Необхідно враховувати



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.



При плануванні виховної роботи школи, заступника з виховної роботи, педагога-організатора з учнівським колективом необхідно враховувати: специфіку та традиції навчального закладу;

  • При плануванні виховної роботи школи, заступника з виховної роботи, педагога-організатора з учнівським колективом необхідно враховувати: специфіку та традиції навчального закладу;

  • контингент учнів; матеріальну базу;

  • можливості педагогічного колективу;

  • можливості регіону, села, району, їх соціальну структуру;

  • пропозиції педагогів, учнів, батьків;

  • традиційні свята навчального року;

  • виховний потенціал соціального оточення школи, підприємств, культурних закладів;

  • результати виховної роботи і висновки, отримані в ході аналізу;

  • виховні та організаційно-педагогічні завдання.

  • Річний план виховної роботи школи складається на період з

  • 1 вересня поточного року і затверджується педагогічною радою школи.



З метою ефективної координації діяльності основних компонентів виховної системи закладу необхідно складати план виховної роботи школи за розділами:

  • З метою ефективної координації діяльності основних компонентів виховної системи закладу необхідно складати план виховної роботи школи за розділами:

  • І. Вступ

  • У зазначеному розділі необхідно здійснити аналіз позаурочної виховної діяльності педагогічного колективу, класних керівників, керівників гуртків, секцій,

  • творчих об’єднань за минулий рік.



ІІ. Проблема виховної роботи школи. Цілі та завдання,

  • ІІІ. Робота з педагогічними кадрами, спрямована на вдосконалення педагогічної майстерності вчителя під час здійснення виховного процесу



діагностика фахової компетентності педагогів з питань виховання;

  • діагностика фахової компетентності педагогів з питань виховання;

  • організація роботи семінарів, творчих (ініціативних) груп, класних керівників, керівників гуртків та об’єднань за інтересами;

  • проведення різноманітних методичних заходів;

  • забезпечення педагогічних працівників необхідною інформацією про сучасні виховні та здоров’язберігаючі технології; активні форми та методи організації виховного процесу, перспективний досвід освітян України, й, зокрема, району, області з проблем виховання;

  • вивчення та узагальнення перспективного педагогічного досвіду, визначення шляхів його творчого використання;

  • організація дослідно-пошукової роботи класних керівників, керівників гуртків, секцій, клубів, творчих об’єднань;

  • самоосвітня робота педагогів.



ІV. Контроль за станом позаурочної виховної роботи

  • визначення кола питань для розгляду на засіданнях педагогічної ради;

  • вивчення стану виховної роботи в класах;

  • організація, зміст і виховна спрямованість позакласних заходів;

  • контроль за виконанням у школі нормативних документів, розпоряджень;

  • аналіз виховних заходів;

  • визначення технології розробки управлінських рішень;

  • здійснення педагогами самоаналізу діяльності, визначення мети професійного самовдосконалення.



V. Позаурочна робота з дитячим колективом

  • традиційні загальношкільні заходи;

  • організація діяльності органів учнівського самоврядування;

  • діяльність педагогічного колективу щодо розвитку творчих здібностей учнів;

  • робота факультативів, гуртків, секцій;

  • фізкультурно-оздоровчі та спортивні заходи.



VІ. Робота з батьками

  • загальношкільні та класні батьківські збори;

  • педагогічний всеобуч батьків, батьківський лекторій;

  • Конференції для батьків з проблем сімейного виховання;

  • родинні свята;

  • оформлення куточка методичної літератури з проблем сімейного виховання;

  • відкриті уроки для батьків;

  • бесіди(колективні, групові, індивідуальні);

  • виставка дитячих малюнків, фотовиставка (пов’язані з сімейним вихованням).



План роботи педагога-організатора орієнтовно має включати:

  • І. Вступ

  • Педагог-організатор, плануючи роботу з дитячим колективом, має врахувати таку складову частину, як аналіз підсумків роботи за попередній рік. У розділі «Вступ» слід подати загальні відомості про учнівський (дитячий) колектив, його структуру; стислий опис життєдіяльності учнівського колективу, коротку характеристику виборного учнівського активу школи та його діяльність.



  • Також доцільно охарактеризувати розвиток шкільного самоврядування, зробити аналіз результатів вивчення рівня розвитку колективу та індивідуальних особливостей вихованців, їх нахилів, інтересів, обдарувань; рівень активно-творчої діяльності школярів; дати характеристику психолого-педагогічних умов для розвитку учнівського колективу та саморозвитку й самореалізації особистості учня в колективі; показати творчий розвиток особистості через систему гуртків, клубів, секцій творчих об’єднань; аналіз різних сторін життя, де формуються компетентнісні категорії учнів.

  • Важливою умовою дієвості плану є чітке визначення виховних завдань. Після науково-педагогічного аналізу педагогом-організатором формулюються аргументовані завдання на новий навчальний рік із врахуванням можливостей їх виконання. Цю роботу доцільно проводити за результатами моніторингу.



ІІ. Керівництво учнівським колективом, дитячою організацією

  • Сприяння демократизації шкільного життя; співпраця з органами учнівського самоврядування; навчання активу; забезпечення життєдіяльності учнівського колективу; створення умов для участі школярів у дитячо-юнацьких молодіжних організаціях; координація їх діяльності; підготовка та проведення заходів, справ, направлених на створення системи щодо здійснення національного виховання та розвитку особистісних цінностей і якостей через власні ставлення вихованців; робота з шкільним та класним учнівськими колективами; превентивне виховання; патріотичне виховання; організація змістовної позашкільної роботи з учнями; канікулярного відпочинку й оздоровлення вихованців; пропаганда здорового способу життя; профілактична робота щодо попередження бездоглядності та правопорушень; організація волонтерського руху.



ІІІ. Взаємодія з педагогічним колективом

  • Робота з учителями початкових класів, класними керівниками, керівниками гуртків, секцій, об’єднань, клубів, практичним психологом, бібліотекарем.

  • Виступи на засіданні педагогічної ради, семінарах та методичних об’єднаннях класних керівників; надання консультативної допомоги педагогічним працівникам щодо організації та проведення позанавчальної роботи зі школярами, діяльності дитячо-юнацьких організацій.



ІV. Робота з батьками, громадськістю

  • Залучення батьків і громадськості до здійснення життєдіяльності учнів відповідно до їх запитів та інтересів окремих груп, до організації оздоровчих заходів; проведення зустрічей і бесід з батьками з різних питань діяльності педагога-організатора; виступи на батьківських зборах, лекторіях, засіданнях



V. Самоосвітня робота

  • Участь у конкурсах, змаганнях, у районних методичних об’єднаннях чи постійно діючих семінарах; у педагогічних читаннях, науково-практичних конференціях; навчання на курсах підвищення кваліфікації; складання планів професійного саморозвитку тощо.

  • Педагогічне проектування виховної роботи школи, педагога-організатора з дитячим колективом повинно здійснюватись на основі діагностики діяльності учнівського активу і самоврядування, рівня вихованості школярів.



Колективні форми методичної роботи

  • Однією з найбільш розповсюджених форм підвищення

  • кваліфікації педагогічних працівників є

  • методичні об’єднання.



Структура МО включитає :

  • І. Вступ,

  • де дається стислий ґрунтовний аналіз роботи методичного об’єднання, висвітлюються позитивні тенденції діяльності, визначаються основні проблеми й завдання на новий навчальний рік, враховуючи науково-методичне питання освіти регіону, школи.

  • Проблемне питання, цілі і завдання та шляхи реалізації



ІІ. Список класних керівників, які входять до складу методичного об’єднання.

  • За формою



ІІІ. Проблемні питання, над вирішенням яких поглиблено працюють класні керівники:



ІV. Тематика засідань. Тема засідання, форма його проведення та дата (Тема: “Робота шкільного учнівського самоврядування“ , круглий стіл, 12.11.2014 року)



  • Обов’язковим структурним елементом будь-якого засідання методичного об’єднання є практична робота, яка включає: перегляд, обговорення, моделювання виховного заходу чи його фрагмента, розв’язання педагогічних ситуацій, тренінги, ділові та рольові ігри, диспути, проблемні дискусії, дні педагогічної майстерності та творчості школяра, педагогічні турніри й консиліуми, творчі майстерні та портрети, майстер-класи, панорами та аукціони педагогічних ідей, методичні фестивалі, студії тощо.



  • З метою стимулювання класних керівників до самоосвітньої діяльності в змісті роботи засідань бажано передбачити: розробку алгоритму реалізації проблемного питання; створення моделі професійного самовдосконалення; захист планів професійного саморозвитку; виставки-огляди педагогічної та науково-методичної літератури; завдання випереджаючого характеру при підготовці до чергового засідання.

  • Кожне засідання радимо завершувати виробленням чітких рекомендації з питань, що обговорювалися.



V. Графік відкритих виховних заходів. VI. План участі методичного формування у представницьких заходах району (школи).



VII. Вивчення, узагальнення, впровадження перспективного педагогічного досвіду.

  • VII. Вивчення, узагальнення, впровадження перспективного педагогічного досвіду.

    • - тематика вивчення, впровадження кращого досвіду роботи класних керівників за таблицею:


VIII. Робота з малодосвідченими класними керівниками.

  • Даний напрямок роботи має бути спрямований в першу чергу на формування готовності молодого педагога до виконання функцій класного керівника та надання йому адресної допомоги.

  • У зміст методичної роботи з молодими педагогами варто включити інформаційне забезпечення з питань, що стосуються інноваційних педагогічних технологій; відвідування виховних заходів досвідчених колег, які володіють цими технологіями; надання допомоги щодо впровадження перспективного досвіду в практику роботи.

  • У цьому розділі необхідно передбачити педагогічне наставництво, організація науково-методичного забезпечення виховної роботи.



ІХ. Вивчення рівня вихованості учнів.

  • Планується експертне оцінювання різних аспектів виховання

  • (гуманістичних цінностей, рівня вихованості стосунків у колективі, визначення згуртованості учнівського колетиву, сформованості морально-духовних і етичних якостей, визначення рівня відповідальності за доручену справу тощо).




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка