Мовознавство



Дата конвертації29.05.2016
Розмір445 b.



  • Мовознавство

  • ХІХ століття



Логічний (логіко-граматичний) напрямок (К.Беккер, Ф.І.Буслаєв).

  • Логічний (логіко-граматичний) напрямок (К.Беккер, Ф.І.Буслаєв).

  • Психологічний напрямок (Г.Штейнталь, О.О.Потебня).

  • Молодограматизм (К.Бругман, Г.Остгоф).

  • Для самостійного опрацювання.

  • - Неограматизм (Казанська і Московська лінгвістичні школи).

  • - Вітчизняне мовознавство.



Умови формування

  • Умови формування

  • Подолання однобічних натуралістичних тенденцій;

  • Ствердження принципу історизму;

  • Розуміння соціальності мови;

  • Противага психологічному



«Німецький словотвір» (Die deutsche Wortbildung), 1824 р.;

  • «Німецький словотвір» (Die deutsche Wortbildung), 1824 р.;

  • «Німецьке мовознавство» (Die Deutsche Sprachlehre) і «Організм мови» (Der Organismus der Sprache), 1827 р.



Застосував закони логіки до німецької мови (сучасної для Беккера);

  • Застосував закони логіки до німецької мови (сучасної для Беккера);

  • Мова – система полярних протилежностей;

  • Протилежності взаємно обумовлені та необхідні для розвитку організму як цілого;

  • Учення про речення переніс із логіки та стилістики у граматику;

  • Розрізнив частини мови та члени речення.



Компаративіст

  • Компаративіст

  • «Опыт исторической грамматики русского языка», ч. 1, 2; 1858 р.

  • «О преподавании отечественного языка», 1867 р.



«…речь … плод тысячелетнего исторического движения и множества переворотов»

  • «…речь … плод тысячелетнего исторического движения и множества переворотов»

  • «Язык – не только выражение мыслительности народной, но и всего быта, нравов и поверий, страны и истории народа… Все, что развивается в языке органически само из себя, есть выражение народного ума и быта »



Мова

  • Мова

  • Мислення



Найдавніший

  • Найдавніший

  • мовна творчість,

  • усвідомленість у виборі грам. форм

  • панування

  • морфології



“Всё построение языка, от отдельного звука до предложения и сочетания предложений, представляет нам живую связь отдельных членов, дополняющих друг друга и образующих одно целое, которое в свою очередь даёт смысл и значение каждому из этих членов”.

  • “Всё построение языка, от отдельного звука до предложения и сочетания предложений, представляет нам живую связь отдельных членов, дополняющих друг друга и образующих одно целое, которое в свою очередь даёт смысл и значение каждому из этих членов”.

  • Мова сполучає різночасові явища



Тісний зв’язок історизму та порівняння;

  • Тісний зв’язок історизму та порівняння;

  • Реконструював прамову;

  • Рос. мову розглядав у зв'язку з нім., готськ., лат., санскр.;

  • Санскрит – не прамова, у рос. є давніші форми;

  • Створив історичну граматику російської мови;

  • Історичні граматики – у практичне вивчення мови;

  • Дослідження не лише книжної мови, а й говірок, вірувань, переказів, легенд.

  • !!! Спочатку (історично ) слово сприймалося свідомо, потім – несвідомо: “преграда между фактами из истории языка и из истории народа”



Граматика має спиратися на логічні начала;

  • Граматика має спиратися на логічні начала;

  • Логіко-формальна основа речення – підмет і присудок;

  • Вчення про скорочення та злиття речень;

  • Вчення про другорядні члени речення;

  • Логіко-семантичні ознаки – провідні (сучасні дослідники відносять їх до методики аналізу)



Філософія мови як логічна проблема;

  • Філософія мови як логічна проблема;

  • Мовна семантика ототожнюється з логічними категоріями й операціями, а мовні форми – з логічними формами мислення;

  • Вивчення універсальних властивостей мови;

  • Мислення має статичні, постійні та загальні для всіх форми;

  • Основна одиниця мови – речення, категорія– частина мови;

  • Завдання граматики – виявити відповідність мовних форм логічним категоріям.



Умови формування

  • Умови формування

  • Подолання однобічних натуралістичних і логічних тенденцій;

  • Ствердження принципу історизму;

  • Розуміння мови як культурно-психічного явища;

  • Противага логічному



“Класифікація мов як розвиток мовної ідеї” (Klassifikation der Sprachen, dargestellt als die Entwickelung der Sprachidee), 1850 р.;

  • “Класифікація мов як розвиток мовної ідеї” (Klassifikation der Sprachen, dargestellt als die Entwickelung der Sprachidee), 1850 р.;

  • “Походження мови”, 1851 р.



Розвиток учення про мову як діяльність індивіда та відображення народної психології;

  • Розвиток учення про мову як діяльність індивіда та відображення народної психології;

  • Закони руху уявлень (зводяться до вивчення розвитку мови та мислення індивіда та суспільства):

  • Мовлення-говоріння та здатність говорити.

  • Розвиток мови у суспільстві.

  • Мовознавство має спиратися як на психологію індивіда, так і на психологію народів, вивчаючи їхні мови



«Мысль и язык», 1862;

  • «Мысль и язык», 1862;

  • «Из записок по русской грамматике», тт. 1–2. —1874; т. 3. — 1899; т. 4. — 1941;

  • «Психология поэтического и прозаического мышления», 1910;

  • «О некоторых символах в славянской народной поэзии». — 2-е изд. —1914;

  • «Из лекций по теории словесности», 1905;

  • «Язык и народность», 1895.

  • “Слово и миф”, 1989.



Основи мови:

  • Основи мови:

  • Загальнолюдська – звуки, система знаків думки;

  • Національна (племінна) – немає жодної категорії, обов'язкової для всіх мов;

  • Індивідуальна.



Одна народність – спільна мова;

  • Одна народність – спільна мова;

  • Різні народи – різні мови;

  • Кожна мова – упорядкованість, треба з'ясувати зв'язки; вирване з контексту мертве;

  • Мовленнєва діяльність – взаємодія між мовою, знаннями мовця та переданої думки;

  • Основне завдання – визначити зв'язки між

  • мовою та мовленням, а не між логічними формами та формами мови

  • Мова – засіб формування думки



Думка – поняття, за допомогою якого відбувається розуміння;

  • Думка – поняття, за допомогою якого відбувається розуміння;

  • Уявлення – образ поняття, слово – символ поняття;

  • Поняття відображається багатоярусною структурою слова:

  • членороздільний звук:: уявлення:: значення



Слово – символ, знак значення із сукупністю ознак;

  • Слово – символ, знак значення із сукупністю ознак;

  • Уявлення вмотивує значення (пустеля, сонячний (про колір), бабахнути);

  • Вмотивовані слова мають внутрішню форму: відношення змісту думки до свідомості (показує, як уявляється власна думка);

  • Забувається уявлення – втрачається внутрішня форма



«Ближайшее значение»

  • «Ближайшее значение»

  • Лінгвістичне

  • (завдяки йому люди розуміють один одного)

  • Дуб -а, ч.

  • 1) Багаторічне листяне дерево з міцною деревиною та плодами – жолудями. || Деревина цього дерева.



Другий період у розвитку компаративістики і психологічного мовознавства (70 – 90-ті р.р. ХІХ ст.);

  • Другий період у розвитку компаративістики і психологічного мовознавства (70 – 90-ті р.р. ХІХ ст.);

  • Виступ проти догм А.Шлейхера;

  • Історико-порівняльне психологічне мовознавство;

  • Історизм і психологізм – основні принципи

  • Ф. Царнке так презирливо назвав молодих учених



“Принципи історії мови” (Prinzipien der Sprachgeschichte ),

  • “Принципи історії мови” (Prinzipien der Sprachgeschichte ),

  • 1880 р.

  • “Дослідження в області германського вокалізму” (Untersuchungen über den germanischen vokalismus), 1879 р.



“Очерк порівняльної граматики індоєвропейських мов” (Grundriß der vergleichenden Grammatik der indogermanischen Sprachen): т. 1, «Фонологія» (1886) і т. 2, «Морфологія» (у 2 ч., 1888—1892)

  • “Очерк порівняльної граматики індоєвропейських мов” (Grundriß der vergleichenden Grammatik der indogermanischen Sprachen): т. 1, «Фонологія» (1886) і т. 2, «Морфологія» (у 2 ч., 1888—1892)

  • Автор 2-х томів із 5-и



«Морфологічні дослідження в області індоєвропейських мов» («Morphologische Untersuchungen auf dem Gebiete der indogermanischen Sprachen»), 1878–1910).

  • «Морфологічні дослідження в області індоєвропейських мов» («Morphologische Untersuchungen auf dem Gebiete der indogermanischen Sprachen»), 1878–1910).

  • У співавторстві з К. Бругманом



Мовець – творець мови;

  • Мовець – творець мови;

  • Мовознавство – культурознавча наука;

  • Мова – не організм, а загальнолюдське встановлення;

  • Однаковість мовних процесів у мовців спирається на спільне мовне чуття;

  • Однаковість мовних процесів – основа точного наукового вивчення.



Основне питання – відношення звичаю до індивідуального мовлення;

  • Основне питання – відношення звичаю до індивідуального мовлення;

  • Основний метод – ретельний опис окремих фактів і факторів і порівняння результатів;

  • Лінгвіст має знати основні закони та прийоми досліджень у фізиці, фізіології та математиці.



Говірки – живі мови;

  • Говірки – живі мови;

  • Їх вивчення дає змогу спостерігати послідовне використання мовного матеріалу в мовленні;

  • Говірки повніше зберегли життя мови;

  • Лінгвогеографія: діалекти та діалектні зони картографування, ізоглоси, ареали поширення тощо.



Найважливіша вимога (історичне в сучасному;

  • Найважливіша вимога (історичне в сучасному;

  • Істинний предмет історії – не реконструкція, а конкретна фіксована історія;

  • Еволюція мови;

  • Емпіризм (атомізм) – прагнення охопити великий матеріал на тривалому часовому зрізі (германські, слов'янські, романські мови);

  • Діалектне членування прамови : : А.Шлейхер;

  • Проблема мовних контактів теорія хвиль



  • Внутрішні закони мови



  • Це зміни, за яких звук міняється під впливом сусідніх звуків, фонетичної позиції та наголосу



Асоціація уявлень семантика слів;

  • Асоціація уявлень семантика слів;

  • Активний характер лінгвальної діяльності – основа закону аналогії (комбінаторна діяльність на основі асоціації): ніч – ночей : : піч, річ – (-ей);

  • Узус – зразки та правила (зразки сильніші за правила) 1-ша дієв. бере, танцює : : 2-га дієвідм. помилково робе, ходе, любе;

  • Дія поширюється на різні пласти мови – словотвірні типи, чергування звуків, флексії тощо.



Мінливість мови зумовлена індивідом-носієм, особливо в семантиці слова;

  • Мінливість мови зумовлена індивідом-носієм, особливо в семантиці слова;

  • У семантиці

  • індивідуальне ≠ узуальному;

  • Відхилення узуального від індивідуального – основа змін.



Узуальне

  • Узуальне

  • Відоме всім;

  • Бідніше;

  • Поняттєве;

  • Багатозначне.



Зміна об'єму змісту – напр., компетенція;

  • Зміна об'єму змісту – напр., компетенція;

  • Метафоричні зміни – зелений (долар);

  • Перенос на основі просторових, часових, каузальних зв'язків – стеля (межа можливості), гот (носій субкультури);

  • Гіпербола, літота, евфемізми – вселенський (патріарх), мікрогрупа, афроамериканець.

  • Культурно-історична обумовленість або зміни у змісті поняття не ведуть до зміни значення – гетьман, гімназія






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка