Наука І техніка наукові та технічні метці ХХ ст



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.


НАУКА І ТЕХНІКА

  • Наукові та технічні метці ХХ ст.


Причини розвитку науки

  • Революція 1905р. принесла деякі полегшення для розвитку української науки. Формально були скасовані утиски українського друкованого слова, сталося зміцнення української науки з закордоном. З 1907р. У Києві діяло українське наукове товариство (УНТ), головою якого обрали Михайла Грушевського. УНТ видавало свої “Записки” і “Українські Наукові Збірники”.



Вовк Федір Кіндратович (1847-1918)

  • Визначний дослідник української минувшини;

  • Був організатором і учасником етнографічних експедицій, археологічних розкопок у багатьох районах України;

  • З 1908 р. він був членом Українського товариства;

  • З 1907 – приват-доцент, а з 1917 – професор Петербурзького університету. В кінці 1917 Київський університет обрав Вовка професором географії і антропології.



Петро Нестеров

  • Член Київського товариства повітроплавання;

  • Військовий льотчик, заснував теорію і практику вищого пілотажу;

  • У 1913р. Вперше в світі здійснив одну з найскладніших його фігур – “мертву петлю”;

  • Підготував та очолив перший груповий політ літаків за маршрутом Київ – Ніжин – Київ.



Літак, побудований в авіамайстернях Київського політехнічного інституту



Данило Заболотний (1871-1941)

  • Належав до вчених зі світовими іменами;

  • Ризикуючи життям, він боровся з поширенням інфекційних хвороб, що загрожували тоді сотням мільйонів мешканців багатьох країн світу;

  • Успішно застосував свої відкриття і сміливо перевірив на собі запропонований ним препарат від холери;

  • Був нагороджений багатьма іноземними орденами і медалями.



Олександра Єфименко (1848-1918)

  • Почесний доктор Харківського університету;

  • З 1907р. Викладала історію України на Вищих жіночих курсах у Петербурзі;

  • Її роботи відзначалися яскравим викладом, солідною документальною основою.



Леонід Лутугін (1864-1925)

  • Створив геологічну карту Донецького басейну, яка стала на десятиріччя основою гірничих досліджень.



Сергій Реформатський (1860-1934)



Володимир Вернадський Іванович (1860-1934)

  • Природознавець, мінералог і кристалограф, основоположник геохімії, біогеохімії,гідрогеохімії, вчень ноосферу і біосферу

  • Очолив комісію, що вивчала продуктивні сили Росії, а в час Української революції став першим президентом Академії наук України;



Вернадський Володимир Іванович

  • Його дослідження стали основою нових напрямів сучасної геології, мінералогії, гідрогеології. Розробив ряд теоретичних положень з геохімії рідкісних елементів, ролі живих організмів і геохімічних процесах, пошуків радіоактивних мінералів та ін. розробив теорію побудови розповсюджених мінералів – силікатів і алюмосилікатів. Автор близько 400 праць, серед яких “Очерки геохімії ”(1924,1927), “Биохимические очерки” (1922-32, 1940) та багато ін.



Гольденмар Соломон (1885-1971)

  • Визначний діяч української європейської громади, вчений-економіст;

  • В 1917-18 входив до складу Української Центральної Ради від європейської організації Паолей-Ціон



Горбачевський Іван (1854-1942)

  • Визначний український вчений-хімік;

  • В1883-1917 – професор Празького університету, в 1902-03 – його ректор;

  • Автор ряду праць в галузі органічної хімії.



Грушевський Микола Сергійович (1866-1934)

  • Видатний український історик, визначний політичний діяч, публіцист;

  • Створив і Львові школу істориків України, до якої належали І.Джиджора, О.Терлецький, С.Томашівський, В.Герасимчук, М.Кордуба;

  • У Львові вийшов перший том монументальної праці Грушевського “історія України - Руси”, яка продовжувалася видаватись в 1899-1937 у Львові і Києві.



Єфименко Сергій Олександрович (1876-1939 за ін. даними 1937 )

  • Визначний український літературний критик, історик літератури, академік Української Академії Наук;

  • Проводив велику наукову і науково-організаційну роботу, очолив ряд наукових товариств і комісій, наприклад, Комісія для складення біографічного словника діячів України, історико-літературне товариство при УАН та ін.



Грінченко Борис Дмитрович (1863-1910)

  • Вчений – мовознавець і педагог;

  • Створив ряд шкільних підручників, серед яких “українська граматика”, “Рідне слово”



Науковці-філологи на початку ХХ ст.

  • Найпомітніші були Борис Грінченко та Агатангел Кримський(1871-1941);

  • Грінченко протягом 1902-1907 видав 4-томний “Словар української мови”, який і досі залишається одним з найавторитетніших і найповніших тлумачних словників;

  • Кримський провів ретельне вивчення староукраїнських текстів, що дозволило спростувати твердження про російський, а не український характер мови давнього Києва.



Кримський Агатангел Юхимович (1871-1942)

  • Визначний український вчений, письменник, сходознавець, істрик української мови і літератури;

  • Дійсний член УАН (з 1917) та НТШ (1903);

  • Автор чисельних праць з історії та культури арабських країн, Ірану, Туреччини, семітології, історії, ісламу (“Історія мусульманства”, 1904-12; “Історія арабів і арабської літератури”,1911-12).



Крип’якевич Іван Петрович (1886-1967)

  • Визначний український історик, дійсний член НТШ (з1911);

  • В міжвоєнний період плідно займався науково-педагогічною роботою.



Липа Юрій (1900-1944)

  • Письменник, публіцист і Лікар;

  • В 1920 організував літературне об’єднання “Сонцесвіт”.





Оглоблен Олександр (1899-1992)

  • Визначний український історик, історіограф і археограф;

  • В 1920-21 – професор кафедри історії економічного побуту України Київського археологічного інституту, 1921-30 – кафедри народного господарства України Київського Інституту Народного Господарства;



Порш Микола (1879-1944)

  • Вчений-економіст;

  • Полемізував під псевдонімом Гордієнко з відомим російським економістом П.Струве навколо проблем і перспектив розвитку української економіки;

  • автор наукових праць з статистики (“Статистика землеволодіння в 1905 р.”, 1907; “Із статистики України”.1907), економіки, національних проблем (“Про автономію України”, 1907).



Пулюй Іван (1845-1918)

  • Видатний український фізик і електротехнік, вчений-винахідник;

  • В 1902 був обраний деканом першого в Європі електротехнічного факультету;

  • Його наукові дослідження стосуюься електричних розрядів у газах, молекулярної фізики та електротехнічних змінних струмів;

  • За твердженнями ряду дослідників, він був першим винахідником “рентгенівської трубки”, ставши таким чином співзасновником рентгенології.



Кондратюк Юрій Васильович (1897-1941 або 1942)

  • Визначний український вчений-вчений, один з перших творців ракетної техніки і теорії космічних польотів;

  • В 1918-30 працював механіком, інженером-будівельником, займався проектуванням елеваторної техніки у Полтаві, Києві, Малій Висці, на Пн. Кавказі і Новосибірську;



Кондратюк Юрій Васильович

  • У своїй праці вивів основні рівняння руху ракети, запропонував принципово нові рішення проблем створення і експлуатації космічних кораблів, які значно випередили тогочасну ракетобудівну думку, та реалізуються по мірі розвитку космонавтики. Ідеї та розрахунки використовувались американськими вченими для підготовки польоту космічного корабля “Appolo” на Місяць;

  • Як одного з засновників космонавтики, присвоєно одному з найбільших кратерів на зворотній стороні Місяця.



Висновок

  • Попри всі складнощі суспільно-політичного буття крок уперед на початку ХХ ст. зробила українська культура. При цьому в своєму розвитку вона наштовхувалася на серйозні перепони.

  • Болючою залишилися освітня проблема. В роки революції відбулося розширення шкільної мережі. Проте ні кількість шкіл, ні якість навчання в них далеко не відповідали потребам. Врай незадовільним залишився стан початкової освіти



Висновок

  • Революція принесла деякі полегшення для розвитку науки. Великий крок вперед у дослідженні минулого свого краю зробили такі історики, як Михайло Грушевський, Олександра Єфименко, Дмитро Багалій. Визначним антропологом, етнографом і археологом був Федір Вовк. Серед науковців-філологів найпомітнішими були фігури Бориса Грінченка та Агатангела Кримського.



Висновок

  • Передова наукова думка розвивалася і вченими-природознавцями. Деякі з них (Володимир Вернадський, Данило Заболотний та інші) вийшли на чільні рубежі світової науки. Київ став одним із центрів технічного прогресу всієї імперії.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка