Нормалізують процеси метаболізму



Дата конвертації24.12.2016
Розмір445 b.



Вітаміни – це група біологічно високоактивних органічних речовин переважно рослинного походження, які мають регулюючий вплив на процеси метаболізму і фізіологічні функції організму.

  • Вітаміни – це група біологічно високоактивних органічних речовин переважно рослинного походження, які мають регулюючий вплив на процеси метаболізму і фізіологічні функції організму.



Нормалізують процеси метаболізму;

  • Нормалізують процеси метаболізму;

  • Входять до складу коферментів, які забезпечують ферментативні реакції в тканинах;

  • Регулюють фізіологічні функції;

  • Впливають на енергозабезпечення імунних клітин;

  • Віт.С, група В беруть участь у синтезі гормонів;

  • Вітаміни групи В беруть участь у гемопоезі.



При нормальному харчуванні матері під час вагітності в організмі доношеної дитини до народження знаходиться достатній запас вітамінів, особливо А, Д, Е, В12;

  • При нормальному харчуванні матері під час вагітності в організмі доношеної дитини до народження знаходиться достатній запас вітамінів, особливо А, Д, Е, В12;

  • Після народження дитина отримує вітаміни з молозивом, потім протягом 3-4 місяців – зі зрілим материнським молоком;

  • Активація вітамінного обміну відбувається в печінці;

  • В зв’язку із більш інтенсивним обміном потреба у вітамінах в дітей вища, ніж у дорослої людини;

  • Засвоєнню вітаміну А у грудних дітей сприяє ліпаза грудного молока;

  • У недоношених дітей запас вітамінів значно менший, ніж у дорослих;

  • На обмін вітамінів великий вплив мають білки.





Водорозчинні:

  • Водорозчинні:

  • Термолабільні;

  • Здатні руйнуватися в основному середовищі;

  • Стійкі до кислого середовища;

  • Не кумулюються в організмі;

  • Жиророзчинні:

  • Термостабільні;

  • Стійкі до дії основ і кислот;

  • Кумулюються в організмі (небезпека гіпервітамінозу).

  • Вітаміноподібні сполуки (біологічно активні речовини): пангамова кислота (віт. В 15), метилметіонінсульфоній (віт. И), холін, біотин, інозід, ліпоєва кислота (віт N).



С (аскорбінова кислота);

  • С (аскорбінова кислота);

  • В1 (тіамін);

  • В2 (рибофлавін);

  • В3 (нікотинова кислота, РР);

  • В4 (холін);

  • В5 (пантотенова кислота);



А (ретинол);

  • А (ретинол);

  • D2,3 (кальциферол);

  • К 1,2 (антигеморагічний);

  • Е (токоферол);

  • Q (убіхінон);

  • F (поліненасичені жирні кислоти);

  • U (S-метілметионін);

  • N (ліпоєва кислота).





Ендогенна;

  • Ендогенна;

  • Екзогенна;

  • Змішана.



Недостатня кількість вітамінів або їх відсутність у їжі;

  • Недостатня кількість вітамінів або їх відсутність у їжі;

  • Найбільш нестійкі вітаміни С, В1, В6, А, Д руйнуються під впливом світла, кисню, повітря, термічної обробки в металевому посуді;

  • Тяжкі і тривалі захворювання (особливо травної системи);

  • Незбалансоване харчування (з переважанням одного з основних харчових інгредієнтів):

  • при переважанні – вуглеводів зростає потреба в тіаміні (віт. В1);

  • білків – піридоксині (віт. В6);

  • Штучне вигодовування неадаптованими сумішами.



Стреси;

  • Стреси;

  • Інтенсивний ріст і розвиток (діти 1-го року життя, дошкільного, школярі 6-7 років, підлітки);

  • Інтенсивне статеве дозрівання;

  • Вагітність і годування грудьми;

  • Підвищене розумове навантаження;

  • Тяжка фізична робота;



Тяжкі захворювання;

  • Тяжкі захворювання;

  • Наявність патогенних та умовнопатогенних бактерій кишечника (сальмонели, протей, золотистий стафілокок, патогенні штами кишкової палички), які синтезують тіамінруйнуючі ферменти;

  • Медикаменти можуть інактивувати або блокувати активний центр вітамінів (сульфаніламіди – фолієву кислоту, ізоніазід-нікотинову кислоту, антикоагулянти – віт. К, антибіотики мають антивітамінну дію).



Відсутність мікроорганізмів, що продукують вітаміни групи В;

  • Відсутність мікроорганізмів, що продукують вітаміни групи В;

  • Функціональна незрілість печінки;

  • Дефіцит вітаміну К.



Вітамін А – ненасичений одноатомний спирт, який має дві форми: А1 (ретинол) і А2 (дегідроретинол).

  • Вітамін А – ненасичений одноатомний спирт, який має дві форми: А1 (ретинол) і А2 (дегідроретинол).

  • Джерела ретинолу: продукти тваринного походження (молоко, вершки, вершкове масло, сметана, жовтки, печінка, риб’ячий жир).

  • Джерела каротину: продукти рослинного походження (зелені частини рослин, овочі, фрукти, шипшина, обліпиха, фрукти з жовтим і оранжевим забарвленням).

  • 2 мкг В-каротину = 1 мкг ретинолу, всмоктування каротину – 30 %.

  • Каротиноїди – оранжево-червоні пігменти, здатні при попаданні в організм людини і тварин перетворюватись у вітамін А.

  • Джерела: листя, плоди, гриби, водорослі.





Підвищує бар’єрну функцію слизових оболонок;

  • Підвищує бар’єрну функцію слизових оболонок;

  • Перешкоджає заміщенню мукопротеїдів епітеліальних тканин каротином;

  • Збільшує фагоцитарну активність лейкоцитів та інших факторів неспецифічної опірності організму;

  • Стимулює окислювальні процеси в організмі;

  • Нормалізує різні види обміну речовин;

  • Стабілізує плазматичні і внутрішньоклітинні мембрани;

  • Бере участь у біосинтезі ліпідних компонентів клітинних мембран;



Посилює екстрацелюлярний вплив лізосомальних протеаз і лізосомальних ферментів;

  • Посилює екстрацелюлярний вплив лізосомальних протеаз і лізосомальних ферментів;

  • Стимулює ріст і розвиток дитини;

  • Стимулює біосинтез білка на рівні транскрипції і трансляції;

  • Віт. А забезпечує нормальну роботу органу зору;

  • Забезпечує нормальний ембріональний розвиток;

  • Приймає участь у синтезі стероїдних гормонів, сперматогенезі;

  • Є антагоністом тироксина;

  • Ретинол і В-каротин проявляють протипухлинну активність.



У новонароджених – 500 МО;

  • У новонароджених – 500 МО;

  • У дітей грудного віку – 400 МО;

  • В 1-3 роки – 450 МО;

  • В 4-6 років – 500 МО;

  • В 7-10 років – 700 МО;

  • В 11-15 років – 1000 МО.



В молозиві – 1600 МО/л ретинолу і 1370 МО каротину;

  • В молозиві – 1600 МО/л ретинолу і 1370 МО каротину;

  • В зрілому молоці – 610 МО/л ретинолу і 250 МО/л каротину;

  • У коров’ячому молоці (після термічної обробки) – 200 МО/л.



Нераціональне вигодовування дитини;

  • Нераціональне вигодовування дитини;

  • Низький вміст ретинолу в харчових продуктах;

  • Підвищена потреба в ретинолі в окремі вікові періоди;

  • Посилене використання ретинолу при гіпертермічних станах, інфекційних захворюваннях;



Порушення засвоєння ретинолу і каротинів, зумовлене гострими і хронічними захворюваннями органів травлення (гепатит, холецистит, лямбліоз, ентероколіт, механічна жовтуха);

  • Порушення засвоєння ретинолу і каротинів, зумовлене гострими і хронічними захворюваннями органів травлення (гепатит, холецистит, лямбліоз, ентероколіт, механічна жовтуха);

  • Вроджені порушення обміну ретинолу;

  • Пневмонія, червоний вовчок;

  • Дизентерія, псоріаз, коліт;

  • Серцево-судинна патологія;

  • Довготривале застосування антибіотиків.



Враження очей: погіршення зору, особливо під час сутінків (нічна сліпота), порушується орієнтація в просторі та пересування в темряві (гемералопія);

  • Враження очей: погіршення зору, особливо під час сутінків (нічна сліпота), порушується орієнтація в просторі та пересування в темряві (гемералопія);

  • Сухість (ксерофтальмія), потовщення, пігментація відкритої частини кон’юктиви, очного яблука;

  • Втрата прозорості, блиску, з’являються бляшки Іскорського, відчуття стороннього тіла, піску;

  • Помутніння рогівки, її розм’якшення (кератомаляція);

  • Виникають виразки;

  • Частково або повністю втрачається зір;

  • Шорсткість шкіри, сухість і ламкість нігтів;

  • Ороговіння поверхневого епітелія;



Зниження секреції потових і сальних залоз;

  • Зниження секреції потових і сальних залоз;

  • У дітей старшого віку виникає фолікулярний гіперкератоз;

  • Утворення плоских або щитовидних папул (фринодерма або жаб’яча шкіра);

  • На шкірі обличчя аспе vulganis;

  • Синдром “риб’ячої луски” (атрофія сальних залоз і цибулин, закупорка вивідних потових залоз ороговілим епітелієм);

  • Метаплазія епітелія слизових оболонок (сухість, зниження опірності до інфекції, стоматит, бронхіт та ін.);

  • Ороговіння епітелія вивідних проток слинних залоз (ретенційні кисти);

  • Порушення функції нервової системи, ендокринних залоз, затримка росту;

  • Розвиток стоматиту, гастродуоденіту, коліту.



Відставання у рості;

  • Відставання у рості;

  • Затримка прибавки у масі;

  • Підвищена втомлюваність;

  • Загальна слабкість;

  • Порушення енхондрального окостеніння та ремоделювання кістки (пригнічення функції остеокластів, активація остеобластів);

  • Порушується будова кісткової тканини;



Зміни з сторони ЦНС: затримка розумового розвитку, гідроцефалія з гіпертензією;

  • Зміни з сторони ЦНС: затримка розумового розвитку, гідроцефалія з гіпертензією;

  • Пригнічення протизгортальної системи крові, підвищення рівня фібриногена, зниження тромбопластичної активності, подовження загального і протромбінового часу згортання крові;

  • Порушення діяльності ендокринних залоз: гальмування біосинтезу кортикоїдних гормонів, порушення функції щитовидної та інших залоз.



Фолікулярний гіперкератоз Дар’є:

  • Фолікулярний гіперкератоз Дар’є:

  • Виражена сухість шкіри і слизової оболонки рота;

  • Поздовжня покресленість і зазубреність нігтів;

  • Відставання в розумовому розвитку;

  • Психоз;

  • Підвищена кількість епітеліальних клітин в сечі;

  • Помірна анемія.





18,26-31,06 мкг % каротину

  • 18,26-31,06 мкг % каротину

  • 29,54-78,76 мкг % ретинолу

  • ретинол: каротин = 0,7 – 1,0

  • Ознаки значно вираженої вітамінної недостатності:

  • Вміст ретинолу до 15 мкг %

  • Каротину – до 40 мкг %.



5000-20000 МО щоденно віт. А;

  • 5000-20000 МО щоденно віт. А;

  • Побічна дія: при надмірному збільшенні дози (в 3-4 рази) проявляється тератогенна дія;

  • При тривалому прийомі ретинола ацетата виникає цироз печінки, може спостерігатись гіпергідроз, випадіння волосся (алопеція), хейлоз.







Гострий:

  • Гострий:

  • Виникає через 5-6 год. після прийому віт. А;

  • Явища менінгеально-корінцевого подразнення: блювота, сонливість, опістотонус, сильне набухання тім’ячка (“шапка клоуна”);

  • Тривалість 18-48 год.

  • Хронічний:

  • Зустрічається частіше в грудному і ранньому дитячому віці;

  • Зміни кісткового скелета;





Болючість в довгих кістках;

  • Болючість в довгих кістках;

  • Втрачається апетит;

  • Астено-вегетативні зміни;

  • Шкірні прояви (висипання, зуд, лущення);

  • Підвищується внутрішньочерепний тиск;

  • Гепато-, спленомегалія;

  • В крові підвищений вміст віт. А (до 6000 МО/мл).



Сприяє утворенню в щітковій каймі клітин слизової оболонки тонкої кишки специфічного кальцій-зв’язуючого білка, що забезпечує всмоктування кальцію і підтримує його рівень в крові;

  • Сприяє утворенню в щітковій каймі клітин слизової оболонки тонкої кишки специфічного кальцій-зв’язуючого білка, що забезпечує всмоктування кальцію і підтримує його рівень в крові;

  • Підсилює всмоктування фосфатів в тонкій кишці, реабсорбцію їх в ниркових канальцях та утворення фосфорно-кальцієвої солі для мінералізації кісток.



Бере участь в циклі Кребса: активує цитрат синтетазу, сприяє поступленню кальцію в кістки та їх мінералізацію;

  • Бере участь в циклі Кребса: активує цитрат синтетазу, сприяє поступленню кальцію в кістки та їх мінералізацію;

  • Стимулює синтез остеокальцину, проліферацію остеобластів, хондроцитів, синтез ДНК і глікозамінгліканів у клітинах кісткового хряща;

  • Впливає на процеси проліферації та диференціювання імунокомпетентних клітин, процеси антитілоутворення, і продукцію інтерлейкінів.



Жіноче молоко – 40-70 МО/л;

  • Жіноче молоко – 40-70 МО/л;

  • Коров’яче молоко – 5-40 МО-л;

  • Печінка тварин – до 50 МО/100 гр;

  • Яєчний жовток – 25 МО;

  • Вершкове масло – 53 МО/100 гр;

  • М’ясо – 13 МО/100 гр;

  • Печінка тріски – 500-1500 МО/100 гр;

  • Палтус – 500-400 МО/100 гр;

  • Лосось – 800-1200 МО/100 гр.





7,5 ммоль (300 мл) кальцію;

  • 7,5 ммоль (300 мл) кальцію;

  • 5 ммоль (150 мл) фосфору;

  • Жіноче молоко містить: 24-34 мл кальцію, 11-16 мл фосфору в 100 мл.



Причини виникнення:

  • Причини виникнення:

  • У дітей перших 3-х років життя при екзогенній недостатності;

  • При зниженому утворенні на шкірі;

  • Раннє штучне або змішане вигодовування (сумарний вміст віт. групи Д в жіночому молоці в 3-4 рози вищий, ніж у коров’ячому);

  • Несприятливі клімато-географічні та житлово-побутові умови;

  • Порушення санітарно-гігієнічного режиму і правил огляду;

  • У недоношених дітей (100 %);

  • Часті захворювання органів травлення, простудні захворювання, пневмонії;









Недоношеність;

  • Недоношеність;

  • Багатопліддя;

  • Патологія вагітності (гестози, захворювання вагітної);

  • Пізнє введення прикорму, часті захворювання.



У дітей, старших 3-х років при білковому голодуванні в період інтенсивного росту, при різкій зміні кліматичних умов;

  • У дітей, старших 3-х років при білковому голодуванні в період інтенсивного росту, при різкій зміні кліматичних умов;

  • Хронічна ниркова недостатність;

  • Хвороби печінки;

  • Тривалий прийом протисудомних препаратів;

  • Порушення всмоктування кишок (целіакія, муковісцидоз та ін.);

  • Генетично детерміновані порушення гідроксилювання метаболітів групи Д в нирках.



Порушення мінерального обміну;

  • Порушення мінерального обміну;

  • Порушення процесів кісткоутворення;

  • Ураження нервової системи;

  • Зміни м’язової системи, інших органів і систем.



Зміни зі сторони нервової системи:

  • Зміни зі сторони нервової системи:

  • Надмірна пітливість;

  • Неспокійний сон;

  • Дитина ляклива;

  • Здригається від різних звуків.



Виражені зміни зі сторони кісткової системи (остеомаляція та гіперплазія кісткової тканини);

  • Виражені зміни зі сторони кісткової системи (остеомаляція та гіперплазія кісткової тканини);

  • Зміни зі сторони м’язової системи (гіпотонія) і зв’язкового апарату;

  • Рухова загальмованість, затримка розвитку статичних функцій;

  • Розлади дихання;

  • Зміни зі сторони серцево-судинної системи;

  • Розлади функції травної системи;

  • Гіпохромна анемія;



Зменшення рівня Са і неорганічного Р, зміна співвідношення;

  • Зменшення рівня Са і неорганічного Р, зміна співвідношення;

  • Підвищення активності лужної фосфатази;

  • Порушується білковий, ліпідний, вуглеводний обмін.

  • Період реконвалесценції: поступове зменшення основних ознак захворювання.

  • Період залишкових явищ (2-3 роки):

  • Кісткові деформації;

  • Збільшена печінка, селезінка;

  • Виражена анемія.



Гострий – переважання явищ остеомаляції: краніотабес, западіння перенісся, сплющення орбіти, екзофтальм;

  • Гострий – переважання явищ остеомаляції: краніотабес, западіння перенісся, сплющення орбіти, екзофтальм;

  • Підгострий – переважання гіперплазії остеоїдної тканини: “рахітичні вервиці”, виражені тім’яні і лобні горби, “браслети”, “нитки перл”.



Причини:

  • Причини:

  • Передозування віт. Д;

  • Індивідуальна непереносимість.



Втрата апетиту;

  • Втрата апетиту;

  • Нудота, блювання;

  • Полідіпсія;

  • Закрепи;

  • Болі в животі;

  • Дегідратація;

  • Кома;

  • Судоми;

  • Центральні паралічі;

  • Гломерулонефрит, ниркова недостатність.



Гіперкальціурія;

  • Гіперкальціурія;

  • Альбумінурія;

  • Нестійка лейкоцитурія;

  • Незначна еритроцитурія;

  • Зміни в крові;

  • Гіперкальціємія;

  • Гіперхолестеринемія.

  • На Rtg-грамі кісток:

  • Генералізований остеопороз;

  • Широкі лінії кальцифікації в метафізах довгих кісток.





Значення для організму:

  • Значення для організму:

  • Бере участь в процесах тканинного дихання;

  • Бере участь в метаболізмі амінокислот;

  • Регулює систему колагену;

  • Впливає на проникність судин;

  • Стимулює або пригнічує активність ферментів;



Бере участь у транспорті кисню;

  • Бере участь у транспорті кисню;

  • Сприяє перетворенню фолієвої кислоти в фолінову;

  • Стимулює процеси кровотворення;

  • Підвищує функцію імунної системи (збільшує фагоцитарну активність лейкоцитів);

  • Стимулює антитоксичну і білковоутворюючу функції печінки;

  • Є синергістом гонадотропних гормонів гіпофіза, паращитовидних залоз, тіаміна, антагоністом тироксина.



Екзогенного походження – немає надходження в організм з харчовими продуктами у достатній кількості; у дітей грудного віку – при штучному і змішаному вигодовуванні, пізньому введенні соків, пюре; у старших дітей – при термічній обробці, тривалому зберіганні, консервації овочів і фруктів.

  • Екзогенного походження – немає надходження в організм з харчовими продуктами у достатній кількості; у дітей грудного віку – при штучному і змішаному вигодовуванні, пізньому введенні соків, пюре; у старших дітей – при термічній обробці, тривалому зберіганні, консервації овочів і фруктів.



При гострих і хронічних захворюваннях органів травлення (гастродуоденіт, ентероколіт, глистяна інвазія, дискінезія ШКТ), коли порушується всмоктування вітаміну у кишечнику; при гострій патології дихальної системи, шокових чи стресових станах, системних хворобах, ревматизмі, інфекційних захворюваннях.

  • При гострих і хронічних захворюваннях органів травлення (гастродуоденіт, ентероколіт, глистяна інвазія, дискінезія ШКТ), коли порушується всмоктування вітаміну у кишечнику; при гострій патології дихальної системи, шокових чи стресових станах, системних хворобах, ревматизмі, інфекційних захворюваннях.



Період інтенсивного росту;

  • Період інтенсивного росту;

  • Стреси;

  • Перегрівання;

  • Підвищене фізичне навантаження;

  • Перші 2 роки життя, 6-8 років, період статевого дозрівання.



Підвищена стомлюваність, сонливість;

  • Підвищена стомлюваність, сонливість;

  • Поганий настрій, дратівливість;

  • Анорексія, біль у нижніх кінцівках;

  • Шкіра суха, шорстка, блідо-сірого кольору, анемія, часті простудні захворювання;

  • Недостатнє збільшення маси тіла у дітей першого року життя;

  • Тахікардія при мінімальному фізичному навантаженні;

  • Розвиток або загострення патології ШКТ.



Анорексія;

  • Анорексія;

  • Недостатня прибавка у масі;

  • Пастозність стоп, гомілок;

  • Зниження загальної опірності організму;

  • Анемія, лімфацитоз, помірно прискорена ШОЕ;

  • Сухість шкіри, бліде забарвлення;

  • Крововили під окістя, особливо часто в ділянках епіфіза;

  • Хвороба Міллера-Барлова:



Переважно у дітей перших 6 міс на штучному годуванні;

  • Переважно у дітей перших 6 міс на штучному годуванні;

  • Різкий неспокій;

  • Припухання діафізів;

  • Поява болючих пухлин на стегнах, руках;

  • Крововиливи в склери, кістки черепа, ребра, шкіру.



Симптоми порушення судинної стінки:

  • Симптоми порушення судинної стінки:

  • Крапкові крововиливи, екхімози при незначних ударах, невелика кровоточивість ясен;

  • У випадку важких форм – значна кровоточивість в ділянці різців, інфікування цих місць, розвиток стоматиту, випадіння зубів, крововиливи в склери, окістя, суглоби, м’язи;

  • Носові кровотечі;

  • Крововиливи в шкіру, склери очей.



Масивні дози вітаміну С (більше 2000-3000 мг на добу) - токсичні для організму:

  • Масивні дози вітаміну С (більше 2000-3000 мг на добу) - токсичні для організму:

  • Викликають різке порушення ферментативних процесів;

  • Гальмують бактерицидну активність сироватки;

  • Знижують вміст факторів неспецифічного імунного захисту;

  • Сприяють розвитку остеопорозу;

  • Мають мутагенну дію.



Таким чином, основним профілактичним методом в запобіганні розвитку гіповітамінозів у дітей є раціональне, адекватне, збалансоване, раціональне, індивідуальне харчування.

  • Таким чином, основним профілактичним методом в запобіганні розвитку гіповітамінозів у дітей є раціональне, адекватне, збалансоване, раціональне, індивідуальне харчування.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка