Навчальний посібник для слухачів та студентів вищих навчальних закладів / Корольчук М. С. та ін. К. Ніка-Центр, 2008. 336 с



Дата конвертації25.12.2016
Розмір445 b.



1. Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Методика та організація наукових досліджень із психології : Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 360 с.

  • 1. Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Методика та організація наукових досліджень із психології : Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 360 с.

  • 2. Методологічні та теоретичні проблеми психології : навчальний посібник для слухачів та студентів вищих навчальних закладів / Корольчук М.С. та ін. – К. : Ніка-Центр, 2008. – 336 с.

  • 3. І.М. Рассоха. Конспект лекцій з навчальної дисципліни “Методологія та організація наукових досліджень” для студентів 5 курсу денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”. – Х.: ХНАМГ, 2011.–76 с.

  • 4. Теория и методология психологии. Постнеклассическая перспектива // Отв. ред. А.Л. Журавлев, А.В. Юревич. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2009. – 520 с.

  • 5. Аллахвердян А.Г., Мошкова Г.Ю., Юревич А.В., Ярошевский М.Г. Психология науки. Учебное пособие. – М.: Московский психолого-социальный институт: Флинта, 1998. – 312 с.

  • 6. Максименко С. Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці. Навчальний посібник для вищої школи. – К.: Наукова думка, 1998. – 224 с.

  • 7. Носенко Е. Л., Аршава І. Ф. Сучасні напрями зарубіжної психології: психологія особистості: підручник за ред. С. Д. Максименка – Д.: Вид-во ДНУ. – 2010 , с. 193-202).

  • 8. Образцов П.И. Методы и методология психолого-педагогического исследования. – СПб.: Питер, 2004. – 268 с.



(основні поняття: психічна реальність, механістичний детермінізм, об’єкт, предмет, метод психологічної теорії, методологічні принципи, категорії, закони)

  • (основні поняття: психічна реальність, механістичний детермінізм, об’єкт, предмет, метод психологічної теорії, методологічні принципи, категорії, закони)

  • Переломна епоха в розвитку поглядів на природу психічного як особливої реальності:

  • поява в 17 столітті нового методу пізнання природи і людини, що базувався на принципі механістичного детермінізму (який прийшов на зміну релігійно-схоластичним уявленням про психіку людини. Проте, власна методологічна система психології сформована не була в зв’язку з тим, що специфіка об’єкта не була розкрита, сфера предмета не була з’ясована, а отже й метод їх вивчення.

  • із середини 19 ст. (1879 р.) з’явилась відносно самостійна наукова течія – теоретична система психології.



Науковці різних галузей знань, крім психології, пізнають об’єктивну реальність – оточуючий нас матеріальний світ і різноманітні соціальні інститути, що сформувались у світі завдяки діяльності людини як суб’єкта діяльності.

  • Науковці різних галузей знань, крім психології, пізнають об’єктивну реальність – оточуючий нас матеріальний світ і різноманітні соціальні інститути, що сформувались у світі завдяки діяльності людини як суб’єкта діяльності.

  • Психологія відрізняється від інших наук тим, що вона пізнає людину і психічні явища: процеси, стани, властивості людини, що супроводжують світопізнання (осмислення) оточуючого людину матеріального світу; формування ставлень до світу на підставі їх емоційного оцінювання; самопізнання, розвиток, формування психологічних властивостей.

  • Отже, об’єктом пізнання психології є людина і різноманіття психічних явищ, що розкривають її внутрішній світ.



Методологія психологічного пізнання – це основи, логічна структура і методи отримання психологічних знань, тобто знань про людину як суб’єкта життєдіяльності, про психічні явища, що супроводжують процес життєдіяльності і про психіку у цілому як суб’єктивний образ об’єктивного світу, що відображується людиною в процесі пізнання, оцінюється у формі емоцій і почуттів, перетворюється в процесі діяльності

  • Методологія психологічного пізнання – це основи, логічна структура і методи отримання психологічних знань, тобто знань про людину як суб’єкта життєдіяльності, про психічні явища, що супроводжують процес життєдіяльності і про психіку у цілому як суб’єктивний образ об’єктивного світу, що відображується людиною в процесі пізнання, оцінюється у формі емоцій і почуттів, перетворюється в процесі діяльності

  • В психології об’єктом пізнання є психічна реальність:

  • психіка взагалі і психіка людини зокрема (тобто усі психічні процеси, стани і властивості);

  • людина в її цілісності (або природа людини, її сутність).



Вивчаючи людину як об’єкт дослідження психологія реально оперує трьома об’єктами:

  • Вивчаючи людину як об’єкт дослідження психологія реально оперує трьома об’єктами:

  • Людина як сукупність суспільних відносин. Це загальний, гносеологічний об’єкт, який виконує світоглядну функцію і вивчається різними науками про людину: філософією, соціологією.

  • Людина як наявна, духовно-тілесна реальність, що породжена предметно-практичною діяльністю в конкретно-історичних умовах її здійснення (напр. педагог сучасної початкової школи для обдарованих дітей, дітей із ЗПР і т.ін) Це - об’єкт даність.

  • Людина як ідеальний об’єкт, як універсальна цілісна істота, яка формується програмою відділених цілей. Це – об’єкт – конструкт.



Виділення предмета відбувається шляхом теоретичної проекції тих чи інших властивостей об’єкта й запитів суспільної практики. Предмет презентується у формі теоретичних понять, що являють собою загальний спосіб пізнання об’єкта.

  • Виділення предмета відбувається шляхом теоретичної проекції тих чи інших властивостей об’єкта й запитів суспільної практики. Предмет презентується у формі теоретичних понять, що являють собою загальний спосіб пізнання об’єкта.

  • Наприклад. Вимоги суспільства до особистості педагога у школах для обдарованих дітей.

  • Предмет дослідження об’єкта: «Педагог в школах для обдарованих дітей», тобто людина як духовно-тілесна цілісність у конкретних соціальних умовах її функціонування (діяльності)

  • Може бути такий: «Причини емоційного вигорання педагога в школах для обдарованих дітей»

  • Предмет дослідження зазвичай виноситься в назву наукової роботи і співпадає з назвою дипломної роботи, статті, монографії тощо.



Розкриття предмета здійснюється шляхом виділення його складових ознак на основі конкретних завдань.

  • Розкриття предмета здійснюється шляхом виділення його складових ознак на основі конкретних завдань.

  • Наприклад. Завдання к предмету дослідження «Чинники емоційного вигорання педагога в школах для обдарованих дітей» можуть бути такі:

  • Дослідити роль рівня інтелекту педагога у виникненні емоційного вигорання.

  • Перевірити вплив рівня сформованості когнітивно-пізнавальних здібностей і навиків на появу вигорання.

  • Характер зв’язку самооцінки педагога з вигоранням.

  • Порівняти рівні емоційного вигорання педагогів різних типів шкіл (при однакових рівнях сформованості інтелекту) і т. ін.



Результати розкриття предмета і об’єкта фіксується у вигляді понять. Система понять предмета дослідження «чинники емоційного вигорання педагога у школах для обдарованих: емоційне вигорання (виснаження, деперсоналізація; редукція обов’язків, педагогічний цинізм); інтелектуальні здібності; рівень когнітивних вмінь; рівень самооцінки; особистісні властивості обдарованої дитини і т.ін.).

  • Результати розкриття предмета і об’єкта фіксується у вигляді понять. Система понять предмета дослідження «чинники емоційного вигорання педагога у школах для обдарованих: емоційне вигорання (виснаження, деперсоналізація; редукція обов’язків, педагогічний цинізм); інтелектуальні здібності; рівень когнітивних вмінь; рівень самооцінки; особистісні властивості обдарованої дитини і т.ін.).

  • Підсумком конкретного дослідження виступає дослідницький факт, тобто результат інтерпретації певної сукупності емпіричних даних.

  • Зворотній рух від факту матеріалу до вихідного об’єкту завершується його доповненням (переосмисленням), уточненням.



В монографії Е.Б. Старовойтенко «Предмет і метод психології. Антологія» (– М., Академический проект, 2005. – 512 с.) зазначається, психологічна наука є особливою унікальною не тільки в силу унікальності свого предмета – найбільш витонченою, складною, піднесеною і протиречивою, яким є свідомість, мислення, почуття людини як об’єкту дослідження, а й в силу свободи, яку вона надає дослідникові: свобода пов’язана з дослідницькими перспективами, що відкриті перед вченим.

  • В монографії Е.Б. Старовойтенко «Предмет і метод психології. Антологія» (– М., Академический проект, 2005. – 512 с.) зазначається, психологічна наука є особливою унікальною не тільки в силу унікальності свого предмета – найбільш витонченою, складною, піднесеною і протиречивою, яким є свідомість, мислення, почуття людини як об’єкту дослідження, а й в силу свободи, яку вона надає дослідникові: свобода пов’язана з дослідницькими перспективами, що відкриті перед вченим.

  • Вихід психологічних знань у практику передбачає творчий пошук різноманітних способів оптимізації життєвих, соціальних, економічних і інших стосунків людини.



Психології необхідна реконструкція минулого на основі нового ставлення до історичної реальності.

  • Психології необхідна реконструкція минулого на основі нового ставлення до історичної реальності.

  • Сучасна психологія характеризується плюралізмом напрямів, теорій, точок зору на її об’єкт і предмет. Більшість науковознавчих критеріїв сформувались у галузі точних і природознавчих наук.

  • Чим більше психологія усвідомлює унікальність свого об’єкта і предмета, тим більше очевидним є те, що їй необхідні власні (специфічні) способи пізнання і критерії його оцінки.



Для майбутнього психолога, що вступає у храм науки, психологія – це не тільки система сформованих знань, у яких відбиті закономірності явищ, (типу: пам'ять людини має обмеження; адаптація зору із темряви до світу – 0; із світа до темряви – до 30 хвилин), а також методів досліджень технологій пізнання, інструментарію, а й сукупність ще тільки з’явившихся, ще не вирішених проблем (таких як: self-handicapping; counterfactual thinking; rumination; mindfulness = etc).

  • Для майбутнього психолога, що вступає у храм науки, психологія – це не тільки система сформованих знань, у яких відбиті закономірності явищ, (типу: пам'ять людини має обмеження; адаптація зору із темряви до світу – 0; із світа до темряви – до 30 хвилин), а також методів досліджень технологій пізнання, інструментарію, а й сукупність ще тільки з’явившихся, ще не вирішених проблем (таких як: self-handicapping; counterfactual thinking; rumination; mindfulness = etc).

  • Це - ознаки епох постмодернізма.



У монографії «Предмет і метод психології» Е.Б. Старовойтенко можна ознайомитись: із подібністю і розбіжностями у розумінні різними авторами (як західними так і вітчизняними) об’єкта, предмета і основного метода психології; походження психіки (або души); конкретних форм детермінації психічного; потенцій психіки і досягаємих рівнів; співвідношення індивідуального, субєктного, особистісного і надперонального витоків психічного життя, а також надані класифікації психічних явищ, починаючи з класичної тріади: розум, почуття воля.

  • У монографії «Предмет і метод психології» Е.Б. Старовойтенко можна ознайомитись: із подібністю і розбіжностями у розумінні різними авторами (як західними так і вітчизняними) об’єкта, предмета і основного метода психології; походження психіки (або души); конкретних форм детермінації психічного; потенцій психіки і досягаємих рівнів; співвідношення індивідуального, субєктного, особистісного і надперонального витоків психічного життя, а також надані класифікації психічних явищ, починаючи з класичної тріади: розум, почуття воля.

  • (А.Б. Бэн. Психология. Ассоциативная психология. – М., АСТ, 1998. – С.216-224).





крізь методи аналізу і синтезу елементів свідомості і психіки (Бен, Вундт, Коффка, Дильтей та ін.);

  • крізь методи аналізу і синтезу елементів свідомості і психіки (Бен, Вундт, Коффка, Дильтей та ін.);

  • крізь фундаментальний підхід до вивчення психічного як здібності, що відповідає потребі в ефективному життєвому функціонуванні і особистісному зростанні (А.Маслоу);

  • крізь спостерегацько-рефлексивний метод розуміння психіки як феномена, що не має темпорально-просторових характеристик і відкривається у самопізнанні і саморозкритті (Гуссерль);

  • крізь метод вивчення поведінки, що взагалі залишає психіку поза межами наукового пізнання (Уотсон).



Протиріччя класичної психології свідомості і біхевіоризму сформували кризу психології на початку ХХ століття, глибоко відрефлексовану С.Л.Рубінштейном.

  • Протиріччя класичної психології свідомості і біхевіоризму сформували кризу психології на початку ХХ століття, глибоко відрефлексовану С.Л.Рубінштейном.

  • В роботах Бена, Пфендера надано визначення парадигми, характера наукових узагальнень; категоріальної будови психології; законів і принципів дослідження психіки; ідеї розвитку науки (Джемс); визначення методу описання психічного (Дільтей); феноменологічної редукції (Гуссерль); аналітичного методу (Юнг).



Психіка – ціле, результат актів спостереження і свідомості (Вундт);

  • Психіка – ціле, результат актів спостереження і свідомості (Вундт);

  • ціле, замкнуте у потаємному внутрішньому досвіді (Гуссерль);

  • ціле, що інтегрує психічні функції і способи (свідомі і несвідомі; об’єктивні і суб’єктивні) їх життєві реалізації (Юнг);

  • внутрішнє ціле, співвіднесене із зовнішнім світом за допомогою особистого функціонування (Маслоу)

  • Оригінальний спосіб інтеграції психічних «елементів» здійснюється за допомогою виділення їх загальних модальностей: напруження – реалізації; збудження – заспокоєння; прагнення до наближення – запобігання; активності – реактивності; задоволення – незадоволення; розрізнення – оточення; спрямованості на об’єкт – спрямованості на суб’єкта; репродукції – творчості; адаптації – регуляції (Вундт та ін.



Отже психіка характеризується як мультимодальна, багатоякісна, поліфункціональна.

  • Отже психіка характеризується як мультимодальна, багатоякісна, поліфункціональна.

  • Узагальнюючи, можна прослідкувати дві основні методологічні лінії західної психології:

  • розглядання психічного «у собі» і спроба знайти в ньому його власні чинники активності; і

  • погляд на психіку як на функціональну здібність і якість особистості, яка виявляється крізь зв'язок внутрішнього і зовнішнього.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка