Ндр №11бф-017-01 “тенденції структурної трансформації українського суспільства в контексті глобалізації та європейської інтеграції”



Дата конвертації01.06.2016
Розмір445 b.


НДР № 11БФ-017-01 “ТЕНДЕНЦІЇ СТРУКТУРНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ”

  • Етап 4. “Тенденції взаємодії соціальних інститутів і соціальних акторів в трансформаційних процесах: виміри якості життя, нерівностей та солідарності”

  • Факультет соціології – (2011 - 2014 рр.)


Кадрове забезпечення (штат):

  • 6 наукових працівників

  • 3 інж.-техн.працівників

  • Наукові керівники:

  • доц. Горбачик А.П. (2011-2013),

  • проф. Куценко О.Д. (2014)

  • Об’єкт дослідження: структурні зміни українського суспільства в контексті глобалізації та євроінтеграції в період з 1991.

  • Мета роботи: розкрити механізми і тенденції структурних трансформацій в сучасному українському суспільстві в контексті глобалізації та європейської інтеграції і розробити соціологічну модель структурних трансформацій.



Етапи науково-дослідної роботи:



  • Фундаментальні дослідницькі питання:

  • До якої міри соціальна структура суспільства може бути модернізованою?

  • В яких структурних формах організації суспільного життя може відбуватись подальший розвиток українського суспільства?

  • 3 базові гіпотези:

  • 1) принципово суспільство змінити неможливо, бо неможливо подолати залежність від базових інститутів та культури (К.Поланьї, С.Кірдіна, Д.Старк, М.Грановеттер..).

  • 2) в принципі, суспільство можна докорінно змінити, якщо не тільки змінити правила і цінності соціальних взаємодій, але й вбудувати нові правила, цінності у суспільство (Х.Флем, Т.Бьорнс, Р.Інглехардт, В.Вельцель, Р.Капелюшніков..).

  • 3) суспільство піддається докорінним змінам завдяки діям соціальних суб’єктів, що здійснюються за певними формальними і неформальними правилами і в межах наявних ресурсів (Д.Норт, Н.Флігстін, А.Сен, Т.Заславська…).

  • Неоінституціональний теор.підхід:

  • - інститути забезпечують вибір траєкторії змін, культура робить зміни сталими (Д.Норт);

  • - Увага до культурного та структурно-діяльнісного контекстів інституційного порядку; особлива значущість цінностей та норм, що впливають на інститути та індивідуальніі вибори (Д.Норт, А.Сен, Н.Флігстін, Р.Інглехарт)





Теоретико-методологічні засади:





Індекс корупції та хабарництва, 2001-2013, 100=корупції немає, 0=повна корупція





Деякі висновки по Україні у порівнянні з європейськими країнами (2011р.):

  • Незавершеність реформування інститутів, їх “невкоріненість” у соціальну та ціннісну структуру;

  • Подвійність інституційонального дизайну;

  • Найвищі індивідуальні ризики життя,

  • Негативний суспільний досвід взаємодії громадян з державою та її інститутами,

  • Нерозвиненість соціальної культури, зокрема низькі установки на індивідуальну відповідальність, поширеність патерналізму,

  • глибокий розрив соціальних інтересів між державою та суспільством. Відчуження суспільства від держави.

  • Парадокси ставлення громадян до держави:

  • найвищі очікування,

  • найнижча оцінка користі,

  • найнижча оцінка ризиків,

  • найнижчий рівень довіри до держави.



  • 2. Ціннісні параметри суспільного порядку («відкриті v.s. закриті» порядки за Д.Нортом):

  • - Авторитарні атит’юди support of authoritarian political order, when the country

  • is governed by a strong leader who is not limited by parliament and elections.

  • Демократичні атит’юди support of democratic political order

  • Соціальна довіра a measure of the respondent's trust to the people

  • in different social interactions within a country

  • Национальна ідентичність (гордість) strength of how much the respondents identify

  • themselves with the country)

  • Релігійні цінності та вірування a measure of religious believes and frequency of

  • individual relig. practices

  • Цінності соціальної активності та відповідальності membership in NGO, political parties and voluntary social activities





  • Захід – більше установки на демократію, соц.активність, нац.ідентичність, реліг.порядок;

  • Центр – найменше авторитарниих установок,

  • Схід-південь – більше соц.довіри, менше гордість за країну, більше – лоальні .ідентичності



Регіоналізація України за показником індивідуальної відповідальності за стан суспільних справ (1 – “повна”, 3 – “ніяка”, дані ІС НАНУ-2013











Аналітичні висновки у 2013 р.:



Результати у 2014 р.:

  • Мапа соціальних нерівностей українського суспільства

  • Параметри соціальної якості життя

  • На 2015 рік:



  • Соціальна якість життя (А.Сен, Дж.Стиглиц, 2009: СЯЖ = (ндивідуальний + соціальний добробут) + оцінка умов життя (“гідні умови життя”) та позитивне сприйняття життя

  • – соціальний контекст повсякденного життя,

  • або можливість громадян брати участь в соціальному та економічному житті суспільства таким чином, що це покращує їх власне самопочуття та індивідуальний потенціал.

  • від солідаристської синтетичної концепції (Zapf 1984, Veenhoven 1996, Noll, Bohnke 2006) - ЄС з кінця 1990-х

  • Параметри якості життя:

  • 1. Економічна безпека - доступ до необхідних матеріальних благ;

  • 2. Соціальна згуртованість – колективні цінності та норми, які поділяються суспільством (спільнотами),

  • 3. Соціальне залучення – наявність доступу до необхідних інституційних та інфраструктурних ресурсів;

  • 4. Умови, які розширюють спроможність індивідів контролювати власне життя.

  • Для порівняння: European Quality of Life Survey – 2003, 2007 (Berger-Schmitt, Noll 2000).

  • (Van der Maesen and Keizer 2002;

  • Beck et al. 2001: 25; Abbott, P. & Wallace, C. (2010)..



Регіоналізація України за індексом узагальненого соціального статусу, 0-7, дані ІС НАНУ-2013

  • У всіх регіонах переважають оцінки соціального статусу трохи нижче середнього значення

  • У східному та південному регівнах оцінки соціального статусу дещо вищі



Регіоналізація України за індексм задоволеності життям, шкала 1-3, дані ІС НАНУ-2013

  • У всіх регіонах задоволеність нижче середнього.

  • У південно-східному регіоні задоволеність нижче..



Висновки (2014 р.):



Впровадження результатів:

  • 1) Організовано і проведено у 2011-2014 (2014):

  • Наукових конференцій – 8 (2) Міжнародних наук.семінарів – 5 (2)

  • Міжнародних літніх шкіл – 6 Круглих столів – 6 (3)

  • 2) Отримано наукових грантів – 9 (3), серед яких:

  • 2009-2012 ReSET HESP “Європейські візії та розрізнення: Порівняльні дослідження в удосконаленні викладання соціології “

  • 2013-2014 “Порівняння демографічних трендів та флуктуацій ринку праці у Словенії та Україні 2000-2014”, спільний проект між Академіями наук Словенії та України;

  • Радикалізація соціальних середовищ в напрямку підтримки тероризму: соціологічне вивчення і математичне моделювання; 2011 - 2014, гранти НАТО;

  • Зайнятість та соціальна згуртованість: кейс України, 2012-2013 - The World Bank Report 2013: Jobs.  http://econ.worldbank.org

  • проект HITT Health in Time of Transition «Здоров’я в період трансформації» (EU FP7-Health – HITT), 2010-2013. - http:\\www.hitt-cis.net

  • Політичні та ідеологічні розколи в Україні, 2014”, Інститут прикладних міжнародних досліджень Осло” (FAFO)

  •  ”Українські греко-католики у США: релігійність, етнічність та соціальні зміни”, 2014-2015.

  • за програмою Fulbright,

  • “Євромайдан- грудень 2013” ініціативне дослідження факультету соціології.

  • 3) У 2014 році опубліковано 189 наук.праць (публікації НД групи), серед яких:

  • монографії – 6 (1 у др.+ 1 брош.) підручники та навч.посібники – 2

  • наукові статті – 111 (24) навчально-методичні комплекси – 3 (1)

  • серед них закордонні - 34 (5) Збірки наук.праць – 7 (7)

  • 4) Завершено 6 кандидатських дисертацій з соціології, з яких 2 захищено у 2014 році ; завершується підготовка 2-х докторських дисертацій;

  • 5) Завершується підготовка нової спеціалізації для магістерської програми «Соціальний аудит».



Впровадження отриманого знання в:

  • практику управління соціальними процесами, регулювання розвитку громадянського суспільства та соціальної політики, що сприятиме оптимізації витрат на соціальну та економічну модернізацію України (Міністерство праці та соціальної політики);

  • способи соціологічного оцінювання структурних трансформацій суспільства, що забезпечить моніторинг політики реформ;

  • удосконалення навчальних дисциплін, нові лекційні теми та практичні заняття (зокрема, з дисциплін “Соціальна політика та якість життя”, “Соціальна структура суспільства”, “Теорія і практика дослідження соціальних нерівностей”, “Соціальні трансформації в центральній та східній Європі”);

  • Розробка та впровадження нових спеціальностей (зокрема, “соціальний аудит” та “соціальна політика і управління”).



Готується: колективна монографія (10-12 др.ар.)

  • “Соціальна якість життя в українському суспільстві:

  • напередодні суспільної кризи” - видання у 2015 р.



Базова література:

  • Jens Alber & Tony Fahey (2004) Perception of Living conditions in an enlarged Europe \ Quality of Life in Europe. – European Commission, WZB – www.eurofound.eu.int/qual-_life

  • Dorothy Watson, F.Pichler &C.Wallace (2010) Subjective Well-being in Europe / Second European Quality of Life Survey. – European Foundation for the Improvement of Living and Working Conditions.

  • Sen A. Development as freedom. New York: Anchor Books; 1999

  • http://www.eurofound.europa.eu/pubdocs/2009/108/en/1/EF09108EN.pdf

  • The European Social Model - http://www.etuc.org/a/2771

  • Норт Д., Уоллис Д., Вайнгаст Б. Насилие и социальные порядки. Концептуальные рамки для интерпретации письменной истории человечества/ Пер. с англ. Д.Узланера, М.Маркова, Д.Раскова, А.Расковой. М.: Изд. Института Гайдара, 2011

  • Pamela Abbott & Claire Wallace (2010) EXPLAINING ECONOMIC AND SOCIAL TRANSFORMATIONS IN POST-SOVIET RUSSIA, UKRAINE AND BELARUS. In: European Societies - http://www.abdn.ac.uk/socsci/documents/Abbott_Wallace_2010.pdf

  • Pamela Abbott and Claire Wallace. (2012) Social Quality: A Way to Measure the Quality of Society. Social Indicators Research, 2012, Aug. 180 (1)/ - Pp. 153 – 167/ - http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3384781/

  • Veenhoven R. Quality of life in an individualistic society. A comparison of 43 nations in the early 1990 s. Social Indicators Research. 1999;48:157–186.

  • Норт Д. (1989) Институты и экономический рост: историческое введение






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка