Олександр довженко: “ я народився І жив для добра І любові …”



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО:

  • Я НАРОДИВСЯ І ЖИВ ДЛЯ ДОБРА І ЛЮБОВІ …”


О. Довженко народився у 1894 року в селі Соснівка на Чернігівщині

  • Запис у "Щоденнику" 5 квітня 1942 року:

  • "А вчора, пишучи спогад про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі у маленькій кімнаті. Боже мій! Скільки ж прекрасного і дорогого було в моєму житті, що ніколи-ніколи не вернеться! Скільки краси на Десні, на сінокосі і скрізь - усюди, куди не гляне моє душевне око!"



  • Довженко вчився в Сосницькій початковій, потім вищепочатковій школі, був відмінником, вступив 1911 р. до Глухівського учительського інституту. Юнак дуже багато читає, зокрема і заборонену літературу, до якої тоді належали і твори Тараса Шевченка, Лесі Українки.

  • У 1914 р. закінчив Глухівський учительський інститут. Після революції працював у Наркомпросі України. Був співробітником газет та журналів як художник



ЮНІСТЬ

  • Юність принесла новий шокуючий досвід, який було переосмислено у мрії, пізніше втілені у стрічках кінофільмів: криваві бої громадянської війни у складі петлюрівських військ,поразка, радянський концтабір і друга політична реінкарнація тепер у складі більшовиків. У фактичних деталях це ще не зовсім відомий період життя Довженка, але відомо: роки революції залишили глибокий слід у душі майбутнього генія кіно.



ВАРШАВА БЕРЛІН

  • Восени 1921 р. у Варшаві, працює завідуючим загальним відділом при українському посольстві, здійснює велику роботу в дипломатичній місії по репатріації та обміну військовополоненими; з весни 1922 р.— в Німеччині, на посаді секретаря консульського відділу торгового представництва Української Радянської республіки. Тут вступає до приватної художньої майстерні й одночасно відвідує лекції в берлінській Академічній вищій школі образотворчого мистецтва.



ХАРКІВ

  • А в липні 1923 р. Довженко повертається до Харкова і незабаром стає відомим як художник-ілюстратор «Вістей», автор виразистих політичних карикатур, який підписуватиметься псевдонімом «Сашко». Прагнув бути в гущі подій, був запальним учасником літературно-мистецьких диспутів і зустрічей, і за три роки роботи у «Вістях» (1923—1926) здобув визнання і знайшов численних друзів.

  • Відразу і назавжди здружився Довженко в Харкові з Юрієм Яновським.



ОДЕСА До Одеси Довженко приїздить 1926 р. Одеська кінофабрика тоді розбудовувалася, тут знімались такі відомі актори, як

  • ОДЕСА До Одеси Довженко приїздить 1926 р. Одеська кінофабрика тоді розбудовувалася, тут знімались такі відомі актори, як

  • М. Заньковецька, А. Бучма, І. Замичковський, М. Надемський, згодом — Ю. Шумський, Н. Ужвій, П. Масоха, М. Братерський, їм судилося стати першими акторами молодого українського кіно. Сценарії для Одеської студії писали в ті роки П. Панч,

  • Ю. Яновський, М. Бажан, Д.. Бузько, Л. Курбас, М. Йогансен. Нове мистецтво полонило 33-літнього художника. У новонароджуваному мистецтві, в основі якого — рух, а не статика, Довженко відкривав для себе ту щасливу сферу, де б він міг реалізувати своє давнє, ще юнацьке, бажання «начебто розділитися на кілька частин і жити в багатьох життях, в багатьох професіях, країнах і навіть видах»



Хроніка творчої діяльності О. Довженка на Одеській кіностудії така: сатирична комедія «Вася-реформатор», 1926, короткометражна комедія «Ягідка кохання», 1926, «Сумка дипкур'єра», 1927, «Звенигора», 1928 Сценарії до двох перших фільмів Довженко писав сам, до двох останніх — інші автори, за його відчутною режисерською участю. Як актор Довженко виступив перший і єдиний раз у картині «Сумка дипкур'єра», створивши привабливий символічно-значущий образ робітника-кочегара.



“ЗЕМЛЯ”

  • 1930 р. з'явилася «Земля», яка впевнено вивела українське мистецтво на широкі міжнародні обшири й принесла Довженкові світову славу.

  • «Земля» — геніальна,— заявить згодом Михайло Ромм.— Я знаю багатьох режисерів, операторів і кінодраматургів, яких саме ця картина примусила піти у кінематографію... До таких режисерів належав, зокрема, і я... «Земля» відкрила переді мною поетичний світ кінематографа» '. Цей твір зробив глибокий вплив на молодих кінематографістів Франції і особливо Англії. «На ліризмі цього фільму учились документалісти» 2,— писав французький кінознавець Жорж ;, Садуль. У 1958 р. на всесвітній виставці в Брюсселі 117 відомих кінознавців і кінокритиків із 20 країн, добираючи 12 найкращих фільмів усіх часів і народів, назвали і «Землю» Довженка...



ПОДОРОЖІ

  • Протягом червня-жовтня 1930 р. разом із своєю дружиною, Ю. Солнцевою, він відвідав Берлін, Гамбург, Прагу, Париж, Лондон, демонструючи «Землю», «Звенигору», «Арсенал» виступав перед журналістами, кіномитцями й кінокритиками, виголосив кілька доповідей про нову кінематографію, з інтересом приглядався до «тонфільмів», висловив передбачення щодо телевізора й безекранного кінематографа, яке викликало сенсацію, зустрічався й вів дружні бесіди з Анрі Барбюсом, Роменом Ролланом, Жоржем Садулем, Леоном Муссінаком, Гербертом Уелсом, Любомиром Лінгартом, Альбертом Ейнштейном.



москва

  • Йшов страшний для України 1933-й рік. Конфлікти Довженка на Київській студії і довкола неї загострювалися. Важко сказати, як могли б далі розвиватися події, якби він лишився в Києві, Україні в часи винищення української інтелігенції.

  • 1933 р. Довженко вже працює на Мосфільмі. Цього ж року він разом із О. Фадєєвим та Ю. Солнцевою кілька місяців подорожує по Далекому Сходу — Амуру, тайзі, Сахаліну, готуючись до написання сценарію „Аерограду" .

  • Довженко усвідомлено визначав жанр своїх фільмів: «Аероград» і «Звенигора» — кінопоеми, «Іван» — кіноповість, «Земля» і «Арсенал» — кіноепопеї. Кіноепопеєю став і його фільм «Щорс», що був поставлений на Київській студії і вийшов на екрани 1939 р.



“Визволення” “Тарас Бульба”

  • У вересні-жовтні 1939 р. О. Довженко на чолі кіногрупи перебував на Західній Україні — створював документальний фільм «Визволення», 1940, виголосив промову на засіданні Народних зборів в залі Львівського оперного театру.

  • У травні 1941 р. він завершив сценарій «Тарас Бульба», почав знімати фільм, задумавши поетичну епопею з історії українського народу, переносячи на екран прозу близького йому Гоголя...



ВІЙНА

  • Коли почалася війна, Довженко, уже майже п'ятдесятилітній, не при великому здоров'ї, проситься на фронт і, хоч спочатку мусив евакуюватися до Уфи, Ашгабада, врешті домагається свого. Протягом 1942—1943 pp. він працює як пропагандист політуправління на Північно-Західному, Сталінградському, Воронезькому фронтах, самовіддано несе службу політпрацівника, військового кореспондента. Одночасно ставить документальні фільми, пише кіносценарії, оповідання й статті, постійно виступає по радіо.



Працездатність, обсяг зробленого Довженком за роки війни — величезні. Великий і його творчий набуток воєнного часу; це і написані протягом 1942—1943 pp. кіноповість «Україна в огні», протягом 1944—1945 pp.—«Повість полум'яних літ», і друковані в періодиці статті «Народні лицарі», «Я бачу перемогу», «У грізний час», «Слава народові — воїну!» та інші, і оповідання «Ніч перед боєм», «Відступник», «Стій, смерть, зупинись!», «На колючому дроті», «Воля до життя», «Битва» «Перемога», «Мати», і листівка для поширення у ворожому тилу — зразок викривальної публіцистики — «Лист до офіцера німецької армії», і чимало іншого.

  • Працездатність, обсяг зробленого Довженком за роки війни — величезні. Великий і його творчий набуток воєнного часу; це і написані протягом 1942—1943 pp. кіноповість «Україна в огні», протягом 1944—1945 pp.—«Повість полум'яних літ», і друковані в періодиці статті «Народні лицарі», «Я бачу перемогу», «У грізний час», «Слава народові — воїну!» та інші, і оповідання «Ніч перед боєм», «Відступник», «Стій, смерть, зупинись!», «На колючому дроті», «Воля до життя», «Битва» «Перемога», «Мати», і листівка для поширення у ворожому тилу — зразок викривальної публіцистики — «Лист до офіцера німецької армії», і чимало іншого.



  • «Україна в огні» — це крик болю, це перше, гостре, вразливе сприймання фашистської навали. Довженко не оминає гострих проблем, устами героїв запитує самого вождя, як же сталося, що не «б'ємо ворога на його території» і цілий народ український — віддано на заклання. Ясна річ, кіноповість «не сподобалася Сталіну, і він її заборонив для друку і для постановки... мені важко од свідомості,— записував у щоденнику О. Довженко,— що «Україна в огні» — це правда» . Правда — і в написаній через рік «Повісті полум'яних літ», де постає широка, епічна узагальнена картина війни, осмислення долі людини і народу в світлі великої перемоги, хоча митець був менше вдоволений нею, бо не мала вона тої гостроти й драматизму.



ПОВОЄННИЙ ЧАС

  • Напруженою була творча діяльність митця і в повоєнний час — це яскраво засвідчує хроніка його режисерської і письменницької праці в останнє десятиліття. Він створює художньо-документальний фільм про Вірменію «Країна рідна» з власним дикторським текстом, починає роботу над романом «Золоті ворота», де головним персонажем мав виступати давно виношуваний ним і так чи інакше вже окреслюваний в різних творах, зокрема в «Україні в огні» народний герой-трудівник і воїн Кравчина; пише п'єси «Молода кров» і «Міра життя», остаточно завершує п'єсу «Потомки запорожців» («На зламі століть», 1953), знімає фільм «Життя в цвіту», створює на основі кіносценарію п'єсу з такою ж назвою (1946) і другий варіант фільму «Мічурін», 1949, пише кілька оповідань («У полі», «Слава», «Сіятель» та ін.), сценарії «Прощай, Америко!» і «Відкриття Антарктиди», веде викладацьку роботу у ВДІКу, читає лекції перед різними аудиторіями, виступає зі статтями, доповідями.



ОСТАННІЙ РІК

  • 1956 р. в березневому номері журналу «Дніпро» була опублікована «Зачарована Десна», появі якої Довженко дуже радів. У цей час була завершена й «Поема про море», трохи згодом письменник передав повість до видавництва «Радянський письменник», цікавився її підготовкою до друку і зауважував у листі до директора видавництва: «Мені треба вже поспішати, друже мій, треба мені поспішати»



У листопаді 1956р. розпочались зйомки кінофільму «Поема про море».

  • У листопаді 1956р. розпочались зйомки кінофільму «Поема про море».

  • А 25 листопада Олександр Довженко раптово помер...



ПАМ'ЯТЬ

  • 1957 р. з'явилася друком збірка повістей митця «Зачарована Десна», від якої фактично почався «відлік» письменницької слави, дедалі ширшої й могутнішої.

  • 1958 р. вийшов на екрани фільм «Поема про море», поставлений, як і «Повість полум'яних літ», 1960, «Зачарована Десна», 1964, «Незабутнє», 1968

  • Ю. Солнцевою. Поставлені, як писалося, з точним відтворенням задуму митця, але... не ним самим. А час показує, що й не за ним.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка