На нинішньому етапі розвитку єдиної світової цивілізації головною детермінантою розвитку світової економіки стають знання і поява новітніх ресурсів



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.



На нинішньому етапі розвитку єдиної світової цивілізації головною детермінантою розвитку світової економіки стають знання і поява новітніх ресурсів.

  • На нинішньому етапі розвитку єдиної світової цивілізації головною детермінантою розвитку світової економіки стають знання і поява новітніх ресурсів.

  • У зв’язку з цими глобальними змінами у науковій літературі з кінця 80-х років ХХ ст. на зміну концепції «суспільства добробуту» приходять такі поняття, як «суперіндустріальне» і «посткапіталістичне» суспільство, «турбокапіталізм», «постмодерніті» і т.п.

  • «XXI століття – це епоха постіндустріального устрою. Він не стане винятковим у певного кола країн, а торкнеться всього людства.”



Місце лідера у світовій економіці XXI сторіччя належатиме постіндустріальній господарській системі. Фундаментальною основою цієї епохи є якісно новий тип технологічного та господарського укладу, в якому роль головного виробничого ресурсу починають відігравати інформація та знання.

  • Місце лідера у світовій економіці XXI сторіччя належатиме постіндустріальній господарській системі. Фундаментальною основою цієї епохи є якісно новий тип технологічного та господарського укладу, в якому роль головного виробничого ресурсу починають відігравати інформація та знання.



Метою дослідження є визначення сутності інформації та знань як економічного ресурсу та їх специфіки у постіндустріальній економіці, а також аналіз факторів, які в сукупності здатні дати більш адекватне уявлення про те, як разюче сучасна господарська система відрізняється від економіки індустріального суспільства, що домінувала у планетарному масштабі протягом минулого сторіччя.

  • Метою дослідження є визначення сутності інформації та знань як економічного ресурсу та їх специфіки у постіндустріальній економіці, а також аналіз факторів, які в сукупності здатні дати більш адекватне уявлення про те, як разюче сучасна господарська система відрізняється від економіки індустріального суспільства, що домінувала у планетарному масштабі протягом минулого сторіччя.



Для позначення нового сектора економіки, що сформувався в останні десятиріччя і все більш явно домінує в житті сучасного суспільства, в західній літературі широко використовуються два терміни: knowledge economy, тобто економіка, заснована на знаннях, або – не так точно, та більш глибоко, – “економіка знань”, та іnformation economy, тобто економіка, заснована на інформації – “інформаційна економіка”.

  • Для позначення нового сектора економіки, що сформувався в останні десятиріччя і все більш явно домінує в житті сучасного суспільства, в західній літературі широко використовуються два терміни: knowledge economy, тобто економіка, заснована на знаннях, або – не так точно, та більш глибоко, – “економіка знань”, та іnformation economy, тобто економіка, заснована на інформації – “інформаційна економіка”.



інформаційною економікою (ІЕ) називають існуючий у постіндустріальних суспільствах тип господарських відносин між людьми. На перший план у постіндустріальному суспільстві, в інформаційній економіці виходять людина як індивід, її інтелект, а найбільш важливими, визначальними ресурсами стають інформація та знання людини.

  • інформаційною економікою (ІЕ) називають існуючий у постіндустріальних суспільствах тип господарських відносин між людьми. На перший план у постіндустріальному суспільстві, в інформаційній економіці виходять людина як індивід, її інтелект, а найбільш важливими, визначальними ресурсами стають інформація та знання людини.

  • А з іншого боку, ІЕ є окремою економічною дисципліною, Своїм розвитком цей відносно молодий науковий напрямок зобов'язаний працям Дж. Стіглера, Дж. Стігліца, К. Ерроу, В. Іноземцева, К. Вальтуха та інших економістів і соціологів. В той же час цілісна концепція інформаційної економіки ще не сформува­лася[3,ст.137].





Сьогодні набирає силу інший процес: використання знань помножує результати набагато більш ефективно, ніж застосування будь-якого іншого виробничого чинника, але при цьому самі знання знаходяться зовні безпосереднього контролю з боку суспільства в цілому. Перехід від індустріального суспільства до постіндустріального знижує дію обставин на людину, обумовлених соціальним середовищем; в той же час особливого значення набувають внутрішні сили самої особи, які у відомому значенні можна розглядати як новий вияв сил природи, і в цьому аспекті постіндустріальна соціальна система радикально відрізняється і від аграрного, і від індустріального суспільств. [5, с.25]. Заставою її прогресу стає розвиток самої людини, а це ніколи не бралося до уваги класичною економічною теорією, що сформувалася як наука про закономірності виробництва матеріальних і нематеріальних благ, але не особи. Тому з традиційної точки зору економіка постіндустріального суспільства представляється економікою парадоксів. Що ж це за парадокси?

  • Сьогодні набирає силу інший процес: використання знань помножує результати набагато більш ефективно, ніж застосування будь-якого іншого виробничого чинника, але при цьому самі знання знаходяться зовні безпосереднього контролю з боку суспільства в цілому. Перехід від індустріального суспільства до постіндустріального знижує дію обставин на людину, обумовлених соціальним середовищем; в той же час особливого значення набувають внутрішні сили самої особи, які у відомому значенні можна розглядати як новий вияв сил природи, і в цьому аспекті постіндустріальна соціальна система радикально відрізняється і від аграрного, і від індустріального суспільств. [5, с.25]. Заставою її прогресу стає розвиток самої людини, а це ніколи не бралося до уваги класичною економічною теорією, що сформувалася як наука про закономірності виробництва матеріальних і нематеріальних благ, але не особи. Тому з традиційної точки зору економіка постіндустріального суспільства представляється економікою парадоксів. Що ж це за парадокси?



  • В умовах індустріального господарства, коли вартість благ багато в чому відображала витрати, необхідні для їх відтворювання, існувала пропорційність між витратами і результатами виробничої діяльності. Сьогодні інформаційні блага швидше копіюються, ніж відтворюються, оскільки більшість з них проведена в результаті унікальної діяльності малокваліфікованих зусиль. Тому зниження цін на продукцію високотехнологічного сектора відбувається набагато швидше, ніж в традиційних галузях промисловості. Другий парадокс виявляється при порівнянні темпів зростання продуктивності праці і динаміки технологічних досягнень. Високі темпи інформаційної революції не тільки обумовлюють відсутність зростання цін на високотехнологічну продукцію, але і вимагають все більш підготовлених і високооплачуваних працівників, що знижує показники фондовіддачі навіть при швидкому зростанні вартості самих виробничих фундацій. Третій, самий показовий парадокс укладений в тому, що сучасна постіндустріальна економіка може демонструвати господарський розвиток при постійному зниженні інвестицій. Останні традиційно вважалися певною частиною національного продукту, що відволікається від споживання і, що направляється на розширення виробництва; сьогодні виявляється, що найважливіший елемент економічного зростання - це накопичення людського капіталу, яке може бути по своїй суті більш "інвестиційним", ніж нарощування матеріальних чинників виробничого потенціалу.



Сьогодні здатність створювати і використовувати знання, що, у свою чергу, знаходить прояв у впровадженні нових технологій, стає ключовим фактором при визначенні конкурентоспроможності національних економік, а також критерієм оцінки бідності і процвітання як між країнами, так і в межах окремих країн. З огляду на це в розвинутих країнах уже сьогодні відбуваються істотні зміни в організації освіти. Глобалізація економіки зумовлює інтернаціоналізацію освіти. Це потребує розроблення загальних стандартів кваліфікації, які б забезпечували її однаково високий рівень для всіх регіонів світового ринку, оскільки інформаційне суспільство реально розвивається вже сьогодні, а без розуміння його принципів і механізмів функціонування ефективний економічний розвиток у XXI ст. буде важкодосяжним.

  • Сьогодні здатність створювати і використовувати знання, що, у свою чергу, знаходить прояв у впровадженні нових технологій, стає ключовим фактором при визначенні конкурентоспроможності національних економік, а також критерієм оцінки бідності і процвітання як між країнами, так і в межах окремих країн. З огляду на це в розвинутих країнах уже сьогодні відбуваються істотні зміни в організації освіти. Глобалізація економіки зумовлює інтернаціоналізацію освіти. Це потребує розроблення загальних стандартів кваліфікації, які б забезпечували її однаково високий рівень для всіх регіонів світового ринку, оскільки інформаційне суспільство реально розвивається вже сьогодні, а без розуміння його принципів і механізмів функціонування ефективний економічний розвиток у XXI ст. буде важкодосяжним.



1. Крапивний І.В. Теорії постіндустріального економічного розвитку/І.В.Крапивний//Механізм регулювання економіки, 2010, № 4 ,169 с.

  • 1. Крапивний І.В. Теорії постіндустріального економічного розвитку/І.В.Крапивний//Механізм регулювання економіки, 2010, № 4 ,169 с.

  • 2,6. Іноземцев В. Парадокси постіндустріальної економіки(інвестиції, продуктивність і господарське зростання в 90-і роки)/ В.Іноземцев.// Поступ, №89(533),Л.: Брама, 2000.

  • 3. Ніколаєв Є.Б.  Інформація та знання як категорії економічної науки.//Формування ринкової економіки [Текст] : Зб. наук. праць / О.О. Бєляєв, В.М. Данюк. - К. : КНЕУ, 2004. – 600

  • 4,5. Коваленко О.М. Інформація та знання у процесі створення вартості: історія та сучасність// Формування ринкової економіки [Текст] : Зб. наук. праць / О.О. Бєляєв, В.М. Данюк. - К. : КНЕУ, 2004. - 600




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка