Наслідком цього стали процеси, які зміняють звичні умови проживання людей



Дата конвертації27.12.2016
Розмір445 b.









1. Своїм непродуманим втручанням у хід природних процесів суспільство спричинило порушення природної рівноваги в межах окремих регіонів та в глобальних процесах масоенергопереносу на планеті.

  • 1. Своїм непродуманим втручанням у хід природних процесів суспільство спричинило порушення природної рівноваги в межах окремих регіонів та в глобальних процесах масоенергопереносу на планеті.

  • Наслідком цього стали процеси, які зміняють звичні умови проживання людей:

  • - деградація ґрунтів;

  • - всихання лісів;

  • - збільшення площі пустель;

  • - забруднення поверхневих і підземних вод та атмосферного повітря.

  • Деградація і забруднення ґрунтів, відведення земель сільськогосподарського призначення під житлову, виробничу і транспортну забудову посилюють і без того гостру проблему забезпечення продовольством все більшої за чисельністю кількості землян, яка є критичною для багатьох регіонів планети, в яких населення знаходиться на межі фізичного виживання.

  • 2. Зростання антропогенного впливу на природу планети обертається зі збільшенням кількості екстремальних явищ – катастрофічних буревіїв, повеней, ураганів тощо.

  • 3. Посилилася диференціація між бідними і багатими. У найбагатших країнах світу на смітники викидається до чверті харчових продуктів, а сотні мільйонів жителів у країнах, що розвиваються, страждають від голоду. 

  • ВИСНОВОК: Суспільство має перейти до організації своєї життєдіяльності по відношенню до природи на основі врахування всіх взаємозв’язків і взаємозалежностей.









1. Справедливість у межах поколінь (турбота про бідних). Питання справедливості є ключовими для реалізації концепції збалансованого розвитку, оскільки такий розвиток не має відбуватися за рахунок бідних верств населення чи природних ресурсів бідних країн

  • 1. Справедливість у межах поколінь (турбота про бідних). Питання справедливості є ключовими для реалізації концепції збалансованого розвитку, оскільки такий розвиток не має відбуватися за рахунок бідних верств населення чи природних ресурсів бідних країн

  • 2. Міжпоколінна справедливість (турбота про майбутнє).

  • 3. Турбота про планетарну екосистему (міжвидова справедливість).





1. Обрахунок необхідних ресурсів і можливих втрат.

  • 1. Обрахунок необхідних ресурсів і можливих втрат.

  • 2. Розробка науково обґрунтованих заходів, які визначають перспективи зміни у визначених рамках сучасної екстенсивної парадигми економіки без істотних втрат для країн, що розвиваються.

  • 3. Аналіз ефективності експортної зорієнтованості економіки.

  • 4. Визначення перспективності заміни природних процесів новітніми технологіями там, де це відбувається, та універсальності принципу приватизації.

  • 5. Перегляд ефективність застосування ВВП як мірила рівня розвиненості економіки та країни.



Функціональна стійкість – це властивість динамічної системи, що полягає в здатності виконувати хоча б установлений мінімальний обсяг своїх функцій при відмовах в інформаційній, обчислювальній, енергетичній частинах системи, а також зовнішніх впливів, що не передбачені умовами функціонування.

  • Функціональна стійкість – це властивість динамічної системи, що полягає в здатності виконувати хоча б установлений мінімальний обсяг своїх функцій при відмовах в інформаційній, обчислювальній, енергетичній частинах системи, а також зовнішніх впливів, що не передбачені умовами функціонування.



ПРИНЦИП 1. Контроль стану функціонування складної системи управління та виявлення факту порушень її функціонування (формування команди “Аварія”).

  • ПРИНЦИП 1. Контроль стану функціонування складної системи управління та виявлення факту порушень її функціонування (формування команди “Аварія”).

  • ПРИНЦИП 2. Ідентифікація причини факту порушень функціонування у реальному часі (локалізація місця пошкодження функціонування та /або виявлення несанкціонованих збурень).

  • ПРИНЦИП 3. Відключення пошкоджених частин або компенсація впливу несанкціонованих збурень від загальної системи управління у реальному часі.

  • ПРИНЦИП 3. Перерозподіл ресурсів системи (інформаційних, обчислювальних, енергетичних) для забезпечення функціонування системи управління (можливо з погіршеними показниками) у реальному часі.











подальше розроблення та впровадження нового індикатора для вимірювання розвитку, який замінив би ВВП, та на засадах збалансованості враховував би економічну, соціальну та екологічну складові прогресу;

  • подальше розроблення та впровадження нового індикатора для вимірювання розвитку, який замінив би ВВП, та на засадах збалансованості враховував би економічну, соціальну та екологічну складові прогресу;

  • включення вартості біорізноманіття до національних систем обліку та звітування (згідно із зобов’язаннями Сторін Конвенції про біологічне різноманіття, Нагоя, 2010) з метою кращого інтегрування природних ресурсів і екосистемних послуг до процесів планування;

  •  

  • Вода

  • Продовольча безпека та збалансоване сільське господарство

  • Збалансовані міста

  • Наука і технології для збалансованого розвитку



Позиція України щодо рамок діяльності за пріоритетними тематичними питаннями (Цілі збалансованого розвитку):

  • Позиція України щодо рамок діяльності за пріоритетними тематичними питаннями (Цілі збалансованого розвитку):

  • 1. Зміна моделей споживання. Збалансоване споживання та виробництво.

  • 2. Продовольча безпека та збалансоване сільське господарство.

  • 3. Безпечна і доступна вода.

  • 4. Динамічна стабільність клімату.

  • 5. Чиста енергетика.

  • 6. Біорізноманіття.

  • 7. Здорові ліси.

  • 8. Здоров’я населення та доступ до базового рівня медичних послуг.

  • 9. Економічна, екологічна і соціальна збалансованість міст.



Структура формувача управління

  • Структура формувача управління

  • 1. Система державних фондів з охорони природного середовища (національний і місцеві рівні). Комісії та наукові ради, які мають сприяти впровадженню основних принципів збалансованого розвитку.

  • 2. Відповідні Укази Президента України, які мають силу прямої дії.

  • 3. Інститути Національної академії наук України та інших академій.

  • 4. Національної комісії зі збалансованого розвитку

  • 5. Міністерство економіки (економічна складова збалансованого розвитку)

  • 5. Міністерство екології та природних ресурсів (екологічна складова)

  • 7. Міністерство праці та соціальної політики (соціальна складова).



Функції формувача правління

  • Функції формувача правління

  •  

  • розроблення та впровадження 10-річної Рамкової структури Програм зі збалансованого споживання та виробництва (10-Year Framework of Programmes for Sustainable Consumption and Production) з метою стимулювання міжнародної та міжсекторальної співпраці для підтримки регіональних і національних ініціатив з цих питань;

  • ініціатива «Збалансована енергетика для всіх» (Sustainable Energy for All Initiative (SE4ALL), запропонована Генеральним секретарем ООН;

  • заснування системи розбудови підтримки для «зеленої економіки» з метою забезпечення країн консультативною підтримкою та сприяння у доступі до належного фінансування національних ініціатив за пріоритетами, які визначатимуть самі країни;

  • збільшення рівня інвестицій у сектор водних ресурсів та інтегральних екосистем, у тому числі з метою його кардинального реформування для потреб економіки на засадах збалансованості та ефективності;

  • сприяння збалансованому веденню сільського господарства, зокрема шляхом спонукання до збільшення інвестицій в цю галузь економіки;

  • визначення та запровадження запобіжних регулятивних заходів проти недобросовісних інвесторів, що може призвести до небажаного негативного впливу на соціум та довкілля;

  • переорієнтація державних субсидій та інших стимулів на заохочення до використання відновлюваних джерел енергії, екологічно дружніх способів господарювання;

  • поліпшення інструментів планування та контролю, зокрема всебічне впровадження принципу «забруднювач платить» з метою стимулювання перероблення відходів та їх мінімізації;

  • поліпшення достовірності та надійності індикаторів забруднення.



Встановлення до 2013 року міжнародного механізму співпраці для проведення наукових досліджень з основних питань збалансованого розвитку; такий механізм передбачатиме регулярне звітування за останніми даними, отриманими світовим науковим співтовариством.

  • Встановлення до 2013 року міжнародного механізму співпраці для проведення наукових досліджень з основних питань збалансованого розвитку; такий механізм передбачатиме регулярне звітування за останніми даними, отриманими світовим науковим співтовариством.

  • Комплексне розв’язання проблем з питань води, енергії, здоров’я людини та продовольчої безпеки та відповідне коригування правил ведення бізнесу (беручи до уваги той факт, що за умови збереження існуючої моделі економіки потреби людства у воді до 2030 року на 40% перевищать можливості її постачання). Цьому сприятиме, зокрема, участь у таких синергетичних ініціативах, як Global Soil Partnership (GSP) for Food Security and Climate Change Adaptation and Mitigation.

  • Належне управління для сталого (збалансованого) розвитку на регіональному, національному та місцевому рівнях.



Проведення до 2015 року оцінювання глобальної перспективи (World Resource Outlook) з питань енергії, води, лісів, продовольства, в якій були б відображені зв’язки між наявними природними ресурсами, рівнем їх споживання, змінами клімату та оцінені потреби і перспективи з огляду на перехід до «зеленої економіки» та забезпечення збалансованого розвитку.

  • Проведення до 2015 року оцінювання глобальної перспективи (World Resource Outlook) з питань енергії, води, лісів, продовольства, в якій були б відображені зв’язки між наявними природними ресурсами, рівнем їх споживання, змінами клімату та оцінені потреби і перспективи з огляду на перехід до «зеленої економіки» та забезпечення збалансованого розвитку.





Гармонізація ставлення суспільства до природи на теренах України і перехід до збалансованого розвитку потребують:

  • Гармонізація ставлення суспільства до природи на теренах України і перехід до збалансованого розвитку потребують:

  • - консолідації українського суспільства;

  • - усвідомлення громадянами і керівництвом держави своєї єдності;

  • - чіткого визначення національних стратегічних інтересів країни;

  • - реалізації політики збалансованого розвитку для їх практичного забезпечення.

  • Автор не претендує на всебічність розгляду інноваційних підходів, а порушує дискусійні питання для обговорення відносно системного підходу до розбудови «зеленої економіки».

  • .






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка