Навчальний посібник за ред. І.І. Тюрменко. К., 2005. Культурологія як наука Термін "культурологія" запропонував



Дата конвертації01.06.2016
Розмір445 b.


Вступ до курсу «Культурологія»


ЛІТЕРАТУРА

    • ЛІТЕРАТУРА
    • Бичко А. К., Бичко Б.І. Бондар Н.О. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій / Навч. посібник. – К. 1993.
    • Бокань В. Культурологія: Навч. посібник /За ред. В.М. Пічі. – Л. 2003.
    • Грищенко В.А. Історія світової та української культури. – К. 2003.
    • Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник /За ред М. Заковича.– К., 2003.
    • Історія української культури / За ред. І. Крип’якевича.–К.1994.
    • Подольська Є.А., Лихвар В.А., Іванова К.А. Культурологія: Навч. посібник.–К. 2003.
    • Попович М. Нарис історії культури України. – К. 1998.
    • Шевнюк О.Л. Культурологія: Навч. посібник. – К.2003.
    • Культурологія: теорія та історія культури.: / Навчальний посібник за ред. І.І. Тюрменко. - К., 2005.


Культурологія як наука

  • Термін "культурологія" запропонував

  • у 1909 р. німецький філософ і фізик

  • В. Освальд. Вчений не лише показав різницю між культурологією і соціологією, а й використав термін "культурологія" для опису специфічних явищ, якими є культура як феномен суто людської діяльності.



У 1939 р. американський філософ

  • У 1939 р. американський філософ

  • Леслі Уайт (1900-1975) незалежно від

  • В. Освальда повернувся до тлумачення терміну "культурологія", вводячи його в контекст антропологічних досліджень про культуру. Його праця "Наука про культуру" (1949) сприяла виділенню культурології в окремий напрям досліджень, поставила питання про необхідність визначити предмет культурології як науки та започаткувала цілісний підхід до вивчення культурних явищ.



  • Культурологія –

  • це наука, що формується на стику соціального і гуманітарного знання про людину й суспільство, вивчає культуру як цілісність, як специфічну функцію і модель людського буття.



Історичний - намагається не стільки пояснити, скільки виявити та описати факти, події і досягнення культури, виділяючи в ній найвидатніші пам'ятки, імена творців. Антропологічний – виявляє артефакти, досліджує вірування, звичаї, побут.



Філософський - досліджує сутність культури, її відмінності від природи, співвідношення з цивілізацією й іншими явищами. Предметом вивчення є структура, функції та роль культури в житті людини і суспільства.

  • Філософський - досліджує сутність культури, її відмінності від природи, співвідношення з цивілізацією й іншими явищами. Предметом вивчення є структура, функції та роль культури в житті людини і суспільства.

  • Соціологічний - досліджує функціонування культури або в цілому, або наявні в ній субкультури. Його цікавлять зміни, що відбуваються в культурі, реакція на ці зміни тих чи інших верств суспільства.



Предметом культурології як навчальної дисципліни є історичний та соціальний досвід людини, закріплений в традиціях, нормах, звичаях, законах

  • Предметом культурології як навчальної дисципліни є історичний та соціальний досвід людини, закріплений в традиціях, нормах, звичаях, законах



Культурологія, займаючи важливе місце у блоку соціогуманітарних дисциплін, дає знання про навколишній світ та механізми його функціонування, сприяє само- ідентифікації особистості та визначенню нею свого місця в суспільстві.

  • Культурологія, займаючи важливе місце у блоку соціогуманітарних дисциплін, дає знання про навколишній світ та механізми його функціонування, сприяє само- ідентифікації особистості та визначенню нею свого місця в суспільстві.



  • Американський філософ Мемфорд вважав, що культурна робота була для розвитку людини важливіша ніж фізична праця. Важніше, ніж обробка землі, було створення тотемних стовпів, молитовних дощечок, виконання ритуальних танців, обрядів, тобто здійснення суто людських дій, удосконалюючих внутрішній світ людини.



Раціоналістичні підходи до аналізу культури дали можливість зробити ряд принципових висновків:

  • - люди і народи відрізняються не наявністю чи відсутністю культури, а тільки рівнем її розвитку;

  • - культура має загальнолюдський характер;

  • - усякі культурні відмінності між людьми і народами наслідок специфічних умов і факторів, що впливають на формування і розвиток їхніх культур (розмір території держави, кліматичні умови, географічне розташування ).



Культура як певна характеристика життєдіяльності людини і суспільства - явище багатогранне. Існує безліч визначень культури, проте загальним для них є те, що під культурою, на противагу „натурі" (природі), розуміють все, що створила людина.

  • Культура як певна характеристика життєдіяльності людини і суспільства - явище багатогранне. Існує безліч визначень культури, проте загальним для них є те, що під культурою, на противагу „натурі" (природі), розуміють все, що створила людина.



культура

  • це сукупність матеріальних і духовних цінностей, створена внаслідок цілеспрямованої діяльності людства протягом його історії, а також взаємовідносини, що склалися в процесі споживання, відтворення цих цінностей та їх розподілу і обміну.



Структура культури

  • Матеріальна культура охоплює всю сферу виробничої діяльності людства та її результати: як знаряддя праці, житло, предмети повсякденного побуту, одяг, будівельні споруди, засоби зв'язку, пам'ятники і монументи.



Духовна культура стосується області свідомості, пізнання, моралі, виховання, освіти, науки, мистецтва, літератури та інших сторін духовної діяльності людини.

  • Духовна культура стосується області свідомості, пізнання, моралі, виховання, освіти, науки, мистецтва, літератури та інших сторін духовної діяльності людини.



Структура культури

  • Побутова культура - обряди, звичаї, норми.

  • Технічна культура - наука, техніка, технології.

  • Художня культура - література, архітектура, скульптура, малярство.



Упродовж розвитку людства виокремились

  • Упродовж розвитку людства виокремились

  • певні культурні епохи:

  • Антична,

  • Середньовічна,

  • культура епохи Відродження,

  • Нового часу,

  • Новітня.



Окремі форми культур:

  • політична,

  • соціальна,

  • правова,

  • економічна,

  • екологічна,

  • фізична,

  • моральна .



Етапи розвитку культури

  • Первісна культура (40 тис.р.до н.е.- 4 тис.р. до н.е.)

  • Культура Стародавнього Сходу (4 тис.р. до н.е. – V ст.н.е.)

  • Культура Ст. Греції та Риму ( 3 тис. р. до н.е.- V ст. н.е.)

  • Культура Середньовіччя ( V ст.н.е.- середина ХVІ ст.)

  • Культура Відродження (кін. ХІІІ - Х VІ ст.)

  • Культура Нового часу (Х VІІ – ХІХ ст.)

  • Сучасна культура ХХ ст.



Функції культури

  • Інформаційна

  • Пізнавальна

  • Семіотична

  • Комунікативна

  • Інтегративна

  • Регулятивна, або нормативна

  • Аксіологічна, або ціннісна

  • Виховна

  • Світоглядна




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка