Наш край у роки Другої Світовї війни



Дата конвертації16.06.2016
Розмір445 b.


  • Наш край у роки Другої Світовї війни

  • Плаксій Зінаїда Миколаївна

  • Хмельницька обл., Летичівський р-н,

  • Сусловецька ЗОШ І-ІІІ ступенів.


Схарактеризувати події, що відбувалися на Хмельниччині в роки війни;

  • Схарактеризувати події, що відбувалися на Хмельниччині в роки війни;

  • Розкрити героїзм земляків;

  • Розвивати вміння працювати з різними джерелами;

  • Виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності



  • Червона армія не зуміла стримати противника на кордоні. Вона відступила до так званої лінії Сталіна – залізобетонних дзотів. Та вже 29 червня було окуповано перший населений пункт – село Білотин Плужнянського району, а останніми – села Сахни та Погоріле Летичівського району 18 липня 1941 року.

  • Яку роль в стримуванні наступу противника відіграла система дзотів?





Еріх Кох

  • Еріх Кох

  • “Наше завдання – висмоктати з України все, що можливо тільки взяти, незважаючи ні на які почуття, ні на власність українців. Я чекаю від вас крайньої жорстокості щодо місцевого населення”.





Спогади Курнос Г.С.

  • Спогади Курнос Г.С.

  • Робота в селі йшла. Так само сіяли, збирали, тільки все забирали німці. Була строга дисципліна. Районним комісаром був Гаммер. Це був дуже лютий чоловік, не міг прожити дня, щоб не побити нагайкою. Якими методами підтримувалось виробництво сільськогосподарської продукції у краї?



Рейхскомісар України Еріх Кох

  • Рейхскомісар України Еріх Кох

  • “Немає ніякої вільної України. Мета нашої роботи полягає в тому, що українці повинні працювати на Німеччину, що ми тут не для того , щоб ощасливити цей народ.”

  • Рейхсляйтер Х.Франк

  • “Після нашої перемоги я відправлю українців хоч на фарш”



За три неповні роки було замучено, розстріляно, повішено десятки тисяч громадян, спалено 27 сіл.

  • За три неповні роки було замучено, розстріляно, повішено десятки тисяч громадян, спалено 27 сіл.

  • У Славутському “Гросс – лазареті” знищено близько 150 тисяч, Шепетівці – 2 тисячі, Кам’янець - Подільському – 6 тисяч, а всього по області – 255876 осіб.

  • Прокоментуйте наведені факти.



У перші дні окупації Летичева німці розстріляли велику групу поранених і хворих військовополонених. На території костьолу був створений концтабір, де військовополонені бійці і командири Червоної Армії вмирали сотнями від хвороб і голоду.

  • У перші дні окупації Летичева німці розстріляли велику групу поранених і хворих військовополонених. На території костьолу був створений концтабір, де військовополонені бійці і командири Червоної Армії вмирали сотнями від хвороб і голоду.



Нестерпні умови були створені фашистськими нелюдами у Летичівському, Меджибізькому та Новокостянтинівському гетто. Восени 1942 та навесні 1943 років німці на території району знищували людей єврейської національності, в основному стариків, жінок і дітей.

  • Нестерпні умови були створені фашистськими нелюдами у Летичівському, Меджибізькому та Новокостянтинівському гетто. Восени 1942 та навесні 1943 років німці на території району знищували людей єврейської національності, в основному стариків, жінок і дітей.

  • Дайте оцінку цим подіям.



Спогади Бондарчук Лідії Гаврилівни, 1922 р.н. Забрали молодь у Кіровоградську обл., Долинський р-н,. На роботах у південних областях були Курнос Олексій Васильович, Хмара Павло Васильович - жителі Копитинець, з Сусловець - Вуйко Василь. Пішки прийшли додому.

  • Спогади Бондарчук Лідії Гаврилівни, 1922 р.н. Забрали молодь у Кіровоградську обл., Долинський р-н,. На роботах у південних областях були Курнос Олексій Васильович, Хмара Павло Васильович - жителі Копитинець, з Сусловець - Вуйко Василь. Пішки прийшли додому.

  • Про що говорять ці факти?



В 1942 році почалося масове вивезення молодих людей до Німеччини. Тяжкої долі зазнали 3872 мешканці району.

  • В 1942 році почалося масове вивезення молодих людей до Німеччини. Тяжкої долі зазнали 3872 мешканці району.

  • Невільники терпіли муки від непосильної рабської праці, голоду і холоду.

  • Як називали людей, вивезених на каторжні роботи до Німеччини?



В районній газеті за 9 червня 1943 року пишуть дівчата з Вербки, Ольга Моторна з Обердорфу: “…Я вже на другому місці і дуже мені добре … їсти скільки хочеш, хліба досить, тільки робота тяжка…” Дівчина не пише, яка в неї робота. Деталей цензура не пропускала. Та з приписки, що в кінці листа, можна здогадатися про її “дуже добре “ життя.

  • В районній газеті за 9 червня 1943 року пишуть дівчата з Вербки, Ольга Моторна з Обердорфу: “…Я вже на другому місці і дуже мені добре … їсти скільки хочеш, хліба досить, тільки робота тяжка…” Дівчина не пише, яка в неї робота. Деталей цензура не пропускала. Та з приписки, що в кінці листа, можна здогадатися про її “дуже добре “ життя.

  • Чи дійсно таким щасливим було життя і робота в далекій Німеччині?



Вона працювала в Аненні. Спочатку на взуттєвій фабриці. Очі не висихали від сліз. Додому писала, що в неї все добре. Боялася, щоб не забрали в концтабір. Багато не витримувало такого життя. В таборі Плавань, що в Саксонії, за роки невільничої праці померло від голоду, холоду і хвороб 678 чоловік – українців, росіян, поляків, французів.

  • Вона працювала в Аненні. Спочатку на взуттєвій фабриці. Очі не висихали від сліз. Додому писала, що в неї все добре. Боялася, щоб не забрали в концтабір. Багато не витримувало такого життя. В таборі Плавань, що в Саксонії, за роки невільничої праці померло від голоду, холоду і хвороб 678 чоловік – українців, росіян, поляків, французів.



Спогади Бондарчук Л.Г., жительки с. Попівці Працювала в Юзефа Багера, який мав 15 голів худоби і більше 30 свиней. Ставилися до неї добре, працювала дуже важко. Визволили американці, перевезли до Австрії, кожну дівчину зсаджували з поїзда.

  • Спогади Бондарчук Л.Г., жительки с. Попівці Працювала в Юзефа Багера, який мав 15 голів худоби і більше 30 свиней. Ставилися до неї добре, працювала дуже важко. Визволили американці, перевезли до Австрії, кожну дівчину зсаджували з поїзда.

  • Потім дівчат допитували радянські спецслужби, ставились зневажливо.

  • Чим ви поясните таке ставлення до остарбайтерів?



Спогади Цюрукала Тодоса Єфремовича, 1920 р. н., с. Попівці

  • Спогади Цюрукала Тодоса Єфремовича, 1920 р. н., с. Попівці

  • Був призваний до лав Червоної Армії в 1939 році. Служив у Львові, він і ще троє попали в полон. Загнали їх в концтабір в Умані, так звану Уманську яму – колишній кар‘єр з видобутку каменю. Годували погано - просто кидали буряк, гарбуз і давали воду, яку привозили по черзі самі полонені. Коли надійшла його черга, він утік і пішки прийшов додому. В 1944 році пішов знову на фронт, дійшов до Праги.



Є.М.Горбатюк – Герой Радянського Союзу

  • Є.М.Горбатюк – Герой Радянського Союзу

  • (1914 – 1972)

  • уродженець с. Копитинці Летичівського району

  • Що вам відомо про цього героя?



Є.М. Горбатюк після Качинського льотного училища був направлений у 28 винищувальний полк біля станції Цуньов. У перший день війни збив ворожого літака. Обороняв небо над Москвою, в 1942 році 04.03 йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

  • Є.М. Горбатюк після Качинського льотного училища був направлений у 28 винищувальний полк біля станції Цуньов. У перший день війни збив ворожого літака. Обороняв небо над Москвою, в 1942 році 04.03 йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.



Галіцький Іван Йосипович, житель Сусловець, пішов на фронт у 1944 році. Навчався у школі сержантів. По закінченню потрапив у морфлот в Ленінград. Служив на крейсері “Кіров.” Служив 5 років. Потім перевели на крейсер “Орджонікідзе”, де він служив аж до 1953 року на Балтійському морі.

  • Галіцький Іван Йосипович, житель Сусловець, пішов на фронт у 1944 році. Навчався у школі сержантів. По закінченню потрапив у морфлот в Ленінград. Служив на крейсері “Кіров.” Служив 5 років. Потім перевели на крейсер “Орджонікідзе”, де він служив аж до 1953 року на Балтійському морі.



Наші земляки – Герої Радянського Союзу

  • Наші земляки – Герої Радянського Союзу

  • Коцюбинський Тихін Антонович (1907 – 1972)



Наші земляки – Герої Радянського Союзу

  • Наші земляки – Герої Радянського Союзу

  • Стацюк Микола Арсентійович (1912 – 1989)



Наші земляки – Герої Радянського Союзу

  • Наші земляки – Герої Радянського Союзу

  • Осліковський Микола Сергійович

  • (1900 – 1971)



Причини виникнення руху опору:

  • Причини виникнення руху опору:

  • - окупація краю загарбниками;

  • - жорстокість окупаційного режиму;

  • - цілеспрямована діяльність радянського керівництва та керівників ОУН по розгортанню руху опору у краю.



Радянська течія

  • Радянська течія

  • Підпільний рух

  • Керівники:

  • Ф.М. Михайлов, І.О. Музальов, О.А. Горбатюк



Старосинявська “Хатинь”

  • Старосинявська “Хатинь”

  • 18 липня 1943 року через село Сьомаки пройшли партизани. Слідом за ними в село вдерся каральний загін разом з поліцаями. Вони палили хати, розстрілювали людей. За дві години вбили 176 людей. Уціліли 6 хат.

  • Прокоментуйте наведені факти.



Національно – визвольна течія

  • Національно – визвольна течія

  • Бойові загони УПА

  • Керівник І.А. Врублевський

  • Курені Крука, Леського, Піддубного

  • Загони Енея та Довбуша, “Іскра”,”Зелена верба”.

  • Прокоментуйте наведені дані.



Визволеня області розпочали війська 1 – го Українського фронту під командуванням М.Ф. Ватутіна. Першим звільненим селом 1 січня 1944 року було село Ганнопіль Славутського району.

  • Визволеня області розпочали війська 1 – го Українського фронту під командуванням М.Ф. Ватутіна. Першим звільненим селом 1 січня 1944 року було село Ганнопіль Славутського району.

  • Село Суслівці Летичівського району звільнено 23 березня. Останній населений пункт – село Жванець Довжоцького (тепер Камянець – Подільського) району звільнено 4 квітня 1944 року.

  • Скільки часу тривала боротьба за звільнення області?



Втрати при визволенні Летичівщини

  • Втрати при визволенні Летичівщини

  • Біля с. Свічна 270 воїнів

  • Біля с. Попівці 288 воїнів

  • Біля с. Головченці 268 воїнів

  • Біля с. Подільське 600 воїнів

  • Всього за летичівську землю загинуло 2301 чол.

  • Чому такі великі втрати були саме за ці села?






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка