Надзвичайні ситуації та їх класифікація. Надзвичайні ситуації та їх класифікація



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.


НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ.

  • НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ.

  • ДОЛГИЙ Микола Леонідович,

  • завідувач кафедри державної служби,

  • менеджменту та навчання за міжнародними проектами

  • к.біол.н., доцент


1. Віднесення надзвичайної події до

  • 1. Віднесення надзвичайної події до

  • надзвичайної ситуації.

  • 2. Класифікація надзвичайних ситуацій.

  • 3. Надзвичайні ситуації природного характеру.

  • 4. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.



І-й етап

  • І-й етап

  • Віднесення надзвичайної події за пороговими значеннями до НС.

  • Наказ МНС України від 22.04 2003 р. №119

  • ІІ-й етап

  • Класифікація НС за походженням. ДК 019-2001

  • НС техногенного, природного, соціально - політичного, воєнного характеру

  • ІІІ-й етап

  • Класифікація НС за рівнем. Постанова КМ України від 24.03.2004 р. №368.

  • НС державного, регіонального, місцевого, об‘єктового рівня

  • КОДЕКС ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ







Енергетика організму

  • Енергетика організму

  • Окисно відновлювальні процеси

  • Психологічна налаштованість

  • Вода забруднена багатьма домішками земного,

  • космічного і біоенергоінформаційного походження:

  • До земних забруднень води слід віднести численні шкідливі та

  • отруйні органічні та неорганічні домішки, насамперед, техногенного

  • походження, а також мікроорганізми.

  • Космічні забруднення - це головним чином важкі та радіоактивні

  • ізотопи водню (дейтерій і тритій), кисню (О18, О19), вуглецю - С13 і ін.

  • Під біоенергоінформаційними (БЕІ) забрудненнями вчені мають на

  • увазі, перш за все, те енергополеве та інформаційне наповнення

  • повітряного простору, води та землі, яке негативно впливає на все живе.



Воду (беремо з будь-якого джерела) нагріваємо до 950С і потім як можна швидше охолоджуємо і заморожуємо.

  • Воду (беремо з будь-якого джерела) нагріваємо до 950С і потім як можна швидше охолоджуємо і заморожуємо.

  • 2. Заморожуємо в конічній посуді (скло, або фарфор, або фаянс).

  • 3. Розморожуємо повільно в нижній частині холодильника до льодяника у воді об'ємом приблизно 30% від всієї маси води. При розморожуванні посуд необхідно накрити.

  • 4. Лід виймаємо і викидаємо в унітаз.

  • 5. Талу воду акуратно зливаємо в інший посуд (скло), щоб не потрапив осад, який теж викидаємо.

  • 6. Воду в кількості 100 мл (півсклянки) нагріваємо до 35-370С і вживаємо за 40 хв. до сніданку та вечері.



Як показали численні досліди і експертизи, така вода

  • Як показали численні досліди і експертизи, така вода

  • робить дивно сприятливий вплив на організм людини, це:

  • Нормалізація обміну речовин, виведення шлаків, токсинів та

  • радіонуклідів з організму;

  • Лікування та профілактика онкологічних захворювань, цукрового

  • діабету, хвороб нирок і печінки;

  • Відновлення організму при стресах і перевтомі;

  • Нормалізує артеріальний тиск, ліпідний і вуглеводний обмін;

  • Володіє могутнім косметичним ефектом;

  • Уповільнює процеси старіння і збільшує тривалість життя.



«Таємниця" високої біологічної активності

  • «Таємниця" високої біологічної активності

  • "Нафтусі" знаходилася зовсім не в

  • водорозчинений органічній речовині, а в

  • незвичайному електронодонорному фізико-

  • хімічному стані цієї води і всіх її аналогів,

  • обумовленому нативними негативними

  • значеннями окислювально-відновного

  • потенціалу (ОВП, Еh, редокс-потенціал ) від

  • -60 до -240 мВ, заданого даним водам

  • наявністю сірководню (від 0,35 до 23

  • мг/дм3) як потужного відновника.



Хунзакутська "жива" вода. В даний час найбільш біологічно

  • Хунзакутська "жива" вода. В даний час найбільш біологічно

  • активної визнана вода р. Хунза в горах Каракорум (північні

  • Гімалаї на кордоні Пакистану та Індії, автономна область

  • Кашмір), на березі якої на висоті 2000 м над рівнем моря

  • проживає трохи більше 30 тис. людей, званих народом

  • Хунза.

  • Хунзакути живуть всередньому 150 років.

  • Висока біологічна активність хунзакутської "живої"

  • пояснюється від'ємним значення її ОВП, який має - 500 мВ,

  • тобто має максимальне зафіксоване значення ОВП в

  • природній воді.

  • Такий самий високий від'ємний ОВП має і реліктова

  • «легка» вода



ОВП ВРХ парного молока дорівнює -110 мВ.

  • ОВП ВРХ парного молока дорівнює -110 мВ.

  • Через 2 доби ОВП - 0, а потім набуває

  • позитивного значення.

  • ОВП козиного молока - 160 мВ.

  • ОВП молока матері-годувальниці - 120 мВ.

  • ОВП соку картоплі (- 287 мВ), синьої капусти

  • (- 243 мВ), петрушки (- 265 мВ).

  • ОВП фруктових соків - від -12 мВ (яблуко і

  • апельсин), до - 85 мВ (диня).



Тероризм - суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у

  • Тероризм - суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у

  • свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом

  • захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування

  • населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя

  • чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення

  • злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.

  • Терористичний акт визначається як злочинне діяння у формі

  • застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій,

  • відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом

  • України. (Закон України "Про боротьбу з тероризмом" від 20

  • березня 2003 року N 638-ІУ)



Міжнародний тероризм. Підтримка терористичної організації іншою державою

  • Міжнародний тероризм. Підтримка терористичної організації іншою державою

  • Внутрішньодержавний тероризм. Стосується внутрішніх інтересів

  • Державний тероризм. Викор.терор.методів державною владою до опонентів.

  • Соціальний тероризм. Дії терористичних організацій украй лівої орієнтації.

  • Економічний тероризм. Викор.економ. механізмів для ослаблення супротивника.

  • Екстремістський тероризм. Складова діяльності вкрай правих, украй лівих

  • організацій, іноді - релігійних груп.

  • Екологічний тероризм. Використання незаконного насильства для досягнення

  • позитивних цілей - охорони природи і природних ресурсів.

  • Релігійний тероризм. Просування релігійної ідеології, приклад - іслам.

  • Кримінальний тероризм. Переслідує головним чином кримінальні цілі, однак може

  • торкатися і політичної сфери.

  • Наркотерроризм. Актуальний у першу чергу в ряді південноамериканських держав

  • Електронний тероризм. Політична дестабілізація при незакон.вик. Інформ. мереж.

  • Ядерний тероризм. Пов'язаний з розкраданням, транспортуванням і незаконною

  • торгівлею ядерними матеріалами, призначеними для створення ядерної зброї.

  • Супертероризм. Представляє використання в ряді випадків інших засобів, що за

  • результатами свого впливу наближаються до зброї масового ураження (ЗМУ).

  • Класичний тероризм. Вибухові речовини, автоматична зброя тощо.

  • Некондиційний тероризм. Нові прояви тероризму. Наприклад, використання

  • засобів інформаційної і психологічної війни,чи використання промислових відходів,

  • чи цілеспрямоване розв'язання катастроф і аварій.



Установити міцний контакт з анонімом:

  • Установити міцний контакт з анонімом:

  • • представитися (назвати своє ім'я, по-батькові, посаду);

  • • заспокоїти завірити, що його вимоги будуть негайно передані адміністрації.

  • З'ясувати вимоги аноніма й одержати інформацію про характер погрози:

  • • уважно вислухати і записати всі вимоги;

  • • задати уточнюючі питання про характер погрози, часу її реалізації; стимулювати аноніма розповісти якнайбільше.

  • З'ясувати мотиви дій аноніма:

  • • поставити запитання про цілі, що переслідує анонім, відповіді аноніма вислухувати уважно, проявляючи участь;

  • • запропонувати аноніму інші шляхи реалізації його інтересів.

  • У процесі розмови з анонімом сказати, що його вимоги будуть передані адміністрації. Зробити спробу переконати його повторити дзвінок.

  • Повідомити про подію:

  • • правоохоронні органи по телефону «101»;

  • • адміністрацію об'єкта.

  • Для визначення номера за яким телефонував анонім покласти слухалку поруч. З іншого телефону подзвонити на телефонний вузол із проханням з’ясувати необхідний номер

  • Щоб не викликати паніку і виключити непрофесійні дії повідомляти про погрозу тільки посадовим особам відповідно до інструкції.



Не допустити паніки.

  • Не допустити паніки.

  • Не допустити розповсюдження слухів.

  • Негайно повідомити про погрозу по телефону «101 ».

  • Про отриману інформацію повідомити тільки начальнику своєї служби чи безпеки.

  • Самотужки, не чекаючи прибуття фахівців, по заздалегідь розробленому плану

  • організувати огляд усіх приміщень з обов'язковою участю й опитуванням персоналу.

  • Не доторкатися до предметів, схожих на вибухонебезпечні.

  • Скласти схему об'єкта з указівкою предметів, схожих на вибухонебезпечні.

  • Припинити розвантажувальні роботи, у тому числі очистку сміттєвих баків.

  • Відвести після огляду на безпечну відстань автотранспорт, припаркованный

  • біля будинку.

  • Проаналізувати обстановку і прийняти рішення щодо евакуації. Для цього

  • рекомендується використовувати заздалегідь відпрацьовані команди, наприклад:

  • «Навчальна пожежна тривога! Усім вийти на вулицю!».

  • Евакуація повинна проводитися без проходження людей через зону перебування

  • предметів, схожих на вибухонебезпечні.



У сім'ї

  • У сім'ї

  • Для членів Вашої родини розробіть план дій у надзвичайних

  • умовах. У всіх рідних мають бути номери мобільних телефонів,

  • адреси електронної пошти, номери пейджерів тощо одне одного

  • для оперативного зв'язку. Ці координати мають бути у вчителів

  • школи, яку відвідує Ваша дитина, у начальника організації, де Ви

  • працюєте, у родичів і знайомих. Іноді системи зв'язку, розташовані

  • в одному районі, пошкоджуються чи знест-румлюються, що

  • унеможлює зв'язок. Тож домовтеся, що в екстренних випадках Ви'

  • телефонуватимете знайомому чи родичу, який живе не у Вашому районі.

  • Призначте місце зустрічі, де б Ви могли знайти одне одного в

  • надзвичайній ситуації.

  • Приготуйте „тривожну торбу": мінімальний набір речей, трохи продуктів

  • тривалого зберігання, ліхтарик, радіоприймач, воду, інструменти, копії

  • найважливіших документів.



На роботі

  • На роботі

  • Територисти підривають переважно висотні та відомі будівлі, бо

  • теракт, що здійснюється в таких місцях, набуває певно

  • символічного змісту.

  • Якщо Ви працюєте в такій будівлі чи відвідуєте її: з'ясуйте, де

  • знаходяться резервні виходи, дізнайтеся про план евакуації з

  • будівлі на випадок НС, дізнайтеся, де зберігаються засоби

  • протипожежного захисту і як ними користуватися, спробуйте

  • отримати елементарні навички надання першої медичної

  • допомоги, зберігайте в шухляді такі предмети: маленький

  • радіоприймач і запасні батарей­ки до нього, ліхтарик і запасні

  • батарейки, аптечку, капелюшок із цупкої тканини, носовичок

  • (хустинки), свисток.



Якщо почалася пожежа

  • Якщо почалася пожежа

  • Підійшовши до зачинених дверей, спочатку доторкніться до них - згори,

  • посередині та знизу. Якщо двері гарячі - відчиняти їх не можна, бо за ними

  • вирує пожежа. Якщо двері не нагрілися, відчиняйте їх повільно й обережно.

  • Основна причина загибелі людей на пожежі - дим і отруйні гази. Дим

  • сліпить, а вдихання газів може викликати серйозне отруєння, запаморочення

  • і навіть втрату свідомості. Через це, залишаючи будівлю, намагайтеся

  • нахилятися якнайнижче. Прикрийте рот і ніс носовичком, бажано вологим.

  • Дихайте лише через нього. Намагайтеся дихати неглибоко.

  • Якщо в коридорі почалася пожежа і Ви не можете вийти з кабінета,

  • згорніть у рулон килимок і рушники, змочіть їх водою і спробуйте

  • якнайпильніше затулити щілини у дверях. Відчініть вікно, але ні в якому

  • випадку не повністю. Викиньте у вікно шматок яскравої тканини, світіть у

  • вікно ліхтариком, свистіть, стукайте по трубам, щоб пожежники довідалися,

  • що в кімнаті хтось є. Кричіть лише в крайньому випадку: зазвичай,

  • людський крик вкрай важко почути, крім того, крик може призвести до

  • сумних наслідків: людина почне глибоко вдихати газ, що утворюється під

  • час горіння, і втратить свідомість.



Якщо Ваша квартира (будинок) опинилися

  • Якщо Ваша квартира (будинок) опинилися

  • поблизу епіцентру вибуху

  • Обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити, чи немає витоків

  • води й газу, займань тощо. В темряві ні в якому разі не запалюйте сірники

  • чи свічки - користуйтеся ліхтариком. Негайно вимкніть усі прилади, газ на

  • плиті і т. ін. Зателефонуйте своїм рідним і близьким і коротко повідомте

  • про своє місцеперебування, самопочуття тощо. Без особливої потреби не

  • користуйтеся телефоном - АТС може не справитися з великою кількістю

  • дзвінків. Перевірте, як там сусіди - їм може знадобитися допомога.



Землетруси. У сейсмічному відношенні найбільш небезпечними областями

  • Землетруси. У сейсмічному відношенні найбільш небезпечними областями

  • в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та

  • Автономна Республіка Крим.

  • Вулканізм. Сукупність явищ, обумовлених проникненням магми з глибини

  • землі на її поверхню. Процеси грязьового вулканізму локалізовані у

  • південній частині території України. Вони спостерігаються на Керченському

  • півострові та прилеглій акваторії Азовського моря, на заході та півдні

  • Севастополя в акваторії Чорного моря.

  • Селі – раптово сформовані, внаслідок різкого підйому води в руслах

  • гірських річок, грязьові потоки. Кількість ураження селевими потоками

  • складає від 3 до 25% території України. В Криму вони поширюються на 9%

  • території, в Закарпатській області - на 40%, в Чернівецькій – 15%, в Івано-

  • Франківській - 33%.

  • Карст. На 60% території України розвиваються карстові процеси. Це явище,

  • яке пов`язане з розчиненням природними водами гірських порід. Найбільш

  • розвинутий відкритий карст – 27 % - на території Волинської області на площі

  • 594 км2, Рівненської – 214 км2, Хмельницької – 423 км2.



Зсуви. Виникають зсуви при крутизні схилу 10о і більше. На глиняних грунтах

  • Зсуви. Виникають зсуви при крутизні схилу 10о і більше. На глиняних грунтах

  • при надмірному зволоженні вони можуть виникати і при крутизні 5-7о. Швид-

  • кість руху зсуву складає від 0,06 м/рік до 3 м/с. Площі Зсувонебезпечних про-

  • цесів за останні 30 років збільшились у 5 разів. Найбільшого поширення вони

  • набули у Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській,

  • Одеській, Харківській областях та в Криму. Значною мірою зсувами охоплені

  • береги каскаду Дніпровських водосховищ . На морських узбережжях площею

  • 2630 км2 руйнується майже 60% узбережжя. В районах активної господарської

  • діяльності, як то Прикарпаття, Крим, Донбас, Одеська, Дніпропетровська,

  • Хмельницька та інші промислові міські агломерації, зафіксовано більше 140

  • тисяч зсувів.

  • Обвали. Відрив і катастрофічне падіння великих мас гірських порід, їх дро-

  • блення і скачування з круч, урвищ та схилів.

  • Абразія. Це процес руйнування хвилями прибою берегів морів, озер та водо-

  • сховищ. Абразійний процес найбільш поширений на Чорноморському узбереж-

  • жі. У береговій зоні Криму щорічно зникає 22 га, між дельтою Дунаю та Кримом

  • - 24 га, у північній частині Азовського моря - 19 га. Абразії підпадає до 60% бе-

  • регів Азовського та до 30% - Чорного морів. Швидкість абразії становить в се-

  • редньому 1,3 - 4,2 метри на рік.



Сильні дощі. В Україні серед стихійних явищ найбільш частими сильні дощі

  • Сильні дощі. В Україні серед стихійних явищ найбільш частими сильні дощі

  • (зливи). Вони спостерігаються щорічно і поширюються на значні території.

  • Частіше за все вони бувають у Карпатах та горах Криму

  • Град– це атмосферні опади у вигляді частинок льоду неправильної форми.

  • Найчастіше град випадає у гірських районах Криму та Карпат. Великий град

  • відмічається в період з кінця серпня до середини вересня у АРК, у Полтавсь-

  • кій, Чернівецькій, Тернопільській областях, менш – у Сумській, Луганській,

  • Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях.

  • Сильна спека. В степовій зоні щорічно буває сильна спека з температурою

  • вище 30оС, причому, в деякі роки вона перевищує 40оС. Менше вона буває

  • в зонах Полісся та лісостепу.

  • Суховії – це вітри з високою температурою і низькою відносною вологістю повіт-

  • ря. Найбільш зазнає дії суховіїв степова зона, а також частково зона лісостепу.

  • Посухи. Тривала та значна нестача опадів, частіше при підвищеній температурі

  • та низькій вологості повітря, В більшості випадків мають локальний характер і

  • дуже рідко займають площі до 30-50% території України.

  • Ураганні вітри. Ураган – це вітер силою 12 балів за шкалою Бофорта. На

  • більшій частині території України вітри зі швидкістю більше 25 м/с бувають

  • майже щорічно. Найчастіше - в Карпатах, горах Криму та на Донбасі.



Циклони - область низького тиску в атмосфері з мінімумом у центрі. В

  • Циклони - область низького тиску в атмосфері з мінімумом у центрі. В

  • Азово-Чорноморському басейні виділяються своїми руйнівними наслідками

  • осінні циклони. За своїми властивостями, походженням та наслідками вони

  • схожі на тропічні урагани. На Азовському морі циклони часто призводять до

  • штормів, які супроводжуються місцевим підняттям рівня моря, що призводить

  • до великих збитків.

  • Шквали. Найчастіше шквали бувають в степовій, лісостеповій зоні та Поліссі.

  • Це різке короткочасне (хвилини і десятки хвилин) посилення вітру, іноді до 30 –

  • 70 м/с із зміною його напрямку, Штормовий (шквальний ) вітер на території

  • України спостерігається дуже часто, а його швидкість буває, в основному, від 20

  • до 29 м/с, а іноді і більше 30 м/с. У гірських масивах Криму і Карпат, західних і

  • північно–західних областях країни швидкість вітру досягає 40 м/с.

  • Смерчі. Найменш досліджене, але найбільш руйнуюче явище. Це атмосферний

  • вихор, що виникає у грозовій хмарі та розповсюджується у вигляді темного

  • рукава або хоботу (частіше декількох) за напрямком до поверхні суші або моря.

  • Він супроводжується грозою, дощем, градом і якщо досягає поверхні землі,

  • майже завжди наносить значні руйнування, вбираючи у себе воду та предмети,

  • що зустрічаються на його шляху, піднімаючи їх високо над землею і переносячи

  • на значні відстані. Руйнівну дію цієї стихії можна порівняти з дією ударної хвилі

  • ядерної зброї



Повені. Найбільш вірогідними зонами можливих повеней на території

  • Повені. Найбільш вірогідними зонами можливих повеней на території

  • України є: у північних регіонах - басейни річок Прип'ять, Десна, та їх

  • приток. Площа повені лише в басейні р. Прип`ять може досягти 600-800

  • тис. га; у західних регіонах - басейни верхнього Дністра (площа може

  • досягти 100-130 тис. га), річок Тиса, Прут, Західний Буг (площа можливих

  • затоплень 20-25 тис. га) та їх приток; у східних регіонах - басейни р. Сівер-

  • ський Донець з притоками, річок Псел, Ворскла, Сула та інших приток

  • Дніпра; у південному і південно-західному регіонах - басейни приток ниж-

  • нього Дунаю, р. Південний Буг та її приток. На значній території України

  • (Карпати, Крим) річки мають виражений паводковий режим стоку. В сере-

  • дньому за рік тут буває 6-7 повеней. Вони формуються в будь-який сезон

  • року і часто мають катастрофічні наслідки, ведуть до масових руйнувань

  • та загибелі людей. Яскравим прикладом таких повеней можуть бути снігові

  • та дощові повені на річках Закарпаття. Такі катастрофічні повені

  • трапляються в середньому один раз на 5-10 років. Тривалість повеней

  • (затоплень) може досягти від 7 до 20 діб і більше. При цьому можливе за-

  • топлення не тільки 10 – 70 % сільгоспугідь, але й великої кількості техно-

  • генно – небезпечних об`єктів. Високі повені більш властиві річкам Дніпро,

  • Дністер, Дунай та Сіверський Донець.



Природні пожежі. Найбільш небезпечними бувають жаркі та сухі літні дні

  • Природні пожежі. Найбільш небезпечними бувають жаркі та сухі літні дні

  • з відносною вологістю повітря – 30 – 40%. Для західних областей України

  • найбільш небезпечними у пожежному відношенні стають сухі місяці –

  • липень, серпень. Літні місяці особливо небезпечні для півдня України –

  • Миколаївської, Херсонської областей, АР Крим. Залежно від характеру

  • горіння, швидкості розповсюдження вогню та розмірів пошкодження лісу

  • розрізняють чотири категорії лісових пожеж: низові (або низинні), верхові

  • (або повальні), підземні (торф`яні або грунтові) та пожежі дуплистих дерев.

  • Найбільш розповсюджені низові пожежі, доля яких складає близько 80% з

  • усіх випадків можливих пожеж. Частіше за все пожежонебезпечні умови

  • складаються в Степовій, Поліській та Лісостеповій зонах, горах Криму.

  • Найбільш поширеними є лісові та торф'яні пожежі, бо ліси і торфовища зай-

  • мають більше 10 млн. га території України. 31% лісів розташовано в північ-

  • ному регіоні, 17% - в східному, 10% - в південному, 8% - в південно-захід-

  • ному і 32% - в західно-му регіоні. Лісовий фонд України майже на 50% скла-

  • дається з хвойних лісів. Найбільш пожежонебезпечними є ліси Херсонської,

  • Миколаївської, Луганської, Донецької, Полтавської областей, Автономної

  • Республіки Крим.



Транспортні аварії (катастрофи). Щорічно в Україні перевозиться

  • Транспортні аварії (катастрофи). Щорічно в Україні перевозиться

  • транспортом загального користування понад 900 мільйонів тонн вантажів ,

  • і понад 3 мільярди пасажирів. На долю залізничного транспорту припадає

  • близько 60% вантажних перевезень, автомобільного - 26%, річкового і

  • морського - 14%. Аварійні ситуації при перевезеннях залізницею р-р речо-

  • вин і небезпечних хімічних речовин речовин (НХР) найбільш небезпечні.

  • Морський та річковий транспорт. В світовому морському транспорті

  • щорічно зазнають аварії понад 8000 кораблів і гине з них понад 200

  • одиниць. Безпосередньої небезпеки для життя під час аварії зазнають

  • понад 6000 чоловік, з яких приблизно 2000 гине.

  • Авіаційний транспорт. максимальне число постраждалих може складати: на

  • літаку АН-2-12 чоловік, на АН-24 - 47 чоловік, на Як-42 - 113 чоловік, ТУ-

  • 154- 168 чоловік, ІЛ-86 - 324 чоловіки.

  • Дорожньо-транспортні події (ДТП). До надзвичайних ситуацій віднесені ДТП

  • з приватним автотранспортом, наслідком яких була загибель 3 та більше

  • чоловік, або кількість постраждалих 5 та більше чоловік.



Радіаційні аварії – це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин

  • Радіаційні аварії – це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин

  • (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, непередбачені

  • проектом для нормальної експлуатації радіаційно небезпечних об`єктів, в

  • кількостях більше установленої межі їх безпечної експлуатації.

  • РНО - атомні електростанції (АЕС), підприємства по виготовленню ядерно-

  • го палива, по переробці ядерного палива і похованню радіоактивних від-

  • ходів; науково – дослідницькі та проектні організації, які працюють з ядер-

  • ними реакторами. На території України діють 4 АЕС з 13-ма енергетични-

  • ми ядерними реакторами, 2 дослідних ядерних реактори. На території

  • України розташовано понад 8000 різних установ та організацій, діяльність

  • яких призводить до утворення радіоактивних відходів.

  • АЕС (накопичено біля 70000 м3 РАВ).

  • Урановидобувна і переробна промисловість (приблизно 66 млн. тон РАВ).

  • Збирання, транспортування, переробка і тимчасове зберігання радіоак-

  • тивних відходів - “Радон” (накопичено більше 5000 м3 РАВ).

  • Зона відчуження Чорнобильської АЕС (понад 1,1 млрд м3 РАВ).



Небезпечні хімічні речовини. У відповідності з Міжнародним Регістром,

  • Небезпечні хімічні речовини. У відповідності з Міжнародним Регістром,

  • у світі використовується в промисловості, сільському господарстві і побуті

  • близько 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих

  • кількостях, в тому числі більше 500 речовин, які відносяться до групи

  • сильнодіючих отруйних речовин (СДОР- НХР) - найбільш токсичних для

  • людей.

  • Усього в Україні функціонує орієнтовно 1800 об`єктів господарювання,

  • на яких зберігається або використовується в виробничій діяльності майже

  • 300 тис. тонн НХР.

  • Ці об`єкти розподілені по ступеням хімічної небезпеки:

  • І - у зонах можливого хімічного зараження від кожного з них мешкає більше 75 тис. чол.;

  • ІІ - у зонах можливого хімічного зараження від кожного мешкає від 40 до 75 тис. чол.;

  • Ш - у зонах можливого хімічного зараження від кожного мешкає менше 40 тис. чол.;

  • ІV - зони можливого хімічного зараження від кожного не виходять за межі об`єкту.

  • Всього у зонах можливого хімічного зараження від цих об`єктів мешкає

  • близько 20 млн. чол.



Пожежо - та вибухонебезпечні об`єкти. У народному господарстві

  • Пожежо - та вибухонебезпечні об`єкти. У народному господарстві

  • України діє понад 1200 крупних вибухо- та пожежонебезпечних об`єктів, на

  • яких зосереджено понад 13 млн. тонн твердих і рідких вибухо- та

  • пожежонебезпечних речовин .

  • По території України (без урахування продуктопроводу «Одеса-Броди»)

  • протяжність магістральних газопроводів складає більше 35,2 тис. км,

  • магістральних нафтопроводів - 3,9 тис. км. Їх роботу забезпечує 31

  • компресорна нафтоперекачувальна і 89 компресорних і газоперекачува-

  • льних станцій. Протяжність продуктопроводів складає 3,3 тис. км. Потреба

  • в оновленні лінійної частини магістральних газопроводів становить 500 км

  • на рік. Фактичне виконання робіт по капітальному ремонту та реконструкції

  • газотранспортної системи майже у 10 разів нижче від потреби.



Переобладнання берегів великих водосховищ надзвичайно інтенсивно

  • Переобладнання берегів великих водосховищ надзвичайно інтенсивно

  • відбувалась у перші роки після їх заповнення. Найбільших масштабів

  • досягла переробка берегів на Канівському (373 км, що дорівнює 42% всієї

  • довжини берегової лінії); Кременчуцькому (25% довжини берегової лінії),

  • Дніпровському (195 км, 35% довжини берегової лінії) і на Дніпродзержин-

  • ському (115 км, 32% берегової лінії) водосховищах. Значна частина бере-

  • гової лінії захищена інженерними спорудами (по Дніпровському каскаду

  • 611 км або 17% усієї берегової лінії).

  • В Україні за даними Держкомгеології підтоплено близько 800 тис. га

  • земель, що дорівнює 15% території (у тому числі 200 тис. га в зонах

  • зрошення). В зону підтоплення потрапляють 240 міст і селищ міського

  • типу, 138 тисяч приватних будинків.

  • Характерним для катастрофічного затоплення при руйнуванні гідроспо-

  • руд є значна швидкість розповсюдження (до 25 км/ годину), висота (10 м)

  • та ударна сила (5 – 10 т. с/м2) хвилі прориву, а також швидкість затоплення

  • всієї території. у разі руйнування гребель на всіх гідроспорудах Дніпровсь-

  • кого каскаду територія катастрофічного затоплення складає біля 700 тис. га

  • з населенням майже 1.5 млн. чоловік. Може бути виведено з ладу до 270

  • промислових підприємств, 14 електростанцій, 2000 км ліній електропередач





Ядерна зброя. Ядерний вибух (повітряний, наземний, підземний, надвод-

  • Ядерна зброя. Ядерний вибух (повітряний, наземний, підземний, надвод-

  • ний, підводний) здатний миттєво знищити або вивести з ладу незахищених

  • людей , відкриту техніку, спорудження й різні матеріальні цінності. Основ-

  • ними вражаючими факторами ядерного вибуху є: ударна хвиля; світлове

  • випромінювання; проникаюча радіація; радіоактивне зараження місцево-

  • сті; електромагнітний імпульс.

  • Ударна хвиля це сильно стиснуте повітря, що поширюється з великою

  • швидкістю в усі сторони від центру вибуху. За перші 2 секунди ударна хви-

  • ля проходить близько 1000 м, за 5 сек.-2000 м, за 8 сек.-близько 3000 м.

  • Світлове випромінювання - потік променистої енергії, що включає ультра-

  • фіолетове, видиме й інфрачервоне випромінювання. Опіки першого сту-

  • пеня проявляються в поверхневому ураженні шкіри: почервонінні, припух-

  • лості, хворобливості. При опіках другого ступеня на шкірі з'являються пу-

  • хирі. При опіках третього ступеня спостерігається омертвіння шкіри й утво-

  • рення виразок.



Проникаюча радіація являє собою невидимий потік гамма-квантів і нейтро-

  • Проникаюча радіація являє собою невидимий потік гамма-квантів і нейтро-

  • нів, що випускаються із зони ядерного вибуху, які іонізують атоми й моле-

  • кули, що входять до складу клітин і приводять до порушення життєвих

  • функцій окремих органів і систем. Доза опромінення (радіації) 1 р – утво-

  • рення в одному кубічному сантиметрі повітря приблизно 2 мільярдів пар

  • іонів. Залежно від дози випромінювання розрізняють три ступені промене-

  • вої хвороби.

  • Перша (легка) – доза від 100 до 200 р. Загальна слабкість, легка нудота,

  • короткочасне запаморочення, підвищення пітливості.

  • Друга (середня) - 200-300 р. Головний біль, підвищення температури, шлу-

  • нково-кишковий розлад - проявляються більш різко й швидко, особовий

  • склад в більшості випадків виходить із ладу.

  • Третя (важка) - доза понад 300 р; важкі головні болі, нудота, сильна зага-

  • льна слабкість, запаморочення; нерідко приводить до смерті.



Радіоактивне зараження. Основна частина довгоживучих ізотопів зосе-

  • Радіоактивне зараження. Основна частина довгоживучих ізотопів зосе-

  • реджена в радіоактивній хмарі, що утвориться після вибуху. Ураження в

  • результаті внутрішнього опромінення з'являються при надходженні радіо-

  • активних речовин усередину організму через органи дихання й шлунково-

  • кишковий тракт. У цьому випадку радіоактивні випромінювання вступають

  • у безпосередній контакт із внутрішніми органами й можуть викликати

  • сильну променеву хворобу.

  • Електромагнітний імпульс впливає насамперед на радіоелектронну й

  • електронну апаратуру (пробій ізоляції, псування напівпровідникових

  • приладів, перегоряння запобіжників і т.д.). Електромагнітний імпульс являє

  • собою виникаюче на дуже короткий час потужне електричне поле.



Хімічна зброя. Найбільш поширені ОР: зарин, зоман, V-гази, іприт, сини-

  • Хімічна зброя. Найбільш поширені ОР: зарин, зоман, V-гази, іприт, сини-

  • льна кислота, фосген.

  • Зарин - рідина безбарвного або жовтого кольору майже без запаху. Симптоми

  • - слиновиділення, рясне потовиділення, блювота, запаморочення, втрата сві-

  • домості, напади сильних судорог, параліч і, сильне отруєння, смерть.

  • Зоман - рідина безбарвна і майже без запаху. За своїми властивостями Дуже

  • схожа на зарин. Діє приблизно в 10 разів сильніше.

  • V-гази являють собою малолетючі рідини з дуже високою температурою

  • кипіння, їх стійкість у багато разів більше, ніж стійкість зарину. V-гази в 100-

  • 1000 разів токсичніше інших ОР нервово-паралітичної дії.

  • Фосген - безбарвна, легколетюча рідина із запахом прілого сіна або гнилих яб-

  • лук. Через 4 - 6 годин в ураженого швидко розвиваються синюшні відтінки губ,

  • щік, носа; з'являються загальна слабість, головний біль, хекання, сильно вира-

  • жена задишка; болісний кашель із відділенням рідкої, пінистої, рожевого ко-

  • льору мокроти вказує на розвиток набряку легенів. Процес отруєння фосгеном

  • досягає кульмінаційної фази через 2 - 3 доби.

  • Синильна кислота – безбарвна рідина зі своєрідним запахом, що нагадує за-

  • пах гіркого мигдалю. Симптоми - болісна задишка, судороги, смерть.



Бактеріологічна (біологічна) зброя.

  • Бактеріологічна (біологічна) зброя.

  • Для ураження людей: збудники чуми, холери, туляремії, натуральної віспи і ін.

  • Для ураження тварин і птахів: збудники ящура, чуми, сапу, і ін.

  • Для знищення рослин: збудники іржі хлібних злаків, фітофтороза картоплі й ін.,

  • а також комахи - шкідники сільськогосподарських рослин і різні хімічні речовини

  • (гербіциди й дефоліанти).

  • Бактерії - одноклітинні мікроорганізми - викликають такі інфекційні захворю-

  • вання, як чума, холера, туляремія, бруцельоз, сибірська виразка, сап.

  • Віруси - це дрібні організми, у сотні й тисячі разів менше бактерій. Віруси вик-

  • ликають ряд захворювань - натуральну віспу, жовту лихоманку, енцефаліти,

  • поліомієліт.

  • Рикетсії за розмірами займають проміжне місце між бактеріями й вірусами.

  • Як і віруси, вони живуть і розвиваються тільки в тканинах уражених ними

  • органів. Рикетсії викликають захворювання висипним тифом, лихоманкою-КУ.

  • Токсини являють собою найсильніші яди, що утворюються в процесі життєді-

  • яльності хвороботворних мікробів. Токсин ботулізму вважають одним з видів

  • бактеріальних засобів, застосування якого противником найбільш ймовірно.



  • ПРОБЛЕМИ ТА ДОСВІД ЛІКВІДАЦІЇ НС



  • Основні проблеми при ліквідації наслідків НС

  • Відсутність відповідних знань у посадових осіб центральних

  • та інших органів виконавчої влади, органів місцевого

  • самоврядування.

  • Невміння приймати правильні управлінські рішення.

  • Недостатність, або повна відсутність матеріально-технічних

  • резервів.



основні напрями забезпечення екологічної безпеки

  • основні напрями забезпечення екологічної безпеки

  • зосередити основні акценти на запобіганні виникнення НС природного і

  • техногенного характеру;

  • посилити нагляд, особливо державний за безпекою об'єктів підвищеної

  • небезпеки і додержання законодавства у сфері цивільного захисту

  • населення і територій від НС.

  • 1. Забезпечити подальший розвиток Урядової інформаційно-аналітичної системи з НС

  • 2. Розробити і запровадити розвиток програмно-технічних засобів Служби прогнозування НС

  • 3. Оновлювати засоби індивідуального захисту для населення, яке проживає поблизу хімічно-

  • небезпечних об'єкті.

  • 4. Провести інвентаризацію засобів колективного захисту населення ;

  • 5. Керівникам усіх рівнів підійти з усією відповідальністю до створення резерву матеріально-

  • технічних засобів на випадок надзвичайних ситуацій.

  • Не менш серйозне приділяється і такій окремій групі завдань:

  • - протипожежній безпеці лісів, сільгоспугідь, особливо, під час збирання врожаю зернових;

  • - безпеці людей на воді;

  • - налагодженню жорсткого санітарно-епідеміологічного нагляду, особливо в місцях масового

  • відпочинку людей, об'єктах громадсь­кого харчування і ринках;

  • - забезпеченню безперечного виконання протипаводкових і протизсувних робіт в обсягах,

  • передбачених відповідними регіональними програмами,

  • - забезпеченню практичної реалізації програм пошуку та знешкодження залишків хімічної

  • зброї, і застарілих боєприпасів часів Другої світової війни







- державний резерв (стратегічний резерв) - Кабінет Міністрів

  • - державний резерв (стратегічний резерв) - Кабінет Міністрів

  • України;

  • - оперативний резерв МНС;

  • - відомчий резерв (за специфікою діяльності) - Міністерство

  • аграрної політики, Міністерство палива та енергетики, Міністерство

  • охорони здоров'я, Міністерство промислової політики, Міністерство

  • транспорту. Державний комітет водного господарства, Державний

  • комітет зв'язку та інформатизації, Державний комітет лісового

  • господарства;

  • - регіональний та місцевий резерви - Рада міністрів Автономної

  • Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські,

  • районні державні адміністрації та виконкоми рад міст обласного

  • підпорядкування;

  • - об'єктовий запас - суб'єкти господарської діяльності, у

  • власності (управлінні) або користуванні яких є об'єкти підвищеної

  • небезпеки.



Економічна доцільність

  • Економічна доцільність

  • - мінімізація залучення державних коштів 

  • - рентабельність виробництва 

  • - залучення інвесторів (в т.ч. іноземних) 

  • - переорієнтація виробництва

  • 2. Екологічна ефективність

  • - екологічно безпечні технології

  • - відновлення екологічного потенціалу

  • - радіоекологічна реабілітація довкілля

  • Соціальна результативність

  • - пільги (оподаткуван-ня, страхування)

  • - медичне забезпечення

  • - стимулювання зай-нятості населення

  • - соціально-психоло-гічні наслідки




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка