Належна клінічна практика- міжнародні правила та стандарти проведення клінічних випробувань



Дата конвертації09.06.2016
Розмір445 b.


НАЛЕЖНА КЛІНІЧНА ПРАКТИКА- МІЖНАРОДНІ ПРАВИЛА ТА СТАНДАРТИ ПРОВЕДЕННЯ КЛІНІЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ

  • Клінічні випробування – “ретельно і етично підготовлений експеримент з метою відповіді на точно поставлене запитання” Hill, 1951


Інноваційні цикли розвитку фармацевтичної індустрії



Вклад різних країн і регіонів у створення найбільш поширених ЛЗ



Найбільш повно регламентація процесів виробництва і використання ЛЗ відображена у 3-ох кодексах:

  • Найбільш повно регламентація процесів виробництва і використання ЛЗ відображена у 3-ох кодексах:

  • GLP - good laboratory practice - якісні лабораторні дослідження (або практика) - передбачає ретельне вивчення нового препарату на різних тваринах з їхнім сучасним якісним обстеженням для виключення несподіваних несприятливих наслідків при застосуванні препарату у людей.

  • GCP - good clinical practice - якісні клінічні дослідження (або практика) - включає основні принципи і вимоги до організації цих досліджень, що гарантують надійність і достовірність отриманих даних і забезпечуючи захист прав людини.

  • GMP - good manufacturing practice - якісне виробництво, що забезпечує випуск ліків, відповідних затвердженим державним органом стандартам.



Час, необхідний для розробки і впровадження нового ЛЗ (років).



Процес клінічного дослідження нових ЛЗ



Клінічне дослідження (випробування) - це систематичне вивчення на людях (здорових або хворих) нових лікарських засобів з метою виявлення або підтвердження основних фармакологічних і побічних ефектів, а також визначення параметрів фармакокінетики.

  • Клінічне дослідження (випробування) - це систематичне вивчення на людях (здорових або хворих) нових лікарських засобів з метою виявлення або підтвердження основних фармакологічних і побічних ефектів, а також визначення параметрів фармакокінетики.



Основні вимоги, що визначають адекватність проведення дослідження

  • Порівняння кінцевих результатів повинно бути проведено в двох групах пацієнтів:

    • контрольна група (лікування не проводиться; проводиться стандартне, традиційне лікування; пацієнти одержують плацебо);
    • група активного лікування (проводиться лікування, ефективність якого досліджується).
  • Групи пацієнтів повинні бути співставимі і однорідні, принаймні, по наступних показниках:

    • клінічні особливості захворювання і супутня патологія;
    • вік, стать, расова приналежність.
  • Групи пацієнтів повинні бути репрезентативні:

    • кількість пацієнтів в кожній групі повинна вистачати для отримання статистично достовірних результатів.
    • Розподіл пацієнтів по групах повинен відбуватися випадковим чином (рандомізація).
  • При оцінці результатів повинен бути виключений суб'єктивний чинник. Для цього використовують декілька типів досліджень:

    • просте сліпе (про приналежність до певної групи не знає пацієнт);
    • подвійне сліпе (про приналежність до певної групи не знають пацієнт і лікуючий лікар);
    • потрійне сліпе (про приналежність до певної групи не знають пацієнт, лікуючий лікар і організатор випробування).
  • Повинні бути використані об'єктивні критерії кінцевих результатів:

    • смертність від даного захворювання;
    • загальна смертність;
    • частота розвитку «значних» ускладнень, особливо небезпечних для життя і тих, що можуть привести до інвалідності;
  • частота повторних госпіталізацій;



Фази клінічних досліджень

  • І – клініко-фармакологічні дослідження

  • ІІ – пілотні і контрольовані дослідження

  • ІІІ – розширені клінічні дослідження

  • IV – постреєстраційні дослідження



I фаза клінічних випробувань - випробування, яке проводиться з метою попередньої оцінки безпечності досліджуваного лікарського засобу, а також визначення попередньої схеми дозування шляхом дослідження фармакокінетики та фармакодинаміки на пацієнтах (добровольцях) та/або здорових добровольцях. Тривалість біля 1,5 роки, кількість досліджуваних – від 10 до 100.

  • I фаза клінічних випробувань - випробування, яке проводиться з метою попередньої оцінки безпечності досліджуваного лікарського засобу, а також визначення попередньої схеми дозування шляхом дослідження фармакокінетики та фармакодинаміки на пацієнтах (добровольцях) та/або здорових добровольцях. Тривалість біля 1,5 роки, кількість досліджуваних – від 10 до 100.



Завданням І фази є оцінка переносимості препарату, встановлення наявності у нього терапевтичної дії і створення раціональної основи для вибору доз і схем застосування. Дослідження проводять на обмеженій кількості добровольців(5-10 осіб).

  • Завданням І фази є оцінка переносимості препарату, встановлення наявності у нього терапевтичної дії і створення раціональної основи для вибору доз і схем застосування. Дослідження проводять на обмеженій кількості добровольців(5-10 осіб).

  • Фармакокінетику вивчають після введення однієї дози ЛЗ, а потім при багаторазовому використанні. Після отримання розрахункових фармакокінетичних параметрів (період напіввиведення, AUC, обєм розподілу, загальний і нирковий кліренс) вивчають лінійність фармакокінетики при введенні різних доз препарату, вплив прийому їжі на фармакокінетику ЛЗ, якщо вони застосовуються перорально.

  • Фармакодинамічне дослідження в фазі І включають вивчення взаємозвязку між дозою і ефектом препарату, встановлення тривалоті дії, найбільшої переносимої та найменшої ефективної дози.

  • Всі дослідження в фазі І сумлінно моніторуються для виявлення небажаних реакцій. Якщо на доклінічному етапі і дослідженнях на здорових добровольцях доказана безпечність нового ЛЗ, то вже у фазі І можуть проводитись дослідження фармакокінетики і безпеки препарату на спеціальній популяції хворих, наприклад з порушенням функції нирок і печінки.



II фаза клінічних випробувань - випробування лікарського засобу з метою встановлення терапевтичної ефективності та короткочасної безпечності у досліджуваних відповідного профілю, вивчення фармакокінетики, а також визначення оптимальних терапевтичних доз, режиму введення, залежності ефекту від дози.

  • II фаза клінічних випробувань - випробування лікарського засобу з метою встановлення терапевтичної ефективності та короткочасної безпечності у досліджуваних відповідного профілю, вивчення фармакокінетики, а також визначення оптимальних терапевтичних доз, режиму введення, залежності ефекту від дози.

  • Тривалість біля 2-ох років. Кількість досліджуваних – від 50 до 500.



Фаза II - пілотні і контрольовані дослідження

  • Ціль фази II - показати ефективність і безпечність ЛЗ на певному контингенті хворих, що включає 100-200 чоловік, і встановити оптимальні режими дозування.

  • Фаза II включає 2 виду клінічних досліджень:

  • - пілотні дослідження (фаза ІІа);

  • - контрольовані дослідження (фаза ІІв).

  • Пілотні дослідження проводяться з метою пошуку додаткових фармакологічних властивостей ЛС у хворих. Проведення цих досліджень дозволяє продемонструвати потенційну ефективність нового препарату для того, щоб вирішити питання про доцільність його подальшої розробки і провадження подальших більш вартісних досліджень. В ході цих досліджень виявляється необхідність подальших контрольованих досліджень в цьому напрямі.

  • Найбільше значення для фази II клінічних досліджень мають контрольовані дослідження. Контрольовані дослідження передбачають наявність контролю або контрольної групи (контроль початкового стану, плацебо-контроль, активний контроль), що дозволяє уникнути погрішностей пов'язаних з впливом різних залежних або незалежних чинників на результати лікування.

  • Цілі контрольованих досліджень різні, і часто вони носять порівняльний характер: порівняння ефективності і переносимості з іншими препаратами, порівняння ефективності різних доз ЛС, порівняння переносимості і якості життя і ін. Як препарат порівняння може використовуватися плацебо або інший ЛЗ, а також різні дози одного препарату.

  • Для порівняння використовуються мінімум 2 групи хворих: досліджувана і контрольна. Учасники експерименту в обох групах не повинні розрізнятися по статі, віку, важкості захворювання і інших чинниках, що досягається за допомогою методу рандомізації.

  • Рандомізація (randomization) - призначення досліджуваних в групи методом випадкової вибірки. Рандомізація є основою статистичного порівняння груп.



Фаза II - пілотні і контрольовані дослідження

  • Контрольовані дослідження можуть бути відкритими і сліпими.

  • Найбільш часто на практиці проводять відкрите дослідження, при якому лікарю і хворому відомий спосіб лікування (досліджуваний препарат або препарат порівняння).

  • Сліпе дослідження може здійснюватися двома способами:

  • - просте сліпе дослідження;

  • - подвійне сліпе дослідження.

  • В першому випадку тільки хворий не знає, який ЛЗ він приймає, в другому - про це не обізнаний ані хворий, ані лікар, а тільки замовник дослідження. Застосування сліпих методів дослідження підвищує достовірність результатів у зв'язку з усуненням впливу суб'єктивних чинників.

  • Для оцінки ефективності для кожної групи ЛЗ наперед визначаються обов'язкові і додаткові критерії оцінки ефективності, які можуть бути:

  • - клінічними;

  • - лабораторними;

  • - інструментальними;

  • - морфологічними і ін.



III фаза клінічних випробувань - випробування лікарського засобу з метою підтвердження терапевтичної ефективності, безпечності та встановлення віддалених ефектів, включаючи побічні реакції.

  • III фаза клінічних випробувань - випробування лікарського засобу з метою підтвердження терапевтичної ефективності, безпечності та встановлення віддалених ефектів, включаючи побічні реакції.

  • Тривалість від 1 до 2-ох років. Кількість досліджуваних – декілька тисяч.



Фаза III - розширені клінічні дослідження

  • Головна ціль розширених клінічних досліджень - отримати додаткову інформацію про ефективність і безпечність нових ЛЗ у хворих в умовах, максимально наближених до клінічної практики. В ході цих досліджень вивчаються особливості дії препарату у хворих з супутніми захворюваннями, порушеннями кровообігу, функції печінки і нирок, оцінюються терапевтичні переваги, вплив на якість життя, виявляються побічні реакції, що зустрічаються відносно рідко і особливості взаємодії нового препарату з іншими ЛЗ, а також вивчаються фармакоекономічні аспекти.

  • Клінічні дослідження фази ІІІ включають крупні, іноді багатоцентрові, контрольовані і неконтрольовані дослідження на сотнях і навіть тисячах пацієнтів в різних популяціях не тільки в стаціонарі, але і в амбулаторних умовах.

  • Фаза III клінічних досліджень завершується представленням препарату на реєстрацію, у зв'язку з чим вона ділиться на дві підфази:

  • - фаза ІІІа охоплює період до представлення заявки на реєстрацію;

  • - фаза ІІІв - період з моменту подачі заявки на реєстрацію і до остаточної реєстрації препарату.



Фаза III - розширені клінічні дослідження

  • Звіт про результати клінічних досліджень нового ЛЗ оформляється відповідно до вимог Фармакологічного центру МОЗ України і представляється з конкретними рекомендаціями. Рекомендація до клінічного застосування вважається обґрунтованою, якщо новий препарат:

  • - більш ефективний, ніж відомі препарати аналогічної дії;

  • - володіє кращою переносимістю, ніж відомі препарати (при однаковій ефективності);

  • - ефективний в тих випадках, коли лікування відомими препаратами безуспішне;

  • - більш вигідний економічно, має більш просту методику лікування або більш зручну лікарську форму;

  • - при комбінованій терапії підвищує ефективність вже існуючих ЛЗ, не збільшуючи їхню токсичність.



IV фаза клінічних випробувань - випробування лікарського засобу, яке здійснюється після реєстрації лікарського засобу та надходження його на ринок, з метою визначення терапевтичної значимості лікарського засобу, стратегії його подальшого використання, а також для отримання додаткової інформації про спектр та частоту побічних реакцій та взаємодії лікарського засобу з іншими лікарськими засобами.

  • IV фаза клінічних випробувань - випробування лікарського засобу, яке здійснюється після реєстрації лікарського засобу та надходження його на ринок, з метою визначення терапевтичної значимості лікарського засобу, стратегії його подальшого використання, а також для отримання додаткової інформації про спектр та частоту побічних реакцій та взаємодії лікарського засобу з іншими лікарськими засобами.

  • Тривалість декілька років.

  • Кількість досліджуваних – десятки тисяч.



Фаза IV - постреєстраційні дослідження

  • Після дозволу застосування нового препарату в медичній практиці і його впровадження можливе проведення фази IV - клінічних досліджень, ціллю яких є вивчення можливостей для розширення показань до застосування ЛЗ, удосконалення режимів призначення і схем лікування, а також тривале спостереження (протягом декількох років).

  • Основна увага звертається на збір і аналіз інформації про побічну дію ЛЗ, які вивчаються. Ще більш важливим представляється вивчення віддаленої ефективності препаратів на виживання, яке проводиться у багатьох сотень і тисяч хворих.

  • Контрольовані дослідження фази IV можуть включати різне число хворих (від декількох десятків до тисяч) і бути:

  • - ретроспективними;

  • - проспективними.

  • Ретроспективні дослідження проводяться на основі минулого досвіду застосування різних ЛЗ або видів терапії за даними історій хвороби. Вони часто мають великі погрішності, оскільки базуються на вивченні різних груп хворих, не збалансованих по чинниках, що впливають і не впливають на результат (нерандомізовані дослідження).

  • Проспективні дослідження плануються на перспективу (до початку набору хворих) і проводяться по загальному протоколу в збалансованих групах хворих, що значно підвищує надійність отриманих результатів.

  • Іноді результати подібних досліджень заставляють змінити відношення до препаратів, ефект яких вважався давно вивченим



Основні вимоги до проведення клінічного дослідження ЛЗ

  • Клінічні випробування повинні проводитися в строгій відповідності з основоположними етичними принципами Гельсинської Декларації, і діючими нормативними вимогами.

  • До початку клінічного випробування повинна бути проведена оцінка співвідношення ризику, що передбачається, і незручностей з очікуваною користю для випробовуваного і суспільства. Клінічне випробування може бути почате і продовжене тільки в тому випадку, якщо очікувана користь виправдовує ризик.

  • Права, безпека і здоров'я випробовуваного важливіше за інтереси науки і суспільства.

  • Наявні дані доклинического і клінічного вивчення досліджуваного препарату повинні служити достатнім обґрунтовуванням планованого клінічного випробування.

  • Клінічне випробування повинно бути науково обґрунтовано, детально і ясно описано у програмі випробувань (протоколі).

  • Клінічне випробування проводиться відповідно до програми (протоколом) затвердженою Міністерством охорони здоров'я і схваленою комітетом із етики.

  • Тільки кваліфікований лікар або стоматолог може узяти на себе відповідальність за надання випробовуваним медичної допомоги і ухвалення розв'язань медичного характеру.



Всі особи, що беруть участь в проведенні клінічного випробування повинні мати освіту, професійну підготовку, відповідні функціям, що виконуються.

  • Всі особи, що беруть участь в проведенні клінічного випробування повинні мати освіту, професійну підготовку, відповідні функціям, що виконуються.

  • До включення випробовуваного в клінічне випробування у нього повинно бути отримано добровільна згода на участь на основі надання всієї інформації про випробування.

  • Вся інформація про клінічне випробування повинна реєструватися, оброблятися і зберігатися так, щоб була можливість для її точного повідомлення, інтерпретації і перевірки правильності.

  • Записи, які можуть дозволити ідентифікувати особистість пацієнтів, повинні захищатися відповідно до наявних нормативних вимог про захист права на конфіденційність даних і на недоторканність особистого життя.

  • Виробництво і зберігання досліджуваного препарату, а також поводження з ним здійснюється відповідно до правил Належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice - GMP). Препарат повинен використовуватися відповідно до затвердженої програми (протоколу).

  • Потрібно неухильно дотримуватися процедур, що дозволяють забезпечити якість кожного аспекту клінічного випробування.



  • Основними документами клінічних випробувань ЛЗ є:

    • Протокол клінічного дослідження
    • Індивідуальна реєстраційна форма пацієнта
    • Брошура дослідника


Основні вимоги до змісту і структури Протоколу

  • Основні вимоги до змісту і структури Протоколу розроблені і знайшли своє відображення в нормативних документах, що регламентують проведення клінічних випробувань ЛЗ в країнах Європи і Америки:

    • Good Clinical Trial Practice Nordic Guidelines (1989),
    • European Guidelines for GCP (1991),
    • GCP FDA (1993),
    • Technical Report Series (GCP ВООЗ, 1995) і ін.
    • У 1996 р. В результаті роботи Міжнародної конференціїз гармонізації технічних вимог до реєстрації лікарських засобів були розроблені і затверджені єдині стандарти з проведення клінічних досліджень в країнах ЄС, США, Японії – ICH GCP.


Мета і задачі Протоколу

  • Мета протоколу – забезпечити можливість отримання достовірних результатів про ефективність і безпечність досліджуваного ЛЗ і проведення дослідження у відповідності з етичними вимогами.

  • Основні задачі Протоколу:

    • документальне викладення наукових, методологічних, організаційних та етичних аспектів запланованого клінічного дослідження;
    • опис інструкцій для дослідницької групи
    • стандартизація усіх процедур клінічного дослідження


Запрошення контрактних дослідницьких організацій

  • До розробки Протоколу може притягуватися Контрактна дослідницька організація якій Спонсор передає частину своїх повноважень. КДО можуть бути залучені до досліджень на будь-якому етапі клінічної розробки лікарського засобу з метою проведення якого-небудь аспекту дослідження. Контрактна дослідницька організація може вирішувати одну або всі з перерахованих нижче задач:

    • планування дослідження;
    • розробка Протоколу;
    • розробка Індивідуальних реєстраційних форм (ІРФ);
    • вибір дослідницьких центрів;
    • набір дослідників;
    • моніторинг;
    • складання звітів по безпечності;
    • аналіз даних;
    • складання звітів за наслідками досліджень.


Етапи розробки Протоколу

  • Перед тим, як приступити до роботи над Протоколом, необхідно ретельно ознайомитися з планом розробки даної лікарської речовини, звітами з доклінічних і клінічних досліджень, а також етичними, регуляторними і медичними вимогами, ухваленими в тій країні, де передбачається проводити клінічне випробування.

  • Протокол розробляється відповідно до певної фази клінічного дослідження.

  • Об'єм і зміст Протоколу залежать від цілей і задач, вирішуваних на даному етапі розробки лікарського засобу. Протокол клінічного вивчення нового лікарського засобу на I фазі буде значно відрізнятися від Протоколу досліджень на II або III фазі.

  • Розробка Протоколу клінічного дослідження складається з наступних етапів:

    • визначення основних концепцій запланованого дослідження і запис інформацій відповідно до структури Протоколу;
    • розробка документів по Інформованій згоді;
    • рецензування Протоколу внутрішніми і зовнішніми експертами;
    • остаточне оформлення Протоколу з урахуванням рекомендацій експертів.


Яким повинен бути добре написаний Протокол?

  • повним - містити всі необхідні положення і відповідати на всі питання, які можуть з'явитися у Дослідника в процесі випробування;

  • конкретним - містити тільки ту інформацію, яка необхідна Досліднику, Етичному комітету і офіційним інстанціям;

  • чітким - забезпечувати однозначне трактування тих або інших положень. Критерії ухвалення розв'язань повинні бути визначеними і недвозначними;

  • реально здійснимим - не повинен містити ті положення, які у принципі не можна виконати;

  • наочним - мати графіки, таблиці, діаграми, що полегшують сприйняття;

  • таким, що добре читається - використовувані терміни повинні бути чіткими і директивними.



Короткий опис дослідження (резюме)

  • Скорочений виклад (звичайно 1 сторінка) основних положень планованого дослідження, таких, як:

    • повна назва дослідження;
    • вид/фаза дослідження;
    • дизайн дослідження;
    • назва, лікарська форма і виробник досліджуваного і референтного препаратів;
    • контингент випробовуваних (критерії включення/виключення);
    • кількість випробовуваних;
    • опис схеми лікування в основній і контрольній групах;
    • параметри, що вивчаються;
    • використовувані методи;
    • критерії оцінки ефективності;
    • критерії оцінки безпеки;
    • графік випробування.


Інформація про досліджуваний препарат

  • В розділі необхідно:

  • 1) Представити опис досліджуваного препарату з указанням: назви (хімічна, торгова, міжнародна), синонімів, лікарської форми, фармакологічної групи, діючої речовини, фізико-хімічних і фармацевтичних властивостей.

  • 2) Дати короткий аналіз результатів, отриманих в попередніх доклінічних і, якщо проводилися, клінічних дослідженнях препарату з приведенням даних фармакології, токсикології, фармакокінетики, фармакодинаміки, профілю побічної дії препарату. Якщо є досвід вивчення аналогічних препаратів, навести аналіз даних, отриманих в результаті цих досліджень.

  • 3)Навести відомі дані про можливий ризик і передбачувану користь для суб'єктів випробування і дати оцінку співвідношення користь/ризик.

  • 4)Дати обґрунтовування застосування використовуваного дозування,способу введення, режиму прийому препарату, тривалості лікування.

  • 5)Навести положення, яке є постійним для всіх клінічних випробувань:

  • 6) Дати характеристику досліджуваної популяції, що ураховує:

    • діагностичні критерії, з вказівкою нозологічною форми, ступеня важкості і/чи тривалості захворювання, ускладнень, результатів специфічних тестів і др.;
    • прогностичні чинники (наприклад, недостатність або успіх попередньої терапії);
    • демографічні дані (вік, стать, етнічна приналежність і др.).


Цілі і задачі дослідження

  • В Протоколі чітко позначаються цілі і задачі даного дослідження, поставлені відповідно до фази випробування.

  • При описі цілей випробування виділяються основна і другорядні. Основна ціль дослідження повинна бути гранично конкретною, а кількість другорядних - обмежена.



Методологія дослідження

  • Наукова обґрунтованість дослідження і достовірність даних, отриманих в результаті випробування, багато в чому залежать від методології його проведення. Методологічні підходи до випробування, такі як:

    • визначення показників, що вивчаються, і критеріїв ефективності,
    • вибір популяції випробовуваних,
    • визначення експериментального і контрольного лікування,
    • вибір дизайну,
    • критерії безпечності і ін. - розробляються на етапі планування клінічного випробування.


Вибір клінічної бази і Дослідника

  • Ще на стадії планування клінічного дослідження Спонсор оцінює можливості клінічної бази і кваліфікацію Дослідника. З цією метою Спонсор передбачає перше відвідування клінічної бази, попередньо призначаючи дату візиту.

  • Під час відвідування Спонсор проводить оцінку наступних показників:

  • Можливість набору досліджуваних, кількість, методи і час, необхідний для набору

  • Наявність клінічних і лабораторних засобів, що дозволяють виконати умови Протоколу

  • Знання дослідниками регуляторних вимог, GCP.



Дизайн дослідження

  • В даному розділі Протоколу повинен бути описаний загальний план дослідження, який включає:

  • Позначення головного і другорядних параметрів (перемінних) оцінок, що визначаються в процесі дослідження, на підставі яких будуть робитися висновки про ефективність і безпечність досліджуваного препарату.

  • Опис дизайну випробування включає:

    • наявність контрольної групи;
    • вид контролю (плацебо, референтний препарат, відсутність лікування, доза-відповідь, історичний контроль);
    • використання «сліпого» методу і рандомізації (відкрите, просте «сліпе», подвійне «сліпе», рандомізоване);
    • план (схема) дослідження (паралельні групи, перехресне дослідження і др.).
    • Опис дизайну повинен бути коротким, але чітким, наприклад: «подвійне «сліпе», рандомізоване, плацебоконтрольоване, паралельне». При описі дизайну використовується схематичне зображення стадій і процедур дослідження.


Опис графіку дослідження

  • Опис і обґрунтовування графіка дослідження включають:

  • загальну тривалість дослідження з вказівкою термінів початку і закінчення (тривалості дослідження повинно вистачати для того, щоб оцінити ефективність і безпеку лікарського засобу, але не бути надмірною, щоб не піддавати пацієнтів зайвому ризику);

  • послідовність і тривалість всіх періодів дослідження (період набору пацієнтів, підготовчий період, період контролю початкових станів, тривалість лікування,період «відмивання», період спостереження, повторні курси лікування тощо).



Опис методів дослідження

  • Опис методів, які будуть використовуватися з метою уникнення впливу суб'єктивних чинників на результати дослідження (рандомізація, метод «сліпого» дослідження).

  • В Протоколі приводиться докладний опис:

    • практичного виконання процедури розподілу пацієнтів в групи лікування;
    • процедури збереження рандомізаційного коду (у кого буде зберігатися), а також механізму його розкриття в екстрених випадках і в кінці дослідження;
    • умов, при яких може бути розкритий код (наприклад, у разі розвитку серйозного побічного явища).


Кількість пацієнтів

  • Точна кількість пацієнтів в досліджуваній і контрольній групах.

    • Коротке статистичне обґрунтовування вибрано кількості досліджуваних.
    • Якщо дослідження проводиться по одному Протоколу в декількох дослідницьких центрах, указується кількість пацієнтів в кожному центрі.


Умови дострокового припинення дослідження

  • Умови дострокового припинення дослідження для окремого пацієнта (наприклад: небажання пацієнта брати участь у випробуванні), дослідницького центру, а також умови зупинки всього дослідження в цілому або його частини (наприклад: низька ефективність досліджуваного препарату протягом певного відрізка часу, відсутність достовірного впливу випробовуваного препарату на показник, що вивчається).



Оцінка ефективності

  • В даному розділі необхідно відобразити наступні питання:

    • позначення і обґрунтовування вибраних параметрів (показників), ефективності);
    • позначення і обґрунтовування критеріїв оцінки ефективності;
    • опис методів вимірювання і реєстрації показників, що вивчаються, з вказівкою часу і частоти їхнього проведення;
    • опис специфічних тестів і аналізів, які будуть виконуватися в процесі клінічного випробування (фармакокінетичних, інструментальних, лабораторних).


Каталог: data -> kafedra -> internal -> klinpharm -> presentations
presentations -> Терапія лікування гострого гломерулонефриту обов’язково стаціонарно, зі строгим ліжковим режимом 1 – 1,5 місяця (до нормалізації ат, ліквідації набряків). Дієта – стіл №7
presentations -> Онтогенез – поділяється на два періоди: пренатальний (внутрішньоутробний) та постнатальний (позаутробний). Розвиток організму людини – онтогенез
presentations -> Фітотерапія
presentations -> Взаємодією лікарських засобів
presentations -> Фармакотерапія захворювань серцево-судинної системи. Клінічні прояви ревматизму
presentations -> Фармакотерапія інфекційних захворювань
presentations -> Фізіологічна дія
presentations -> — одна з найбільш частих скарг, з якою хворі звертаються до лікаря. Вона може бути ведучою, а іноді і єдиною скаргою більш ніж при 45 різних захворюваннях
presentations -> Застуда (застудні захворювання) загальна назва гострих респіраторних захворювань, що виникають, як правило, після переохолодження
presentations -> Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні порушень діяльності нервової системи Зав кафедри клінічної фармації проф., д м. н. Самогальська О. Є


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка