Негоспітальна пневмонія (НП)



Дата конвертації29.12.2016
Розмір445 b.





Негоспітальна пневмонія (НП)

  • Негоспітальна пневмонія (НП)

  • Внутріщньогоспітальна, або нозокоміальна пневмонія (ВП)

  • Аспіраційна пневмонія

  • Пневмонія у осіб з тяжкими дефектами імунітету





Нетяжкий перебіг (легкий та середньої важкості)

  • Нетяжкий перебіг (легкий та середньої важкості)

  • Важкий перебіг



У пацієнтів з НП нетяжкого перебігу, які не потребують госпіталізації неможливо виявити збудника у 40 – 50 %

  • У пацієнтів з НП нетяжкого перебігу, які не потребують госпіталізації неможливо виявити збудника у 40 – 50 %

  • Streptococcus pn. – 9,0 – 36,0 %

  • Mycoplasma pn. – 13,0 – 37,0 %

  • Chlamydophyla pn. – до 17,0 %

  • Haemophilis influenza – 5,0 – 10,0 %

  • Legionella spp. – 0,4 – 2.8 %

  • Грамнегативні ентеробактерії – 0,2 1,3 %

  • Віруси – 10,0 – 13,0 %



Streptococcus pneumoniae: стійки до пеніциліну (Alexander Project, 1999) від 73,8% у Гонконгу до 17,2% у Польші, до макролідів від 82,2% у Гонконгу до 6,7% у Польші, в Росії – 4,5%, мультірезистентні у США – 22,4%

  • Streptococcus pneumoniae: стійки до пеніциліну (Alexander Project, 1999) від 73,8% у Гонконгу до 17,2% у Польші, до макролідів від 82,2% у Гонконгу до 6,7% у Польші, в Росії – 4,5%, мультірезистентні у США – 22,4%

  • Haemophilus influenzae: бета-лактамазопродукуючи штами від 41,6% у Франції до 0,3% у Росії

  • Moraxela catarrhalis: 90-100% штамів продукують бета-лактамази



І. Сучасні макроліди:

  • І. Сучасні макроліди:

  • Кларитроміцин

  •     Спіраміцин (роваміцин)

  •      Азитроміцин (сумамед,)

  •       Рокситроміцим (рулід)

  • ІІ. Тетрацикліни:

  •       Доксациклін (вібраміцин)



ІІІ. Пеніциліни:

  • ІІІ. Пеніциліни:

  • Амінопеніциліни: ампіцилін, амоксицилін

  • Захищені амінопеніциліни – амоксиклав, уназин, аугментин, ампісульбін

  • 4-6 покоління (уреїдо- карбоксі-, з розширеним спетром до Гр- флори (темоцилін))



ІУ.Цефалоспорини ІІ – ІІІ генерацій:

  • ІУ.Цефалоспорини ІІ – ІІІ генерацій:

  • Цефамандол (Мандол, Цефамандол)

  • Цефокситин (Мефоксин)

  • Цефуроксим (Зинат, Зинацеф)

  • Цефаклор (Верцеф)

  • Цефотаксим (Клафоран, Цефотаксим)

  • Цефоперазон (Цефобід)

  • Цефтриаксон (Лендацин, Цефтріаксон)

  • Цефтазидим (Кефадим, Фортум, Цефтазидим)



У. Карбапенеми (іміпенем, меропенем)

  • У. Карбапенеми (іміпенем, меропенем)

  • УІ. Глікопептиди (ванкоміцин, ванміксан)

  • УІІ. Аміноглікозиди (гентаміцин, тобраміцин, нетилміцин, амікацин)

  • УІІІ. Монобактами (азтреонам)

  • ІХ. Лінкозаміди (лінкоміцин, нелорен, далацин, кліндаміцин, кліміцин)

  • Х. Оксазолідони (лінезолід - зівокс)



ХІ. Фторхінолони:

  • ХІ. Фторхінолони:

  • Офлоксацин (таривід)

  • Ципрофлоксацин

    • Ломефлоксацин (ломадей)
  •  Пефлоксацин (абактал)

  • Левофлоксацин (таванік)

  •  Спарфлоксацин (спарфло)

  •  Моксіфлоксацин (авелокс)







Ефективність емпіричної терапії оцінюють через 48 -72 години після початку лікування.

  • Ефективність емпіричної терапії оцінюють через 48 -72 години після початку лікування.

  • Основними критеріями є нормалізація температури тіла або тенденція до її зниження, зменшення ознак інтоксикаційного синдрому.

  • Тривалість ефективної антибактеріальної терапії хворих на НП звичайно становить 7 – 10 днів і триває 3 - 5 днів після нормалізації температури тіла

  • При атипових пневмоніях тривалість лікування – 10 – 14 днів, легіонельозної – 21 день



Температура тіла нижче 37,5

  • Температура тіла нижче 37,5

  • Відсутність симптомів інтоксикації

  • Відсутність ознак дихальної недостатності (ЧД менше 20 зо хв)

  • Відсутність гнійного мокротиння

  • Кількість лейкоцитів менше 10 тис/мл

  • Відсутня негативна динаміка за даними рентгенологічних досліджень



Спарфлоксацин

  • Спарфлоксацин

  • Моксифлоксацин

  • Левофлоксацин

  • Гатіфлоксацин



Відхаркуючі (амброксол, ацетилцистеїн, метилцистеїн)

  • Відхаркуючі (амброксол, ацетилцистеїн, метилцистеїн)

  • Фізіотерапевтичне лікування

  • інгаляційна терапія

  •   електрофорез

  •   УВЧ

  •   індуктотермія

  •   СВЧ – терапія

  •   аплікації (парафінові, озокеритові, грязьові)

  •   масаж, ЛФК.



Ознаки: посилення задишки, збільшення об’єму мокротиння та гнійний його характер

  • Ознаки: посилення задишки, збільшення об’єму мокротиння та гнійний його характер



Антибактеріальні засоби на період загострення (7-14 днів)

  • Антибактеріальні засоби на період загострення (7-14 днів)

  • Перевага надається захищеним амінопеніцилінам респіраторним фторхінолонам, макролідам, тетрациклінам





  • За даними експертів ВОЗ по GINA хворобливість на бронхіальну астму становить:

  • В Англії – 15 %

  • В США – 10 %

  • В Україні – офіційно 280 тис., за експертними оцінками приблизно 9% що становить біля 4,32 млн. чоловік



це хронічне запальне захворювання, яке

  • це хронічне запальне захворювання, яке

  • необхідно лікувати постійно протизапальними препаратами, а не тільки симптоматично за допомогою бронхолітиків









Діагноз астмы може бути підтверждений, використовуючи

  • Діагноз астмы може бути підтверждений, використовуючи

  • ПікФлуометр.



Препарати для надання екстренної допомоги

  • Препарати для надання екстренної допомоги

  • 2-агоністи короткої дії

  • бронходилятатори короткої дії

  • (Сальбутамол, фенотерол)





Глобальна Ініціатива по БА (GINA 2006)

  • Глобальна Ініціатива по БА (GINA 2006)

  • Наказ МЗ України № 128 від 19 березня 2007 року



Необхідність контролю БА

  • Необхідність контролю БА

  • Введено поняття “БА, що важко піддається лікуванню”

  • Ключем до вірного встановлення діагнозу БА є вимірювання варіабельності бронхіальної обструкції

  • Рекомендовано використовувати класифікацію: контрольована БА, частково контрольована те неконтрольована

  • Мета в лікуванні БА – досягнення та підтримання клінічного контролю захворювання



Відсутність (два чи менше на тиждень) денних симптомів

  • Відсутність (два чи менше на тиждень) денних симптомів

  • Відсутність обмеження фізичної активності протягом дня

  • Відсутність нічних симптомів БА

  • Відсутність (два чи менше на тиждень) необхідності в симптоматичному лікуванні

  • Нормаль чи близькі до нормальних показники легеневої функції

  • Відсутність загострень







Розвиток партнерських відношень між лікарем і пацієнтом

  • Розвиток партнерських відношень між лікарем і пацієнтом

  • Ідентифікація і зниження факторів ризику

  • Оцінка стану пацієнта його лікування та наступний моніторинг

  • Лікування ускладнень БА

  • Лікування БА на фоні інших захворювань та станів











  • Формотерол + будезонид

  • Терапія подвійного контролю













-       Симбикорт проводит эффективный контроль астмы с наименьшей дозировкой;

  • -       Симбикорт проводит эффективный контроль астмы с наименьшей дозировкой;

  • -        Симбикорт уменьшает число и время до первого обострения;

  • -        Симбикорт, применяемый ежедневно, позволяет избежать неправильной дозировки;

  • -        Симбикорт своевременно обеспечивает правильное лечение;

  • - Регулируемое применение Симбикорт приводит к уменьшению лечения и затрат на здравоохранение.







За даними статистики ХОЗЛ зустрічаються у 4-6% дорослого населення.

  • За даними статистики ХОЗЛ зустрічаються у 4-6% дорослого населення.

  • В 2003 році в Україні захворюваність на хронічний бронхіт була в 10 разів більшою ніж на бронхіальну астму.

  • Смертність при хронічному бронхіті (41.2 на 100000 населення) в 34 рази перевищує смертність при бронхіальній астмі.



ХОЗЛ - захворювання, що можна попередити і яке піддається лікуванню. Воно характеризується не повністю зворотнім обмеженням прохідності дихальних шляхів. Обмеження прохідності дихальних шляхів зазвичай прогресує і асоціюється із незвичною запальною відповіддю легень на шкідливі частки або гази, головним чином у зв'язку із палінням. Поряд із ураженням легень, ХОЗЛ призводить до значних позалегеневих системних ефектів, супутніх захворювань, які обтяжують перебіг захворювання у окремих хворих. Характерними являються системні порушення при ХОЗЛ, вони є важливою частиною хибного кола і їх необхідно завжди враховувати в клінічному веденні хворих. До них належать: кахексія з втратою жирової маси; втрата скелетної мускулатури та її слабкість; остеопороз; депресія; анемія; підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

  • ХОЗЛ - захворювання, що можна попередити і яке піддається лікуванню. Воно характеризується не повністю зворотнім обмеженням прохідності дихальних шляхів. Обмеження прохідності дихальних шляхів зазвичай прогресує і асоціюється із незвичною запальною відповіддю легень на шкідливі частки або гази, головним чином у зв'язку із палінням. Поряд із ураженням легень, ХОЗЛ призводить до значних позалегеневих системних ефектів, супутніх захворювань, які обтяжують перебіг захворювання у окремих хворих. Характерними являються системні порушення при ХОЗЛ, вони є важливою частиною хибного кола і їх необхідно завжди враховувати в клінічному веденні хворих. До них належать: кахексія з втратою жирової маси; втрата скелетної мускулатури та її слабкість; остеопороз; депресія; анемія; підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань.





довготривале тютюнопаління (індекс паління - 10 - 20 пачко-років)

  • довготривале тютюнопаління (індекс паління - 10 - 20 пачко-років)

  • промислові та побутові шкідливі викиди (повітряні полютанти, гази та пари хімічних сполук, продукти згоряння біоорганічного палива)

  • інфекції.

  • спадковий дефіцит а-1-антитрипсину

  • гіперреактивність бронхів



Хронічний кашель

  • Хронічний кашель

  • Виділення харкотиння

  • Задишка

  • При тяжкому ХОЗЛ можливі втрата ваги, анорексія; остеопороз; депресивні стани та/або занепокоєння, тривога (системні наслідки захворювання)





Згідно міжнародним і національним погоджувальним документам при ІІІ – ІУ стадіях ХОЗЛ рекомендована комбінована терапія бронхолітиками та інгаляційними кортикостероїдами (сальметерол+флутікозон, формотерол+будесонід)

  • Згідно міжнародним і національним погоджувальним документам при ІІІ – ІУ стадіях ХОЗЛ рекомендована комбінована терапія бронхолітиками та інгаляційними кортикостероїдами (сальметерол+флутікозон, формотерол+будесонід)

  • Ці препарати впливають практично на всі ланки патогенеза ХОЗЛ





Попередити прогресування захворювання

  • Попередити прогресування захворювання

  • Зменшити вираженість симптомів

  • Покращити переносимість фізичного навантаження

  • Покращити якість життя

  • Попередити і лікувати загострення

  • Зменшити смертність

  • Мінімізувати небажані ефекти терапії



В міжнародних і національних рекомендаціях по ХОЗЛ сформульовано задачу тривалого/пожиттєвого лікування ХОЗЛ з метою:

  • В міжнародних і національних рекомендаціях по ХОЗЛ сформульовано задачу тривалого/пожиттєвого лікування ХОЗЛ з метою:

    • зниження темпів прогресування дифузних уражень бронхів, які викликають посилення бронхіальної обструкції і дихальної недостатності;
    • зменшення частоти і тривалості загострень;
    • зростання толерантності до фізичного навантаження і покращення якості життя.
  • При формуванні стратегії і тактики лікування хворих ХОЗЛ виділяють два підходи:

    • лікування ХОЗЛ в фазі ремісії захворювання;
    • лікування загострень ХОЗЛ (інфекційні, неінфекційні).


поступове нарощування інтенсивності лікування в залежності від ступеня тяжкості перебігу захворювання

  • поступове нарощування інтенсивності лікування в залежності від ступеня тяжкості перебігу захворювання

  • регулярність, постійність базисної терапії відповідно до ступеня тяжкості перебігу захворювання

  • варіабельність індивідуальної відповіді на лікування визначає необхідність проведення уважного і регулярного моніторингу клініко-функціональних ознак захворювання



Інгаляційні b2-агоністи короткої дії (сальбутамола сульфат, фенотерола гідробромід) мають порівняно швидкий початок бронхолітичного ефекту, який є дозозалежним і триває на протязі 4 - 6 годин

  • Інгаляційні b2-агоністи короткої дії (сальбутамола сульфат, фенотерола гідробромід) мають порівняно швидкий початок бронхолітичного ефекту, який є дозозалежним і триває на протязі 4 - 6 годин

  • Пролонгованої дії інгаляційні b2-агоністи (сальметерол, формотерола фумарат) спричиняють більш сильний і сталий ефект на протязі 12 годин і більше, мають деяку протизапальну дію

  • Інгаляційний холінолітик короткої дії (іпратропію бромід) характеризується дозозалежним ефектом з більш повільним початком і більшою тривалістю дії, ніж b2-агоністи короткої дії

  • Довготривалої дії холінолітик (тіотропіую бромід) на протязі 24 годин і більше, спричиняє сталий, значно сильніший бронхолітичний ефект ніж іпратропіум, має деяку протизапальну дію







Приймали участь 450 центрів із загальною кількістю пацієнтів більш як 6 тисяч, час спостереження 3 роки.

  • Приймали участь 450 центрів із загальною кількістю пацієнтів більш як 6 тисяч, час спостереження 3 роки.

  • Були отримані дані про достовірні клінічні переваги комбінованої терапії – зменшення частоти загострень, покрашення показників зовнішнього дихання, підвищення якості життя пацієнтів



Реабілітаційні програми повинні бути довготривалими, включати фізичний тренінг, консультації щодо харчування, навчання та підтримку хворих.

  • Реабілітаційні програми повинні бути довготривалими, включати фізичний тренінг, консультації щодо харчування, навчання та підтримку хворих.

  • Оксигенотерапія. Питання про необхідність оксигенотерапії у хворих на ХОЗЛ вирішується з урахуванням ступеня тяжкості захворювання, вираженості клінічних симптомів, повноцінності та ефективності базисної терапії, ступеня легеневої недостатності та кисневого балансу крові.

  • Хірургічне лікування. Булектомія у разі наявності емфізематозних бул призводить до зменшення задишки і покращання ФЗД. Перед хірургічним втручанням необхідно дослідити ФЗД, газообмін та визначити щодо його показності та безпечності.





Дякую за увагу!

  • Дякую за увагу!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка