Один з найважливіших факторів розвитку економіки будь-якої країни та благополуччя населення



Дата конвертації01.06.2016
Розмір446 b.



ОДИН З НАЙВАЖЛИВІШИХ ФАКТОРІВ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ БУДЬ-ЯКОЇ КРАЇНИ ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ НАСЕЛЕННЯ

  • ОДИН З НАЙВАЖЛИВІШИХ ФАКТОРІВ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ БУДЬ-ЯКОЇ КРАЇНИ ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ НАСЕЛЕННЯ







Алма-Атинська декларація 1978 року

  • Алма-Атинська декларація 1978 року

  • Програма ВООЗ "Здоров'я для всіх до 2000 року“

  • Люблянська хартія по реформуванню охорони здоров’я в Європі (1996 рік)

  • Програма Європейського регіонального бюро ВООЗ “Здоров’я - 21”

  • Цілі розвитку тисячоліття (затверджені на Самміті тисячоліття, 2000 рік)

  • Європейська міністерська конференція ВООЗ з систем охорони здоров’я (2008 рік)

  • Таллінська хартія (2013 рік)





Відомо, що ні гроші, ні оснащення, ні найкращі наміри не можуть забезпечити достатній прогрес в охороні здоров’я, якщо відсутні системи, здатні надавати своєчасну і адекватну медичну допомогу тим, хто найбільше її потребує

  • Відомо, що ні гроші, ні оснащення, ні найкращі наміри не можуть забезпечити достатній прогрес в охороні здоров’я, якщо відсутні системи, здатні надавати своєчасну і адекватну медичну допомогу тим, хто найбільше її потребує









17-18 жовтня 2013 року в Естонії на нараді міністрів під егідою “Системи охорони здоров’я для здоров’я і благополуччя в контексті політики Здоров’я - 2020” було сказано, що “Системи охорони здоров’я – це більше ніж надання медичної допомоги, вони повинні передбачати більш широкий комплекс заходів щодо захисту здоров’я, забезпечення активного довголіття і благополуччя”

  • 17-18 жовтня 2013 року в Естонії на нараді міністрів під егідою “Системи охорони здоров’я для здоров’я і благополуччя в контексті політики Здоров’я - 2020” було сказано, що “Системи охорони здоров’я – це більше ніж надання медичної допомоги, вони повинні передбачати більш широкий комплекс заходів щодо захисту здоров’я, забезпечення активного довголіття і благополуччя”







Невиправдано низька частка первинної медико-санітарної допомоги в загальному комплексі медичної допомоги

  • Невиправдано низька частка первинної медико-санітарної допомоги в загальному комплексі медичної допомоги

  • Неефективна побудова системи та деформованість структури медичних послуг

  • Відсутність механізму планування та оцінки роботи медичних закладів у прив’язці до надання медичних послуг та відповідно фінансування за цим показником

  • Невиправдано мізерний рівень системи фінансування з інших, крім бюджетних джерел, зокрема, громадських фондів, системи страхування, платних послуг

  • Розпорошеність та неефективність використання наявних ресурсів охорони здоров’я



системи управління не забезпечують адекватного реагування галузі на потреби людини і суспільства, що динамічно змінюються, врахування ризиків та використання потенційних можливостей;

  • системи управління не забезпечують адекватного реагування галузі на потреби людини і суспільства, що динамічно змінюються, врахування ризиків та використання потенційних можливостей;

  • організаційно-правова база з ОЗ не повною мірою відповідає сучасним світовим тенденціям щодо функціонування та розвитку систем ОЗ;

  • система фінансування галузі ОЗ та окремих закладів охорони здоров'я зорієнтована на утримання неефективної структури, а не на результати діяльності;

  • структура ОЗ характеризується диспропорційним розвитком елементів, які забезпечують затратні втручання, і водночас виразною слабкістю та нерозвиненістю складових, що спрямовані на зміцнення здоров'я та профілактику;

  • система кадрового забезпечення не задовольняє потреби галузі щодо адекватного відновлення та підвищення кадрового потенціалу СОЗ у його кількісному і якісному аспектах;

  • інформаційно-аналітичне забезпечення спирається на паперовий медико-статистичний облік і звітність та унеможливлює комплексний моніторинг і оцінку ресурсів СОЗ з метою ефективного оперативного управління та стратегічного планування;

  • механізм міжсекторальної координації і взаємодії в інтересах здоров'я населення є надто слабким;

  • система науково-методичного забезпечення діяльності і розвитку СОЗ є недосконалою і віддаленою від нагальних і стратегічних потреб галузі;

  • інформаційно-комунікаційне забезпечення не відповідає вимогам сьогодення і не має випереджаючого характеру.









Відповідальність за стан здоров’я населення несуть національні СОЗ

  • Відповідальність за стан здоров’я населення несуть національні СОЗ





















Зміцнення фінансової бази та забезпечення сталого фінансування галузі охорони здоров’я

  • Зміцнення фінансової бази та забезпечення сталого фінансування галузі охорони здоров’я

  • Забезпечення надання населенню безоплатної медичної допомоги в обсягах, гарантованих державою

  • Оптимізація мережі закладів охорони здоров’я відповідно до потреб населення

  • Формування ефективної системи контролю та управляння якістю медичної допомоги

  • Оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я

  • Проведення раціональної фармацевтичної політики

  • Удосконалення кадрової політики

  • Програмно-цільовий підхід до розвитку галузі охорони здоров’я

  • Удосконалення інноваційної політики та підвищення ефективності використання наукового потенціалу





поетапне збільшення бюджетних асигнувань на охорону здоров’я

  • поетапне збільшення бюджетних асигнувань на охорону здоров’я

  • збільшення питомої ваги видатків на охорону здоров’я в структурі ВВП, оскільки на сьогодні цей показник є одним з найнижчих серед європейських країн

  • оптимізація структури бюджетних видатків

  • запровадження ефективної системи багатоканального фінансування сфери охорони здоров’я

  • програмно-цільовий метод планування видатків

  • залучення коштів міжнародних організацій та зарубіжних країн

  • ефективне використання фінансових ресурсів





































Росія - до 800$

  • Росія - до 800$

  • Білорусь - до 700$

  • Румунія - до 1000$

  • Литва - до 1500$

  • Польща - до 1500$

  • Україна - до 250$ (при відсутності дотримання нормативів навантаження, особливо на селі)









Міжгалузева комплексна програма "Здоров’я нації" на 2002 - 2011 роки

  • Міжгалузева комплексна програма "Здоров’я нації" на 2002 - 2011 роки

  • Комплексна програма "Цукровий діабет"

  • Програма профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні

  • Національна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004 - 2008 роки

  • Програма розвитку донорства крові та її компонентів на 2002 - 2007

  • Програма імунопрофілактики населення на 2002 - 2006 роки

  • Державна програма "Онкологія" на 2002 - 2006 роки

  • Програма профілактики та лікування стоматологічних захворювань на 2002 - 2007 роки



Державна програма запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006 - 2010 роки

  • Державна програма запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006 - 2010 роки

  • Державна програма створення єдиної системи надання екстреної медичної допомоги на період до 2010 року

  • Державна програми "Дитяча онкологія" на 2006 - 2010 роки

  • Загальнодержавна програма протидії захворюванню на туберкульоз у 2007 - 2011 роках

  • Загальнодержавна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки

  • Державна програма “Репродуктивне здоров’я нації” на період до 2015 року

  • Загальнодержавна програма “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року



























  • Низька доступність медичної допомоги;

  • Низька якість медичних послуг;

  • Особисті витрати населення на отримання медичних послуг дорівнюють державним витратам (50% від загального обсягу фінансування).











  • Відсутня мотивація лікаря до надання якісної послуги;

  • Надмірне навантаження на лікарів загальної практики;

  • Застаріле обладнання та невідповідні умови праці.



  • Фінансується не обсяг медичної допомоги, а ліжко;

  • Надмірна кількість стаціонарних закладів охорони здоров’я веде до дублювання функцій.





Реформувати систему охорони здоров’я для задоволення реальних медичних потреб населення

  • Реформувати систему охорони здоров’я для задоволення реальних медичних потреб населення

  • тобто:

  • 1. Реорганізація мережі медичних закладів

  • 2. Зміна механізму фінансування

  • 3. Впровадження системи управління якістю медичних послуг







  • Розбудова мережі амбулаторій загальної практики (сімейної медицини)

  • Наближення амбулаторій до місць проживання громадян, особливо в сільській місцевості

  • Наближення швидкої медичної допомоги у сільської місцевості за принципом 20 хвилин доставки

  • Посилення ролі профілактики та формування здорового способу життя у діяльності лікарів загальної практики

  • Направлення пацієнта у разі необхідності до спеціалізованих медичних закладів лікарем загальної практики (сімейним лікарем) відповідно до характеру захворювання

  • Надання спеціалізованої територіально доступної медичної допомоги в рамках госпітального округа



Проведення чіткого структурного, фінансового і функціонального розмежування первинної та вторинної медичної допомоги

  • Проведення чіткого структурного, фінансового і функціонального розмежування первинної та вторинної медичної допомоги

  • Створення мережі установ первинного рівня переважно у вигляді амбулаторій ОП / СМ та їх обладнання відповідно до табелів оснащення

  • Створення центрів ПМСД











































Об'єднання коштів на надання

  • Об'єднання коштів на надання

  • первинної медико-санітарної допомоги на рівні району або міста,

  • вторинної (спеціалізованої) і швидкої медичної допомоги на обласному рівні

  • третинної (високо спеціалізованої високотехнологічної) допомоги – на обласному й державному рівнях.

  • Перерозподіл фінансування на користь первинної медичної допомоги й профілактичної медицини.

  • Перехід від кошторисного фінансування комунальних і державних лікувальних установ до закупівлі медичної послуги.

  • Оплата роботи медичних працівників з урахуванням кількості та якості наданих послуг.











Метою впровадження програмно-цільового методу в бюджетному процесі є встановлення безпосереднього зв'язку між виділенням бюджетних коштів та результатами їх використання.

  • Метою впровадження програмно-цільового методу в бюджетному процесі є встановлення безпосереднього зв'язку між виділенням бюджетних коштів та результатами їх використання.

  • Введення програмно-цільового методу в бюджетному процесі направлено на:

  • Забезпечення прозорості бюджетного процесу, чітко визначає цілі і завдання, на досягнення яких витрачаються бюджетні кошти

  • Оцінку діяльності учасників бюджетного процесу щодо досягнення поставлених цілей та виконання завдань, а також проведення аналізу причин неефективного виконання бюджетних програм

  • Посилення відповідальності головного розпорядника бюджетних коштів за дотримання відповідності бюджетних програм законодавчо визначеної мети його діяльності

  • Підвищення якості розробки бюджетної політики,ефективності розподілу і використання бюджетних коштів.



Сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату

  • Сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату

  • Складаються строком на 3 роки для надання:

  • первинної медико-санітарної допомоги

  • вторинної медичної допомоги;

  • третинної медичної допомоги

  • швидкої медичної допомоги.



для надання первинної медико-санітарної допомоги - районні державні адміністрації та управління охорони здоров'я міських рад

  • для надання первинної медико-санітарної допомоги - районні державні адміністрації та управління охорони здоров'я міських рад

  • для надання вторинної, третинної і швидкої медичної допомоги - управління охорони здоров'я обласних державних адміністрацій.



  • укладається між головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми в охороні здоров'я в рамках певних бюджетних призначень





Створення механізму незалежного контролю якості діяльності медичних закладів

  • Створення механізму незалежного контролю якості діяльності медичних закладів

  • Запровадження системи індикаторів оцінки якості медичної послуги

  • Розробка та впровадження клінічних протоколів

  • Посилення захисту прав пацієнтів та залучення громадських організацій до контролю за якістю діяльності медичних закладів











Створення системи охорони здоров'я, інфраструктура якої буде відповідати потребам населення

  • Створення системи охорони здоров'я, інфраструктура якої буде відповідати потребам населення

  • фінансування за рахунок об’єднання коштів у потужні пули коштів забезпечить дієвий захист населення від фінансових ризиків

  • застосування сучасних методів фінансування ЛПЗ забезпечить ефективний розподіл і використання ресурсів, створить відповідні стимули для медичного персоналу

  • стандартизація медичної допомоги в комплексі з іншими механізмами створить умови для істотного підвищення якості медичної допомоги.

  • Весь комплекс інституціональних перетворень і змін у політиці дозволить істотно збільшити внесок системи охорони здоров'я у поліпшення здоров'я населення країни, підвищити конкурентоспроможність країни і благополуччя її громадян.





комплексний підхід;

  • комплексний підхід;

  • запровадження державно-громадської системи управління;

  • запровадження багатоканального фінансування;

  • медико-економічна ефективність;

  • чітка структура системи охорони здоров’я;

  • управління якістю;

  • багатосекторальна взаємодія, координація за відповідальність у забезпеченні здоров’я населення.



державно-громадську модель управління СОЗ;

  • державно-громадську модель управління СОЗ;

  • багатоканальність фінансування (бюджети різних рівнів, кошти соціального та добровільного медичного страхування та ін.);

  • об’єднання коштів громад на охорону здоров’я у фінансові пули на регіональному рівні (система єдиного замовника ПМД, ЕМД та ВМД);

  • чітке визначення структур, функцій та пропорцій фінансування за видами медичної допомоги;

  • застосування нових фінансових механізмів оплати медичних послуг;

  • запровадження договірних відносин між замовниками та постачальниками медичних послуг;

  • оплату праці медичного персоналу з урахуванням обсягів та якості роботи;

  • встановлення гарантованого рівня безоплатної медичної допомоги;

  • інтегроване надання ПМД;

  • оптимізацію мережі закладів охорони здоров’я з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні;

  • високу інтеграцію діяльності ЗОЗ, що надають різні види медичної допомоги, при провідній координуючій ролі ПМД;

  • усунення дискримінації між державними та недержавними ЗОЗ;

  • формування сучасної системи громадської охорони здоров’я;

  • систему безперервного поліпшення якості медичної допомоги;

  • застосування сучасних механізмів забезпечення доступності та якості лікарських засобів.

























збільшення якості та доступності послуг з ОЗ;

  • збільшення якості та доступності послуг з ОЗ;

  • зміну спрямованості правового регулювання в ОЗ від подолання наслідків порушень прав пацієнтів до їх запобігання;

  • зростання рівня задоволення населення послугами з ОЗ;

  • створення для інвалідів та інших маломобільних категорій населення безперешкодного середовища в ЗОЗ;








База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка