ударів. Логопед відстукує по 1, 2 або 3 удари; І, І, І; II, II, II;

  • Дитина повторює.

  • 2. Розрізнення слів за кількістю складів.

  • 2.1. Логопед пояснює дітям, що є слова «довгі», які вимовляються подовжено (ма-ши-на, ве-ло-си-пед) і «короткі», що вимовляються швидко (мак, дім). Під час пояснення використовуються схеми із умовними графічними позначеннями слів. Також можна спиратись на рухи рукою відповідно до будови слова (короткий рух — односкладове слово, подовжений плавний рух у горизонтальному напрямі - багатоскладове слово).

  • 2.2. Логопед промовляє слова, а діти самостійно знаходять відповідні графічні схеми і відображають довжину слова рухами руки (ліворуч - праворуч).

  • 2.3. Логопед називає ряд слів (мак, пух, кіт, машина, павутина) і просить дітей підняти руку, коли вони почують довге слово або коротке.

  • 3. Розрізнення кількості складів у складовому ланцюжку.

  • 3.1. У процесі вимовляння слова логопед відстукує число складів, щоб діти відчули реальну різницю в довжині слів, використовуються графічні схеми: мак, рука, машина тощо.

  • 3.2. Діти повинні впізнати на слух найкоротше або найдовше слово з ряду слів, що зображені схематично.

  • 3.3. Гра «Хто прийшов?». У цій грі логопед проговорює складові ряди, з одночасним відстукуванням, а діти рахують їх кількість і знаходять слова з відповідною кількістю складів. Наприклад, зай-чик стукає в двері: тук-тук; вовк: тук; кіт муркоче мур, а ко-ше-ня: мур-мур-мур; пес гавкає: гав, а ще-ня: гав-гав-гав тощо.

  • 3.4. Самостійне проведення цієї ж гри дітьми. Одні діти проговорюють складові ряди, а інші розрізнюють їх кількість і знаходять відповідні слова.



9. Розширення словника, розвиток граматичного компоненту мовленнєвої системи та зв'язного мовлення. Тема: «Овочі»



10. Розвиток мілкої моторики



КОРЕКЦІЙНО-МОВЛЕННЄВА СПРЯМОВАНІСТЬ РОБОТИ ВИХОВАТЕЛЯ, ДЕФЕКТОЛОГА , МУЗ.КЕРІВНИКА СЕРЕДНЬОЇ ТА СТАРШОЇ ГРУПИ

  • Основні напрямки корекційної роботи вихователя, дефектолога, муз.керівника

  • Артикуляційна гімнастика з елементами самомасажу. Виконується протягом дня 3-5 разів –

  • вихователем.

  • Пальчикова гімнастика. Виконується в комплексі з артикуляційною – 3-5 разів протягом дня-

  • вихователь.

  • Корегуюча міні-гімнастика для профілактики порушень хребта і ступні. Виконується

  • кожен день після сну- вихователь, муз.керівник- на муз.заняттях та ритміці.

  • Корекція дихальної та голосової функціїпроводиться щодня вихователь, муз.керівником - на

  • муз.заняттях та ритміці.

  • Корекція вимови звуків, які в процесі автоматизації чи диференціації , вихователем

  • протягом всього навчально- виховного процесу та дефектологом під час корекційних занять.

  • Вечірні індивідуальні заняття вихователя за завданням логопеда, що автоматизуватимуть

  • звуковимову. Робота проводиться вихователем за індивідуальними зошитами дітей, зміст

  • занять обирається відповідно до програми:

    • проговорення складів, слів, речень на поставлений звук;
    • повторення скоромовок, коротеньких оповідок, віршів тощо;
    • вправи на звуко-складовий аналіз та синтез;
    • повторення лексико-граматичних вправ;
    • вправи на розвиток уваги, пам’яті, мислення.


Поетапна робота логопеда, вихователя, дефектолога над збагаченням, удосконаленням словника, формуванням граматичної будови слова та розвитком зв’язного мовлення на основі лексичної теми



Що корисного Ви дізналися?

  • Що корисного Ви дізналися?

  • Ваші враження від семінару?

  • Що потребує змін?




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка