Науково-методичний супровід педагогічного пошуку та експериментування в умовах модернізації освіти



Дата конвертації28.06.2016
Розмір445 b.


Науково-методичний супровід педагогічного пошуку та експериментування в умовах модернізації освіти

  • Бухлова Н.В., ст. викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та методики їх викладання Донецького облІППО


План

  • Актуальність проблеми.

  • Методологія й методи педагогічного пошуку та експерименту.

  • Умови успішного експериментування в ЗНЗ.



Література

  • Г.К. Селевко, А.В. Басов. Новое педагогическое мышление: педагогический поиск и экспериментирование http://www.iro.yar.ru:8101/resource/distant/pedagogy/pedagogicheskii_eksperement/basov/ogl.html.

  • Батищев Г. И. Педагогическое экспериментирование // Сов. педагогика - 1990. - № 1*.

  • Скаткин М. Н. .Методология и методика педагогических исследований. М. 1989, с. 74-87*.

  • М.Поташник, В.Загвязинский. – Как учителю подготовить и провести эксперимент. // Відкритий урок. Плеяди. – 2007. - №№1-2.



Тренінг

  • груповий освітній захід, спрямований на зміну умінь учасників і їхнього ставлення до чогось і побудований на методах інтерактивного навчання й навчання через досвід.



Правила співпраці:

  • Бути активним.

  • Говорити від себе.

  • Бути відвертим і відкритим.

  • Бути толерантним.

  • Чути один одного.

  • Дотримуватися відведеного часу...



Дайте визначення поняттям:

  • Науково-методичний супровід

  • Експеримент

  • Об’єкт дослідження

  • Предмет дослідження

  • Гіпотеза експерименту



  • Перевірте свої визначення по ходу міні-лекції, поставте оцінку за 5-бальною шкалою



НОВІ ЗАВДАННЯ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ:

  • сформувати людину, здатну творити й органічно приймати зміни, що означає і людину зробити успішною, й забезпечити системний прогрес суспільства;



підготувати людину до життя в глобалізованому просторі, де відбувається незчисленна кількість динамічних і часто суперечливих комунікативних впливів на людину;

  • підготувати людину до життя в глобалізованому просторі, де відбувається незчисленна кількість динамічних і часто суперечливих комунікативних впливів на людину;

  • формувати в дитини сучасну систему цінностей, орієнтація на яку дасть змогу людині максимально самореалізуватися;

  • готувати людину, здатну до життя в демократичному суспільстві й бути його активним суб’єктом;



готувати людину до життя в майбутньому суспільстві знань, основою якого буде людина, здатна жити, діяти, приймати рішення, функціонувати в різних сферах на основі здобутих знань, для якої знання стають основою, базою, методологією дії, визначають сутність самої людини.

  • готувати людину до життя в майбутньому суспільстві знань, основою якого буде людина, здатна жити, діяти, приймати рішення, функціонувати в різних сферах на основі здобутих знань, для якої знання стають основою, базою, методологією дії, визначають сутність самої людини.



Оновлення освіти вимагає від педагога:

  • впевненого володіння сучасними педагогічними концепціями і технологіями;

  • розвинутих дидактичних умінь;

  • рефлексивних і прогностичних здібностей.



  • Формування мотиваційної, змістовної та технологічної готовності педагога – функція спеціально організованої методичної системи, пов’язаної з стимулюванням самоосвіти , саморозвитку, самореалізації.



Методична робота

  • це цілісна система взаємопов’язаних дій і заходів, що ґрунтується на досягненнях науки, педагогічному досвіді та на конкретному аналізі навчально-виховного процесу, спрямована на всебічне підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагога.



Мета сучасної системи методичної роботи -

  • створення умов для реалізації особистісних функцій педагога, для підвищення рівня його професійного саморозвитку, готовності до інновацій (до опанування нових програм і технологій).



Організаційно- педагогічні умови творчості сучасного педагога:

  • Закон “Про освіту”: варіативна складова навчального плану, дозвіл на вибір освітніх технологій, альтернативних посібників і шкіл тощо (розширення поля вибору варіантів педагогічної діяльності);

  • зміна структури позашкільного та внутрішньошкільного управління: ринково-демократичний менеджмент, поява психологів, соціологів, заст. директорів з НМР тощо);

  • система ліцензування, акредитації та атестації навчальних закладів тощо.



Науково-методичний супровід

  • - це професійна педагогічна й управлінська діяльність щодо створення соціально-педагогічних умов для розвитку освітніх систем або субєктів педагогічного процесу (за Сорочан Т.).





Експеримент -

  • (від лат. experimentum — спроба, досвід) — один із основних (разом із спостереженням) методів наукового пізнання взагалі, психологічного дослідження зокрема. Відрізняється від спостереження активним втручанням у ситуацію з боку дослідника, що здійснює планомірне маніпулювання однією чи декількома перемінними (факторами) і реєстрацію змін у поведінці об’єкта, що вивчається. Правильно поставлений Е. дозволяє перевірити гіпотези про причинно-наслідкові відносини, не обмежуючись констатацією зв’язку (кореляцією) між перемінними.



Основні умови якісної експериментально-дослідної діяльності навчальних закладів:

  • цілі й завдання випливають із протиріч і спрямовані на їх вирішення;

  • виконання дослідних функцій педагогами-практиками має нормативно-правове забезпечення;

  • педагоги мають достатньо високу інноваційну готовність;

  • керівництво спроможне виконувати менеджерські функції щодо організації та проведення наукового дослідження;

  • здійснюється наукове керівництво.



ВИДИ ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУВАННЯ



В залежності від досліджуваних сторін педагогічного процесу:

  • дидактичний (зміст, методи, засоби навчання);

  • виховний (ідейно-політичне, моральне, трудове, естетичне, екологічне виховання);

  • частково-методичний (засвоєння ЗУН з предмета);

  • управлінський (демократизація, оптимізація, організація навчально-виховного процесу);

  • комплексний.



Якщо Е. тією чи іншою мірою пов’язаний з суміжними науковими галузями:

  • психолого-педагогічний,

  • соціально-педагогічний,

  • медико-педагогічний тощо.



За масштабністю (об’ємністю) експерименту:

  • індивідуальний експеримент (досліджуються одиничні об’єкти);

  • груповий експеримент, в якому беруть участь групи шкіл, класів, учителів, учнів;

  • обмежений (вибірковий);

  • масовий експеримент.



В залежності від того, яку частину освітнього процесу охоплює експеримент:

  • внутрішньопредметний,

  • міжпредметний,

  • внутрішньошкільний (загальношкільний),

  • міжшкільний,

  • регіональний (районний, міський тощо) експерименти.



За тривалістю:

  • короткочасний (у межах однієї ситуації, уроку),

  • середньої тривалості, (зазвичай у межах однієї теми, чверті, півріччя, навчального року);

  • тривалий (лонгітюдний), що охоплюють роки й десятки років (спостереження за віддаленими результатами виховання).



В залежності від задач, що вирішуються в ході дослідження:

  • розвідувальний, або пілотажний, експеримент;

  • констатуючий експеримент;

  • формуючий експеримент;

  • контролюючий експеримент;

  • зріз — різновидність контролюючого експерименту — короткочасна констатація стану й параметрів експериментального об’єкта на різних етапах його змін;

  • дублюючий експеримент;

  • повторний експеримент.



Логічна операція, що лежить в основі дослідження:

  • порівняльний експеримент (лінійний, паралельний, перехресний);

  • аналітичний (пояснювальний) експеримент,

  • індуктивне й дедуктивне дослідження;

  • конструктивний експеримент.



ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ:



Діагностичний етап:



Прогностичний етап:

  • цілі й завдання експерименту,

  • гіпотеза,

  • складання плану-програми експерименту.



Організаційно-підготовчий етап:



Практичний етап:

  • констатуючий,

  • формуючий,

  • контролюючий експеримент.



Узагальнюючий етап:

  • алгоритм підведення підсумків експерименту.



Впроваджувальний етап

  • розповсюдження (трансляція) нової практики на різні педагогічні системи, або особистісно орієнтоване застосування.



Складання програми експерименту. Розділи програми експерименту:



1. Обґрунтування теми

  • цьому розділі програми експерименту повинна бути чітко й прозоро показана актуальність ідеї.



Формулювання теми

  • Чому іноді важко сформулювати тему експерименту?



Об’єкт дослідження

  • це педагогічний простір, та галузь, в рамках якої й знаходиться (міститься) те, що буде вивчатися (досліджуватися).



4. Предмет дослідження

  • це та конкретна частина об’єкта чи процес, що відбувається у ньому, який власне й досліджується.



Формулювання мети експерименту

  • Що означає правильно сформулювати мету експерименту?



Визначення завдань експерименту

  • Знайдіть співвідношення між метою та завданнями експерименту.



Гіпотеза експерименту

  • це розгорнуте припущення, де максимально детально викладена модель, майбутня методика, система заходів, тобто технологія, механізм того нововведення, за рахунок якого очікується отримати високу ефективність освітнього процесу.



Вибір конкретних методик і методів дослідження.

  • НАЗВІТЬ ЕМПІРИЧНІ МЕТОДИ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ



Анкетування

  • метод емпіричного дослідження, оснований на опитуванні значного числа респондентів і використаний для отримання інформації про типовість тих чи інших психолого-педагогічних явищ.



Анкета

  • це розроблений у відповідності з установленими правилами документ дослідження, що містить впорядкований за змістом і формою ряд питань і висловлювань, часто з варіантами відповідей на них, розробка її вимагає особливої уваги, вдумливості.



Основні вимоги до розробки анкети:

  • роз’яснення перед початком опитування його цілей і значення для результатів дослідження;

  • коректна постановка питань;

  • виключення можливості двозначного тлумачення питань і використання спеціальних термінів та іноземних слів, які можуть бути незрозумілі респондентам;

  • виключення можливості оцінювання декількох фактів зразу чи висловлювання думки про декілька подій одночасно;

  • побудова анкети по принципу: від більш простих питань до більш складних;

  • унеможливлення багатослівних, довгих питань і запропонованих варіантів відповідей на них;

  • постановка питань лінійним (кожне наступне питання розвиває, конкретизує попередній) і перехресним (відповідь на одне питання перевіряє достовірність відповіді на інше питання) способами.



Тест

  • це стандартизовані завдання чи особливим чином пов’язані між собою завдання, які дозволяють досліднику діагностувати міру вираження властивості особистості, що вивчається, його психологічні характеристики, а також ставлення до тих чи інших об’єктів.



Надійність тесту

  • його фундаментальна характеристика, що показує, в якому ступені відповіді однієї й тієї ж особистості при її неодноразовому тестуванні цим тестом співпадають.



Валідність тесту

  • міра вимірювання якості, властивості, явища, які хочуть вимірювати.



Бесіда

  • один із основних методів психології й педагогіки, що передбачає отримання інформації про явище, що вивчається, в логічній формі, як від особистості, яка досліджується, членів групи, що вивчається, так і від оточуючих людей.



Спостереження -

  • цілеспрямоване, планомірне й систематичне сприйняття й фіксація проявів психолого-педагогічних явищ і процесів.



Спостереження як метод дослідження передбачає виконання правил:

  • чітке визначення мети спостереження;

  • складання в залежності від мети, програми спостереження;

  • детальна фіксація даних спостереження;

  • застосування систем категорій і оціночних шкал.



ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ-ПРАКТИКА Й УЧИТЕЛЯ-ДОСЛІДНИКА



РОБОТА В РЕЖИМІ ПРАКТИКИ

  • РОБОТА В РЕЖИМІ ПРАКТИКИ



РОБОТА В РЕЖИМІ ПРАКТИКИ

  • РОБОТА В РЕЖИМІ ПРАКТИКИ



РОБОТА В РЕЖИМІ ПРАКТИКИ

  • РОБОТА В РЕЖИМІ ПРАКТИКИ



РОБОТА В РЕЖИМІ ПРАКТИКИ

  • РОБОТА В РЕЖИМІ ПРАКТИКИ




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка