Музичне заняття початок мистецької освіти та формування загальнокультурної компетентності



Дата конвертації18.06.2016
Розмір445 b.


Музичне заняття - початок мистецької освіти та формування загальнокультурної компетентності


“Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури”

  • “Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури”

  • В.Сухомлинський





Видавництво “Ранок”





12201

  • 12201

  • м.Рамомишль, пров. Петрівський 6 © 2009 «РАНОК»

  • Тел. (063) 206-43-91







Базова програма розвитку дитини дошкільного віку “Я у світі”

  • Провідна ідея – ідея ампліфікації – оптимального використання дорослими можливостей кожного віку для повноцінного розвитку дитини.

  • Вона зміщує акценти з проблеми підготовки вихованця до майбутнього шкільного життя на проблему забезпечення змістовного сьогодення.

  • Програма проголошує важливість реалізації педагогом індивідуального підходу до розвитку, виховання і навчання дошкільника



Вікова категорія від двох до трьох років

  • Вікові особливості:

  • У цьому віці у дитини вже проявляються естетичніпочуття при сприйнятті музики, підспівуванні, участі в грі або танці і виражаються в емоційному відношенні дитини до власних дій. Тому пріоритетними завданнями стають розвиток уміння вслухуватися в музику, запам'ятовувати і емоційно реагувати на неї, зв'язувати рухи з музикою в музично-ритмічних рухах



І. Вступна частина

  • І. Вступна частина

  • Музично-ритмічні вправи

  • Мета - настроїти дитину на заняття і розвивати навички основних і танцювальних рухів, які будуть використані в танцях, танцях, хоровода

  • ІІ. Основна частина. Слухання музики

  • Мета - навчити дитину вслухуватися в звучання мелодії і акомпанементу, що створюють художньо-музичний образ, і емоційно на нього реагувати

  • Підспівування і спів

  • Мета - розвивати вокальні завдатки дитини, учити чисто інтонувати мелодію, співати без напруги в голосі, а також починати і закінчувати спів разом з вихователем

  • До основної частини занять включаються і музично-дидактичні ігри, спрямовані на знайомство з дитячими музичними інструментами, розвиток пам'яті і уяви, музично-сенсорних здібностей

  • ІІІ. Завершальна частина. Гра або танець. Мета - доставити емоційну насолоду дитині, викликати почуття радості від здійснюваних дій, інтерес і бажання приходити на музичні заняття



Сприйняття музики

  • Музичний керівник, розвиваючи інтерес до музики, перед кожним виконанням твору розповідає про те, що він виконуватиме, про що говориться в творі; привчає дітей до того, що кожен музичний твір має назву і характерне звучання. У першій половині року діти краще сприймають вокальні твори завдяки тому, що в них поєднуються і яскрава музична основа художнього образу, і художнє слово



На третьому році життя малюки з цікавістю слухають інструментальну музику, для якої характерні багаті виразні засоби і яскраві образи. Зазвичай діти швидко запам'ятовують її. Приблизно на третьому занятті малюки дізнаються мелодію і можуть відповісти на питання: "Про що цей твір"? Для формування основ музичної культури в цьому віці вже можна використовувати методи контрастних зіставлень, які сприяють активізації емоційної чуйності і розвитку мислення

  • На третьому році життя малюки з цікавістю слухають інструментальну музику, для якої характерні багаті виразні засоби і яскраві образи. Зазвичай діти швидко запам'ятовують її. Приблизно на третьому занятті малюки дізнаються мелодію і можуть відповісти на питання: "Про що цей твір"? Для формування основ музичної культури в цьому віці вже можна використовувати методи контрастних зіставлень, які сприяють активізації емоційної чуйності і розвитку мислення



Спів і підспівування

  • Передбачає активну музичну діяльність дітей

  • ! Пісні мають бути цікавими за змістом, простими по побудові мелодії, легкимими по вимові тексту та з короткими фразами, що повторюються. Перед розучуванням нової пісні діти повинні почути її у виразному виконанні, щоб у них з'явився інтерес до цієї пісні



При формуванні уміння чисто передавати звучання мелодії, необхідно запропонувати спочатку дитині заспівати разом з музичним керівником, при цьому дорослий від разу до разу співає все тихіше, щоб дати дитині можливість співати самостійно і чисто

  • При формуванні уміння чисто передавати звучання мелодії, необхідно запропонувати спочатку дитині заспівати разом з музичним керівником, при цьому дорослий від разу до разу співає все тихіше, щоб дати дитині можливість співати самостійно і чисто

  • Досвід показує: малюки співають чистіше, якщо розучують пісню з голосу без музичного супроводу

  • При розучуванні пісні використовуються різні методичні прийоми: пояснення, показ, гра і т. д.

  • ! Доцільно включати пісні в різні форми роботи

  • з метою створення пісенного репертуару



Ігри та ігрові вправи

  • Діти вже здатні передати особливості характеру музики, але ще потребують підтримки дорослого

  • ! Перед проведенням гри використовується показ рухів

  • Передавати художній образ дітей учать поступово. Якщо у них щось не виходить, можна відпрацьовувати ці моменти за допомогою спеціальних тематичних вправ

  • Новими для дітей є побудова в коло і рух по колу

  • Навички, необхідні для цього, будуть сформовані згодом. Поки ж йдеться про те, що дітей починають привчати робити такі побудови



Музично-ритмічні рухи

  • Наслідування з боку дітей діям дорослого

  • Педагог звертає увагу дітей на те, що починати рухатися потрібно з початком звучання музики, а закінчувати - з її закінченням; учить виразно виконувати рухи, відчувати контрастність звучання музики і відповідно до неї змінювати рухи. Після того, як діти засвоять рухи танцю, зміст і дії в грі, їм надається самостійність (дорослий надає допомогу тільки тим, хто її потребує)



! Музика повинна звучати і в повсякденному житті дітей в дитячому садку, в процесі окремих режимних моментів, в ході занять, під час самостійної діяльності, при розвагах і на святах. Наприклад, малюки лягають спати (під час денного сну), а вихователь наспівує їм колискову або, коли малюки збираються на прогулянку, співає їм улюблену веселу пісеньку. Нерідко музичний супровід використовується на заняттях по образотворчій діяльності і фізичному вихованню

  • ! Музика повинна звучати і в повсякденному житті дітей в дитячому садку, в процесі окремих режимних моментів, в ході занять, під час самостійної діяльності, при розвагах і на святах. Наприклад, малюки лягають спати (під час денного сну), а вихователь наспівує їм колискову або, коли малюки збираються на прогулянку, співає їм улюблену веселу пісеньку. Нерідко музичний супровід використовується на заняттях по образотворчій діяльності і фізичному вихованню



Діти віком до 3 років

  • Проявляється музично-емоційна активність: вони вже називають улюблені пісні до початку музичного заняття, просять зіграти їх або заспівати, тим самим налаштовуючись на слухання

  • Впізнають знайомі пісні по фортепіанному вступу

  • З цікавістю слухають оповідання педагога, що супроводжуються музичними ілюстраціями, запам'ятовують музику і дізнаються, про якого персонажа або епізод вона "говорить"

  • Діти голосно сміються, дають поради персонажам комічних сценок, що розігруються дорослими; охоче грають в хованки і піжмурки з музичним керівником; "допомагають" (по одному або по двоє-троє) дорослому співати пісні, виражаючи задоволення від своєї участі в співі; швидко запам'ятовують і відтворюють відповідно до музики нові рухи, показані дорослими

  • До кінця року в танцювальних рухах і груповій маршировці з'являється ритмічність



Вікова категорія від трьох до чотирьох років

  • Заняття можуть бути різних видів: типові, тематичні, домінантні, комплексні і інтегровані

  • ! Музичному керівникові слід пам'ятати:

  • будь-яке музичне заняття повинне навчати і розвивати дитину, а головне формувати його базову культуру



 Слухання музики



Музично-дидактичні ігри

  • У цій групі вони ширше, ніж раніше, використовуються з метою розвитку музичного слуху і сенсорних здібностей

  • Музичний керівник знайомить і розучує гру, потім діти учать гру разом з вихователем. На останньому етапі діти вже можуть грати самостійно, проявляючи ініціативу, а дорослий сприяє тому, щоб гра увійшла до їх повсякденного життя



Спів

  • Дитина цього віку намагається співати природним голосом, без напруги, правильно передавати мелодію в діапазоні мі - сі. Для того, щоб розвинути голос дитини, привчити його співати чисто, правильно і погоджено з іншими дітьми, необхідно якомога більше співати з дітьми, розвиваючи у них любов і інтерес до співу (на заняттях, в побуті, іграх, на прогулянках). До розучування пісні необхідно сформувати у дитини цілісне уявлення про її мелодію. З цією метою спочатку з дітьми слухають пісню, уточнюють її характер і зміст, а потім йде робота над чистотою інтонації: диханням, дикцією



Для того, щоб проявилася вокальна специфіка пісні і було вирішено учбове завдання, слід використовувати комплекс методичних прийомів, які доповнюють один одного:

  • Для того, щоб проявилася вокальна специфіка пісні і було вирішено учбове завдання, слід використовувати комплекс методичних прийомів, які доповнюють один одного:

  • підкреслено чіткий початок виконання пісні,

  • дотримання ритму співу,

  • виділення важких для вимови слів, інтонаційних оборотів;

  • простягання кінців музичних фраз і т. д.

  • Залежно від поставленого завдання змінюється характер співу. В процесі навчання важливе значення мають вказівки музичного керівника, передуючі показу. Вказівки можуть бути образні (звернені до дитячого мислення, емоцій) і прямі (спрямовані на розуміння дітьми вимог педагога)



Для чистого звучання пісні необхідно дотримувати співецьку установку, тобто правильну позу дитини під час співу: діти сидять прямо і глибоко на стільці, притулившись до спинки; не нахиляючи корпус і голову вперед. Розучування пісні здійснюється, коли діти сидять на стільці. Стоячи співають ті пісні, які знайомі

  • Для чистого звучання пісні необхідно дотримувати співецьку установку, тобто правильну позу дитини під час співу: діти сидять прямо і глибоко на стільці, притулившись до спинки; не нахиляючи корпус і голову вперед. Розучування пісні здійснюється, коли діти сидять на стільці. Стоячи співають ті пісні, які знайомі

  • Для того, щоб розвивати дитячий голос, репертуар повинен відповідати наступним вимогам: ясність будови ладу мелодії; доступність тексту для співу і мелодії голосовим можливостям дітей. При цьому не потрібно квапитися з розширенням діапазону пісенного репертуару.

  • В цілях розвитку пісенного виконання дітям пропонують творчі завдання, дидактичні ігри типу "Поклич кішечку", "Курочка і циплятка", "Погойдай і заколиши лялечку" та ін.



Музично-ритмічні рухи

  • Дитина цього віку вже здатна звертати увагу на якість руху - головним чином при ходьбі, бігу; на узгодженість рухів рук і ніг при ходьбі



Навчання рухам повинне починатися із сприйняття музики до гри (танцю, танцю), щоб сформувати загальне уявлення про неї

  • Навчання рухам повинне починатися із сприйняття музики до гри (танцю, танцю), щоб сформувати загальне уявлення про неї

  • Розучування ігор і танців починається з показу, і, тільки побачивши, що діти добре рухаються під музику, педагог може обмежуватися вказівками по ходу виконання танцю, танцю або гри

  • При цьому слід домагатися не просто правильного і виразного виконання руху. Для цього педагог використовує образні порівняння (йдемо як солдати, стрибаємо як зайчики, літаємо як пташки), що допомагають дітям передавати характер руху

  • В процесі розучування музично-ритмічних рухів в цьому віці слід використовувати наступні методичні прийоми:

  • виразне виконання музики,

  • гра,

  • вправи,

  • пояснення,

  • художнє слово,

  • показ



! На заняттях і під час святкових заходів не слід використовувати аудіозаписи. Дітям треба танцювати під "живу" музику, щоб випробовувати задоволення від виконуваного танцю

  • ! На заняттях і під час святкових заходів не слід використовувати аудіозаписи. Дітям треба танцювати під "живу" музику, щоб випробовувати задоволення від виконуваного танцю



Гра на дитячих музичних інструментах

  • Знайомство з інструментом треба проводити так, щоб у дітей виник інтерес до нього. Тому спочатку доцільно провести бесіду, але побудувати її так, щоб музичний інструмент, з яким знайомлять дітей, був піднесений в привабливій формі. Так, знайомлячи дітей з металофоном, слід показати їм пластинки, молоточок; зіграти веселу танцювальну мелодію, знайому пісеньку, запропонувати малюкам спробувати самостійно утворити звуки

  • В ході навчання грі на музичних інструментах велике значення має розвиток почуття ритму і музичного слуху. З цією метою проводяться музичні дидактичні ігри



Вікова категорія від чотирьох до п'яти років

  • Заняття є основною формою навчання, структура залишається колишньою, але характер дещо змінюється

  • Дітям дають складніші завдання, які вимагають зосередженості і усвідомленості дій, хоча до якоїсь міри зберігається ігровий і розважальний характер навчання

  • Побудова заняття грунтується на загальних завданнях музичного виховання, викладених в програмі



Слухання музики

  • Діти цього віку розрізняють не лише характер твору, але і його жанр (танець, марш, пісня), починають висловлювати своє відношення до нього.

  • При цьому важливим є створення невимушеної обстановки під час слухання музики. Позитивний емоційний настрій виникає у дитини у тому випадку, якщо йому цікаво; він є співучасником що відбувається, тому педагогові слід виконувати твір емоційно. Розбудити фантазію і уяву дітей допоможуть рядки із поетичних творів, показ ілюстрацій або коротка бесіда, націлена на розвиток емоційних почуттів дитини при сприйнятті художнього образу. Майстерність педагога проявляється в тому, що його слова і дії повинні викликати у дітей активність при сприйнятті і обговоренні музичного твору.



Спів

  • Діти цього віку вже можуть співати виразно, брати дихання між фразами, вимовляти слова правильно і ясно; співати погоджено, починати і закінчувати разом, мелодію співати чисто.

  • Для правильної організації роботи над піснею необхідно знати можливості і особливості дітей, їх голосовий діапазон і на яких звуках їм зручно співати

  • У цьому віці діти співають від "до" першої октави до "ля" першої октави. Навчати співу необхідно в сприятливій обстановці: педагог повинен вселяти в них упевненість в тому, що у них усе вийде; що вони можуть і уміють співати виразно і красиво, постійно працювати над чистотою інтонації і звукоутворенням. При цьому необхідно налаштовувати дітей на потрібну тональність, проспівувати для зразка початкові звуки пісні з наступним їх повтором дітьми. При розучуванні мелодії можна дати її проспувавуння на різні склади: ля, ма, але, що одночасно сприяє розвитку дикції. Для поліпшення артикуляції можна використовувати скоромовки,; вимовлення пошепки коротких фраз, проспівування куплетів, виконання приспіву групою, а заспіву - сольно



Коли ускладнено проспівування якого-небудь інтервалу, можна потренувати дітей і використовувати характерну інтонацію для вираженого в пісні художнього образу. Наприклад, якщо розучується пісня "Ку - кушечка", муз. М. Красева, то використовується звуконаслідування "ку-ку"

  • Коли ускладнено проспівування якого-небудь інтервалу, можна потренувати дітей і використовувати характерну інтонацію для вираженого в пісні художнього образу. Наприклад, якщо розучується пісня "Ку - кушечка", муз. М. Красева, то використовується звуконаслідування "ку-ку"

  • Необхідно розвивати дитячу пісенну творчість за допомогою завдань: "Заспівай власну колискову", "Допой пісеньку", "Поклич подругу або друга", "Питання і відповіді" і тому подібне



Музично-дидактичні ігри

  • Музично-дидактичні ігри сприяють розвитку сенсорних здібностей дітей, стимулюють їх на прослуховування твору, пізнавання, порівняння або виділення виразних музичних засобів (висота звучання, тембр, динаміка, ритм)

  • В середньому за рік розучується 10-12 ігор, при цьому кожна гра розучується як на заняттях, так і поза заняттями. Після того, як гра вивчена дітьми, вона переноситься в самостійну музичну діяльність дітей



Музично-ритмічні рухи

  • Діти цього віку вже можуть проявляти самостійність при виконанні танців, ігор і вправ: починати рухи після вступу, міняти їх залежно від форми, динаміки (голосно - тихо), регістра (високий - низький); виконувати рухи узгоджено, дотримуючи заданий темп; передавати ігрові і танцювальні художні образи; рухатися по колу

  • На заняттях активно використовуються ігрові методи і прийоми, які допомагають звернути увагу дитини на характер музики, добитися виразнішого і емоційнішого виконання

  • Використання яскравої атрибутики супроводить підвищення якості руху, доповнює емоційний настрій. Наприклад, при виконанні вальсу дітям можна дати в руки кульки, квіти; а українського танцю - віночки, стрічки, кетяги калини та ін.

  • Навчаючи музично-ритмічним рухам, слід здійснювати індивідуально-диференційований підхід до дітей. Це дозволяє враховувати можливості кожної дитини і надавати допомогу слабким і сором`язливим.

  • Дітей п'ятого року життя треба учити інсценуванню нескладних пісень, музичних казок, імпровізації танців



Гра на дитячих музичних інструментах

  • Навчання відбувається систематично на заняттях і в повсякденному житті. Методика навчання грі на будь-якому інструменті складається з наступних етапів: знайомство з ударними дитячими музичними інструментами (розповідь про історію створення кожного інструменту); постановка корпусу, рук; розучування музичного твору

  • Дітей учать тримати інструмент без напруги, але міцно. При цьому м'язи кисті руки не мають бути напружені. При грі на ударному інструменті головна роль належить кисті руки, хоча - в тій або іншій мірі - беруть участь плече і передпліччя. Основним способом звуковиведення є удар, який складається з декількох фаз: помах руки, її спрямований рух до інструменту, зіткнення з джерелом звуку і відтворення звуку, відскік і поворотний рух руки. Дітей слід привчати до постійного слухового контролю, це дозволяє отримувати красивий звук. Розвиток м'язів кистей рук, координація рухів досягаються в результаті систематичних занять, а уміння виробляються в процесі спеціальних вправ

  • Необхідно формувати у дітей інтерес і бажання

  • музичити на дитячих інструментах



При правильній постановці роботи по музичному розвитку до кінця п'ятого року життя діти можуть:

  • При правильній постановці роботи по музичному розвитку до кінця п'ятого року життя діти можуть:

  • висловлювати судження про музику, оцінювати її і якість співу;

  • мають улюблені твори;

  • проявляють самостійність при виконанні пісень, танців;

  • проявляти інтерес до колективного співу з супроводом фортепіано, без нього і сприйняттю музики;

  • впізнають мелодії по вступу;

  • люблять ритмічні рухи;

  • у іграх, вправах і танцях передають характер твору;

  • виконують програмні танцювальні рухи і

  • можуть використовувати їх у вільному танці



Вікова група від п'яти до шести років

  • Діти з великим інтересом відносяться до занять; у кожної дитини є свій улюблений вид діяльності, їх інтереси вже носять стійкий характер. Основна увага приділяється формуванню уміння сприймати і порівнювати різні музичні твори. Зміст занять ускладнюється: розширюється репертуар і зростають вимоги до якості виконання завдань. Тривалість занять складає 25 хвилин

  • Виділяються наступні розділи:

  • слухання музики,

  • виконання (пісні, рухи, гра на дитячих музичних інструментах),

  • творча діяльність



Слухання музики

  • Роботу по цьому розділу ми рекомендуємо вести по трьох пізнавальних напрямах, кожне з яких має свої цілі і завдання:

  • - Знайомство з жанрами, характером музики: дітям пропонують слухати твори контрастного характеру, що допомагає їм зрозуміти почуття, виражені в музиці

  • - Знайомство з особливостями твору: дітей учать розуміти, що музика завжди передає і виражає почуття, настрій, переживання людини; педагог і діти спільно прагнуть розповісти про сенс твори. Так у дитини виробляється індивідуальність суджень і висловлювань. Важливо, щоб діти відчули відношення композитора до зображуваних подій, тому, характеризуючи музичний твір, необхідно детально аналізувати особливості виразних засобів, показувати їх зв'язок із змістом

  • - Знайомство з прийомами музичної виразності, основними і супутніми художніми засобами, що допомагає дитині усвідомити і сприйняти твір в цілому. Цілісне сприйняття твору залишається одним з основних методів роботи: це дає педагогові можливість учити дітей диференційованому сприйняттю музики, тобто показувати, як поступово розвивається музично-художній образ і яким його бачив і відчував композитор в процесі творчості



Навички музичного сприйняття закріплюються, якщо прослуховування п'єси супроводжується діями. Наприклад, може супроводжуватися творчим завданням - зображувати танець птахів і передати радість прильоту в рідні краї

  • Навички музичного сприйняття закріплюються, якщо прослуховування п'єси супроводжується діями. Наприклад, може супроводжуватися творчим завданням - зображувати танець птахів і передати радість прильоту в рідні краї

  • Сприйняття формується не лише в процесі музичних занять, але і в культурно-дозвільній діяльності: на святах, під час розваг, відпочинку, спортивних змагань; на заняттях з розвитку мовлення, математиці, образотворчій діяльності і т. д.



Спів

  • Діти цієї вікової групи, що мають музичний слух і голос, вже можуть співати, чисто інтонуючи мелодію, і здатні освоїти ряд співецьких навичок

  • Першоосновою вокального виховання є наслідувальний спів, тому дитині треба показувати хороші зразки співу, продовжувати учити слухати, повторювати почуте; порівнювати свій спів з оригіналом і виправляти недоліки

  • Спів педагога повинен відповідати високим вимогам з точки зору вокальної техніки, чистоти інтонації, виразності, образності

  • Кожен вокальний зразок звучить багаторазово і в різноманітних варіантах, тобто в різній тональності, різних темпах, у виконанні педагога і добре співаючих дітей



Музичному керівникові слід дотримуватися ряду положень, вироблених практикою:

  • Музичному керівникові слід дотримуватися ряду положень, вироблених практикою:

  • При першому показі твору діти слухають мовчки, зосереджено, не намагаючись наслідувати. Це дає можливість уникнути неправильного співу

  • Вокальний зразок може звучати в двох варіантах: з музичною підтримкою (підіграванням або підспівуванням) або без нього. Постійне підігравання або підспівування педагога заважають розвитку слуху дітей. Проте у будь-якому випадку музична підтримка повинна звучати, не заглушаючи співу самої дитини

  • В процесі навчання дітей співу потрібні пояснення педагога. При цьому особлива увага приділяється роботі над співоцьким диханням, яке має бути спокійним, безшумним, регулюватися музичними фразами, не розриваючи слова

  • Для вироблення дихання слід використовувати ігрові вправи: понюхай квітку; зроби видих, ніби задувши свічку; хто довше гуде (як паровоз або пароплав)



Музичному керівникові слід пам'ятати:

  • Музичному керівникові слід пам'ятати:

  • у кожної дитини є звуки, які йому зручніше співати природним голосом, - так звані примарні зони

  • Найбільш природний діапазон для дітей старшого віку в межах квінти "ре" першої октави - "сі" першої октави. Якщо дитина співає вище або нижче за ці звуки, то у нього втрачається чистота інтонації

  • ! Необхідно визначати примарні зони кожної дитини



В ході поетапного розучування пісні застосовуються прийоми, які сприяють розвитку голосу і музичних здібностей

  • В ході поетапного розучування пісні застосовуються прийоми, які сприяють розвитку голосу і музичних здібностей

  • Перший етап навчання

  • включає вступне слово педагога, художній показ, бесіду і повторний показ. Чим яскравіше і емоційніше проходить цей етап, тим більшу активність проявляють діти. В ході бесіди вони вчаться відмічати звукові особливості пісні і висловлювати свою думку. І усе це завершується колективним виконанням пісні

  • Другий етап –

  • власне розучування. Він починається із співу разом з педагогом. Спочатку краще заспівати пісню один-два рази від початку до кінця без фортепіанної підтримки. Це дозволить виділити дітей, на яких можна спиратися під час співу. Потім починається тривалий процес розучування мелодії по фразах. Темп проспівування фраз повинен забезпечувати нормальне співоче дихання



При розучуванні добре використовувати наступні прийоми: педагог доручає дітям виконання однієї фрази, а сам співає усю пісню

  • При розучуванні добре використовувати наступні прийоми: педагог доручає дітям виконання однієї фрази, а сам співає усю пісню

  • Сенс цього прийому полягає в тому, що дитина виконує одну фразу, але активно слухає усю мелодію і учить її

  • Складніший прийом - розподіл окремих фраз між декількома виконавцями. З одного боку, це сприяє цілісному сприйняттю пісні, а з іншої - допомагає показати тотожність і відмінність фраз

  • На третьому етапі

  • йде робота над виразністю співу, і перед педагогом стоїть завдання активізувати дітей. Для цього використовується спів усією групою, індивідуально і по підгрупах у супроводі фортепіано або без нього



Пісенна творчість

  • Діти цієї вікової групи виявляють підвищену цікавість до пісенної творчості, яка починається з навчання звуконаслідуванню голосам птахів і домашніх тварин, звучання музичних інструментів (із зміною висоти звучання, ритму, музичних інтонацій), імпровізації нескладних музичних питань і відповідей типу: "Де ти"? - "Я ось"!

  • Неодмінною рисою імпровізації є те, що вона має бути схожа із зразком, але відрізнятися від нього мелодійними і ритмічними оборотами



Дидактична гра

  • Разом із слуханням музики, співом важливе місце продовжує займати дидактична гра, спрямована на розвиток сенсорних здібностей дітей, тобто уміння сприймати і відтворювати висоту, силу, тембр і рух музичних звуків

  • Розучування гри відбувається на заняттях, потім діти грають в неї разом з дорослим або один з одним ("Упізнай пісню по вступу", "Скільки нас співаю"?, "Дзвінкі дзвіночки")



Музично-ритмічні рухи

  • Спрямовані на розвиток музичного сприйняття, прагнення рухатися відповідно до характеру музики, форми твору; формування любові до танцювальних і ритмічних рухів: навчання умінню рухатися легко і пластично, отримуючи від цього задоволення

  • Заняття традиційно містять вправи для засвоєння елементів рухів танцю, гімнастики, бігу, кроку, підскоків, ігор, хороводів, танців, а також танцювальна і ігрова творчість. В процесі розучування вправ слід стежити за поставою, координацією рухів рук і ніг, взаємозв'язком рухів з музикою, пластичністю, чіткістю і легкістю рухів

  • Музичний керівник, працюючи над рухом, прагне створити атмосферу творчості, в якій кожна дитина може розкрити себе. Змусити дітей забути про власну невмілість допомагають образні ситуації

  • При виборі методичних прийомів слід орієнтуватися на можливості дітей і на особливості кожного твору. Для активізації творчих проявів в програму включено інсценування пісень, ігор, хороводів, яке вимагає від дитини уміння виразно рухатися, танцювати, зображувати дії героя. Участь в інсценуваннях дозволяє дітям легко включатися в образний простір твору і сприяє прояву ними творчості



Гра на дитячих музичних інструментах

  • Для навчання потрібні: систематичний музичний розвиток дітей, створення дитячого оркестру і формування бажання грати в ньому

  • Методика навчання грі на дитячих музичних інструментах визначається послідовністю освоєння конкретного інструменту. Наприклад, при навчанні грі на металофоні діти спочатку виконують прості наспівки на одному звуці, що дозволяє їм навчитися виконувати ритмічний малюнок наспівки, дотримуватися загального темпу, одночасно починати і закінчувати гру. Потім розучуються наспівки, побудовані на двох звуках, що сприяє розвитку звуковисотного слуху. Надалі дітей учать виконувати наспівки, побудовані на трьох-чотирьох і більш звуках. В процесі навчання грі на музичних інструментах слідує частіше використовувати музично-дидактичні ігри. Коли дитина вивчить твір, можна підключати і інші дитячі музичні інструменти



До кінця року діти здатні сприймати різні жанри (марш, вальс, полька, колискова); мають улюблені п'єси, пісні, танці, ігри; мають музичну пам'ять, співецькі навички; співецьким слухом, вокально-слуховою координацією; уміють імпровізувати в співі, танці; творчо передавати різні музично-ігрові образи; володіють танцювальними рухами

  • До кінця року діти здатні сприймати різні жанри (марш, вальс, полька, колискова); мають улюблені п'єси, пісні, танці, ігри; мають музичну пам'ять, співецькі навички; співецьким слухом, вокально-слуховою координацією; уміють імпровізувати в співі, танці; творчо передавати різні музично-ігрові образи; володіють танцювальними рухами



Використана література

  • 1. Ветлугіна Н. Музичне виховання в дитячому садку. - Київ: Вища школа, 1978.

  • 2. Гураш Л. Відчути і збагнути: теорія і методика // Дошкільне виховання, 2002.

  • 3. Дронова О. Чистова Т. Під звуки музики: методичні рекомендації // Дошкільне виховання, 1997 - №7. - С.6-7.

  • 4. Проскура О. Методичні рекомендації та матеріали до програми "Дитина". – Київ: Освіта, 1994.







Гарного настрою!

  • Гарного настрою!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка