Олександр Довженко життя у творчому злеті



Дата конвертації11.06.2016
Розмір445 b.


Олександр Довженко ЖИТТЯ У ТВОРЧОМУ ЗЛЕТІ

    • Художник великої епохи, він мислив
    • масштабами століть і тисячоліть.
    • О. Гончар

…серед чудової поліської природи розкинулось містечко Сосниця на Чернігівщині. Тут, на його околиці, що зветься В’юнище, в бідняцькій сім’ї селян-хліборобів Довженків, 11 вересня 1894 року народився ще один хлопчик – Олександр.

  • …серед чудової поліської природи розкинулось містечко Сосниця на Чернігівщині. Тут, на його околиці, що зветься В’юнище, в бідняцькій сім’ї селян-хліборобів Довженків, 11 вересня 1894 року народився ще один хлопчик – Олександр.

  • Дитинство Сашка пройшло в рідному селі, біля берегів «зачарованої річки» - красуні Десни.



Р о д и н а

  • Довженко писав у своїй «Автобіографії»: «Батьки були неписьменні… Дітей мали багато – чотирнадцять, а залишилось двоє: я й сестра… Решта померли»

  • Родина Довженків була трудолюбива. Дід, Семен Петрович, чимало літ чумакував, перевозив книги. З яким благоговінням і захопленням згадував на схилі літ свого батька! «Багато бачив я гарних людей, але такого, як батька, не бачив… ».

  • Мати Сашка, Одарка Єрмолаївна, виколихала палку любов у нього до рідної землі, до трудящої людини.

  • Був одружений на Юлії Сонцевій.



Освіта

  • Майбутній митець виявив великі здібності до навчання; учився спочатку в сосницькій початковій школі, а потім у вищій початковій школі.

  • По закінчені п’ятирічного навчання в інституті у серпні 1914 року двадцятилітній учитель одержав призначення на посаду викладача вищої початкової школи у Житомирі. Добре викладав фізику, географію, історію



Суспільно-політична діяльність

  • Починаючи з 1920 року, він уже в лавах більшовицької партії. Живе в Житомирі, де очолює міську партійну школу. Згодом працює секретарем відділу міської освіти, комісаром театру Шевченка.

  • Влітку 1923 року Довженко працює в Харкові в редакції харківської газети «Вісті ВУЦВК» як художник-ілюстратор.

  • Художник Довженко зближається з української організацією ВУФКУ (Всеукраїнське фото-кіноуправління), на замовлення якого робить плакати, портрети, шаржі з підписом «Сашко»



Кінорежисер

  • Довженко – людина -творець. Він був видатним у сфері двох мистецтв – кіно і літератури.

  • У червні 1926 року він стає кінорежисером. Маючи природний дар сатирика, робить перші спроби у жанрі легких комедійок. Так з’явилась кінокомедія «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». На екранах країнах з’являються його німі фільми. Найкращі серед них «Арсенал» і «Земля». Перший свій звуковий фільм «Іван» (1932р.) Довженко присвятив робітничому класу України.



Роки війни

  • Війна поламала творчі плани Довженка. Він схвильованим словом кликав народ на боротьбу. Героям, захисникам рідної землі, присвятив багато творів. Один з таких творів - кіноповість «Україна в огні»

  • Полковника Довженка часто можна було бачити на фронті в оточенні бійців. Його записні книжки і щоденники воєнних літ «тріщать од жаху, страждань і гніву» у боротьби з фашистами.



У 1948 році на екранах кінотеатрів з’явився кольоровий фільм «Мічурін». Це була остання робота Довженка як кінорежисера.

  • У 1948 році на екранах кінотеатрів з’явився кольоровий фільм «Мічурін». Це була остання робота Довженка як кінорежисера.

  • У 1950 році почалась пора приниження таланту режисера. І письменник звертається до незабутнього дитинства, до «незайманої красуні» Десни. Він пише найпрекрасніший свій твір – кіноповість «Зачарована Десна» (1955р.)



Останні роки свого життя Довженко працював як прозаїк і драматург. Чимало задумів не встиг здійснити. Йому не довелось побачити кінематографічне життя своїх дітищ – «Поеми про море», «Зачарованої Десни». Олександр Довженко помер у розквіті творчих сил – 25 листопада 1956 року.

  • Останні роки свого життя Довженко працював як прозаїк і драматург. Чимало задумів не встиг здійснити. Йому не довелось побачити кінематографічне життя своїх дітищ – «Поеми про море», «Зачарованої Десни». Олександр Довженко помер у розквіті творчих сил – 25 листопада 1956 року.



Н а й к р а щ і ф і л ь м и

  • «Вася-реформатор» (1926)

  • «Ягідка-кохання» (1926)

  • «Звенигора» (1928)

  • «Арсенал» (1929)

  • «Земля» (1930)

  • «Іван» (1930)

  • «Аероград» (1935)

  • «Щорс» (1939)

  • «Визволення» (1940)

  • «Тарас Бульба» (1941)

  • «Мічурін» (1946)

  • «Антарктида» (1952)



Н а й к р а щ і т в о р и

    • «Щоденник» (1941)
    • «Україна в огні» (1943)
    • «Повість полум’яних літ» (1944-1945)
    • «Зачарована Десна» (1954-1955)
    • «Поема про море» (1955-1956)



База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка